САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 2-а-673/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2010 року Суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Румянцев О.П. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора ДПС батальйону ДПС ДАІ м. Дніпропетровська прапорщика міліції Хрустальова Павла Миколайовича про  скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

27 травня 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до Інспектора ДПС батальйону ДПС ДАІ м. Дніпропетровська прапорщика міліції Хрустальова Павла Миколайовича про  скасування постанови про адміністративне правопорушення . Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що він отримав постанову (з доданням фотокартки, зробленої за допомогою технічного приладу «Візір»), винесену відповідачем, якою на нього за порушення правил дорожнього руху 21.04.2010 р. накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 260 грн. Стягнення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП та пов’язано з порушень правил зупинки та стоянки.  Під час керування автомобілем водія ніхто не зупиняв, не роз’яснював права і не складав оскаржувану постанову, чим порушили його права передбачені ст. 268 КУпАП. Крім того, по отриманій фотокартці не можна встановити місцевість, де зафіксоване правопорушення.  Зазначені обставини явилися причиною звернення позивача до суду з позовом про поновлення визнання дій відповідача протиправними та скасування постанови.

Позивач до початку судового засідання подав заяву про розгляд справи у його відсутності, в якій підтримував позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, до початку судового засідання надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи у його відсутності.

Враховуючи наявність клопотань позивача та відповідача про розгляд справи у їх відсутність, суд, у відповідності до ч.3 ст.122 КАС України, розглядає справу в порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що 21.04.2010 р. відповідачем було винесено постанову серії АЕ №213739, відповідно до якої позивач 21.04.2010 р. о 10 год. 07 хв. на пр. К. Маркса – пл. Петровського в м. Дніпропетровську, керуючи автомобілем марки «Міцубісі», державний номерний знак – НОМЕР_1, здійснив зупинку та стоянку на перехресті  та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП (а.с. 4).

До постанови було додано фотокартку, на якій зафіксовано дату, час, місце, марка автомобіля та його номерний знак (21.04.2010 р., 10.07 год., марка «Міцубісі», державний номерний знак – НОМЕР_1) (а.с. 5).

Постанова була подана до поштового відділення 07.05.2010 р., про що свідчить поштовий штамп на конверті (а.с. 6).

Вказані вище спірні правовідносини регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Частиною 2 ст.71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Таким чином Законом встановлена презумпція винності суб’єкта владних повноважень по зазначеній категорії адміністративних справ.  

Згідно ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Оскільки позивач протягом 10 днів з дня, коли дізнався про притягнення до адміністративної відповідальності, своєчасно звернувся з позовом до суду, то, у відповідності до ст. 289 КУпАП, строк звернення до суду має бути поновлено.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 р. № 2 постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його скоєнні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У судовому засіданні було встановлено, що до оскаржуваної постанови було додано фотокартку автомобіля, виконану відповідачем за допомогою приладу «Візір» № 0812568.

Водночас з фотокартки не видно дорожньої обстановки та ділянки дороги, де було проведено фотозйомку, що не дає суду можливості достовірно встановити, чи дійсно автомобіль стояв на перехресті.

Як зазначено в постанові, вона винесена за результатами застосування фіксації порушень правил дорожнього руху працюючими у автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у відповідності зі ст. 141 КУпАП.

Таким чином, відповідач при документуванні правопорушення безпідставно застосував положення ч. 6 ст. 258 КУпАП, у зв’язку з чим протокол не складав, а обмежився фото-фіксацією певної події.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду від 23.12.2005 р. № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

В судове засідання відповідач не з’явився та не надав доказів щодо правомірності свого рішення.

Враховуючи встановлені у засіданні обставини, суд доходить висновку про протиправність дій відповідача щодо винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення АЕ№ 213739 від 21.04.2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, та відсутність події та складу правопорушення, у якому позивача визнано винним оскаржуваною постановою.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141, 247, 251, 258, 288, 289, 293 КУпАП,  ст.ст. 7-12, 14, 15, 17, 19, 69-71, 86, 87, 94, 98, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов   ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправними дії Інспектора ДПС батальйону ДПС ДАІ м. Дніпропетровська прапорщика міліції Хрустальова Павла Миколайовича щодо винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення АЕ №213739 від 21.04.2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладення на нього штрафу у сумі 260 грн.

Скасувати постанову АЕ №213739 від 21.04.2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладення на нього штрафу у сумі 260 грн., як незаконну. Провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити.  

Постанова суду оскарженню не підлягає.

Суддя                                         О.П.Румянцев