Справа № 137/443/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" жовтня 2021 р.

Літинський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Верещинської Я.С.

за участю секретаря Хижук Л.І.

сторін у справі: представника позивача-адвоката Гурби М.В.

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт. Літин цивільну справу за первісним позовом Державного підприємства «Хмільницьке лісове господарство» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про захист права власності та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Хмільницьке лісове господарство», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права на проживання в житловому приміщенні,

ВСТАНОВИВ:

Позивач (відповідач за зустрічним позовом) ДП «Хмільницьке лісове господарство» звернулося до суду із зазначеним позовом до відповідачів про витребування у ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Державного підприємства «Хмільницьке лісове господарство» наступні приміщення та будівлі: сходову клітину «1-6», тамбур «1-7», побутове приміщення «1-8», котельню «2-1» розташовані на першому поверсі; сходову клітину «1-9», кімнати «1-10», «1-11», «1-12», кухню «1-13», коридор «1-14» розташовані на другому поверсі нежитлового будинку контори лісництва «А» та сарай «Б», що розташовані по АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з вказаних приміщень та будівель. Просять стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Державного підприємства «Хмільницьке лісове господарство» понесені судові витрати.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що є власником нежитлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Відповідач ОСОБА_1 працював у позивача на різних посадах в період з 09.01.1997 по 11.05.2019. Зокрема з 03.01.2011 по 01.02.2018 відповідач працював на посаді лісничого Літинського лісництва Державного підприємства «Хмільницьке лісове господарство». В період роботи лісничим ОСОБА_1 та його сім`я - дружина ОСОБА_2 та син ОСОБА_3 , без згоди позивача та за відсутності для цього будь-яких правових підстав самовільно зайняли частину приміщень нежитлового будинку контори лісництва з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , що належить на праві власності позивачу. Зокрема відповідачі зайняли наступні приміщення: сходову клітину 1-6, тамбур 1-7, побутове приміщення 1-8, котельню 2-1 на першому поверсі, сходову клітину 1-9, кімнати 1-10,1-11, 1-12, кухню 1-13, коридор 1-14 на другому поверсі, сарай «Б». Вказані приміщення відповідачі використовують в власних інтересах та не допускають до них представників позивача. Позивач зазначає, що неодноразово звертався до відповідача з вимогою звільнити безпідставно займані приміщення вищевказаного нежитлового будинку. В свою чергу відповідач ОСОБА_1 гарантував звільнення вказаних приміщень до березня 2019 року. Проте, відповідачі вищевказаних приміщень нежитлової будівлі контори лісництва не звільнили та продовжують їх використовувати до цього часу. Незаконне використання відповідачами зайнятих ними приміщень порушують права власності позивача не нежитловий будинок контори лісництва з господарськими будівлями та спорудами. Так позивач позбавлений можливості використовувати відповідні приміщення в власних інтересах та для своєї діяльності. Крім того, відповідач ОСОБА_1 самовільно підключає до самовільно зайнятих ним приміщень електричну енергію, не дає можливості представникам позивача здійснювати протипожежні заходи та перевірку вентиляційної системи в зайнятих відповідачами приміщеннях, що ставить під загрозу життя, здоров`я і безпеку працівників Літинського лісництва Державного підприємства «Хмільницьке ліве господарство» та створює небезпеку майну позивача.

З огляду на вищевикладене, позивач змушений здійснювати захист свого права власності на вищевказані самовільно зайняті відповідачами приміщення нежитлового будинку Літинського лісництва Державного підприємства «Хмільницьке ліве господарство» шляхом звернення до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Літинського районного суд Вінницької області від 11.05.2021 провадження у справі відкрито в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 02.06.2021, яке відкладено на 24.06.2021 за клопотанням відповідача.

04.06.2021 від відповідача (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_1 надійшов відзив на позову заяву, в якому останній просить суд відмовити у задоволенні позову до відповідачів Державному підприємству «Хмільницьке лісове господарство», стягнути з позивача на їх користь всі судові витрати по справі. Відзив мотивовано тим, що матеріалами справи спростовується твердження позивача про те, що за адресою АДРЕСА_1 знаходиться нежитлове приміщення. Зокрема, в справі є копія листа від 11.04.2016 № 157/05, яким ДП «Хмільницьке лісове господарство» не заперечувало, щоб відкрити в приміщенні контори Літинського лісництва житлове приміщення, що по АДРЕСА_1 саме зазначається у листі від 25.07.2012 №405, що ДП «Хмільницьке лісове господарство», не заперечувало, щоб відкрити в приміщенні контори Літинського лісництва житлове приміщення, що по АДРЕСА_2 . Відповідно до листа Державного підприємства «Хмільницьке лісове господарство» від 11.04.2016 № 158/05, ОСОБА_1 проживає з січня 2011 року в житловому приміщені і ДП «Лісгосп» надає йому дозвіл на проживання в житловому приміщенні за адресою АДРЕСА_3 , нинішня адреса по АДРЕСА_1 . Згідно з відповіді на запит № 3293/1/01-9/19 від 09.09.2019 Комунальне підприємство «Вінницьке обласне об`єднання бюро технічної інвентаризації» повідомило, що згідно з інвентаризаційної справи №2104, на об`єкт нерухомого майна, що розташований по АДРЕСА_1 , станом на 06.09.2012 в будівлі контори лісництва наявні житлові кімнати загальною (в тому числі житловою) площею 52,8 кв.м. Також відповідач у відзиві зазначає, що відповідно до копії журналу від 09.09.2019 внутрішніх обмірів та розрахунків площ приміщень контори з житловими приміщеннями від 06.09.2012 зазначається, що в АДРЕСА_1 , є три житлові кімнати. А також відповідно до плану літ «А» складеного 06.09.2012 зазначається, що на 1 поверсі контори лісництва з житловим приміщеннями, відповідно до плану в техпаспорті, це і ті кімнати, з яких просить позивач виселити їх сім`ю. Відповідач також заперечив те, що він та його сім`я заселилися в спірне житлове приміщення самовільно, без дозволу. Зазначив, що в нього є розрахункова книжка, він оплачував за користування водопостачання в це приміщення, фактично, з моменту заселення, проводив там ремонти, замінив вікна на пластикові, і претензій до нього з боку позивача не було. За весь час його нагороджували відзнаками за добросовісну роботу, бездоганну службу. Зазначив про безпідставне звинувачення його в тому, що він самовільно підключився до електроенергії, оскільки світло там було проведено ще коли там проживав інший працівник, до їхнього вселення.

Крім того, відповідач ОСОБА_1 у відзиві зазнавив, що працював у позивача на різних посадах з 09.01.1997 по 11.05.2019, в т.ч. з 03.01.2011 по 01.02.2018 на посаді лісничого, а тому, у зв`язку з характером роботи, вказане приміщення він отримав на законних підставах як службове житло у відповідності Постанови Ради Міністрів УРСР № 37 від 04.02.1988, якою було затверджено «Положення про службові жилі приміщення». Зокрема п.9 Переліку категорій працівників, яким може бути надано службові жилі приміщення /Лісничий, помічник лісничого, єгер, майстер лісу, Лісник/. Відповідач зазначив, що це також підтверджується листом на його ім`я ДП «Хмільницьке лісове господарство» від 11 травня 2019р., в якому зазначається, що він повинен звільнити займане приміщення, так як звільнений з займаної посади. Відповідач вказав, що це житло є службовим, підтверджується Рішенням Виконавчого комітету Літинської районної ради народних депутатів Вінницької області від 13.04.1985 за № 62. Цим же рішенням підтверджується те, що вирішено визначити службовими трикімнатну квартиру в АДРЕСА_3 , орієнтованою площею 72 кв.м., житловою площею 32,8 кв.м. Також, що це приміщення було службовим та житловим доказує ордер про вселення, який був виданий Виконавчим комітетом Літинської селищної ради народних депутатів 21.04.1989 ОСОБА_4 . І тому відповідно до стаття 125 ЖК України він та його сім`я не можуть бути виселені з нього без надання іншого жилого приміщення так як відповідач пропрацював на цьому підприємстві, більше десяти років. Відтак виселення особи зі службового житла після припинення трудових правовідносин в даному випадку є порушенням ст. 8 Конвенції захисту прав людини.

При цьому, відповідач послався на ст. 6, 7, 189 Житлового Кодексу Української РСР та зазначив, що спірні приміщення, в яких вони проживали і проживають, є придатними для проживання, оскільки придатність житла для проживання в ньому людини регламентується житловим законодавством України, а визнання цього приміщення і його реєстрація позивачем як нежитлове є незаконними.

22.06.2021 ОСОБА_1 подано зустрічний позов у якому останній просить суд відмовити у задоволенні позову до відповідачів Державному підприємству «Хмільницьке лісове господарство», зустрічний позов задовольнити, визнати його право на проживання з сім`єю в житловому приміщенні по АДРЕСА_1 , стягнути з позивача на його користь всі судові витрати по справі. Зустрічний позов мотивовано тим, що спірне приміщення є житловим і, у зв`язку з характером роботи, вказане приміщення ОСОБА_1 отримав на законних підставах як службове житло, як працівнику лісництва, у відповідності Постанови Ради Міністрів УРСР № 37 від 04.02.1988, якою було затверджено «Положення про службові жилі приміщення». І тому відповідно до ст. 124, 125 ЖК України він та його сім`я не можуть бути виселені з нього без надання іншого жилого приміщення так як відповідач пропрацював на цьому підприємстві, більше десяти років. Відтак виселення особи зі службового житла після припинення трудових правовідносин в даному випадку є порушенням ст. 8 Конвенції захисту прав людини.

22.06.2021 від позивача (відповідача за зустрічним позовом) Державного підприємства «Хмільницьке лісове господарство» надійшла відповідь на відзив, в якій останній просить суд задоволити в повному обсязі позовні вимоги ДП "Хмільницьке лісове господарство" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про захист права власності. Позивач зазначає, що в своєму відзиві відповідач стверджує, що займані ними приміщення є службовими житловими приміщеннями. Проте, належне ДП "Хмільницьке лісове господарство" на праві власності приміщення контори Літинського лісництва, розташоване по вулиці Б.Хмельницького, 86, смт. Літин, Літинський район, Вінницька область, не містить житлових приміщень. Дана обставина підтверджується технічним паспортом на вказану будівлю від 08.07.2019. Також, ДП "Хмільницьке лісове господарство" не має у своєму віддані будь-яких документів, що б підтверджували наявність в приміщень контри Літинського лісництва статусу службового житла. В свою чергу, відповідачі посилаються на наявність відповідного рішення виконавчого комітету Літинської районної ради та ордеру про вселення, лист КП "ВООБТІ", лист ДП "Хмільницьке лісове господарство" від 25.07.2012 № 405, - проте не надають вказаних документів на підтвердження даної обставини. Крім того, наданий до позовної заяви лист від 11.04.2016 № 158/05 не може бути доказом наявності у відповідних приміщень статусу службового житла, оскільки вказаний лист підписувався не директором ДП "Хмільницьке лісове господарство" та не зареєстрований в книзі вихідної документації позивача, що підтверджується витягом з неї (копія додається). Також вказаний лист не адресований будь-якій організації. Це свідчить, що вказаний лист ніколи не видавався ДП "Хмільницьке лісове господарство". Позивач також зазначає, що твердження відповідача про законність проживання його сім`ї в спірних приміщеннях контори лісництва є безпідставними, що підтверджується наступним. По-перше, займані відповідачами приміщення контори Літинського лісництва є нежитловими приміщеннями. Відповідно норми житлового законодавства, в тому числі Житлового кодексу України та Положення про службові приміщення, не поширюють дію своїх норм на відносини щодо користування та володіння спірними приміщеннями, оскільки такі відносини не є житловими. По-друге, відповідно до ч.2 ст. 121 Житлового кодексу України, - Службові жилі приміщення надаються за рішенням адміністрації підприємства, установи, організації, правління колгоспу, органу управління іншої кооперативної та іншої громадської організації. Згідно з ст.122 Житлового кодексу України, - На підставі рішення про надання службового жилого приміщення виконавчий комітет районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення у надане службове жиле приміщення. Таким чином, підставою для вселення до службового житлового приміщення є спеціальний ордер, який видається районною чи міською радою на підставі рішення адміністрації підприємства. Адміністрація ДП "Хмільницьке лісове господарство" не приймала жодних рішень про надання відповідачам службових приміщень. Відповідно відповідачам не надався спеціальний ордер на проживання в службових приміщеннях. Дана обставина підтверджується відсутністю у відповідачі відповідних документів. Отже, відповідачі незаконно займають спірні приміщення в конторі Літинського лісництва. Позивач не погоджується з твердженням відповідачів про не можливість їх виселення з спірних приміщень без надання іншого житла відповідно до ст. 124, 125 Житлового кодексу України з наступних підстав. По-перше, займані відповідачами приміщення контори Літинського лісництва є нежитловими приміщеннями. Відповідно норми житлового законодавства, в тому числі ст. 124, 125 Житлового кодексу України не поширюють дію своїх норм на спірні відносини, оскільки вони не є житловими. По-друге, відповідачі не мають жодних прав на спірні приміщення, оскільки вказані приміщення є власністю позивача, не є житловими та не передавалась в користування та володіння відповідачів. Відповідно відповідачі незаконно займають спірні приміщення. Таким чином, спірні відносини є відносинами щодо захисту прав власника від незаконних володільців. З огляду на вищевикладене, позивач має право на захист свого права власності на вищевказані самовільно зайняті відповідачами приміщення контори Літинського лісництва. В зв`язку з цим, у відповідачів повинні бути витребуванні самовільно зайняті приміщення нежитлової будівлі шляхом їх виселення з вказаних приміщень.

Ухвалою від 24.06.2021 підготовче судове засідання відкладено на 06.07.2021 у зв`язку неявкою відповідачів та надання можливості представнику відповідача ОСОБА_1 адвоката Вдовцової Л.К. ознайомитись з матеріалами справи. 06.07.2021 підготовче судове засідання відкладено на 20.07.2021 у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному. Ухвалою від 20.07.2021 підготовче судове засідання відкладено 27.08.2021 у зв`язку з витребуванням доказів. 27.08.2021 підготовче засідання відкладено на 08.09.2021 у зв`язку з неявкою сторін.

Ухвалою від 08.09.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.09.2021.

28.09.2021 судовий розгляд справи відкладено на 18.10.2021 за клопотанням відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_1 у зв`язку з неявкою в судове засіданні його представника - адвоката Вдовцової Л.К. та неявкою відповідачів за первісним позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

В судовому засіданні 18.10.2021 представник позивача (відповідача за зустрічним позовом) Гурба М.В. позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав наведених у позові. Просив суд позов задовольнити. Проти відзиву та зустрічного позову заперечив.

Відповідачі (треті особи за зустрічним позовом) ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Про причини неявки суд не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Відповідач (позивач за зустрічним позовом) ОСОБА_1 в судовому засіданні просив відкласти розгляд справи у зв`язку з відсутністю його представника-адвоката Вдовцової Л.К., оскільки остання виявила бажання взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, про що надіслала до суду заяву. Проти первісного позову заперечив з підстав наведених у відзиві на позову заяву та зустрічному позові, просив суд відмовити в задоволенні первісного позову. Відзив та зустрічний позов підтримав.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвоката Вдовцова Л.К. у судове засідання вкотре не з`явився.

Представник позивача (відповідача за зустрічним позовом) Гурба М.В. заперечив щодо клопотання відповідача ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи, просив суд провести судовий розгляд справи без представника відповідача -адвоката Вдовцової Л.К., оскільки систематичні неявки представника відповідача у судові засідання призвели до затягування розгляду справи та зазначив, що в діях останнього вбачається зловживання його процесуальними правами.

Щодо клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Відповідно до п.3 ч.3 ст.223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник.

Судом встановлено, що до початку судового засідання від адвоката Вдовцової Л.К. заяви та клопотання не надходили, доказів поважності неявки представника ОСОБА_1 в судовому засіданні не надано.

Тому, із врахуванням вище викладеного, суд не знаходить підстав для відкладення розгляду справи, оскільки обґрунтування відповідача є не переконливими для суду, і такими, що не ґрунтуються на вимогах закону.

За встановлених обставин, з урахуванням того, що представник відповідача систематично не з`являється у судові засідання, суд враховує, що причини повторної неявки представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Вдовцової Л.К. до суду процесуального правового значення не мають, оскільки положення закону (ст. 223 ЦПК України) направлене на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які з`являються до суду, тому суд ухвалив відмовити в задоволенні клопотання відповідача та продовжити розгляд справи відповідно до вимог ч.3 ст. 223 ЦПК України за відсутності представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Вдовцової Л.К. та відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Державне підприємство «Хмільницьке лісове господарство» є власником громадського будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності (а.с.6-7).

Державне підприємство «Хмільницьке лісове господарство» є балансоутримувачем державного майна, а саме: будинку контори з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , згідно витягу з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна, виданого на підставі листа Фонду державного майна від 06.10.2020 (а.с.8).

У технічному паспорті від 08.07.2019 зазначено, що громадський будинок з господарськими будівлями та спорудами за призначенням «контора лісництва» розташований за адресою АДРЕСА_1 , замовником технічної інвентаризації є Державне підприємство «Хмільницьке лісове господарство», паспорт виготовлено станом на 08 липня 2019 року (а.с.9-21).

На балансі Державного підприємства «Хмільницьке лісове господарство» обліковується будівля для конторських та адміністративних цілей інші - Інвентарний номер 1220,9, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Площа будівлі для конторських та адміністративних цілей інші - 230,7кв.м. Балансова первісна вартість будівлі - 84250грн 00коп. Залишкова вартість будівлі станом на 01.05.2021 - 37183грн 00коп, згідно довідки № 239/01-10 від 05.052021 (а.с.22).

Наказом №43-к від 11.05.2019 ОСОБА_1 звільнено з посади майстра лісу у Державному підприємстві «Хмільницьке лісове господарство» (а.с.23-28).

У акті від 28.04.2021 зафіксовано, що під час проведення детального огляду приміщень, об`єктів протипожежного стану, електробезпеки та технічного стану будівель Літинського лісництва, було виявлено факт незаконного перебування на території та у частині приміщення контори лісництва, колишнього працівника лісгоспу ОСОБА_1 , його дружини ОСОБА_2 , сина ОСОБА_3 , звільняти приміщення він не збирається, комісію та представників лісництва до захопленої ним території та частини приміщення не допускає (а.с.29).

У клопотанні від 13.02.2019 ОСОБА_1 просить Директора та профспілковий комітет ДП «Хмільницьке лісове господарство» дозволити йому та його сім`ї проживати у приміщенні контори Літинського лісництва на зимовий період. Виселення з приміщення гарантує в березні місяці 2019 року (а.с.30).

Листом ДП «Хмільницьке лісове господарство» від 11.05.2019 № 233/01-12 ОСОБА_1 зобов`язано невідкладно до 15 травня 2019 року звільнити приміщення контори Літинського лісництва (а.с.31).

Судом досліджено інвентаризаційну справу №2104 за адресою: АДРЕСА_1 , на 46 аркушах (а.с.134), з матеріалів якої вбачається, що в листопаді 2005 року було здійснено технічну інвентаризацію нежитлового будинку по АДРЕСА_3 , а 09.08.2012 ДП Хмільницьке лісове господарство» листом № 438 від 09.08.2012 звернулось до "ВООБТІ" з проханням провести поточні зміни будівлі контори Літинського лісництва щодо житлової частини, в зв`язку з переобладнанням частини будівлі під житловий будинок, за адресою: АДРЕСА_3 . Внаслідок надання послуг по внесенню поточних змін в нежитлову будівлю в АДРЕСА_3 , було виготовлено технічний паспорт на контору лісництва з житловими будівлями станом на 06.09.2012.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

Згідно зі ст. 316, 317 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.

Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 387 ЦК України визначено, що власник майна має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За умовами ч. 3 ст.12, ч. 1 ст.13 ЦПК України обов`язок доказування покладається на сторони у справі.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно п. 3, 4, 5 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР затвердженого Постановою Ради Міністрів УРСР № 37 від 04.02.1988 жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів за клопотанням адміністрації підприємства, установи, організації. В тих випадках, коли підприємство, установа, організація розташована на території одного населеного пункту (району в місті), а жиле приміщення на території іншого,рішення про його включення до числа службових приймається виконавчим комітетом Ради народних депутатів за місцем знаходження приміщення. До числа службових може бути включено тільки вільне жиле приміщення. Під службові жилі приміщення виділяються, як правило, окремі квартири, розташовані, переважно, на першому поверсі. Облік службових жилих приміщень у всіх будинках, незалежно від їх належності, здійснюється у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів, яка прийняла рішення про включення жилого приміщення до числа службових.

Відповідач (позивач за зустрічним позовом) ОСОБА_1 у відзиві на первісний позов та у своїй зустрічній позовній заяві посилається на те, що займані відповідачами приміщення є службовими житловими приміщеннями і це підтверджується Рішенням Виконавчого комітету Літинської районної ради народних депутатів Вінницької області від 13.04.1985 за № 62, ордером про вселення, який був виданий Виконавчим комітетом Літинської селищної ради народних депутатів 21.04.1989 ОСОБА_4 , проте вказаних доказів суду не надав.

Свої твердження відповідач (позивач за зустрічним позовом) обґрунтовує також листами ДП "Хмільницьке лісове господарство" від 25.07.2012 № 405 та від 11.04.2016 № 158/05, відповіддю на запит КП "ВООБТГ №3293/1/01-9/19 від 9.09.2019 року. Проте дані твердження відповідача є безпідставними, що підтверджується наступним. Згідно з ст. 4 Житлового кодексу Української РСР жилі будинки, а також: жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території Української РСР, утворюють житловий фонд. Житловий фонд включає: жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі (державний житловий фонд). Згідно з ч. 1 ст.379 Цивільного кодексу України, - Житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них. Таким чином, житловий фонд складають приміщення призначенні та придатні для постійного або тимчасового проживання в них фізичних осіб. Крім того, згідно ч.1 ст. 118 ЖК Української РСР службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв`язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів. Під службові жилі приміщення виділяються, як правило, окремі квартири.

Згідно ч.1 ст. 122 ЖК Української РСР на підставі рішення про надання службового жилого приміщення виконавчий комітет районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення у надане службове жиле приміщення.

Згідно п. 20, 21 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР затвердженого Постановою Ради Міністрів УРСР № 37 від 04.02.1988 службові жилі приміщення, що звільняються, надаються особам, які мають право на їх одержання, в порядку, встановленому цим Положенням. На підставі рішення про надання службового жилого приміщення виконавчий комітет районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів видає громадянинові спеціальний ордер (додаток N 2), який є єдиною підставою для вселення в надане службове жиле приміщення. Згідно п 26 зазначеного вище положення на підставі спеціального ордера (пункт 21 Положення) між наймодавцем (житлово-експлуатаційною організацією, а в разі її відсутності- відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім`я якого виданий ордер, укладається договір найму службового жилого приміщення.

Таким чином, житлове приміщення може набути статуту службового виключно на підставі відповідного рішення виконавчого комітету районної ради чи міської ради, а підставою для вселення до службового приміщення є спеціальний ордер, який видається районною чи міською радою на підставі рішення адміністрації підприємства.

Крім того, надана відповідачем ОСОБА_1 до відзиву не завірена відповідно до вимог чинного законодавства копія листа №158/05-__ від 11.04.2016 не може бути доказом наявності у відповідних приміщень статусу службового житла, крім того вказаний лист підписувався не директором ДП "Хмільницьке лісове господарство" та не зареєстрований в книзі вихідної документації позивача, що підтверджується витягом з неї (а.с. 91-95).

Додані відповідачем ОСОБА_1 до відзиву копії розрахункової книжки по оплаті за водопостачання і водовідводу, копії посвідчень: про проходження спеціального навчання (пожежно-технічного мінімуму), про перевірку знань з питань охорони праці, нагородження почесним знаком не є належними доказами в розумінні ст. 77 ЦПК України.

Судом встановлено, що власником приміщення є Державне підприємство «Хмільницьке лісове господарство», яке має право володіти, користуватися і вільно розпоряджатися своєю власністю.

Відповідачами (позивачем та третіми особами за зустрічним позовом) не надано доказів в підтвердження наявності законних підстав для проживання у спірних приміщеннх в силу закону чи договору.

Відтак, матеріали справи не містять жодного документу щодо підстави вселення ОСОБА_1 та його сім`ї в будинок (письмовий договір, службовий ордер), а тому і відсутні підстави застосування до останніх вимог ст. 125 ЖК Української РСР, як до осіб, яких не може бути виселено з службових жилих приміщень без надання іншого жилого приміщення.

Враховуючи вищенаведене, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог за первісним позовом та відмову в задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України необхідно стягнути з відповідачів за первісним позовом в рівних частинах на користь Державного підприємства «Хмільницьке лісове господарство» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2270грн, оскільки такі були понесені при зверненні до суду з первісною позовною заявою.

У зв`язку з відмовою у задоволенні зустрічного позову, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України понесені позивачем за зустрічним позовом судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись ст. 2, 5, 10-13, 76-81, 89, 141, 223, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Первісний позов Державного підприємства «Хмільницьке лісове господарство» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про захист права власності задовольнити.

Витребувати у ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Державного підприємства «Хмільницьке лісове господарство» наступні приміщення та будівлі: сходову клітину «1-6», тамбур «1-7», побутове приміщення «1-8», котельню «2-1» розташовані на першому поверсі; сходову клітину «1-9», кімнати «1-10», «1-11», «1-12», кухню «1-13», коридор «1-14» розташовані на другому поверсі нежитлового будинку контори лісництва «А» та сарай «Б», що розташовані по АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з вказаних приміщень та будівель.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Державного підприємства «Хмільницьке лісове господарство» в рівних частинах понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят)грн.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Державного підприємства «Хмільницьке лісове господарство», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права на проживання в житловому приміщенні відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення в повному обсязі буде виготовлено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини.

Повний текст рішення складений 27.10.2021 року.

Позивач (відповідач за зустрічним позовом): Державне підприємство «Хмільницьке лісове господарство», адреса: 22065, вул. Чкалова, 40Л, с. Широка Гребля, Хмільницького району Вінницької області, код ЄДРПОУ 00991485.

Відповідач (позивач за зустрічним позовом): ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_5 , адреса проживання: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач (третя особа за зустрічним позовом): ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_6 .

Відповідач (третя особа за зустрічним позовом): ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_6 .

Суддя : Верещинська Я. С.