Ухвала

20 жовтня 2021 року

м. Київ

справа № 128/3390/19

провадження № 61-16825ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 14 квітня 2021 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 16 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення майнової та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що у грудні 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3 , у якому просять відшкодувати спричинену їм матеріальну шкоду, що полягає в витратах на ремонт відеокамери у розмірі 1 417 грн. Крім того, посилаючись на те, що внаслідок пошкодження відповідачем відеокамери їм була спричинена моральна шкода у вигляді душевних страждань, порушенні нормального способу життя, постійного стресу та погіршення стану здоров`я, яку вони оцінюють у 32 000 грн, просять стягнути зазначену моральну шкоду з відповідача.

Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 14 квітня 2021 року, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 16 вересня 2021 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено.

14 жовтня 2021 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 14 квітня 2021 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 16 вересня 2021 року. ОСОБА_1 посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права і просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 1 частини шостої, частини дев`ятої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ціна позову у справі № 128/3390/19 становить 33 417 грн та не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто справа № 128/3390/19 є малозначною у силу вимог закону.

ОСОБА_1 у касаційній скарзі вказує, що справа має виняткове значення для позивачів. Проте ОСОБА_1 не обґрунтовує, у чому проявляється виняткове значення для позивачів. Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженими судовими рішеннями. І, відповідно, не свідчить, що справа становить виняткове значення для учасника справи.

Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Таким чином, оскаржені рішення ухвалені у малозначній справі, ціна позову в якій не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 14 квітня 2021 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 16 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення майнової та моральної шкоди.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: І. О. Дундар

Н. О. Антоненко

М. М. Русинчук