Справа №2-452 2007р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2007 року Ленінський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого судді:                           Стародубцева O.K.

при секретарі:                                                Совенко А.В.

за участю прокурора:                                    Каменьова О.А.

за участю позивача:                                     ОСОБА_1

за участю представника відповідача:       Тичина C.O.

розглянувши в попередньому судовому засіданні в залі суду м. Донецька цивільну справу за позовом військового прокурора Донецького гарнізону в інтересах ОСОБА_1 до військової частини 3037 про стягнення суми заборгованості по польовому забезпеченню суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом про стягнення суми заборгованості по польовому забезпеченню з військової частини 3037, посилаючись на те, що ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині 3037 на посаді командира взводу батальйону оперативного призначення. Згідно з наказами командира військової частини 3037 ОСОБА_1, неодноразово перебував у службових відрядженнях на польовому виході в Ясинуватському учбовому центрі. Після повернення ОСОБА_1, з Ясинуватського учбового центру відповідне польове забезпечення військовою частиною 3037 йому виплачено не було, яке між тим йому не сплачені до цього часу.

Таким чином, військова частина 3037 має грошову заборгованість перед ОСОБА_1, по польовому забезпеченню на суму 846 грн. 92 коп., у зв'язку з чим ОСОБА_1 був вимушений звернутися за наданням юридичної допомоги у захисті його прав до військового прокурора Донецького гарнізону, який у свою чергу звернувся до суду з позовом до військової частини 3037.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, та просив стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 грошову заборгованість по польовому забезпеченню в сумі 846 грн.92 коп.

Зацікавлена особа ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав заявлені позивачем вимоги, та просив задовільнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача за дорученням позов визнав у повному обсязі, пояснив, що дійсно існує заборгованість військової частини 3037 перед ОСОБА_1 по сплаті заборгованості за польове забезпечення в сумі 846 грн.92 коп., сплатити яку відповідач не мав можливості у зв'язку з нестачею коштів цільового призначення.

Суд, вислухавши пояснення сторін і досліджувавши матеріали справи, вважає, що позов військового прокурора Донецького гарнізону в інтересах ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав. Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині 3037 на посаді командира взводу батальйону оперативного призначення.

Згідно з наказами командира військової частини 3037 капітан ОСОБА_1, неодноразово перебував у службових відрядженнях на польовому виході в Ясинуватському учбовому центрі.

Частиною 2 пункту 1 ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-XII від 20.12.1991 року, передбачено, що при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з відрядженням в інші населені пункти, військовослужбовцям відшкодовуються витрати по відрядженню. Однак, в порушення вимог п.   1   Постанови Кабінету Міністрів України №   1194 "Про  польові  виплати

2

військовослужбовцям  працівникам військових частин Збройних Сил та інших військових формувань" від 19 серпня 2002 року, після повернення капітана ОСОБА_1, з Ясинуватського учбового центру відповідне польове забезпечення військовою частиною 3037 йому виплачено не було.

Згідно довідки командира військової частини 3037 (а.с.6) перед ОСОБА_1 існує заборгованість по польовому забезпеченню у розмірі 846 грн. 92 коп.

Таким чином, військова частина 3037 має грошову заборгованість перед капітаном ОСОБА_1, по польовому забезпеченню на суму 846 грн. 92 коп., яка не сплачена ОСОБА_1 до цього часу.

Таким чином визнання представником відповідача наданого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Виходячи з наведенного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України, при визнанні позову ухвалюєтся судове рішення в порядку, встановленому ст.174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Крім того з відповідача у відповідності до ст.88 ЦПК України необхідно стягнути державне мито у сумі 51 грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у сумі 30 грн.

На підставі ч.2 ст.9, 14 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Керуючись ст. 116 Кодексу законів про працю України, ст.ст.130,174,88 ЦПК України, -

ВИРІШИВ :

Позовну заяву військового прокурора Донецького гарнізону в інтересах ОСОБА_1 задовільнити.

Стягнути з військової частини 3037 розташованої за адресою: м. Донецьк, вул. Купріна 1, на користь ОСОБА_1 заборгованість за польове забезпечення у сумі 846 грн. 92 коп., та на користь держави судовий збір в сумі 51 грн. 00 коп, а також витрати, пов»язані з інформаційно-технічним забезпеченням у сумі 30 грн. на користь територіального управління державної судової адміністрації Донецької області. Призначення платежу Ленінський р/с м.Донецька №9.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги