Справа №22-686 2007 p.                                                                    Головуючий у 1 інстанції Павелко І.Л.

Категорія 19                                                                                        Доповідач Кривохижа В. І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2007 року                           Колегія суддів судової палати в цивільних справах

апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

Головуючої:      Кривохижі В.І. Суддів:     Черниш Т.В.

Чорнобривець О.С. при секретарі     Тітенко Л.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 10 січня 2007 року, -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2006 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3 до ОСОБА_1про відшкодування шкоди.

Зазначав, що 28 травня 2006 року собака породи "німецька вівчарка", яку утримує відповідачка, забігла до нього на подвір'я і кинулась до сина ОСОБА_3, намагаючись напасти, після чого накинулась на на їхню собаку.-Все це відбувалось на очах неповнолітнього сина, який внаслідок раптового нападу вівчарки переніс сильний стрес, психічну травму та нервове напруження, в зв'язку з чим знаходився на стаціонарному лікуванні в обласній психіатричній лікарні. Зважаючи на те, що син зазнав моральних страждань і переживань, пов'язаних з загрозою його життю і здоров'ю, та муками собаки, що стала жертвою агресивної вівчарки, втратив почуття безпеки, став боятися собак і майже не виходить на двір, він і просив відшкодувати моральну шкоду в розмірі 1 500 грн.

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 10 січня 2007 року позов задоволений частково. Суд дійшов висновку, що відповідачка не дотримувалась Правил тримання собак, котів і хижих тварин в населених пунктах УРСР, що призвело до проникнення її собаки до сусідського двору ОСОБА_2., внаслідок чого його син злякався і одержав нервовий струс, чим йому завдана моральна шкода, стягнувши її в розмірі 200 грн.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду через неповне з'ясування обставин справи, їх недоведеність та невідповідність висновків суду цим обставинам. Зазначається, зокрема, що згідно витягу із історії хвороби вбачається, що ОСОБА_3. знаходився на стаціонарному лікуванні в обласній психіатричній лікарні з 29.05. по 1.06.2006 року, а діагноз вказано "психічно здоровий". Хоча утримання службових собак і віднесено до діяльності, що є джерелом підвищеної небезпеки, проте шкоди завдано не було, інцидент спровоковано позивачем.

Заслухавши доповідача, пояснення відповідача, її представника, які підтримували доводи скарги, позивача, який заперечував проти її доводів, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга не ґрунтується

на законі, не спростовує висновків суду, тому не підлягає задоволенню.

Згідно ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з утриманням службових собак, що створює підвищену небезпеку для інших осіб. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Пленум Верховного Суду України у п.2 постанови від 27 березня 1992 року №6 із змінами "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" роз'яснив, що шкода, заподіяна особі, коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, - незалежно від її вини.

Згідно Правил тримання собак, котів і хижих тварин в населених пунктах УРСР власники собак зобов'язані суворо дотримуватися правил їх тримання при умові обов'язкового забезпечення безпеки людей. Власники собак зобов'язані тримати сторожових собак на прив'язі і спускати їх з прив'язі лише в закритих дворах, що виключають можливість втечі.

Судом встановлено, що 28 травня 2006 року близько 12 години ЗО хвилин у двір ОСОБА_2. забігла собака породи "вівчарка", яка знаходилася на утриманні відповідачки, внаслідок чого стався інцидент, що призвело до нервового струсу сина позивача, чим йому заподіяна моральна шкода.

Суд першої інстанції належним чином встановив обставини справи, дав правильну оцінку наданим доказам і відповідно до ст. ст. 16, 1167, 1187 ЦК України, вищезазначеної постанови та постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 із змінами "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" дійшов обгрунтованого висновку про те, що внаслідок неналежного утримання відповідачкою собак неповнолітньому сину позивача ОСОБА_3 заподіяна моральна шкода, визначивши її розмір з урахуванням характеру та обсягу заподіяних моральних страждань і переживань, їх тяжкості і тривалості, конкретних обставин справи. Його висновки сумніву не викликають.

Тому безпідставні доводи скарги, які були предметом розгляду в судовому засіданні і їм дана належна оцінка, висновків суду вони не спростовують. При цьому, доказів непереборної сили або умислу потерпілого не надано, а отримання ОСОБА_3нервового струсу, крім його пояснень та свідків, підтверджується довідкою та випискою з історії хвороби обласної психіатричної лікарні, де він знаходився на стаціонарному лікуванні з 29 травня по 1 червня 2006 року (а.с.8,32).

Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги немає.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відхилити, а рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 10 січня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.