УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       22.10.2021                         Справа № 414/1641/21

                                                                Провадження № 1-кс/425/658/21

Слідчий суддя Рубіжанського міського суду Луганської області        Козюменська В.В.,

при секретарі        Рогожкіній І.Ю.,

за участю заявниці                                                         ОСОБА_1 ,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі Рубіжанського міського суду Луганської області скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -

ВСТАНОВИВ:

05.10.2021 р. до Рубіжанського міського суду Луганської області надійшла скарга ОСОБА_1 на бездіяльність прокурора Луганської обласної прокуратури, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

В обґрунтування скарги зазначено, що 02.07.2021 р. вона звернулась до прокуратури Луганської області із заявою про зловживання владою або службовим становищем слідчого судді Кремінського районного суду ОСОБА_2 , колишнього прокурора ОСОБА_3 , начальника Кремінського ВПГУНП ОСОБА_4 , колишнього слідчого ОСОБА_5 та Рубіжанського експерта ОСОБА_6 при розгляді та закритті кп №12014139460000972 від 13.05.2018 р., внесеного до ЄРДР 10.12.2014 р. за ч. ст.. 172 КК України.

Зі змісту вищевказаної заяви вбачається, що 10.12.2014 р. її заява була внесена до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України - грубе порушення законодавства про працю, незаконне звільнення з роботи в 2002 р., згідно заочного висновку патологоанатома ОСОБА_6 ..

13.05.2018 р. слідчий Новосельська Н.М вдруге закрила к.п. № 12014130460000972 у зв`язку з відсутністю кримінального правопорушення.

24.05.2018 р. заявник отримала постанову про закриття та 04.06.2018 р. подала скаргу до Кремінського районного суду на постанову слідчого про закриття справи.

Слухання справи було призначене на 08.06.2018 р. слідчим суддею Акуловим Є.М., якому заявник заявила відвід, так як він вже розглядав це провадження і виніс ухвалу про відмову 25.10.2016 р..

08.11.2016 р. апеляційний суд скасував ухвалу слідчого судді Акулова Є.М. та постанову слідчого Новосельської Н.М., а матеріали к.п. направив до Кремінського ВП ГУНП у Луганській області для провадження досудового розслідування, так як слідчий суддя Акулов Є.М. та слідчий Новосельська Н.М. при закритті справи та винесені ухвали порушили КПК України.

Слідчий суддя Акулов Є.М. 12.06.2018 р. вдруге закрив кримінальне провадження, як і слідчий Новосельська Н.М. в порушенні ст.. 75-76, 21 КПК України.

Слідчим та судом було взято до уваги тільки заочний висновок експерта ОСОБА_6 від 04.07.2020 р. та заочний висновок комісійної судово-медичної експертизи від 21.07.2016 р.

Вважає, що судом та слідством в порушенні КПК України не було проведене всебічне, повне, неупереджене досудове слідство з дослідженням всіх обставин к.п. та не надана правова оцінка всіх документів, а саме: про порушення при звільненні вимог КЗпП; слідчим проігноровано як доказ відповідь МОЗ України від 21.12.2005 р.; не проведено одночасного допиту з головним лікарем Кремінського РТМО; проігноровано ухвалу апеляційного суду від 05.08.2015 р., в якій зазначено, що досудове розслідування здійснено неналежним чином; слідчим не надано правової оцінки факту надання керівником КП «Агрошляхбуд» сфальсифікованої інструкції; не допитано в якості свідків осіб, чиї покази мають значення по справі та не прийнято до уваги доказів, наданих нею щодо мотиву її звільнення; не згодна з діями судді: щодо його висновків грубого порушення про працю; не прийняття до уваги документів провадження, які мають значення; не дослідженні та не надання правової оцінки наданням сфальсифікованої інструкції експерту; не прийняттям до уваги відповіді МОЗ України від 21.12.2005 р. Також судом не надано оцінки діям слідчого, яка не виконувала постанови процесуальних керівників з відповідними вказівками.

Крім того, вважає, що є порушення КПК України з боку прокурора Безденежного, який, даючи вказівки, не перевіряв їх виконання, а в суді повідомив, що справа закрита законно. Тому, на її думку, це була змова слідства, прокурора та суду.

Керівник органу досудового розслідування ОСОБА_4 також не виконував доручення та вказівки прокурора, дав згоду на закриття кп без їх виконання, що є порушенням КПК України та тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Також було допущено наступні порушення: органи дізнання та слідчий не прийняли заходи щодо забезпечення цивільного позову; судом не надано правової оцінки документам кримінального провадження, яку взагалі не мав права розглядати вдруге в порушенні ст.. 75-76 КПК України, слідчий суддя Акулов не розглянув її цивільного позову, не виконав ухвалу апеляційного суду від 05.08.2015 р. та від 08.11.2016 р..

За таких обставин, вважає, що слідчий Новосельська, процесуальний керівник Безденежний, начальник СВ Лук`янов та слідчий суддя Акулов Є.М. при закритті провадження та винесенні ухвали захищали інтереси адміністрації КП «Кремінський Агрошляхбуд», чим нанесли їй матеріальну та моральну шкоду.

Таким чином, заявник вбачає змову в діях начальника СВ ОСОБА_4 , колишнього слідчого ОСОБА_5 , процесуального керівника ОСОБА_3 , експерта ОСОБА_6 та слідчого судді ОСОБА_2 , що відповідає ознакам кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України.

21.07.2021 р. заявник отримала відповідь, датовану 12.07.2021 р., за підписом заступника керівника обласної прокуратури Самсонюк І., що відомості із заяви не містять достатніх даних, що можуть свідчити про вчинення слідчими Кремінського ВП ГУПН у Луганській області та суддями Кремінського районного суду Луганської області кримінального правопорушення.

Такі дії заявник вважає бездіяльністю уповноваженої посадової особи Луганської обласної прокуратури та просить зобов`язати вищевказану посадову особу виконати вимоги ст. 214 КПК України - внести відомості до ЄРДР за її заявою.

В судовому засіданні скаржник ОСОБА_1 підтримала доводи скарги, просила її задовольнити. Надала суду копію ухвали Кремінського районного суду Луганської області від 12.06.2018 р., постановлену слідчим суддею Акуловим Є.М., відповідно до якої, відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову слідчого СВ Кремінського ВП ГУНП в Луганській області Новосельськолї Н.М. від 13.05.2018 р. про закриття кримінального провадження № 12014130460000972 від 10.12.2014 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172 КК України.

Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 26.07.2018 р. відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_7 про поновлення строків на подання апеляційної скарги на вищевказану ухвалу, тобто ухвала Кремінського районного суду Луганської області від 12.06.2018 р. набрала законної сили.

Частиною 1 ст. 303 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. Зокрема, п. 1) ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено можливість оскарження у досудовому провадженні бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Як зазначено в Висновку Судової палати у кримінальних справах ВСУ щодо питання про початок кримінального провадження стосовно суддів, яке пов`язане зі здійсненнями ними судочинства, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом (ч. 1 ст. 2 КК), тому підставами вважати заяву чи повідомлення саме про вчинення кримінального правопорушення є наявність в таких заявах або повідомленнях об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки кримінального правопорушення, що підтверджують реальність конкретної події (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення) і саме такі фактичні дані мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідно до п. 2 Розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 139 від 06.04.2016 (яка діяла на 12.06.2018 р., тобто на час прийняття рішення слідчим суддею), відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам пункту 4 частини 5 статті 214 КПК України. Згідно до п. 2 підрозділу 1 розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 298 від 30.06.2020 р. (ред.., яка діє на час звернення до прокуратури), відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п`ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

У відповідності до п.4 ч.5 ст. 214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості, в тому числі, про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.

Тобто з аналізу вищевказаних положень, можна зробити висновок, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення.

Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Дослідивши зміст заяви ОСОБА_1 , слідчий суддя дійшов висновку, що вона не містить об`єктивних даних, які б свідчили про можливе вчинення слідчим суддею Кремінського районного суду Луганської області ОСОБА_2 , прокурором ОСОБА_3 , начальником СВ ОСОБА_4 , слідчим ОСОБА_5 та експертом ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України.

На думку слідчого судді, доводи заявника ґрунтуються на суб`єктивній оцінці та ставленні до зазначених у заяві про вчинення кримінального правопорушення обставин, та не містять конкретних фактичних даних, які б свідчили про існування обставин, які б давали підстави для кваліфікації дій за ст.. 364 КК України. Також слідчий суддя не вбачає й ознак будь-яких інших правопорушень, встановлених КК України.

Тобто із змісту заяви вбачається про незгоду ОСОБА_1 із рішеннями вищезазначених осіб при проведенні досудового розслідування за ч.1 ст. 172 КК України, внесеного до ЄРДР за її заявою, та як наслідок, з рішенням про закриття вказаного кримінального провадження.

Зі змісту заяви слідує: незгода з діями слідчого перш за все, оскільки саме слідчим прийнято рішення про закриття кримінального провадження за ч.1 ст. 172 КК України; з діями начальника СВ Лук`янова, оскільки той дав згоду на закриття кримінального провадження; з діями прокурора Безденежного, оскільки той висловив свою думку щодо законності закриття провадження; з рішеннями слідчого судді, оскільки той також висловив в ухвалі від 12.06.2018 р. згоду з постановою слідчого про законність та обґрунтованість закриття кримінального провадження, а також незгода з висновком експерта ОСОБА_6 , на підставі якого, як слідує з заяви, ОСОБА_8 , на її думку, було незаконно звільнено з роботи.

Об`єктивних даних, які б свідчили про змову вказаних осіб з метою захисту інтересів адміністрації КП «Кремінський Агрошляхбуд» в заяві також відсутні та ґрунтуються на, думку слідчого суді, на припущеннях ОСОБА_1 .

Крім того, слідчий суддя вважає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 Конституції України, незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 Конституції України, вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється.

Частиною 2 ст. 126 Конституції України визначено гарантії незалежності і недоторканності суддів, згідно з якими вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється, що означає заборону будь-яких дій стосовно суддів незалежно від форми їх прояву з боку державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, установ, організацій, громадян та їх об`єднань, юридичних осіб з метою перешкодити виконанню суддями професійних обов`язків чи схилити їх до винесення неправосудного рішення. Заборона впливу на суддів у будь-який спосіб поширюється на весь час обіймання ними посади судді.

У справі за конституційним поданням Верховного Суду України про офіційне тлумачення положень ч. ч. 1, 2 ст. 126 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про статус суддів» (справа про незалежність суддів як складову їхнього статусу) від 1 грудня 2004 року № 19-рп/2004 Конституційний Суд України визначив, що недоторканність суддів - один із елементів їхнього статусу. Вона не є особистим привілеєм, а має публічно-правове призначення - забезпечити здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.

Незалежність і недоторканність суддів є невід`ємною ознакою правової держави та однією з фундаментальних засад демократичного суспільства. Як наголошується в Рекомендації № R (94) 12 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам щодо незалежності, ефективності та ролі суддів, незалежність судів є передумовою верховенства права та основоположною гарантією справедливого суду.

Згідно з п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13.06.2007 «Про незалежність судової влади» судові рішення вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом. Процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом.

Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним порядком у справі не допускається і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.

Аналогічної позиції дотримується і Консультативна ради європейських суддів, яка в пункті 57 Висновку №11 (2008) до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень підкреслює, що зміст конкретних судових рішень контролюється, насамперед, за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.

Верховний Суд України в постанові від 15.04.2008 р. у справі № 21-319во07 зазначив: «Законність процесуальних актів і дій (бездіяльності) суду, вчинених при розгляді конкретної справи, не може перевірятися, за межами передбаченого законом процесуального контролю. Намагання зробити це в конкретній справі шляхом подання окремого позову проти суду чи судді є протиправним втручанням у здійснення правосуддя і посяганням на процесуальну незалежність суду».

З наведених вище підстав, намагання зробити це в конкретній справі шляхом подання повідомлення про кримінальні правопорушення може вказувати на протиправне втручання у здійснення правосуддя й посягання на процесуальну незалежність, що передбачають статті 126 та 129 Конституції України.

Згідно з ч. ч. 1, 6 ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, а також фізичні і юридичні особи та їх об`єднання зобов`язані поважати незалежність судді і не посягати на неї.

Враховуючи вищевикладене, оскільки повідомлення ОСОБА_1 про кримінальні правопорушення не містить достатніх та конкретних даних, які б вказували на наявність у діях слідчого ОСОБА_5 , процесуального керівника ОСОБА_3 , начальника Кремінського ВП ГУНП ОСОБА_4 , слідчого судді ОСОБА_2 та експерта ОСОБА_6 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України, фактично зводиться до незгоди із прийнятими вказаними особами рішеннями при проведенні досудового розслідування за ч.1 ст. 172 КК України, насамперед щодо закриття кримінального провадження, рішення слідчого судді Акулова від 12.06.2018 р., згідно якого в задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову слідчого СВ Кремінського ВП ГУНП в Луганській області Новосельської Н.М. від 13.05.2018 р. про закриття кримінального провадження №1201413040000972, внесеного в ЄРДР 10.12.2014 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172 КК України відмовлено, набрало законної сили, тому суд підстав щодо задоволення скарги ОСОБА_1 не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 7, 110, 303-309, 369-372, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Копію ухвали надіслати заявнику для відома.

Ухвалу може бути оскаржено до Луганського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали буде складено та оголошено 26.10.2021 р. о 12 годині 20 хвилин в приміщенні Рубіжанського міського суду Луганської області (м. Рубіжне, вул. Миру, 34).

Слідчий суддя В.В. Козюменська