Справа № 761/31035/20

Провадження № 2/752/6481/21

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30 вересня 2021 року місто Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Кирильчук І.А.

при секретарі Сінчук І.А.

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Банк Форвард», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокії Юріївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяна Леонідівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом до акціонерного товариства «Банк Форвард» (далі - АТ «Банк Форвард», відповідач-1), приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є. Ю. (далі -відповідач-2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Т. Л., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Позов мотивований тим, що 22 липня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є. Ю. вчинено виконавчий напис за реєстровим № 3060, яким запропоновано звернути стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Форвард» (далі - АТ «Банк Форвард» ) заборгованості, яка виникла за кредитним договором № 200200406 від 13 травня 2019 року, укладеним з ПАТ «Банк Форвард», правонаступником якого є АТ «Банк Форвард», в сумі 25 081,12 грн, яка складається із: заборгованості за сумою кредиту в розмірі 19 127 грн; заборгованості за процентами в розмірі 4 579,12 грн; плати за пропуск мінімальних платежів в розмірі 1 375,00 грн, витрат за вчинення виконавчого напису в сумі 850,00 грн.

Про наявність даної заборгованості позивач дізналася, отримавши постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Т. Л. від 26 серпня 2020 року у виконавчому провадженні №62893428 про відкриття виконавчого провадження.

Будь-яких листів чи повідомлень від АТ «Банк Форвард» та/або приватного нотаріуса позивач не отримував.

Позивач зазначає, що нотаріально посвідчений договір між сторонами не укладався, а отже це є безумовною підставою для визнання судом оспорюваного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Посилаючись на указані обставини, позивача просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 22 липня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є. Ю. і зареєстрований в реєстрі за № 3060, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Форвард» заборгованості за кредитним договором № 200200406 від 13 травня 2019 року в розмірі 25 081,12 грн.

Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач-1 про судовий розгляд справи повідомлявся у спосіб, передбачений ЦПК України, шляхом направлення копії ухвали про відкриття провадження у справі та позовної заяви з додатками, яку відповідач отримав 12 серпня 2021 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Відзив на позов відповідачем у визначений термін не надано.

Відповідач-2 про судовий розгляд справи повідомлявся у спосіб, передбачений ЦПК України, шляхом направлення копії ухвали про відкриття провадження у справі та позовної заяви з додатками, яку відповідач отримав 22 червня 2021 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Відзив на позов відповідачем у визначений термін не надано.

Позиція третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору

Третя особа пояснення на позов та/або будь-які клопотання до суду не подавала.

Процесуальні дії у справі та заяви (клопотання) учасників

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 27 листопада 2020 року матеріали даної цивільної справи направлено за підсудністю до Голосіївського районного суду міста Києва, які судом було отримано 12 квітня 2021 року.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва від 15 квітня 2021 року прийнято до провадження позовну заяву та відкрито провадження у справі, вирішено подальший розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 15 квітня 2021 року задоволено заяву ОСОБА_1 , подану представником - адвокатом Шлянта Н. Р., про забезпечення позову; зупинено стягнення за виконавчим написом № 3060, вчиненого 22 липня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є. Ю. про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Форвард» заборгованості за кредитним договором № 200200406 від 13 травня 2019 року.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Фактичні обставини, установлені судом та зміст спірних правовідносин

Судом установлено, що за заявою відповідача АТ «Банк Форвард» приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є. Ю. вчинено виконавчий напис за реєстровим номером № 3060 від 22 липня 2020 року, за яким нотаріусом звернено стягнення із ОСОБА_1 , як боржника за кредитним договором за № 200200406 від 13 травня 2019 року, укладеним боржником з ПАТ «Банк Форвард», правонаступником якого АТ «Банк Форвард».

У спірному виконавчому написі указано, що строк платежу за кредитним договором за № 200200406 від 13 травня 2019 року настав. Стягнення заборгованості здійснюється за період із 13 січня по 13 лютого 2020 року у сумі 250 81,12 грн, в тому числі: заборгованість за сумою кредиту - 19 127 грн; заборгованість за процентами - 4 579,12 грн, плата за пропуск мінімальних платежів - 1375 грн та за вчинення виконавчого напису нотаріусом 850 грн. Всього сума, що підлягає стягненню, - 25 931,12 грн.

На підставі оспорюваного виконавчого напису, зареєстрованого у реєстрі за № 3060 від 22 липня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Київ Павелків Т. Л. постановою від 26 серпня 2020 року було відкрито виконавче провадження № 62893428.

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно із частиною першою статті 39 Закону України «Про нотаріат» (далі - Закон), порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.

Відповідно до статті 87 Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок) визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано.

Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 1-1 такого змісту: «1-1. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п.2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.».

Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт.

Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від у справі № 826/20084/14.

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс21).

Судом установлено, що оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 22 липня 2020 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.

Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання».

Як стверджує позивач, укладений між сторонами кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, при цьому суд враховує, що належним чином повідомлений відповідач зворотного суду не довів, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Подібні правові висновки Верховний Суд викладав, зокрема, у постановах: від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19), від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17 (провадження № 61-14105св18), від 21 жовтня 2020 року у справі № 172/1652/18 (провадження № 61-16749св19), від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс21).

У позові також позивач не погоджується з розміром заборгованості, яка указана у спірному виконавчому написі.

Банк не надав до суду належних письмових доказів розміру заборгованості позивача та її складових, що має ґрунтуватись на поданих суду розрахунках суми кожної складової боргу (період нарахування, ставка відсотків та розмір комісії), відомостях про суми коштів внесених позичальником у рахунок виконання кредитних зобов`язань, що має підтверджуватись випискою про рух коштів по рахунку боржника.

Отже, указана у виконавчому написі загальна сума кредитної заборгованості є спірною.

За таких обставин, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є. Ю. не було дотримано умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису, останній має бути визнаний таким що не підлягає виконанню.

Слід зазначити, звертаючись із позовною заявою позивач у якості відповідача зазначає приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є. Ю., про що необхідно зазначити наступне.

Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлено Законом України «Про нотаріат».

Частиною першою статті 1 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Частиною другою статті 1 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

Відповідач є обов`язковим учасником цивільного процесу - його стороною. Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість; саме сторони є суб`єктами правовідношення, з приводу якого виник спір. Крім того, відповідач є тією особою, на яку вказує позивач як на порушника свого права.

Тобто, відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього. При цьому неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Нотаріус є публічною особою, якій державою надано повноваження щодо посвідчення прав і фактів, які мають юридичне значення, та вчинення інших нотаріальних дій з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчиняючи нотаріальні дії, нотаріус діє неупереджено, він не може діяти в інтересах жодної з осіб - учасника нотаріальної дії. Нотаріус не стає учасником цивільних правовідносин між цими особами, а отже, не може порушувати цивільні права, які є змістом цих відносин. Відсутня і процесуальна заінтересованість нотаріуса в предметі спору та реалізації прийнятого рішення.

Спори за позовами про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, про повернення стягнутого за виконавчим написом вирішуються судом у порядку цивільного судочинства за позовами боржників або зазначених осіб до стягувачів, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа. За правилами цивільного судочинства як спір про право в позовному провадженні розглядаються позови про оскарження дій нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису, коли йдеться виключно про порушення нотаріусом правил вчинення відповідної нотаріальної дії і при цьому позивачем не порушується питання про захист права відповідно до положень цивільного законодавства.

Тобто нотаріус не може бути відповідачем у цій категорії справ, оскільки предметом позову є спір про право, зокрема позивач заперечує наявність у нього суми заборгованості перед кредитором, яка вказана у виконавчому написі.

Виходячи з норм Закону України «Про нотаріат», у нотаріуса немає спільних чи однорідних прав та обов`язків стосовно позивача. Нотаріус вчиняє нотаріальні дії від імені держави, тому в нього не можуть бути спільні чи однорідні права і обов`язки з особами, які звернулися до нього, або з особами, які вирішили, що їх права порушені нотаріальними діями.

Справи за спорами щодо оскарження вчинених нотаріусами виконавчих написів (про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса) мають розглядатися судами за позовами боржників до стягувачів.

Відповідачем у таких справах є особа, на користь якої було вчинено виконавчий напис, яким було порушено право позивача. Тобто, цивільна відповідальність за незаконно вчинений виконавчий напис покладається не на нотаріуса, а на особу, яка зверталася за виконавчим написом. Сам же нотаріус може залучатися судами як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 14 серпня 2019 року у справі №519/77/18.

За таких обставин, суд вважає, що у задоволенні позову до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є. Ю. слід відмовити.

Висновки суду щодо розподілу судових витрат

Відповідно до приписів пункту 1 частини 1 статті 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (стаття 133 ЦПК України).

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір в сумі 840,8 грн за подання позову немайнового характеру та 420,40 грн за подання заяви про забезпечення позову, а тому ураховуючи, що позов підлягає задоволенню з відповідача на користь позивача підлягає стягненню вся сума сплаченого судового збору у розмірі 1 261,2 грн.

На підставі викладеного та керуючись вимогами статей 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис вчинений 22 липня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокією Юріївною і зареєстрований в реєстрі за № 3060, про стягнення заборгованості за кредитним договором № 200200406 від 13 травня 2013 року.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокії Юріївни відмовити.

Стягнути з акціонерного товариства «Банк Форвард» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 261,20 грн.

Відомості про учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач-1 - акціонерне товариство «Банк Форвард», ЄДРПОУ 34186061, адреса місцезнаходження: вул. Саксаганського, 105 м. Київ 01032.

Відповідач-2 - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокія Юріївна, адреса місцезнаходження: б-р Тараса Шевченка, 38, прим. 147, кім. 5, 7, м. Київ, 01032.

Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяна Леонідівна, адреса місцезнаходження: вул. Златоустівська, 55, офіс 61-62 м. Київ 01135

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Голосіївський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І. А. Кирильчук