Справа № 2-а-186/10

              П О С Т А Н О В А

            І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

13 грудня 2010 року                                                                                      м.Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді  Шешені М.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Перечинському районі Закарпатської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, визнання дій неправомірними та зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війні за 2008-2009 роки,  -

        ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася з позовом до суду, в якому просить поновити їй пропущений строк для звернення до суду, визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Перечинському районі неправомірними та зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2008-2009 роки. Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідно до статті 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18 листопада 2004 року за № 2195-ІV вона належить до соціальної категорії “Дитина війни”. Згідно ст.6 цього Закону вона має право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. У 2008-2009 роках така допомога їй не виплачувалася, при цьому, що рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року були визнані такими, що не відповідають Конституції України окремі положення Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік”, якими було зупинено норми Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, а тому така щомісячна державна соціальна допомога мала їй виплачуватися.

Позивачка у судове засідання не з'явилася, однак подала заяву, в якій просить розглянути справу без її участі у порядку письмового провадження.

Представник відповідача, начальник управління ПФУ в Перечинському районі, подав до суду заяву, в якій також просить розглянути справу без їх участі - у порядку письмового провадження та подав письмове заперечення, в якому просить відмовити у позові, оскільки відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” державна соціальна підтримка дітей війни підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком, однак не передбачено, яким саме органом (Пенсійним фондом або іншим органом), за рахунок яких коштів  і джерел та в якому процедурному порядку здійснюється призначення та виплата вказаної допомоги. Крім цього зазначає, що згідно ст. 7 цього Закону фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Тому  такі виплати не можуть проводитись із бюджету Пенсійного фонду України, а отже і не має жодних порушень законодавства з боку управління Пенсійного фонду України в Перечинському районі. Крім цього, Законом України ?ро Державний бюджет України на 2007 рік” була передбачена виплата надбавки, як дітям війни, лише особам, які визнані інвалідами. Також зазначає, що позивачкою пропущено строк для звернення до суду, передбачений ч. 2 ст. 99 КАС України, що є підставою для відмови в задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року, а отже на час закінчення Другої світової війни їй було менше 18 років.

Згідно ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18 листопада 2004 року №  2195-ІV, дитиною війни визнається особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років. У відповідності до ст. ст. 6, 7 вказаного Закону дітям війни пенсії підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Враховуючи викладене суд вважає, що позивачка є дитиною війни, а тому має право на пільги, передбачені Законом України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року № 2195-ІV.

Згідно ч. 2 та ч. 3 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку.  

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про державний бюджет України) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення, зокрема, пункту 41 розділу ІІ Закону України “Про Державний бюджет на 2008 рік”, а оскільки дане рішення зворотної дії в часі не має, тому за період з 01 січня 2008 року по 22 травня 2008 року у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Вирішуючи питання про те, яку норму закону, що визначає розмір мінімальної пенсії за віком слід застосувати для визначення підвищення до пенсії Дітям війни суд виходить з наступного.

Так, ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу, який встановлено в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. При цьому, ч. 3 ст. 28 цього ж Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частиною першою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Однак положення ч. 7 ст. 9 КАС України зазначає, що у разі відсутності Закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує Закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), тому поняття мінімальної пенсії за віком наведене у ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» можна застосувати для визначення розміру підвищення до пенсії відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

Оскільки функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивачці здійснює Пенсійний фонд України в особі Управління Пенсійного фонду України у Перечинському районі Закарпатської області, відповідний обов”язок слід покласти на відповідача у справі.

Відсутність бюджетного фінансування на виплату передбаченого Закону України “Про соціальний захист дітей війни” підвищення до пенсії, не може бути причиною невиконання відповідним суб”єктом владних повноважень, покладених на нього зобов”язань, оскільки реалізація особою права, що пов”язане з отриманням коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі “Кечко проти України).

Разом з цим, частиною 2 ст. 99 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Оскільки позивачка пропустила строк звернення до суду, так як звернулася з позовом лише 01 грудня 2010 року, а на застосуванні шестимісячного строку звернення до суду наполягає відповідач, тому суд приходить до висновку, що у позові слід відмовити.

Керуючись п. 41 розділу ІІ Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року,  Законом України “Про соціальний захист дітей війни”, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 9,  11, 17,  99, 122, 160 - 163 КАС  України, с у д, -    

                                                                       П О С Т А Н О В И В :

 У позові ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Перечинському районі Закарпатської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, визнання дій неправомірними та зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війні за 2008-2009 роки - відмовити .

 Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

                      Головуючий:                                                                   Шешеня М.О.