25.10.2021

єдиний унікальний номер справи 423/886/21

номер провадження 2/423/407/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2021 року м. Попасна

Попаснянський районний суд Луганської області у складі

головуючого судді Лизенко І.В.,

за участі секретаря судового засідання Сороки В.І.,

позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в судовій залі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №423/886/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором побутового підряду,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості за договором побутового підряду у розмірі 11 900,66 грн., а також понесені ним судові витрати у розмірі 908,00 грн.

В обґрунтування позову послався на те, що 30 жовтня 2020 року між відповідачем, як замовником, та позивачем, як виконавцем, був укладений договір побутового підряду (індивідуальний номер замовлення L420/338-400677), відповідно до умов якого відповідач доручив, а позивач зобов`язався організувати роботи по виготовленню та передачі у власність замовнику ПВХ конструкції у вигляді вхідного металопластикового дверного блоку зовнішнього відкривання за розцінками виконавця, а замовник зобов`язався оплатити та прийняти готовий виріб та роботу згідно з умовами даного договору.

При цьому між позивачем та відповідачем були обговорені усі істотні умови щодо складових елементів дверного блоку, а саме: розмір, колір, профіль, фурнітура, рама, поріг, склопакет, імпост, штапик. Також, між сторонами була погоджена вартість робіт з виготовлення дверного блоку та його подальшого встановлення на загальну суму 21 900,66 грн. Відповідач вніс передоплату у розмірі 10 000 грн., а решту суми у розмірі 11 900,66 грн. зобов`язався сплатити після виконання позивачем робіт із встановлення зазначеного дверного блоку.

Вищезазначені обставини підтверджуються відповідною комерційною пропозицією від 30.10.2020 року із зазначенням індивідуального номеру замовлення на виготовлення вхідного дверного блоку (копія додається).

Після отримання від відповідача замовлення, позивач організував роботу по виготовленню дверного блоку на приватному підприємстві «ЕКІРАZН», сплативши на користь ПП «ЕКІРАZН» вартість таких робіт, після чого протягом наступних трьох тижнів замовлений відповідачем вхідний металопластиковий дверний блок зовнішнього відкривання був виготовлений ПП «ЕКІРАZН».

23 листопада 2020 року дверний блок був встановлений позивачем за місцем мешкання відповідача в житловому будинку АДРЕСА_1 .

Проте, після виконання позивачем узятих за договором зобов`язань та встановлення зазначеного дверного блоку за місцем мешкання відповідача, він категорично відмовився сплачувати обумовлену між сторонами недоплачену від загальної вартості суму у розмірі 11 900,66 грн., стверджуючи при цьому, що він нікому нічого сплачувати не буде.

01.06.2021 року відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати судовий розгляд у порядку спрощеного позовного провадження, призначено судовий розгляд на 19.10.2021 року.

У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив, у якому він позов не визнав та зазначив, що дійсно замовив у позивача металопластиковий дверний блок, показав йому зразок конструкції. Вартість зразка мережі Інтернет складала 15 000 грн. При цьому нижня і верхня частини дверей мали бути зі склопакету, а не з пластика. Будь-якого договору у письмовому вигляді не укладали. Він сплатив позивачу 10 000 грн наперед, жодного платіжного документа від позивача не отримав. Після отримання грошей позивач, без узгодження з ним, на свій розсуд, передав дані усного замовлення виробнику та змінив форму дверей. наприкінці листопада 2020 року при встановленні виготовлених дверей виявив невідповідність дверного блоку його замовленню, про що повідомив позивача та відмовився сплатити залишок коштів.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, доповнивши, що з позивачем було узгоджено конструкцію дверного блоку, матеріал, колір, вартість. Запропонував позивачу у верхній частині блоку встановити прямокутну частину зі склопакету, що зменшити висоту дверного блоку з практичною метою. відповідач це погодив. щодо вартості дверного блоку з установкою у сумі 21 900,66 грн, позивач не заперечував. Видав позивачу чек про отримання попередньої оплати частини вартості замовлення у сумі 10 000 грн. Коли замовлення було готове, зателефонував відповідачу та направив працівників на встанволення. Працівники йому зателефонували та повідомили, що замовник відмовляється сплатити залишок коштів. Дверний блок зараз встановлений у будинку позивача. Комерційну пропозицію відповідач не підписав, бо погоджували цю пропозицію в електронному вигляді у нього вдома на комп`ютері позивача. В офісі роздрукував, зателефонував відповідачу, щоб той приїхав підписав, однак замовник не приїхав.

Відповідач у судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що дійсно замовив дверний блок у позивача. Визнав, що вартість дверного блоку з установкою за домовленістю складала 21 900 грн, з яких 10 000 грн сплатив позивачу під час замовлення. Визнав, що погодив встановлення прямокутної конструкції зі скла зверху над дверима. Визнав, що дверний блок виготовлений з матеріалу належної якості. Відмовився сплачувати залишок коштів, бо позивач виготовив двері з іншим малюнком, ніж той, який він замовляв, що вбачається з доданої до відзиву фотократки встановленого дверного блоку та із зобрадення з мережі Інтернет, яке він показував позивачу при замовленні. Вважає, що позивач виготовив не такі двері, тому, враховуючи, що вартість таких дверей в Інтернеті близько 15 000 грн, вінвже сплатив 10 000 грн, то не вивнен позивачу будь-які кошти. Про те, що малюнок дверей інший дізнався під час встановлення дверей, коли працівники позивача їх вже вмонтували, але роботи ще не завершили. Він відразу повідомив їх та телефоном позивача про свою незгоду з виконаною роботою. Потім запросив інших працівників, які завершили роботу по встановленню дверей. Дверний блок зараз встанволений у нього в будинку, він ним користується.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 865 ЦК України за договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір побутового підряду є публічним договором.

Згідно ст. 866 ЦК України договір побутового підряду вважається укладеним у належній формі, якщо підрядник видав замовникові квитанцію або інший документ, що підтверджує укладення договору. Відсутність у замовника цього документа не позбавляє його права залучати свідків для підтвердження факту укладення договору або його умов.

Згідно ч.2 ст. 872 ЦК України у разі виявлення інших відступів від умов договору або інших недоліків у роботі замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного усунення цих недоліків у розумний строк або відшкодування його витрат на усунення недоліків чи відповідного зменшення плати.

Згідно ст. 873 ЦК України вартість робіт, виконаних за договором побутового підряду, визначається за погодженням сторін, якщо інше не передбачено у встановленому порядку прейскурантами (цінниками), тарифами тощо. Робота оплачується замовником після її остаточного передання підрядником. За згодою замовника робота може бути ним оплачена при укладенні договору побутового підряду шляхом видачі авансу або у повному обсязі.

Відповідно до ст. 853 ЦК України, якою також регулюються правовідносини щодо побутового підряду, замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Судом встановлено, що між сторонами укладено договір побутового підряду, за умовами якого позивач ОСОБА_1 , який є фізичною особою - підприємцем, (підрядник), зобов`язався виконати за завданням відповідача ОСОБА_2 (замовника) роботу по виготовленню та встановленню дверного блоку, вартістю 21 900,66 грн, а замовник зобов`язався прийняти та оплатити виконану роботу.

Ці фактичні обставини визнані сторонами у судовому засіданні, тому згідно ст. 82 ч.1 ЦПК України не потребують доказування.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Сторонами суду не надано жодного документа, який свідчив би про дотримання письмової форми договору (ст. 866 ЦК України).

Суд вважає надану позивачем комерційну пропозицію №L420/338-400677 від 30.10.2020 року (а.с.11) недопустимим доказом, оскільки документ не містить підпису сторін договору.

Згідно ст. 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може грунтуватися на свідченнях свідків.

Законодавством не встановлено недійсність договору побутового підряду у разі недотримання сторонами його форми.

Таким чином, констатуючи недотримання сторонами форми договору, однак враховуючи, що сторонами у судовому засіданні визнано факт укладення договору побутового підряду, суд приходить до висновку, що між сторонами в усній формі укладено договір побутового підряду по виготовленню та встановленню дверного блоку, вартістю 21 900,66 грн.

Відповідачем також визнано, що виготовлений підрядником дверний блок встановлений у його будинку та він користується ним до цього часу.

Ця обставина свідчить про прийняття замовником виконаної роботи.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що дверний блок виготовлений з порушенням умов договору, а також, що він на виконання вимог ст. 853 ЦК України про виявлені у роботі відступи від умов договору негайно заявив підрядникові.

Додане до відзиву зображення дверного блоку з мережі Інтернет не є допустимим доказом, оскільки відповідачем не доведено, що саме це зображення дверного блоку, а не подібне, було узгоджене між сторонами договору до виготовлення.

Факт узгодження малюнку дверного блоку підтверджується прийняттям замовником роботи та відсутністю доказів щодо повідомлення підрядника про відступ від умов договору.

Якість дверного блоку відповідачем визнана належною.

Сторонами також визнано, що загальна вартість роботи склала 21900,66 грн, з яких замовником сплачено аванс у сумі 10 000 грн.

Отже, з відповідача підлягають стягненню несплачені кошти за договором побутового підряду у сумі 11 900,66 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог.

На підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на сплату судового збору у сумі 908 грн.

На підставі викладеного та ст. 853, 865, 866, 872, 873 ЦК України, керуючись ст. 258-259, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором побутового підряду задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 плату за договором побутового підряду у сумі 11 900 (одинадцять тисяч дев`ятсот) гривень 66 копійок, а також витрати на сплату судового збору у сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду до Луганського апеляційного суду через Попаснянський районний суд Луганської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складено протягом 5 днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини, з урахуванням вихідних днів - 25 жовтня 2021 року.

Учасники справи:

позивач - фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідач - ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП не встановлено.

Суддя: І.В. Лизенко