справа № 2-31 /2010 рік

  РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2010 року м. Сімферополь

Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим в складі:

головуючого, судді Онищенко Т.С.,

при секретарі Ревенко-Котовської Н.Г.,

розглянувши  у відкритому  судовому засіданні цивільну справу   за позовом   ОСОБА_1  до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Мегаполіс»,  Приватного акціонерного товариства «Акціонерна Страхова Компанія «ІНГО Україна», Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України  у м. Сімферополь про відшкодування матеріальної і моральної шкоди , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з даною позовною заявою, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що внаслідок ДТП (нещасний випадок на виробництві) з вини відповідача ОСОБА_2 їй завдана матеріальна шкода в розмірі 40 000 грн. і моральна шкода в розмірі 100 000 грн. /т. 1, арк. с. 1-2/.

Ухвалою суду від 21.07.2008 до участі у справі як співвідповідач залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Мегаполіс» /т. 1, арк. с. 76/.

Ухвалою суду від 02.12.2008 до участі у справі як співвідповідач залучено Закрите акціонерне товариство «Акціонерна Страхова Компанія «ІНГО Україна» /т. 1, арк. с. 134/.

Ухвалою суду від 08.04.2009 до участі у справі як співвідповідач залучено Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України  в Сімферопольському районі АР Крим /т. 1, арк. с. 187/.

Ухвалою суду від 09.06.2009 замінено неналежний відповідач –  Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України  в Сімферопольському районі АР Крим належним відповідачем – Відділенням  виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України  у м. Сімферополь /т. 1, арк. с. 196/.

Ухвалою суду від 19.08.2010 замінено залучений співвідповідач –  Закрите акціонерне товариство «Акціонерна Страхова Компанія «ІНГО Україна» правонаступником – Приватним акціонерним товариством «Акціонерна Страхова Компанія «ІНГО Україна» /т. 2, арк. с. 86/.

В судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі  з підстав викладених у позовній заяві, просила позов задовольнити та відшкодувати завдану матеріальну шкоду (придбання ліків) в розмірі 40 000,00 грн. і моральну шкоду, яку вона оцінює в сумі 100 000 грн.

Представник відповідача – ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, надавши суду заяву про розгляд справи  за її відсутності. Відповідачем ОСОБА_2 суду надані письмові заперечення проти позову, основний зміст яких полягає в тому, що відшкодувати завдану позивачеві внаслідок ДТП шкоду повинно ТОВ «Торгівельний будинок «Мегаполіс», оскільки він на час ДТП працював на цьому підприємстві, і автомобіль також належить цьому підприємству /т. 1, арк. с. 61/.

Представник залученого співвідповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Мегаполіс» в судове засідання не з’явився, надавши суду заяву про розгляд справи  за його відсутності /т. 2, арк. с. 29, 54, 65, 91/.

Представник залученого співвідповідача – Приватного акціонерного товариства «Акціонерна Страхова Компанія «ІНГО Україна» в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив  /т. 2, арк. с. 105/.

Представник залученого співвідповідача – Відділення  виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України  у м. Сімферополь в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, проти їх задоволення заперечував, просив у задоволені позовних вимог до ВВД Фонду відмовити з підстав викладених у наданих письмових поясненнях по справі /т. 2, арк. с. 108-111/.

Матеріалами справи та дослідженими у судовому засіданні доказами встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

22.11.2006 приблизно в 08.30 годин ОСОБА_2 керуючи автотранспортним засобом –  автомобілем ВАЗ 21104 реєстраційний номер НОМЕР_1 і рухаючись по автодорозі Євпаторія – Чорноморське (в напрямку від м. Євпаторії в сторону смт. Чорноморське), на 52 км вказаної дороги в межах Сакського району, порушив Правила дорожнього руху України /пункти 1,5, 2.3 (6), 12.3, 13.1/, не переконавшись в безпеці своїх дій, почав маневр обгону, при цьому виїхавши на смугу зустрічного руху, де знайшовши небезпеку для свого руху у вигляді зустрічного автомобіля, неправильно відреагував на зміну дорожньої обстановки, і, не закінчивши маневр обгону, повернувся на смугу свого руху, де припустив зіткнення  передньою правою частиною свого автомобіля із задньою лівою автомобіля КРАЗ реєстраційний номер НОМЕР_2 з причепом з паливом ТЗ -322 під управлінням ОСОБА_3 який рухався в попутному напрямку.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди, пасажиру автомобіля ВАЗ 21104 реєстраційний номер НОМЕР_1  – ОСОБА_1 завдані тяжкі тілесні пошкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, у вигляді важкої відкритої проникаючої черепно-мозкової травми з множинними переломами кісток зведення, підстави і лицьового черепа, оскольчатого перелому лобової кістки зліва з пошкодженням стінок пазухи, перелому стінок правої верхньощелепної пазухи, перелому луски скроневої кістки зліва, що розповсюджується на підставу, перелому внутрішньої стінки правої орбіти, лінійного перелому потиличної кістки справа, перелому кісток носа, перелому внутрішньої стінки правої лобової пазухи і даху орбіти, розривів оболонок і вогнищами удару головного мозку.

Вина відповідача ОСОБА_2 у скоєні злочину, передбаченого частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України, при вищезгаданих обставинах встановлена Постановою Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 06.09.2007 /т. 1, арк. с. 3-5; т. 1, арк. с. 3-5; 87-89/, і відповідно до частини 4 статті 61 Цивільного процесуального кодексу України,   доказуванню  при розгляді цієї справи не підлягає.

За заявою ОСОБА_1. Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Мегаполіс» проведено розслідування нещасного випадку, що стався 22.11.2006 в результаті ДТП на автодорозі Євпаторія – Чорноморське, за результатами якого комісія дійшла до висновку, що даний нещасний випадок вважається пов’язаним з виробництвом, оскільки стався під час виконання ОСОБА_1. службових обов’язків, про що складено відповідний акт /т.1, арк. с. 48-50/.

В період з 02.11.2006 по 04.01.2007 позивач – ОСОБА_1. з приводу тілесних пошкоджень, отриманих 22.11.2006 при ДТП, знаходилася на стаціонарному лікуванні у відділенні нейрореанімації і екстреної хірургії Кримської республіканської установи «Клінічна лікарня ім. Семашка» /т.1, арк. с. 8/.

З листопада 2006 року по вересень 2007 року позивач – ОСОБА_1. проходила лікування у лікаря-гомеопата з діагнозом – наслідки відкритої черепно-мозкової травми та інших тілесних пошкоджень, отриманих 22.11.2006 при ДТП /т.1, арк. с. 10/.

24.10.2007 позивачеві – ОСОБА_1. встановлено 2 група інвалідності (трудове каліцтво) зі ступенем втрати професійної працездатності – 65%  /т.1, арк. с. 101/.

В період з 15.02.2008 по 29.02.2008 позивач – ОСОБА_1. з приводу тілесних пошкоджень, отриманих 22.11.2006 при ДТП, знаходилася на стаціонарному лікуванні у відділенні планової нейрореанімації Кримської республіканської установи «Клінічна лікарня ім. Семашка» /т.1, арк. с. 52/.

В період з 08.04.2008 по 16.04.2008 позивач – ОСОБА_1. з приводу тілесних пошкоджень, отриманих 22.11.2006 при ДТП, знаходилася на лікуванні у неврологічному відділенні Сімферопольської міської клінічної лікарні №7 /т.1, арк. с. 51/.

21.05.2008 позивачеві – ОСОБА_1. за результатами повторного огляду встановлено 2 група інвалідності (трудове каліцтво) зі встановленням її непрацездатності  /т.1, арк. с. 102/.

В період з 17.11.2008 по 02.12.2008 позивач – ОСОБА_1. з приводу тілесних пошкоджень, отриманих 22.11.2006 при ДТП, знаходилася на стаціонарному лікуванні у відділенні планової нейрореанімації Кримської республіканської установи «Клінічна лікарня ім. Семашка» /т.1, арк. с. 167/.

06.04.2009 постановою №0119/50061/50061/2344 Відділення  виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України  у м. Сімферополь позивачеві – ОСОБА_1. призначено щомісячна грошова суму в разі часткової чи повної втрати професійної працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку, в розмірі 361,49 грн. з 24.10.2007 по 31.03.2008 /т.1, арк. с. 187/.

07.04.2009 постановою №0119/50061/50061/2624 Відділення  виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України  у м. Сімферополь позивачеві – ОСОБА_1. призначено перерахована щомісячна грошова суму в розмірі 406,68 грн. з 01.03.2008 по 31.03.2008 /т.1, арк. с. 188/.

07.04.2009 постановою №0119/50061/50061/2625 Відділення  виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України  у м. Сімферополь позивачеві – ОСОБА_1. продовжена раніше призначена щомісячна грошова суму в разі часткової чи повної втрати професійної працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку, в розмірі 406,68 грн. з 22.04.2008 по 21.04.2009 /т.1, арк. с. 189/.

07.04.2009 постановою №0119/50061/50061/2626 Відділення  виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України  у м. Сімферополь позивачеві – ОСОБА_1. призначено щомісячна грошова суму в розмірі 432,30 грн. з 01.03.2009 по 21.04.2009 /т.1, арк. с. 190/.

12.05.2009 постановою №0119/50061/50061/2722 Відділення  виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України  у м. Сімферополь позивачеві – ОСОБА_1. продовжена раніше призначена щомісячна грошова суму в разі часткової чи повної втрати професійної працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку, в розмірі 432,30 грн. з 22.04.2008 по 21.04.2010 /т.1, арк. с. 191/.

Відповідно до полісу №570506256, цивільна відповідальність водія  автотранспортного засобу –  автомобіля ВАЗ 21104 реєстраційний номер НОМЕР_1 у разі настання страхового випадку (смерть або стійка /часткова/  втрата працездатності пасажиру) застрахована Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Мегаполіс» у Закритому акціонерному товариству «Акціонерна Страхова Компанія «ІНГО Україна» з лімітом страхової суми – 10 500 грн. /т.1, арк. с. 129-131/.

Згідно з Правилами страхування від нещасних випадків, розмір страхової виплати визначається у відсотках від страхової суми, що передбачена договором, а саме при встановленні 2 групи інвалідності – 70% /т.1, арк. с. 163-166/.

06.04.2009 Закритим акціонерним товариством «Акціонерна Страхова Компанія «ІНГО Україна» виплачено позивачеві – ОСОБА_1. страхове відшкодування в сумі 8 500 грн. /т.1, арк. с. 192/.

03.09.2009 постановою №0119/50061/50061/4227 Відділення  виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України  у м. Сімферополь позивачеві – ОСОБА_1. призначено фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, а саме витрати на стаціонарне лікування, в розмірі 1 282,41 грн. /т.1, арк. с. 235/.

17.05.2010 постановою №0119/50061/50061/3614 Відділення  виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України  у м. Сімферополь позивачеві – ОСОБА_1. призначено фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, а саме витрати на стаціонарне лікування, в розмірі 48,90 грн. /т.2, арк. с. 45/.

Позивачем у підтвердження заявленого розміру матеріальної шкоди надано суду копії квитанцій на придбання необхідних ліків на загальну суму 24 077, 16 грн. / т.1, арк. с. 14-22, 25-26, 31-41, 168, 170-174/.

 Згідно з висновком судово-медичної експертизи,   ОСОБА_1. в результаті ДТП 22.11.2006 заподіяні наступні тілесні пошкодження: важка відкрита проникаюча черепно-мозкова травма з множинними переломами кісток зведення черепа з переходом на передню і середню черепні ямки, переломи лицьового черепа, удар головного мозку середнього ступеня, здавлення головного мозку епідуральною гематомою лівої скронево-лобової області, масивний субарахноїдальний крововилив, удари, гематоми м'яких тканин особи, волосистій частині голови.

З приводу травм ОСОБА_1. неодноразово проходила курси стаціонарного обстеження і лікування в різних лікарнях. При її лікуванні були здійснені наступні операції: первинна хірургічна обробка відкритого проникаючого перелому кісток зведення черепа, що втиснув, в лівій лобово-скроневій області, видалення гострої епідуральної гематоми, видалення підгострої епідуральної гематоми, припливне - відпливне дренування. Надалі - 20.11.2008 проведена операція - аллокраніопластіка посттравматичного дефекту кісток зведення черепа в лівій лобово-скроневій області.

ОСОБА_1. встановлена 2 група інвалідності за наслідками перенесеної важкої черепно-мозкової травми. При останньому повторному огляді 30.04.2009 медико-соціальною експертною комісією  підтверджена 2 група інвалідності і встановлені стійкі залишкові явища перенесеної черепно-мозкової травми.

Згідно з даними спеціальної медичної літератури, важка черепно-мозкова травма характеризується вираженими порушеннями життєво-важливих функцій організму дихальною серцево-судинною систем, мозкового кровообігу, що надалі призводить до розвитку рухових дефектів. Смертність при важкій черепно-мозковій травмі в середньому складає від 40% до 70% випадків. Прогноз багато в чому залежить від правильної клінічної оцінки і адекватного лікування хворих.

Після проведення обґрунтованого хірургічного лікування ОСОБА_1. потребувала комплексного консервативного лікування, направленого на проведення дегідратаціонної терапії, з метою боротьби з набряком головного мозку, на забезпечення нормального газообміну і гемодинаміки, на відновлення і нормалізацію обмінних процесів тощо - протягом тривалого часу з урахуванням постійної корекції лікувальних заходів.

Смолій О. М. потребувала придбання і застосування лікарських препаратів, вказаних в медичних документах і довідках, а так само в проведенні діагностичних і лікувальних заходах, спрямованих на збереження життя і компенсацію втрачених функцій /т.2, арк. с. 2-11/.

Статтями 16, 22-23, 1166-1168, 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу. Способом  захисту цивільних прав та інтересів можє бути відшкодування майнової і моральної (немайнової) шкоди.

Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з ушкодженням здоров’я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов’язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала

Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов’язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до статей  979-984 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Договір страхування укладається в письмовій формі.

Страховиком є юридична особа, яка спеціально створена для здійснення страхової діяльності та одержала у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності.

Страхувальником може бути фізична або юридична особа.

Згідно з Законом України «Про страхування», страхування – це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Добровільне страхування – це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Видами добровільного страхування можуть бути, зокрема: страхування транспортного засобу, страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту, страхування від нещасних випадків.

Страховий випадок – подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов’язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Страхова сума – грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов’язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Страхова виплата – грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Договір страхування – це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов’язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Договори страхування укладаються відповідно до правил страхування. Правила страхування розробляються страховиком для кожного виду страхування окремо.

Статтею 173 Кодексу законів про працю України передбачено, що шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням трудових обов’язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про охорону праці» №2694 від 14.10.1992, відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Основи законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 передбачають надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян в разі настання нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, за рахунок грошового фонду, що формується шляхом спати страхових внесків работодавцям, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» №1105 від 23.09.1999 визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов’язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві (далі –  страхування від нещасного випадку).

Так, статею 21 цього Закону передбачено, що у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов’язаний у встановленому законодавством порядку: своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні; організувати цілеспрямоване та ефективне лікування потерпілого у власних спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах або на договірній основі в інших лікувально-профілактичних закладах з метою якнайшвидшого відновлення здоров’я застрахованого; забезпечити потерпілому разом із відповідними службами охорони здоров’я за призначенням лікарів повний обсяг постійно доступної, раціонально організованої медичної допомоги, яка повинна включати: обслуговування вузькопрофільними лікарями та лікарями загальної практики; утримання в лікарні, реабілітаційному закладі, санаторії або в іншому лікувально-профілактичному закладі; забезпечення необхідними лікарськими засобами тощо

Згідно зі статями 34, 43 цього Закону, Фонд соціального страхування від нещасних випадків фінансує витрати на медичну та соціальну допомогу, в тому числі на додаткове харчування, придбання ліків, спеціальний медичний, постійний сторонній догляд, побутове обслуговування, протезування, санаторно-курортне лікування, придбання спеціальних засобів пересування тощо, якщо потребу в них визначено висновками МСЕК. Якщо внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання потерпілий тимчасово втратив працездатність, Фонд соціального страхування від нещасних випадків фінансує всі витрати на його лікування.

Витрати на ліки, лікування, протезування (крім протезів з дорогоцінних металів), придбання санаторно-курортних путівок, предметів догляду за потерпілим визначаються на підставі виданих лікарями рецептів, санаторно-курортних карток, довідок або рахунків про їх вартість.

Застрахована особа (фізична особа, на користь якої здійснюється страхування –  працівник) має право: у разі настання страхового випадку одержувати від Фонду соціального страхування від нещасних випадків виплати та соціальні послуги, передбачені статтею 21 цього Закону; на послуги медичної реабілітації; на відшкодування витрат при медичній і професійній реабілітації на проїзд до місця лікування чи навчання і назад, витрати на житло та харчування, транспортування багажу, на проїзд особи, яка його супроводжує; на послуги соціальної реабілітації, включаючи придбання автомобіля, протезів, допомогу у веденні домашнього господарства, що надаються відповідно до законодавства; отримувати безоплатно від Фонду соціального страхування від нещасних випадків роз’яснення з питань соціального страхування від нещасного випадку.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши сторони, оцінивши докази, суд дійшов до висновку, що   позовні вимоги підлягають частковому задоволенню , виходячи з наступного.

Судом встановлено і підтверджується письмовими доказами, що містяться в матеріалах справи, що позивачеві в результаті нещасного випадку на виробництві заподіяні тяжкі тілесні пошкодження, що призвели до встановлення 2 групи інвалідності та непрацездатності. В наслідок  спричинення таких тілесних пошкоджень, позивач  неодноразово проходив курси стаціонарного лікування, а так само лікувався амбулаторно, у зв’язку з чим йому призначалися і ним застосовувалися лікарські препарати.

Розмір матеріальної шкоди на загальну суму 24 077, 16 грн., яка полягає у витрачанні позивачем коштів на придбання ліків тощо, підтверджується письмовими доказами, а саме квитанціями на таку суму, що містяться у матеріалах справи.

Обґрунтованість призначення і застосовування позивачеві лікарських препаратів на зазначену суму  відповідно до встановлених діагнозів підтверджується витягами з медичної картки, довідками  та виписними епікризами.

З даної суми в розмірі 24 077, 16  грн. позивачеві відшкодовано 9 831,31 грн., а саме:

•   8 500 грн. – Закритим акціонерним товариством «Акціонерна Страхова Компанія «ІНГО Україна», відповідно до полісу №570506256 та Правил страхування від нещасних випадків  /т.1, арк. с. 192/;

•   1 282,41 грн. – Відділенням  виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України  у м. Сімферополь на підставі постанови №0119/50061/50061/4227 від 03.09.2009;

•   48,90 грн. – Відділенням  виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України  у м. Сімферополь на підставі постанови №0119/50061/50061/3614 від 17.05.2010 /т.2, арк. с. 45/.

За таких обставин, позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 14 245,85 грн. (24 077,16 грн. – 9 831,31 грн.) є обґрунтованими, внаслідок чого підлягають задоволенню.

Суд стягує дану суму матеріальної шкоди з  Відділення  виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України  у м. Сімферополь, оскільки позивач внаслідок нещасного випадку втратила працездатність,  а Фонд соціального страхування від нещасних випадків, згідно з вимогами закону, повинен  фінансувати всі витрати, пов’язані з таким лікуванням.

У задоволені іншої частини позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди суд відмовляє, оскільки відсутні необхідні доказі (квитанції, чеки тощо).

Квитанції з призначенням платежу – благодійна допомога /т.1, арк. с. 23-24, 27-30, 169/ суд не примає до уваги, оскільки такі витрати не пов’язані з придбанням ліків.

Задовольняючи частково заявлені позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров’я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

На підставі наведеного, з урахуванням   обсягу та характеру страждань, яких зазнав позивач, ступені тяжкості завданих позивачеві ушкоджень та наявності стійких залишкових явищ перенесеної травми, тривалості розладу здоров'я, враховуючи стан здоров'я позивача і тяжкість вимушених змін у її життєвих стосунках (встановлено 2 група інвалідності та непрацездатність), враховуючи вимоги розумності і справедливості, суд оцінює моральну шкоду, яка підлягає відшкодуванню позивачеві, в розмірі 17 000 грн. і вважає такий розмір достатнім та співмірним.

Суд стягує дану моральну шкоду у визначеному розмірі з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Мегаполіс», оскільки компенсація моральної шкоди не є предметом страхового поліса №570506256, а Фонд соціального страхування від нещасних випадків, згідно з Законом, не має відповідати за завдану моральну шкоду

Суд не стягує з ОСОБА_2 матеріальну і моральну шкоду, оскільки позивач повинна отримувати таке відшкодування відповідно від Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Сімферополь  (як застрахована особа від нещасних випадків на виробництві) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Мегаполіс» (як працівник такого підприємства під час нещасного випадку на виробництві).  

Відповідно до статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, суд стягує  з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Мегаполіс» судовий збір в доход держави в розмірі 17,00 грн. та на користь Управління Державної судової адміністрації України в Автономній Республіці Крим  витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ по зверненню до Сімферопольського районного суду АР Крим  в розмірі 37,00 грн.

Суд не стягує з  Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Сімферополь судові витрати по справі, оскільки Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, як державний орган, звільнений від їх сплати.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 10, 60-61, 88, 212, 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.   Позов задовольнити частково.

2.   Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Сімферополь   на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 14 245,85   грн.

3.   Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Мегаполіс»  на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі   17 000   грн.

4.   У задоволені решті частині позовних вимог відмовити.

5.   Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Мегаполіс»  в доход держави судовий збір в сумі 17,00 грн.

6.   Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Мегаполіс»  на користь  територіального Управління Державної судової адміністрації України в Автономній Республіці Крим  витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ по зверненню до Сімферопольського районного суду АР Крим  у розмірі 37,00 грн.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим  через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим  шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення  апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя                                                                                            Онищенко Т.С.