Судове рішення #12443813

                                                                                                                                                                               

                                                                                                  Справа № 2-941/2010 р

                                   

                                    Р І Ш Е Н Н Я

                                                        іменем України

   02 листопада 2010 року.         Шаргородський районний суд  Вінницької області

                       в складі:

                            головуючого              судді     Дубчака А.Г.

                            при секретарі                           Рошак К.В.

                            за участю позивачки               ОСОБА_1                                

                 

                        розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Шаргороді в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права користування житловим приміщенням та виселення без надання іншого житлового приміщення,-

                                                         

                                                     В С Т А Н О В И В:

                       07.10.2010 року ОСОБА_2 звернулася до суду із даним позовом, вказуючи про те, що вона уклала шлюб з відповідачем ОСОБА_2, а в 6 жовтня 2008 року вони цей шлюб розірвали. Причиною розірвання шлюбу стало те, що відповідач не дає жодної можливості для спільного проживання з ним. Він зловживає спиртними напоями і будучи в нетверезому стані влаштовує сімейні скандали. Неодноразово він її бив, завдавши тілесних ушкоджень. Не зважає на сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 і з ним теж конфліктує і цей конфлікт може привести до скоєння відповідачем тяжкого злочину, оскільки він погрожує спалити будинок та їх обох. За таких умов спільне проживання з відповідачем не можливе. Будинок, в якому вони проживають подарований їй в 1995 році. З того часу вони не вкладали в ремонт чи реконструкцію будинку будь-яких коштів, а тому, враховуючи те, що будинок належить їй на праві приватної власності, а відповідач не є членом її сім’ї і виходячи із нормальних людських правил співжиття, які не відомі відповідачу, просить суд позов задоволити.

                      В судове засідання відповідач не з’явився і своїх заперечень суду не надав, хоча про час та місце розгляду справи був попереджений в установленому законом порядку і подав суду письмову заяву в якій позовні вимоги визнав повністю.

          Заслухав позивачку, покази свідків, оглянув матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задоволити повністю, оскільки дані правовідносини регулюються житловим та цивільним законодавством про право власності.

                        Так, виходячи із положень ст.ст. 8, 22, 41, 47 Конституції України, кожен   має  право  володіти,  користуватися і розпоряджатися своєю  власністю, в тому числі і житлом .  

              Згідно ст.. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

                        Як, слідує із ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

                        Відповідно до ч. 1 ст. 386 ЦК України, власник, який має підстави передбачати порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

                        Однією із вимог для запобігання порушення права власності, може бути на підставі ст. 116 ЖК України, виселення без надання громадянам іншого житлового приміщення, яке може мати місце у разі якщо наймач,  члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним,  систематично роблять неможливим для інших проживання з ними в одному  будинку, а заходи запобігання громадського впливу  виявились безрезультатними.

                    В судовому засіданні встановлено те, що відповідач ОСОБА_2,

прописаний та проживає в АДРЕСА_1 (а.с. 10-12). Згідно договору дарування від 25 вересня 1995 року даний житловий будинок по АДРЕСА_1 належить на праві власності позивачці ОСОБА_1 так, як був їй подарований (а.с. 6, 7). Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу (а.с. 8), виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Шаргородського РУЮ від 06 жовтня 2008 року, сторони розірвали шлюб. Що підтверджується також  свідоцтвом про шлюб (а.с. 9). Як, пояснили свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_3, відповідач зловживає спиртними напоями робить нестерпним та неможним проживання з ним в одному житловому будинку позивачки (а.с. 25-27).

                      Таким чинном, враховуючи дані обставини справи, суд вважає що є всі підстави для задоволення позову, а тому, -

                      Керуючись ст.ст.. 8, 22, 41, 47 Конституції України, ст.ст.. 1-11.1, 12-15, 57-66, 79, 88, 213-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 316, 319, 386 ЦК України, ст.. 116 ЖК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

                       Позов задоволити повністю.

                       Виселити ОСОБА_2 з житлового будинку розташованого по АДРЕСА_1, який належить на праві власності ОСОБА_1, без надання іншого житлового приміщення.                    

                       Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесенні нею судові витрати по оплаті судового збору та витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 45 гривень 50 копійок.

                       На рішення суду можна подати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів після його проголошення, або отримання його копії.

                   

                                Головуючий:                                                  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація