ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.2021 року                                                                  Справа №  904/3817/21

м.Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, 65

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),        

суддів Кощеєва І.М., Чус О.В.,  

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2021 (повний текст складений 07.06.2021, суддя Золотарьова Я.С.) та на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2021 (повний текст складений 30.06.2021, суддя Золотарьова Я.С.) у справі №904/3817/21

за позовом Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська    залізниця"    Акціонерного    товариства  "Українська   залізниця",  м. Дніпро  

про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажу у розмірі 104 745,20 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою про стягнення з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" штрафу за несвоєчасну доставку вантажу у розмірі 104 745,20 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 473,95 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2021 у справі №904/3817/21 позов Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" задоволено, з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь позивача стягнуто штраф за несвоєчасну доставку вантажу в сумі 104 745,20 грн.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване правомірністю заявленого штрафу в сумі 104 745,20 грн. за прострочення доставки вантажів за залізничними накладними №№ 42293084, 47325568, 47325600, 47325659, 47325725, 47325808, 47330634, 47363130, 51362226, 51362259, 47583398, 47583406, 47583414, 47583430, 47583521, 47583539, 47583547, 47583554, 47583596, 42278184, 42354316, 42354472, 42354480, 42354498, 42354506, 42354514, 42354522, 42412015, 42412023, 42432732, 42432757, 42432773, 42432807, 42432948, 42433011, 42433086, 42433144, 42433193, 42433243, 42758250, 42758268, 42758276, 42758284, 42758292, 42758300, 42758318, 42758326, 42758334, 42758342, 42758359, 42758367, 42758375, 42758383, 42758391, 42758409, 42758417, 42758425, 42758433, 42758441, 42758458, 42758466, 42758474, 42758482, 42758490, -2758508, 42758516, 47284351, 47349824, 47367636, 47367669, 47367685, 47394135, 47026455, 47115167, 47235841, 47525720, 47566906, 47568464, 47583562, 47656210, 42721886, 42721894, 42721936, 42721944, 42721969, 42721977, 47617923, 47650254, 47650262, 47650270, 47650288, 47650312, 47650320, 47682059, 47682067, 47682091, 47682109, 47682125, 47682133, 47682141, 47682158, 42431460, 42609081, 42609107, 42609123, 42609172, 42609230, 42609248, 47770995, 47783576, 47783584, 42926758, 42926766, 42926774, 42926782, 42926790, 42936799, 42946111, 42946137, 42948836, 42955732, 47693106, 47693114, 47693148, 47774559, 47791140, 4779П65, 42842013, 42842021, 42842112, 42850065, 42876540, 42905174, 42905182, 42905265, 42990960, 42990978, 42991067, 42997627, 42997635, 42997643, 42997650, 42997668, 42997676, 42997684, 42997692, 42997700, 42997718, 42997726, 42997734, 42997742, 42998450, 42998534, 42998542, 40039810, 40039828, 40039836, 40039851, 40039869, 40039885, 40039893, 40039901, 40039919, 40039943, 40039950, 40039968, 40039976, 42293076, 42980094, 42980102, 42980136, 42980144, 42991075, 42991083, 42991109, 51415453, 40076820, 42810580, 42830992, 42831057, 47894613, 42810572, 40253320, 40253395, 40253403, 40253429, 40274474, 45221132, 45221173, 40635872, 40635880, 45287075, 45287083, 45287323.

Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області суду від 30.06.2021 частково задоволено заяву Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" про розподіл судових витрат, стягнуто з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в сумі 2 724 грн., в іншій частині в задоволенні заяви відмовлено.

Додаткове рішення мотивоване тим, що між позивачем та Адвокатським об`єднанням "Всеукраїнська адвокатська допомога" було підписано акт виконаних робіт (надання послуг) № 246 від 09.06.2021 на суму  3   771,45 грн., а витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1 047,45 грн (гонорар за складність справи) є необґрунтованими, оскільки справа є малозначною та не є складною, розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження, який призначений для розгляду справ незначної складності; на розгляді у Господарському суді Дніпропетровської області перебувають аналогічні справи, що також свідчить про те, що витрати за складність справи є необґрунтованими, у зв`язку з чим внесення цих витрат до розрахунку розміру винагороди є безпідставним.

Не погодившись з рішенням від 07.06.2021 та додатковим рішенням від 30.06.2021 Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/3817/21, Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" подало апеляційну скаргу, в якій просить ці рішення скасувати, ухвалити  нові рішення, зменшити  нарахований штраф на 1 775,10 грн. та відмовити у стягненні витрат на правову допомогу.

Апеляційна скарга мотивована тим, що на виконання вимог Правил експлуатації власних вантажних вагонів, у разі виявлення технічної несправності вагонів залізниця виконує їх технічне обслуговування, на час проведення якого необхідно збільшувати термін доставки.

За доводами апелянта суд першої інстанції надлишково стягнув 1775,10 грн., оскільки:

-позивачем за накладною № 42293084 при розрахунку терміну доставки не враховано затримку вагона № 61633822 власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургтранс", про що зазначено у графі 20 накладної "Найменування вантажу", на станції Знам`янка з 21-00 год.20.10.2020 до 14-00 год. 25.10.2020 у зв`язку з виявленням та усуненням технічної несправності, що підтверджується повідомленнями: на ремонт або технічне обслуговування форми ВУ-23М від 20.10.2р20 № 3810, про приймання вагона з ремонту форми ВУ-36М від 25.10.2020 № 5814, всього 5 діб; затримка вагона № 61633822 також сталася по станції П`ятихатки у зв`язку з тимчасовою перервою в перевезенні, яка трапилася не з вини залізниці 26.10.2020, що підтверджується відміткою у графі 49 накладної і складеними станцією П`ятихатки актами загальної форми ГУ-23 від 26.10.2020 №37167, тобто фактично прострочення 1 доба, штраф згідно зі статтею 116 статуту не сплачується, відповідно штраф в сумі 1244,60 грн. заявлено позивачем неправомірно;

- за накладною № 42955732 затримка вагона № 59676114 сталася на станції П`ятихатки у зв`язку з тимчасовою перервою в перевезенні, яка трапилася не з вини залізниці 06.11.2020, що підтверджується відміткою у графі 49 накладної і складеними станцією П`ятихатки актом загальної форми ГУ-23 № 37248 від 06.11.2020, тобто прострочення складає 2 доби, штраф за яке у даному випадку складає 10%, однак позивачем заявлено 435,70 грн. (302%), тобто надлишково заявлено 265,25 грн.;

- за накладною № 42948836 від 04.11.2020 затримка вагона № 56995079 сталася на станції П`ятихатки у зв`язку з тимчасовою перервою в перевезенні, яка трапилася не з вини залізниці 06.11.2020, що підтверджується відміткою у графі 49 накладної і складеними станцією П`ятихатки актом загальної форми ГУ-23 № 37248 від 06.11.2020, прострочення складає – 2 доби, штраф за яке у даному випадку складає 10% в сумі 170,45 грн., однак позивачем заявлено 435,70 грн. (302%), тобто надлишково заявлено 265,25 грн.

Крім того, апелянт не погоджується з додатковим рішенням в частині задоволення вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 2 724,00 грн. витрат на правничу допомогу, оскільки відповідач не отримував від позивача заяву про ухвалення додаткового рішення і будь-яких документів на підтвердження витрат позивача, у зв`язку з чим відповідач не міг надати власні пояснення або заперечення, внаслідок чого було порушено принцип змагальності сторін, встановлений статтею  13 Господарського процесуального кодексу України. Вказує, що задоволена господарським судом сума 2724,00 грн. є завищеною, оскільки справа не є складною, віднесена судом до категорії малозначних і розглядалася судом у порядку спрощеного позовного провадження, а також є типовою справою у відносинах між сторонами.

Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" відзив на апеляційну скаргу не надало, про розгляд даної справи повідомлений належним чином шляхом направлення на його електронну пошту копії ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 19.08.2021 про відкриття провадження у справі № 904/3817/21.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.07.2021 для розгляду справи №904/3817/21 визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач Кузнецова І.Л., судді Кощеєв І.М., Чус О.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.08.2021 апеляційну скаргу залишено без руху, Акціонерному товариству "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги (надання доказів сплати судового збору, зазначення поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження)  протягом 10 днів з дня отримання ухвали.

16.08.2021 від Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги з доказами сплати судового збору відповідно до платіжного доручення № 3900366 (#769695401005) від 23.07.2021 в сумі 3405,00 грн., а також подано клопотання про поноволення строку на апеляційне оскарження, яке мотивоване відпустками працівників юридичного відділу підприємства.

У зв`язку зі звільненням у відставку судді Кузнецової І.Л. відбулась автоматична зміна складу колегії суддів. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.08.2021, справу №904/3817/21 передано колегії суддів у складі: Орєшкіна Е.В. (головуючий, доповідач), судді Чус О.В., Кощеєв І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.08.2021 (колегією суддів у складі: головуючого судді Орєшкіної Е.В.,  суддів Кощеєва І.М.,  Чус О.В.) відкрито апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2021 та на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2021 у справі №904/3817/21; розгляд скарги призначений в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідно до частини 1 статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи (частина 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи, що ціна позову у даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, апелянтом не наведено конкретних обставин справи, які  перешкоджали б розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд здійснює перегляд оскаржуваного рішення суду першої інстанції без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Апеляційний господарський суд, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши правильність висновків місцевого господарського суду, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, у листопаді 2020 року Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" здійснено перевезення вантажів до станції призначення Рядова та Терни Придніпровської залізниці, одержувач – Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", згідно із залізничними накладними №№ 42293084, 47325568,47325600, 47325659, 47325725, 47325808, 47330634, 47363130, 51362226, 51362259, 47583398, 47583406, 47583414, 47583430, 47583521, 47583539, 47583547, 47583554, 47583596, 42278184, 42354316, 42354472, 42354480, 42354498, 42354506, 42354514, 42354522, 42412015, 42412023, 42432732, 42432757, 42432773, 42432807, 42432948, 42433011, 42433086, 42433144, 42433193, 42433243, 42758250, 42758268, 42758276, 42758284, 42758292, 42758300, 42758318, 42758326, 42758334, 42758342, 42758359, 42758367, 42758375, 42758383, 42758391, 42758409, 42758417, 42758425, 42758433, 42758441, 42758458, 42758466, 42758474, 42758482, 42758490, -2758508, 42758516, 47284351, 47349824, 47367636, 47367669, 47367685, 47394135, 47026455, 47115167, 47235841, 47525720, 47566906, 47568464, 47583562, 47656210, 42721886, 42721894, 42721936, 42721944, 42721969, 42721977, 47617923, 47650254, 47650262, 47650270, 47650288, 47650312, 47650320, 47682059, 47682067, 47682091, 47682109, 47682125, 47682133, 47682141, 47682158, 42431460, 42609081, 42609107, 42609123, 42609172, 42609230, 42609248, 47770995, 47783576, 47783584, 42926758, 42926766, 42926774, 42926782, 42926790, 42936799, 42946111, 42946137, 42948836, 42955732, 47693106, 47693114, 47693148, 47774559, 47791140, 4779П65, 42842013, 42842021, 42842112, 42850065, 42876540, 42905174, 42905182, 42905265, 42990960, 42990978, 42991067, 42997627, 42997635, 42997643, 42997650, 42997668, 42997676, 42997684, 42997692, 42997700, 42997718, 42997726, 42997734, 42997742, 42998450, 42998534, 42998542, 40039810, 40039828, 40039836, 40039851, 40039869, 40039885, 40039893, 40039901, 40039919, 40039943, 40039950, 40039968, 40039976, 42293076, 42980094, 42980102, 42980136, 42980144, 42991075, 42991083, 42991109, 51415453, 40076820, 42810580, 42830992, 42831057, 47894613, 42810572, 40253320, 40253395, 40253403, 40253429, 40274474, 45221132, 45221173, 40635872, 40635880, 45287075, 45287083, 45287323.

Під час здійснення вказаних перевезень вантажів Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" допущено прострочення термінів доставки, що підтверджується календарними штемпелями на зазначених залізничних накладних.

Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" посилається на допущене Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" прострочення термінів доставки вантажів, що передбачені статтею 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, на підставі статті 116 Статуту залізниць України, у зв`язку з чим позивач звернувся з позовом до Господарського суду Дніпропетровської області про стягнення з відповідача штрафу в сумі 104 745,20 грн.

За наслідками розгляду позовної заяви Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" місцевим господарським судом прийнято оскаржуване рішення.

Згідно зі статтею 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються зі статтею 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до частини 2 статті 908 Цивільного кодексу України умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (частина 3 статті 909 Цивільного кодексу  України).

Підпунктом 8 пункту 6 розділу 1 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету міністрів України №457 від 06.04.1998 (надалі - Статут залізниць України) визначено, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

При цьому, Статут залізниць України визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (стаття 2 Статуту залізниць України). На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту Правила перевезень вантажів, які є обов`язковими для всіх юридичних осіб (стаття 5 Статуту залізниць України).

Правилами перевезень вантажів, а саме пунктом 1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України №138 від 08.06.2011) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за №765/19503, а також статтею 23 Статуту залізниць України передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Накладна, згідно з вказаними Правилами, може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Згідно зі статтею 22 Статуту залізниць України за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов`язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов`язується сплатити за перевезення встановлену плату.

Порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов`язана доставити на  станцію  призначення у цілості та  збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в  накладній, а  одержувач має щодо залізниці права та обов`язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, право заявити до залізниці вимогу про сплату штрафу  за  прострочення  в доставці вантажу.

За приписом частини першої статті 313 Господарського кодексу України перевізник зобов`язаний доставити вантаж до пункту призначення у строк, передбачений транспортними кодексами, статутами чи правилами.

Відповідно до статті 41 Статуту залізниць України залізниці зобов`язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами обчислення термінів доставки вантажів, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки (положення аналогічного змісту закріплене в п. 2.10 Правил обчислення термінів доставки вантажу).

Пунктом 1.2 Правил обчислення термінів доставки вантажу передбачено, що термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.

Пунктом 1.1 наведених Правил визначено терміни, в які залізниці зобов`язані доставляти вантажі за призначенням. Відповідно до підпункту 1.1.1 наведеного пункту у разі перевезення вантажною швидкістю вагонними відправками у великотоннажних контейнерах термін доставки вантажу обчислюється виходячи з 1 (однієї) доби на кожні повні та неповні 200 км.

За змістом пункту 2.1 Правил обчислення термінів доставки вантажу обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах.

Разом з тим, пунктом 2.4 Правил обчислення термінів доставки вантажу встановлено, що терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу: на операції, пов`язані з відправленням і прибуттям вантажу; у разі переадресування вантажів.

Згідно з пунктом 2.9 цих Правил у разі затримки вантажу в процесі перевезення термін доставки збільшується на термін: виконання митних та інших адміністративних правил; тимчасової перерви в перевезенні, яка трапилася не з вини залізниці; необхідний для ветеринарного огляду та напування тварин; вивантаження зайвої маси, виправлення навантаження або упаковки, а також на перевантаження, які трапилися з вини  відправника; інших затримок, які трапились з вини відправника чи одержувача.

Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції.

Відповідно до пункту 8 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 та зареєстрованих Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №862/5083, оформлення видачі вантажу, що прибув з електронною накладною (із накладенням електронного цифрового підпису), здійснюється згідно з додатком 3 до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №863/5084 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 18 червня 2011 року №138) (далі - Правила оформлення перевізних документів). При цьому в разі потреби накладна видається одержувачу в паперовому вигляді.

Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці або дата подачі вагона під вивантаження, якщо воно здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування.

Додатком 3 до Правил оформлення перевізних документів визначено порядок оформлення залізничної накладної. Зокрема, графи залізничної накладної повинні містити таку інформацію:

- графа 49 "Відмітки залізниці" - відомості щодо складання актів із зазначенням станції, яка склала акт; причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість затримки (графа заповнюється залізницею);  

графа 51 "Календарний штемпель прибуття вантажу" - календарний штемпель прибуття вантажу на станцію призначення проставляється в паперовій накладній, в електронній накладній зазначається дата прибуття (графа заповнюється залізницею);

- графа 52 "Календарний штемпель видачі вантажу" - Календарний штемпель з датою видачі вантажу на станції призначення проставляється в паперовій накладній, в електронній накладній зазначається дата видачі (графа заповнюється залізницею).

Статтею 130 Статуту залізниць України встановлено, що належним доказом прострочення доставки вантажу залізницею є накладна.

Згідно з нормами статті 131 Статуту залізниць України претензії вантажоодержувачів щодо сплати штрафів заявляються залізниці призначення.

Відповідно до статті 116 Статуту за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:

10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;

20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;

30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.

Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.

При цьому, слід зауважити, що встановлений статтею 116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш як на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченого статтею 116 Статуту штрафу відсутні.

Відповідно до статті 116 Статуту залізниць України залізниця не несе відповідальності за порушення термінів доставки, лише якщо порушення сталося внаслідок стихійного лиха або з інших, не залежних від залізниці обставин.

Календарними штемпелями на зазначених вище накладних підтверджується, що вантажі доставлено одержувачу із порушенням встановлених термінів доставки, які визначені в статті 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу.

Дослідивши розрахунок штрафу, здійснений Приватним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", місцевий господарський суд визнав його правильним в частині нарахування штрафу за прострочення доставки вантажів у сумі 104   745,20 грн.

Як вже зазначалось апелянт не погоджується з присудженою йому до стягнення судом сумою та відповідно до наведеного в апеляційні скарзі розрахунку просить зменшити нарахований позивачем штраф на 1 775,10 грн.

Відповідно до пункту 2.9 Правил про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції.

За накладною №42293084 (а.с. 28, т.1) вантаж відправлено 19.10.2020 на відстань 540 км, з графи 49 якої вбачається, що залізниця мала підстави для збільшення терміну доставки спочатку за наказом про переадресацію на станції від 01.11.2020, а потім згідно акту № 37167 від 26.10.2020 про тимчасову перерву, яка трапилась не з вини залізниці. Інші відмітки в графі 49 відсутні.

Отже, за накладною №42293084 вантаж відправлено 19.10.2020 на відстань 540 км, згідно норм розрахунку терміну доставки вантаж повинен бути доставлений до кінця доби 23.10.2020 (3 доби на відстань 540 км +1 доба на операції пов`язані з відправленням - прибуттям), тобто 24.10.2020 – це перша доба порушення терміну доставки вантажу, 25.10.2020 – друга доба порушення терміну доставки вантажу; 26.10.2020 Акціонерне товариство "Укрзалізниця" подовжило термін доставки, тому за 26.10.2020 штраф не нараховувався.

27.10.2020, 28.10.2020, 29.10.2020, 30.10.2020 – це третя, четверта, п`ята та шоста доба порушення терміну доставки (повні доби), відповідно нараховано 30%  штрафу, який становить 1 244,60 грн. 01.11.2020 Акціонерне товариство "Укрзалізниця" видало наказ про переадресацію на станції від 01.11.2020 (+ 1 доба на переадресацію), тобто подовжила термін доставки, відповідно за 01.11.2020 штраф не нараховувався, у зв`язку з чим за накладною № 33255670 штраф у розмірі 1 244,60 грн. позивачем нараховано правомірно.

За накладною №42955732 (а.с. 155, т.1) вантаж відправлено 04.11.2020 на відстань 533 км, згідно норм розрахунку терміну доставки вантаж повинен бути доставлений до кінця доби 09.11.2020 (3 доби на відстань 533 км +1 доба на операції пов`язані з відправленням - прибуттям+1 доба на тимчасову перерву в перевезені), тобто 10.11.2020 – це перша доба порушення терміну доставки вантажу, 11.11.2020 – друга доба порушення терміну доставки (повні доби) нараховано 10% штрафу в сумі 435,70 грн. З 12.11.2020 Акціонерне товариство "Укрзалізниця" подовжила термін доставки, тому за 12.11.2020 штраф не нараховувався, відповідно, за накладною №42955732 штраф у розмірі 435,70 грн. позивачем нараховано правомірно.

За накладною №42948836 (а.с. 154, т.1) вантаж відправлено 04.11.2020 на відстань 533 км, згідно норм розрахунку терміну доставки вантаж повинен бути доставлений до кінця доби 09.11.2020 (3 доби на відстань 533 км +1 доба на операції пов`язані з відправленням - прибуттям+1 доба на тимчасову перерву в перевезені), тобто 10.11.2020 – це перша доба порушення терміну доставки вантажу, відповідно, 11.11.2020 – друга доба порушення терміну доставки, нараховано 10 % штрафу в сумі 435,70 грн., з 12.11.2020 Акціонерне "Укрзалізниця" подовжила термін доставки, тому за 12.11.2020 штраф не нараховувався, відповідно, за накладною № 42948836 штраф у розмірі 435,70 грн. позивачем нараховано правомірно.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, а саме, враховуючи те, що розмір штрафу за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів передбачена нормами Статуту залізниць України, матеріалами справи підтверджена вина відповідача у затримці вагонів, розрахунок позивача штрафу за несвоєчасну доставку вантажу здійснено правильно, відповідно, позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги.

Таким чином, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

Щодо доводів скаржника про незгоду з додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2021 у даній справі, колегія суддів зазначає, що 16.03.2018 між Адвокатським об`єднанням "Всеукраїнська адвокатська допомога" (адвокатське об`єднання) та Приватним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат " (клієнт) було укладено договір про надання юридичних послуг (правової допомоги) № 434, відповідно до п. 1.1. якого клієнт доручає, а адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання надавати клієнту правову допомогу (юридичні послуги) з питань, що виникають у процесі господарської діяльності клієнта в порядку і на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 1.2 договору зміст, умови та строки виконання покладених клієнтом на адвокатське об`єднання завдань узгоджується сторонами шляхом укладення додаткових угод до цього договору.

Згідно з п. 3.2 договору за результатами надання послуг, але не пізніше 2 числа, наступного за звітним, адвокатське об`єднання надає клієнту акт надання послуг (акт прийому-передачі наданих послуг).

Клієнт відшкодовує витрати адвокатського об`єднання, понесені у зв`язку з виконанням покладених клієнтом на адвокатське об`єднання завдань, вартість яких попередньо узгоджена з клієнтом (пункт 5.2 договору).

Адвокатським об`єднанням "Всеукраїнська адвокатська допомога" (адвокатське об`єднання) та Приватним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (клієнт) укладено додаткову угоду № 61 від 30.12.2020 до договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) № 434 від 16.03.2018, відповідно до п. 1 якої вирішено змінити пункт 5.1 договору та викласти його у такій редакції:

"Загальна вартість послуг по цьому договору складається із суми актів фактично виконаних робіт за договором".

Додатковою угодою № 62 від 21.01.2021 до договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) № 434 від 16.03.2018 сторони погодили вартість послуг, відповідно до якого, зокрема:

- усна консультація клієнта, узгодження правової позиції – 340,50 грн.;

- збір доказів (підготовка письмових документів: листи, запити) – 340,50 грн.;

- підготовка та подання позовної заяви – 340,50 грн.;

- складання процесуальних документів (заяви, клопотання, заперечення тощо)– 340,50 грн.;

- гонорар за складність справи – 1 % від суми позову.

08.06.2021 Адвокатським об`єднанням "Всеукраїнська адвокатська допомога" складено розрахунок розміру винагороди за договором про надання юридичних послуг (правової допомоги) № 434 від 16.03.2018, який складається з:

- усна консультація клієнта, узгодження правової позиції – 1 година – 340,50грн.;

- збір доказів (підготовка письмових документів: листи, запити) – 1 година – 340,50 грн.;

- підготовка та подання позовної заяви – 4 години – 1   362, 00 грн.;

- підготовка відповіді на відзив – 2 години – 681,00 грн.;

- гонорар за складність справи – 1   047,45 грн.

09.06.2021 Адвокатським об`єднанням "Всеукраїнська адвокатська допомога" та позивачем   підписано   акт    виконання   робіт   (надання послуг)   № 246   на   суму   3 771,45 грн., Адвокатським об`єднанням "Всеукраїнська адвокатська допомога" виставлено Приватному акціонерному товариству "Північний гірничо-збагачувальний  комбінат"  рахунок  на  оплату   №   246   від   09.06.2021  на  суму  3 771,75грн. за правову допомогу (юридичні послуги) згідно договору № 434 від 16.03.2018, додаткова угода № 62 від 21.01.2021.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Матеріалами справи підтверджується, що у позовній заяві позивач просив стягнути судові витрати у сумі 9   743,95 грн.

12.05.2021 на адресу Господарського суду Дніпропетровської області від представник позивача – адвоката І.В. Фурманюк надійшла заява щодо витрат на професійну правничу допомогу (відправлена засобами поштового зв`язку Укрпошта 06.05.2021), в якій зазначено, що позивачем було подано докази та орієнтовний розрахунок розміру судових витрат з правничої допомоги, які він має сплатити у зв`язку з розглядом справи та зазначено, що заява про стягнення судових витрат буде подана позивачем протягом 5 днів після ухвалення рішення суду.

15.06.2021 від позивача на адресу Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій позивач просив стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в сумі 3 771,45 грн., тобто вказана заява подана позивачем у п`ятиденний строк після ухвалення рішення суду, передбачений частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Як правильно вказано місцевим господарським судом, позивачем виконано порядок та строки, передбачені частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України для подання відповідної заяви, тому підстави для залишення зазначеної заяви відсутні.

Як вже зазначалось, апелянт посилається на те, що ним не було отримано заяву позивача про ухвалення додаткового рішення з додатками, у зв`язку з чим він був позбавлений права подати пояснення чи заперечення щодо неї, вважає заявлену позивачем суму витрат на професійну правничу допомогу завищеною і неспівмірною із складністю справи.

Між тим, як вбачається з додатків до заяви про ухвалення додаткового рішення, позивачем додано описи вкладення у цінний лист та рекомендовані повідомлення №5000604942452 від 11.06.2021 та № 5000604942444 від 11.06.2021, якими підтверджується направлення на адресу Акціонерного товариства "Українська залізниця" та Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" вказаної заяви з додатками.

Апеляційним господарським судом здійснено перевірку відправлень за вказаними номерами поштових відправлень за допомогою пошукової системи на  офіційному веб-сайті "Укрпошти" та встановлено, що за трекінг-номером 5000604942452 відправлення вручено 15.06.2021, за трекінг-номером 5000604942444 відправлення вручено 16.06.2021.

Отже, вищевикладеним спростовуються доводи скаржника про неотримання ним заяви позивача про ухвалення додаткового рішення.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3    статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України   розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути    співмірним    із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5    статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6    статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Верховний Суд в постанові від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України",  заява  № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що    відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як вказала колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 07.11.2019 по справі №905/1795/18, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Як вбачається з матеріалів справи, Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" заявило про стягнення з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на свою користь 3 771,45 грн. витрат на професійну правничу допомогу в першій інстанції.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у разі задоволення позову  інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на відповідача.

Згідно додаткового рішення від 30.06.2021 у даній справі, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що заявлені позивачем витрати у розмірі 1 047,45 грн. (гонорар за складність справи) є необґрунтованими, оскільки справа є малозначною та не є складною, розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження, який призначений для розгляду справ незначної складності, на розгляді у господарському суді Дніпропетровської області перебувають аналогічні справи, що також свідчить про те, що витрати за складність справи є необґрунтованими, відповідно внесення цих витрат до розрахунку розміру винагороди є безпідставним.

З урахуванням викладеного господарським судом задоволено заяву позивача про ухвалення додаткового рішення у сумі 2 724,00 грн., в задоволенні 1   047,45 грн. – відмовлено.

Апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого господарського про співмірність заявлених витрат в сумі 2 724,00 грн., враховуючи складність спору та відхиляє доводи апелянта про неспівмірність заявлених позивач витрат на професійну правничу допомогу.

Доводи скаржника про те, що сума 2   724,00 грн. є завищеною, оскільки справа не є складною, віднесена судом до категорії малозначних та розглядається судом у порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки оцінка обґрунтованості, пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням обсягу наданих адвокатом позивача послуг, складністю справи, а також підтвердженість таких витрат належними та допустимими доказами вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин кожної справи.

Отже, обставини відшкодування витрат на професійну правничу допомогу є предметом оцінки у кожному конкретному випадку, а сама лише незгода скаржника з наданою судом оцінкою відповідних доказів, які підтверджують факт надання професійної правничої допомоги, а також оцінкою обставин критерію реальності адвокатських витрат, критерію розумності їх розміру тощо на предмет їх відповідності  статті 129 Господарського процесуального кодексу України, не свідчать про незаконність оскаржуваного судового рішення.

Застосування відповідних положень статті 124 Господарського процесуального кодексу України належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин кожної справи, а також інших чинників.

З огляду на викладене є обгрунтованим висновок місцевого господарського суду про наявність підстав для часткового задоволення заяви Приватного акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" про ухвалення додаткового рішення по справі № 904/3817/21 щодо стягнення з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" 2 724,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

З огляду на викладене та керуючись ст. 129, ст. 275, ст. 276, ст. 282, ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2021 та на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2021 у справі № 904/3817/21 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2021 у справі № 904/3817/21 та додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2021у справі № 904/3817/21 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця".

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, зазначених у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений – 23.10.2021.

Головуючий суддя                                                                  Е.В. Орєшкіна

Суддя                                                                                         І.М. Кощеєв  

Суддя                                                                                         О.В. Чус