ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2021 р. Справа№ 910/9983/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Верховця А.А.

суддів: Пантелієнка В.О.

Полякова Б.М.

за участю секретаря судового засідання: Брунько А.І.

предствники сторін:

та представників сторін згідно протоколу судового засідання від 19.10.2021.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кантієро"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.07.2021

у справі №910/9983/21 (суддя - Пасько М.В.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кантієро"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Річковий шлях" (ідентифікаційний код 41947119)

про відкриття провадження у справі про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кантієро" звернулось до суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю " Річковий шлях ", оскільки останній неспроможний сплатити борг.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2021 прийнято заяву до розгляду та призначено підготовче засідання суду на 29.07.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2021 (повний текст складено 10.08.2021) відмовлено ТОВ "Фінансова компанія "Кантієро" у відкритті провадження у справі №910/9983/21 про банкрутство ТОВ "Річковий шлях".

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ТОВ "Фінансова компанія "Кантієро" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від 27.08.2021, згідно якої просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.07.2021 у справі №910/9983/21, справу направити до Господарського суду міста Києва для вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Апеляційна скарга надійшла безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду (без матеріалів справи).

Ключовими аргументами апеляційної скарги є:

-Виходячи із договору купівлі-продажу майнових прав до ТОВ "ФК "Кантієро" від АТ "ВТБ Банк" перейшли також майнові права за договором купівлі-продажу від 02.05.2018 року, що укладений між АТ "ВТБ Банк" та ТОВ "Річковий Шлях". В результаті чого ТОВ "ФК "Кантієро" фактично отримало право "вимоги/очікування" щодо коштів за судно;

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.09.2021 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Верховець А.А., судді: Доманська М.Л., Поляков Б.М.) апеляційну скаргу ТОВ "Фінансова компанія "Кантієро" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.07.2021 у справі №910/9983/21 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України, у зв`язку з неподанням доказів сплати судового збору у встановленому розмірі; надано скаржнику строк на усунення недоліків; витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/9983/21.

21.09.2021 до суду апеляційної інстанції від ТОВ "Фінансова компанія "Кантієро" надійшло клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги до якої додано квитанцію про сплату судового збору на суму 2 270,00 грн.

23.09.2021 до суду апеляційної інстанції від Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №910/9983/21.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2021 відновлено ТОВ "Фінансова компанія "Кантієро" строк для подачі апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.07.2021 у справі №910/9983/21; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Фінансова компанія "Кантієро" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.07.2021 у справі №910/9983/21; розгляд апеляційної скарги призначено на 19.10.2021.

12.10.2021 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду (канцелярію суду) від ТОВ "Річковий шлях" надійшов відзив на апеляційну скаргу ТОВ "Фінансова компанія "Кантієро" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.07.2021 у справі №910/9983/21, відповідно до якого просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.07.2021 у справі №910/9983/21 без змін.

13.10.2021 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду (канцелярію суду) від ТОВ "Річковий шлях" надійшла заява про відвід головуючого судді Верховця А.А. від розгляду даної справи, яка обґрунтована тим, що існують обставини, які викликають сумнів у неупередженості судді, оскільки, як зазначає заявник, головуючий суддя поновив скаржнику строк на апеляційне оскарження без перевірки обставин щодо поважності пропуску строку на подання апеляційної скарги.

У зв`язку із перебуванням судді Доманської М.Л., яка входять до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці, здійснити розгляд зазначеної заяви у визначеному складі суду не вбачалось за можливе.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.10.2021 для розгляду справи №910/9983/21 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Верховець А.А., судді: Пантелієнко В.О., Поляков Б.М., у зв`язку з чим апеляційну скаргу ТОВ "Фінансова компанія "Кантієро" слід прийняти до провадження визначеним складом суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2021 у справі №910/9983/21прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів апеляційну скаргу ТОВ "Фінансова компанія "Кантієро" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.07.2021 у справі №910/9983/21; визнано необґрунтованою заяву ТОВ "Річковий шлях" про відвід головуючого судді Верховця А.А. від участі у розгляді справи №910/9983/21.

Представник ТОВ "Річковий шлях" в судовому засіданні 19.10.2021 року проти вимог скаржника, викладених в апеляційній скарзі, заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу першої інстанції - без змін.

Представник апелянта в судове засідання 19.10.2021 не з`явився, причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи не направляв.

19.10.2021 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Північного апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представника ТОВ "Річковий шлях", колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.07.2021 року у справі №910/9983/21 - залишити без змін, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закону про банкрутство).

Разом з тим, 21.04.2019 року набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 року №2597-VIII, який введено в дію 21.10.2019 року, відтак в даному випадку застосуванню підлягають положення Кодексу України з процедур банкрутства.

Як вбачається з матеріалів справи, у червні 2021 року ТОВ "ФК "Кантієро" до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Річковий Шлях" оскільки останній неспроможний сплатити борг.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2021 року, серед іншого, прийнято заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство до розгляду та призначено підготовче засідання суду.

За наслідками розгляду вищевказаної заяви ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2021 року відмовлено ТОВ "Фінансова компанія "Кантієро" у відкритті провадження у справі №910/9983/21 про банкрутство ТОВ "Річковий шлях" у зв`язку що судами розглядаються дві справи, які вказують на спірність правовідносин, а саме: щодо розірвання Договору купівлі-продажу судна з дати його укладення, та щодо дійсності Договору №30-КБ купівлі-продажу майнових прав, тобто станом на момент подачі заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство існує спір про право.

ТОВ "ФК "Кантієро" з даною ухвалою суду не погоджується та в поданій апеляційній скарзі посилається на те, враховуючи, що ТОВ "ФК "Кантієро" набуло права АТ "ВТБ Банк" за договором, який став підставою для виникнення права власності ( що зареєстрований у відповідний із законом спосіб), а також за договором, що став безпідставною (незаконною) передумовою для позбавлення АТ "ВТБ Банк" прав на судно воно має всі законні підстави для вжиття заходів щодо відновлення порушеного права за вказаними договорами.

Переглядаючи в апеляційному порядку законність винесення оскаржуваної ТОВ "Фінансова компанія "Кантієро" ухвали, колегія суддів не вбачає підстав для її скасування з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.

Грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України (ст.1 цього Кодексу).

Згідно ч. 1 ст. 35 Кодексу України з процедур банкрутства, у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті, залишення без руху або для повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство господарський суд приймає заяву до розгляду, про що не пізніше п`яти днів з дня її надходження постановляє ухвалу.

В силу частини другої наведеної норми підготовче засідання суду проводиться не пізніше 14-ти днів з дня постановлення ухвали про прийняття заяви про відкриття провадження у справі, а за наявності поважних причин (здійснення сплати грошових зобов`язань кредиторам тощо) - не пізніше 20 днів.

Згідно ч. 1 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.

У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи (ч. 2 ст. 39 Кодексу).

Частиною 3 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства за результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі або відмову у відкритті провадження у справі.

Таким чином, завдання підготовчого засідання господарського суду у справі про банкрутство полягає у перевірці обґрунтованості заяви кредитора або боржника щодо наявності ознак неплатоспроможності, а заяви боржника - також і загрози його неплатоспроможності. Крім того, господарський суд перевіряє правовий статус боржника та відсутність перешкод для порушення провадження у справі про банкрутство. Предметом підготовчого засідання є з`ясування наявності підстав, які надають кредитору чи боржнику можливість ініціювати порушення провадження у справі про банкрутство, тобто ознак загрози неплатоспроможності та виникнення обставин неплатоспроможності боржника.

З системного аналізу зазначених норм слідує, що підставою для відкриття провадження у справі про банкрутство є неплатоспроможність боржника.

Тобто, правовими підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство є: наявність грошового зобов`язання боржника перед кредитором, строк виконання якого сплив на дату звернення кредитора до суду; відсутність між кредитором та боржником спору про право стосовно заявлених вимог; до підготовчого засідання суду вимоги кредитора (кредиторів) боржником у повному обсязі не задоволені.

Отже, у разі встановлення на підставі поданих доказів будь-якої з наведених підстав, господарський суд зобов`язаний відмовити у відкритті провадження у справі з банкрутства.

Водночас, ч. 6 ст. 39 наведеного Кодексу передбачено, що господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо, зокрема, вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.

Відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмету) зобов`язання, підстави виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо.

Отже, встановлення судом у підготовчому засіданні наявності спору про право, характерного для справ позовного провадження, є однією із перешкод для відкриття провадження у справі про банкрутство. Разом з тим слід зазначити, що відсутність будь-яких заперечень боржника з приводу заявленої вимоги кредитора може свідчити про її визнання, а відтак і про відсутність між сторонами спору про право.

Вирішуючи питання чи свідчить вимога кредитора (кредиторів) про наявність спору про право, слід враховувати наступне.

Спір про право виникає з матеріальних правовідносин і характеризується наявністю розбіжностей (суперечностей) між суб`єктами правовідносин з приводу їх прав та обов`язків та неможливістю їх здійснення без усунення перешкод в судовому порядку.

Спір про право може мати місце також у випадку, коли на шляху здійснення особою права виникають перешкоди, які можуть бути усунуті за допомогою суду.

Таким чином, спір про право пов`язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також не доведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права. Здійснюючи розгляд спорів про право, суд встановлює наявність чи відсутність певних обставин (юридичних фактів). За відсутності цих елементів не може бути й спору про право.

Отже, якщо у підготовчому засіданні буде з`ясовано, що між ініціюючим кредитором та боржником існують суперечки з приводу їх прав та обов`язків, що вочевидь ставить під сумнів вимогу кредитора, і їх вирішення можливе виключно шляхом встановлення об`єктивної істини, що, у свою чергу, покладає на суд обов`язок вжити всіх визначених законом заходів до всебічного, повного та об`єктивного з`ясування дійсних прав і обов`язків сторін, у тому числі із застосуванням інституту доказів і доказування, що притаманно саме для справ позовного провадження, господарський суд відмовляє у відкриті провадження у справі про банкрутство.

При цьому законодавство не містить переліку будь-яких критеріїв для висновку про існування спору про право, тому в кожному конкретному випадку в залежності від змісту правовідносин суд повинен оцінити форму вираження відповідної незгоди учасників провадження на предмет існування спору.

Методом встановлення таких фактів є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження Єдиного реєстру судових рішень, відомості з якого відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з приводу заявленої вимоги кредитора.

Про існування спору про право може свідчити, наприклад, заперечення боржника щодо дійсності правочину (договору), який є підставою виникнення грошового зобов`язання, або обґрунтоване ствердження про його нікчемність в силу закону, у тому числі заперечення боржника проти правочину, за умовами якого до заявника - кредитора перейшло право вимоги (зокрема, договору про відступлення права вимоги) тощо.

Проте, якщо нікчемний правочин є недійсним у силу закону і визнання його таким судом не вимагається, то спростування презумпції правомірності оспорюваного правочину є предметом дослідження виключно у справі позовного провадження.

Також спір про право наявний у разі, коли боржник не погоджується із методикою (формулою) розрахунку заявленого боргу або взагалі висловлює незгоду з існуванням у нього заборгованості перед кредитором, стверджуючи про припинення зобов`язання зарахуванням тощо; заявляє про сплив позовної давності; заперечує настання строку виконання грошового зобов`язання з мотивів правомірності зупинення ним виконання свого обов`язку (частина третя статті 538 ЦК України) або з мотивів прострочення кредитора (стаття 613 ЦК України), доводить про припинення поруки тощо.

Встановлення наявності або відсутності наведених обставин переходить в площину доказування, що вочевидь свідчить про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.

Крім того, якщо в суді вже існує спір про право щодо розміру заборгованості за правочином, на якому ґрунтуються вимоги заявника - кредитора, то це є безумовною підставою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство.

При цьому, у суду першої інстанції під час проведення підготовчого засідання відсутня можливість вирішення такого спору про право, що в свою чергу пов`язано з особливостями позовного провадження, як то пред`явлення позову, можливості подання зустрічного позову, складу учасників справи у позовному провадженні, прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, а також диспозитивністю господарського судочинства тощо.

У підготовчому засіданні суд не вирішує спір по суті. А строк розгляду вимог кредиторів обмежується 14 днями.

У такому випадку, відсутність спору щодо заявлених ініціюючим кредитором грошових вимог може підтверджуватися або рішенням суду, що набрало законної сили, або визнанням боржником таких вимог.

Тобто, має бути фактична наявність боргу, який є безспірним або не оспорюється боржником, що встановлюється судом у підготовчому засіданні.

Так, звертаючись до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Річковий шлях", ТОВ "РІЧКОВИЙ ШЛЯХ" ініціюючий кредитор посилається на наявність у боржника заборгованості, що виникла на підставі Договору купівлі - продажу судна від 02.05.2018 року, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юдіним М.А. та зареєстрованим у реєстрі за № 286 у розмірі 24 108 299,40 грн.

Заявник зазначає, що набув право грошової вимоги внаслідок того, що між АТ "ВТБ БАНК" та ТОВ "Фінансова компанія "Кантієро" укладено договір №30-КБ купівлі-продажу майнових прав щодо судна.

Особливістю права вимоги як різновиду майнових прав є його подвійна правова природа: з одного боку, це суб`єктивне право кредитора, яке виникає у зобов`язанні між кредитором і боржником. Це право кредитора вимагати і отримати від боржника виконання обов`язку в межах основного зобов`язання; з іншого боку, це право, яке виступає предметом похідного (вторинного) зобов`язання (щодо переходу права вимоги від первісного кредитора до нового кредитора) або об`єктом, який передається новому кредитору, що, в свою чергу, супроводжується заміною сторін у зобов`язанні.

Аналіз норм законодавства (ст. 177, ч. 1. ст.181, ст. 190, ч. 2, 3 ст. 656 ЦК України, частини 2 статті 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні") дає підстави вважати майновими: 1) речові права, в тому числі речові права на чуже майно; 2) зобов`язальні права (права вимоги майнового характеру).

Таким чином укладений договір № 30-КБ купівлі- продажу майнових прав щодо судна є відмінним від договору, за яким передається право власності щодо будь-якого майна.

Як слідує з матеріалів справи, за Договором № 30-КБ АТ "ВТБ БАНК" фактично не відступало право грошової вимоги до ТОВ "Річковий шлях". В Договорі № 30-КБ немає прямої норми щодо відступлення права грошової вимоги за Договором купівлі - продажу судна.

При цьому, договір №30-КБ не є договором про відступлення права вимоги (цесією) або договором факторингу, а фактично є договором, за яким АТ "ВТБ БАНК" продало своє можливе право на звернення до суду з відповідними вимогами, а також права на застосування способів захисту цивільних прав.

Так, з правовідосин між ТОВ "ФК "Кантієро" та АТ "ВТБ БАНК" вбачається, що останнім за Договором № 30-КБ купівлі-продажу майнових прав не було передано речових та зобов`язальних прав.

Як встановлено судом, речові права щодо судна належать ТОВ "РІЧКОВИЙ ШЛЯХ", а зобов`язальні права за Договором купівлі - продажу судна від 02.05.2018 року існують між АТ "ВТБ БАНК" та ТОВ "РІЧКОВИЙ ШЛЯХ".

При цьому, укладення договору №30-КБ не є підтвердженням того, що АТ "ВТБ БАНК" передало (продало) ТОВ "ФК "Кантієро" своє право грошової вимоги до ТОВ "Річковий шлях", а отже станом на момент подачі заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство існує спір про право.

Встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є необхідною передумовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника. Протилежне матиме наслідком відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство. (Така правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 15.10.2020 року у справі № 922/1174/20).

Завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов`язання" боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності спору про право; встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі (аналогічний висновок викладено Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у пункті 68 постанови від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20, пункті 48 постанови від 03.09.2020 у справі № 910/16413/19).

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, що вказані правовідносини мають спірний характер, що унеможливлює відкриття провадження у справі про банкрутство та підтверджується наступним:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.09.2020 у справі №910/17079/19 вирішено у задоволені позову АТ "ВТБ БАНК" про визнання розірваним договору купівлі-продажу судна, посвідчений 02.05.2018 року Юдіним М.А., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за №286, скасування реєстрації права власності на судно, скасування свідоцтва про право на власність - відмовлено повністю.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2021 у справі №910/17079/19 постановлено:

- апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ВТБ БАНК" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Стрюкової І. О. на рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2020 у справі №910/17079/19 залишити без задоволення.

- рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2020 у справі №910/17079/19 залишити без змін.

Додатково судом було встановлено, що АТ "ВТБ БАНК", як сторона Договору купівлі-продажу судна звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2020 у справі №910/17079/19 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2021 у справі №910/17079/19.

Дані обставини є додатковим підтвердженням того, що існує спір про право та АТ "ВТБ БАНК" не відступило ТОВ "Фінансова компанія "Кантієро" свої зобов`язальні права за Договором купівлі-продажу судна і фактично залишилось стороною такого договору (зі всіма правами та обов`язками).

ТОВ "Фінансова компанія "Кантієро" не є правонаступником АТ "ВТБ БАНК" у відносинах з ТОВ "Річковий Шлях", оскільки це випливає з аналізу договору №30-КБ купівлі-продажу майнових прав щодо судна, а також того факту, що АТ "ВТБ БАНК" самостійно реалізує свої права та обов`язки, вчиняє дії задля захисту своїх прав у відносинах з ТОВ "Річковий Шлях".

З матеріалів, наданих боржником разом із відзивом, судом встановлено, що наразі на розгляді перебуває ще одна справа № 910/9757/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Річковий шлях" до 1) Акціонерного товариства "ВТБ Банк" 2) Товариства з обмеженою відповідальісню "Фінансова компанія "Кантієро" про визнання електронних торгів, протоколу електронних торгів та договору недійсними.

Таким чином, суд дослідив, що станом на сьогоднішній день судами розглядаються дві справи, які вказують на спірність правовідносин, а саме: справа №910/17079/19 щодо розірвання Договору купівлі-продажу судна з дати його укладення, який ініційований АТ "ВТБ БАНК" та справа №910/9757/21, ініційована ТОВ "Річковий шлях" щодо дійсності Договору №30-Кб.

Встановлені із матеріалів справи обставини підтверджують неможливість у відкритті провадження у справі про банкрутство за такою заявою кредитора в порядку частини шостої статті 39 КУзПБ.

Якщо між ініціюючим кредитором та боржником існують суперечки з приводу їхніх прав та обов`язків, суд відмовляє у відкритті провадження (позиція викладена у постанові Верховного суду від 15.10.2020 у справі №922/1174/20).

Сам факт наявності спору про право, результати вирішення якого можуть вплинути на заявлені вимоги кредитора, є підставою для відмови у відкритті провадження (висновок наведений у постанова Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №910/1067/19).

У цьому випадку достатнім є факт наявності спору про право, результати вирішення якого можуть вплинути на заявлені вимоги кредитора (аналогічної позиції дотримується КГС у постанові від 23.06.2020 у справі №910/1067/19).

Таким чином, перебування на розгляді у Верховному Суді справи №910/17079/19 (предметом позову якої є: визнання розірваним договору купівлі-продажу судна), наявність іншого спору, який перебуває у провадженні Господарського суду м. Києва, предметом позову в якому є визнання електронних торгів, протоколу електронних торгів та договору недійсними (справа № 910/9757/21), а також відсутність доказів на підтвердження виникнення грошових вимог ТОВ "Фінансова компанія "Кантієро" до ТОВ "Річковий Шлях" - є підставами для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство.

Правові підстави для відкриття провадження у справі №910/9983/21 про банкрутство ТОВ "РІЧКОВИЙ ШЛЯХ" відсутні, а тому суд відмовляє ТОВ "ФК "Кантієро" у задоволенні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Таким чином, доводи апелянта щодо неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що оскаржувану ухвалу прийнято у відповідності до норм чинного законодавства, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є недоведеними, безпідставними, необґрунтованими та правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, з огляду на що правових підстав для її задоволення та скасування ухвали місцевого господарського суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 282, 283 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кантієро" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.07.2021 у справі №910/9983/21 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.07.2021 у справі №910/9983/21 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/9983/21 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верхованого Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України, ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст постанови складено 23.10.2021.

Головуючий суддя А.А. Верховець

Судді В.О. Пантелієнко

Б.М. Поляков