12.10.2021

єдиний унікальний номер справи 408/348/21

номер провадження 2-о/423/110/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2021 року м. Попасна

Попаснянський районний суд Луганської області у складі

головуючої судді Лизенко І.В.,

за участі секретаря судового засідання Іваненко С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в судовій залі в порядку окремого провадження цивільну справу №408/348/21 за заявою представника заявниці ОСОБА_1 , який діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги без № від 03.03.2021, в інтересах ОСОБА_2 , заінтересована особа: Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області, про встановлення факту сумісного проживання та перебування фізичної особи на утриманні,

ВСТАНОВИВ:

Представник заявниці звернувся до суду із вказаною вище заявою, у якій просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт сумісного проживання заявниці ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 до дня його смерті до ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , та факт перебування заявниці на утриманні чоловіка ОСОБА_3 .

В обґрунтування своєї заяви зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 - чоловік заявниці, з яким вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з 2010 року. Заявниця з чоловіком постійно проживали разом до його смерті, вели спільне господарство за адресою: АДРЕСА_1 , мали єдиний бюджет, проте були зареєстровані за різними адресами, зокрема ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , а ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 .

За життя чоловік заявниці ОСОБА_3 перебував на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області і отримував пенсію, яку повністю віддавав дружині і вона витрачала її на оплату квартири, комунальні послуги, придбання одягу, продуктів харчування, ліків та інших потреб. Заявниця після виходу на пенсію була на повному утриманні свого чоловіка і це було для неї постійним і основним джерелом для існування. Розмір пенсії заявниці у декілька разів менший від розміру пенсі її померлого чоловіка.

Після смерті чоловіка заявниця звернулась до УПФУ в Попаснянському районі із заявою про призначення пенсії по втраті годувальника, але їй було відмовлено у призначені пенсії у зв`язку з втратою годувальника через відсутність підтверджуючого документа про перебування на утриманні чоловіка, та різної адреси реєстрації її та її чоловіка. Заявниця отримала за місцем реєстрації довідку та акт про фактичне проживання з померлим на день смерті про те, що вона проживала разом з чоловіком по день його смерті, але документи видані у період, коли на території м.Довжанськ (Свердловськ) Луганської області, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. За таких обставин у заявниці існують перешкоди по реалізації нею права на отримання пенсії по втраті годувальника. Тому вона вимушена звернутися до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Представник заінтересованої особи у відзиві просив відмовити у задоволенні заяви за необґрунтованістю, оскільки ОСОБА_3 має статус внутрішньо переміщеної особи, макет пенсійної справи ОСОБА_3 знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області. Заявниця та померлий ОСОБА_3 були зареєстровані за різними адресами відповідно до паспортних даних, а документ про перебування на утриманні померлого годувальника ОСОБА_2 до управління не надала, тобто відсутні документи, які підтверджують її право на перехід на пенсію чоловіка. В матеріалах макету паперової пенсійної справи померлого ОСОБА_3 наявна копія паспорту НОМЕР_1 від 30.10.1997 р., згідно якого ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно паспорта НОМЕР_2 від 17.07.2010 р. ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Адреси реєстрації заявника та її померлого чоловіка не співпадають. Дійсно, у довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 1845 від 11.10.2017 року на ім`я ОСОБА_2 , та №2399001834 від 20.09.2016 року на ім`я ОСОБА_3 , виданих Управлінням соціального захисту населення Попаснянської РДА, зазначено однакове фактичне місце проживання/перебування, а саме: АДРЕСА_3 . Проте, довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, навіть з зазначеним в них місцем фактичного проживання/перебування осіб за однією адресою, ніяк не засвідчують факт перебування на утриманні.

09.07.2021 представник заявниці надав відповідь на відзив, в якому заяву підтримав у повному обсязі та просив задовольнити її, справу просив розглянути у відсутність його та заявниці.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, у своєму відзиві просив суд розглянути справу без його участі.

Суд, дослідивши письмові докази, вважає заяву такою, що не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.10).

Згідно копії свідоцтва про шлюб ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 07.06.2010 року ( а.с.9).

Рішенням Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі від 02.02.2021 року заявниці відмовлено в перерахунку щодо переведення з пенсії за віком у зв`язку з втратою годувальника згідно ст. 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", оскільки нею не надано документа про перебування на утриманні померлого годувальника ( а.с.17).

Відповідно до статті 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" зі змінами згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 року № 2148- VIII пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був необхідний йому для призначення пенсії по 3 групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Непрацездатними членами сім`ї вважаються:

Чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягай пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

До членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника відносяться, особи зазначені в частині третій цієї статті, якщо вони:

-були на повному утриманні померлого годувальника;

-одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування;

Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 25 грудня 2005 року за № 1566/ 11846, до заяви про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника надаються документи, в тому числі документ про перебування членів сім`ї ( крім дітей) на утриманні померлого годувальника (підпункт 9 пункту 2.3. Порядку).

Згідно з пунктом 2.11 Порядку за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймаються довідки житлово-експлуатаційних або інших організацій з місця проживання (реєстрації), або довідки органів місцевого самоврядування, або довідки про реєстрацію місця проживання ( разом з годувальником за однією адресою), видані згідно із вимогами статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

Заявниця просила суд встановити факт спільного проживання з чоловіком на день його смерті саме за адресою: АДРЕСА_1 , тобто у населеному пункті, розташованому на тимчасово окупованій території України згідно розпорядження КМУ від 07.11.2014 №1085-р.

Достатніх та допустимих доказів на підтвердження цього факту суду не надано.

В матеріалах справи містяться копія довідки про спільне проживання заявниці з померлим, на день його смерті, та копія акту про фактичне проживання з померлою особою на день смерті, які видані в м.Довжанськ (Свердловськ) Луганської області органами самопроголошеного утворення, які знаходяться на тимчасово окупованій території України, які не є допустимими доказами на підтвердження зазначеного факту.

Будь-які інші докази, зокрема покази свідків тощо, заявницею суду не надано.

Щодо посилання представника заявниці в заяві на так звані «намібійські винятки», суд зазначає наступне.

Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Суд зазначає, що заявниця не позбавлена можливості надати інші допустимі докази на підтвердження факту спільного проживання з чоловіком на тимчасово окупованій території або за місцем реєстрації як внутрішньо переміщених осіб, зокрема покази свідків.

Враховуючи, що заявницею не надано достатніх і допустимих доказів на підтвердження факту сумісного проживання з померлим чоловіком на день його смерті, у задоволенні заяви слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 263-265, 293, 315-319 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні заяви представника заявниці ОСОБА_1 , який діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги без № від 03.03.2021 р., в інтересах ОСОБА_2 , заінтересована особа: Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області, про встановлення факту сумісного проживання та перебування фізичної особи на утриманні відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Луганського апеляційного суду через Попаснянський районний суд Луганської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя І.В. Лизенко