Справа № 2-2780 /2010 рік

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопода 2010 року м. Сімферополь

Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим в складі:

головуючого, судді Онищенко Т.С.,

при секретарі Ревенко-Котовської Н.Г.,

розглянувши  у відкритому  судовому засіданні цивільну справу   за позовом   ОСОБА_2  до Закритого акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія», ОСОБА_1  про відшкодування матеріальної і моральної шкоди , завданої внаслідок ДТП, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що внаслідок ДТП з вини відповідача ОСОБА_1 цивільно-правова відповідальність якого застрахована ЗАТ «Українська екологічна страхова компанія», належному йому на праві власності автотранспортному засобу – автомобілю НОМЕР_1 з причепом КРАЗ 8138 реєстраційний номер НОМЕР_2 завдані механічні пошкодження, а йому заподіяна моральна шкода /арк. с. 3/.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Відповідачі в судове засідання не з’явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином /арк. с. 58, 60/, про причини неявки суд не повідомили.

Представник позивача надав суду згоду на заочний розгляд справи, не змінюючи предмет або підстави чи розмір позовних вимог.

Матеріалами справи та дослідженими у судовому засіданні доказами встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 і серії НОМЕР_4, позивач є власником автомобіля марки ВАЗ моделі 21013 (1984 року випуску) реєстраційний номер  НОМЕР_1 та причепа марки КРАЗ моделі 8138 (1994 року випуску) реєстраційний номер  НОМЕР_2 /арк. с. 10, 43/.

19.01.2010 о 19.00 годин відповідач – ОСОБА_1, рухаючись у Сімферопольському районі по автодорозі Сімферополь-Феодосія-Керч (9 км + 250 м) і   керуючи транспортним засобом марки ВАЗ  21013 реєстраційний номер  НОМЕР_5, порушив встановлені правила дорожнього руху (п. 1.5, 2.3 «б» і «д», 12.1), не вибравши безпечної швидкості руху з урахуванням дорожньої обстановки, рухаючись в умовах похмурої погоди по ожеледі зі сторони                       м. Сімферополь в напрямку с. Донське, не впорався з управлінням і в результаті виниклого занесення виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_1 з напівпричепом КРАЗ 8138 реєстраційний номер НОМЕР_2 під управлінням водія ОСОБА_2 який рухався в зустрічному напрямку по своїй смузі.

Вина відповідача – ОСОБА_1 в даному ДТП встановлена Постановою Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 09.04.2010 (провадження у кримінальній справі закрито за нереабілітовуючих підстав) і відповідно до частини 4 статті 61 Цивільного процесуального кодексу України,   доказуванню  при розгляді цієї справи не підлягає /арк. с. 8/.

Механічні пошкодження, завдані 19.01.2010 в результаті згаданого ДТП автомобілю НОМЕР_1 з причепом КРАЗ 8138 реєстраційний номер НОМЕР_2, зафіксовані працівниками ДАЇ у протоколі огляду і перевірки ТЗ та відповідній довідці /арк. с. 10, 61/.

Згідно з полісом №ВС/ 8330914, цивільно-правова відповідальність відповідача – ОСОБА_1, у разі настання страхового випадку (подія, наслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу – марки ВАЗ 21013 реєстраційний номер  НОМЕР_5), застрахована Закритим акціонерним товариством «Українська екологічна страхова компанія» зі строком дії договору з 25.11.2009 до 24.11.2010 та лімітом відповідальності за шкоду заподіяну майну – 25 000 грн. /арк. с. 12/.

Відповідно до висновків експертного дослідження №304-02/10 та №304-02/10/1 від 25.02.2010, вартість матеріальних збитків, завданих власникові автомобілю НОМЕР_5, внаслідок пошкодження при ДТП, становить 10 192,31 грн., а вартість матеріальних збитків, завданих власникові причепа марки КРАЗ моделі 8138 реєстраційний номер  НОМЕР_2, внаслідок пошкодження при ДТП, складає 256,08 грн. /арк. с. 14-27,45-55/.

Статтями 22, 23, 979, 981, 985, 988, 1166, 1167, 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов’язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката).

Страхувальник має право укласти із страховиком договір на користь третьої особи, якій страховик зобов’язаний здійснити страхову виплату у разі настання іншого страхового випадку.

Особливості укладення договору страхування на користь третьої особи встановлюються законом.

Страховик зобов’язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Згідно зі статтями 1, 3, 5-6, 22, 28, 29 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-І від 01.07.2004, страхувальники – юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу; страховики – страхові організації, що мають право на здійснення обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідно до вимог, встановлених цим Законом та Законом України «Про страхування»; потерпілі – треті юридичні та фізичні особи, життю, здоров’ю та/або майну яких внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобом заподіяна шкода, цивільно-правову відповідальність за яку несе власник цього транспортного засобу; особи, відповідальність яких застрахована, – визначені в договорі обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована згідно з цим договором, або, залежно від умов договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-які особи, що експлуатують забезпечений транспортний засіб.

Обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров’ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Об’єктом обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов’язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров’ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

При настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.

Потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену пунктами 3, 4 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України, таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, – це шкода, пов’язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

У зв’язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов’язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, оцінивши докази, суд дійшов до висновку, що  позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Суд задовольняє позовні вимоги про стягнення вартості матеріальних збитків, завданих власникові автомобіля НОМЕР_1 з причепом марки КРАЗ моделі 8138  реєстраційний номер  НОМЕР_2  внаслідок пошкодження при ДТП, на загальну суму 10 448,39 грн.  (10 192,31 грн. +  256,08 грн.) в повному обсязі, виходячи з того, що позивачеві, як власнику зазначеного рухомого майна, неправомірними діями відповідача – ОСОБА_1, які полягають в порушенні останнім встановлених Правил дорожнього руху, завдана матеріальна шкода у вигляді відновного ремонту вказаного автомобіля з причепом.

Суд стягує вартість матеріального збитку на загальну суму 10 448,39 грн. з відповідача – Закритого акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія», оскільки саме страхова компанія, як страховик, зобов’язана у разі настання страхового випадку (подія, наслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу  – марки ВАЗ  21013 реєстраційний номер  НОМЕР_5) відшкодувати шкоду, завдану майну позивача з вини застрахованої особи – відповідача ОСОБА_1

Заперечення відповідача – Закритого акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія», викладені у письмовому відзиві на позов /арк. с. 33/, основний зміст яких полягає в тому, що ОСОБА_1. в повному обсязі відшкодував матеріальні збиткі, завдані потерпілому по кримінальній справі, суд не приймає до уваги, оскільки вважає необгрунтованими з наступних підстав.

Частиною 1 статті 286 Кримінального кодексу України передбачена крмінальна відповідальність за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Потерпілим по кримінальній справі, що порушена за ознаками злочину, передбаченого частиною 1 статті 286 Кримінального кодексу України, визнається особа, якій внаслідок ДТП завдано середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Позивач не був визнаний потерпілим по кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого частиною 1 статті 286 Кримінального кодексу України, оскільки ОСОБА_2. не було завдано внаслідок ДТП середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Не звернення ОСОБА_2 з цивільним позовом про відшкодування шкоди при розгляді зазначеної кримінальної справи, не позбавляє його права на звернення до суду з даним позовом в порядку цивільного судочинства.

Факт пошкодження майна, яке належить позивачеві на праві власності – автомобіля НОМЕР_1 з причепом марки КРАЗ моделі 8138  реєстраційний номер  НОМЕР_2 в результаті ДТП з вини ОСОБА_1 підтверджується матеріалами даної цивільної справи, а також матеріалами кримінальної справи №1-153/2010 за обвинуваченням ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого частиною 1 статті 286 Кримінального кодексу України.

За таких обставин, у суду відсутні жодні правові підстави для відмови у задоволені позовних вимог в даній частині.

Суд задовольняє позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди частково, виходячи з наступного.

Позивач, обгрунтовуючи заявлений розмір моральної шкоди зазначив, що внаслідок пошкодження належного йому на праві власності рухомого майна, він був вимушений протягом тривалого періоду часу займатися ремонтом свого автомобіля з причепом, що у свою чергу спричинило значні нервові хвилювання, завдало додаткові грошові витрати і займало його час.

При судовому розгляді справи позивачем не надано суду жодніх доказів у підтвердження спричинення значних нервових хвилювань тощо.

Відповідно до частини 4 статті 60 Цивільного процесуального кодексу України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Проте, суд погоджується з тим, що позивач, який є власником автомобілю з причепом, внаслідок пошкодження такого майна в результаті ДТП з вини відповідача – ОСОБА_1 зазнав певні емоційні переживання та незручності, у тому числі був вимушений прикласти зусілля для ремонту автомобіля з причепом.

На підставі наведеного, з урахуванням: часу, протягом якого автомобіль з причепом не був відремонтований; емоційних переживань, пов'язаних з незручностями, викликаними пошкодженням автомобіля з причепом; характеру пошкоджень майна, завданих при ДТП, враховуючи вимоги розумності і справедливості, суд оцінює моральну шкоду, яка підлягає відшкодуванню позивачеві в розмірі 500 грн. і вважає такий розмір достатнім та співмірним.

Моральна шкода підлягає відшкодуванню відповідачем – ОСОБА_1., оскільки відповідно до статті 22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-І від 01.07.2004, якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену пунктом 3 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України (душевні страждання, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна), таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Суд стягує з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача, здійсненні останнім витрати у зв’язку з проведенням експертних досліджень на загальну суму 600,00 грн. /арк. с. 13, 41/, оскільки такі витрати підтверджується відповідними письмовими доказами (квитанціями) та були викликані пошкодженням належних позивачеві на праві власності автомобілю з причепом в результаті ДТП з вини відповідача – ОСОБА_1

Суд стягує на користь позивача судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог про відшкодування матеріальних збитків, а саме з відповідача – Закритого акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія» на загальну суму 214,48 грн., а з відповідача – ОСОБА_1 на загальну суму 20,52 грн.

Суд стягує з відповідача – ОСОБА_1 на користь позивача судові витрати, пов’язані зі сплатою судового збору в сумі 17,00 грн. за відшкодування моральної шкоди.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 10, 60-61, 88, 212, 215, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.   Позов задовольнити частково.

2.   Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія»  на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 10 448,39 грн. та судові витрати в сумі 214,48 грн., а всього 10 662,87   грн.

3.   Стягнути з ОСОБА_1  на користь ОСОБА_2 витрати, пов’язані з проведенням експертних досліджень, в сумі 600,00 грн., моральну шкоду в розмірі 500,00 грн. та судові витрати в сумі 37,52 грн., а всього                   1 137,52   грн.

4.   У задоволені решті частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим  через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим  шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення  апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 (десяти днів) з дня  отримання копії.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого Цивільним процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                            Онищенко Т.С.