Справа №:755/17620/21

Провадження №: 2/755/8218/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" жовтня 2021 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Коваленко І.В., перевіривши матеріали клопотання заявника ОСОБА_1 про скасування арешту майна,

установила:

19 жовтня 2021 року на електронну пошту Дніпровського районного суду м. Києва через систему «Електронний суд» надійшло клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту з квартири АДРЕСА_1 .

22 жовтня 2021 року у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначено суддю Коваленко І.В. та передано для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимоги процесуального характеру та вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право). А предмет позову - це матеріальний зміст цієї вимоги. Таким чином, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняте судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача, проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо.

Статтею 175 Цивільного процесуального кодексу України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред`явлення позову до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача.

Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Крім того, згідно положення ч. 5 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Також, згідно з частиною четвертою статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до пункту 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єктів та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, регулюються положеннями Закону України «Про судовий збір».

Судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір входить до складу судових витрат.

Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з розглядом справи та вирішенням, а у випадках звільнення від сплати цих осіб - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

Відповідно до предмету позову заявником пред`явлено вимогу немайнового характеру, що зумовлює сплату судового збору за дану позовну вимогу.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, сплачується судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (908,00 грн.).

Разом з тим, до клопотання, яке не оформлено у вигляді позовної заяви заявник ОСОБА_1 , посилаючись на свій майновий стан, не додав квитанції про сплату судового збору, та одночасно просить як відстрочити йому сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі, так і звільнити від його сплати.

Відповідно до підпункту "г" пункту 2 частин першої та частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення, у справі, якщо позивачами є члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно із частиною першою статті 136 Цивільного процесуального кодексу України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.

Враховуючи, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, і беручи до уваги те, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, суд приходить до висновку, що дане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки підстави для повного звільнення заявника від сплати судового збору відсутні.

На виконання ухвали позивачу необхідно вірно сформувати свої позовні вимоги у відповідності до кола осіб, та викласти позовну заяву у новій редакції.

Недотримання обов`язкових вимог до змісту позову є перешкодою до відкриття провадження у справі.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких-не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків позову не є порушенням права на справедливий судовий захист.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Таким чином позивачу необхідно вірно сформувати свої позовні вимоги у відповідності до кола осіб, та викласти позовну заяву у новій редакції, а також сплатити суму судового збору і надати суду документ, що підтверджує її сплату, відповідно до частини четвертої статті 177 ЦПК України, подати до суду додатки, з урахуванням викладених вимог.

У відповідності до частини першої ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що встановлено положеннями частини третьої ст. 185 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1-4 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 1-19, 23, 33, 34, 49, 136, 174-177, 184, 185, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна залишити без руху.

Надати позивачу строк протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали, для усунення зазначених недоліків.

Попереджаю, що у разі невиконання вимог суду щодо усунення вказаних недоліків, Ваша заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню.

Ухвала не підлягає оскарженню, набирає законної сили негайно після її підписання суддею, заперечення на неї включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя: І.В.Коваленко