Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа М 22ас -169 2007р. Головуючий у 1-й інстанції-Бойко П.М.
Категорія - 41 Доповідач - Потапенко В.І.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 квітня 2007 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
Головуючого-судді - Потапенка В.І. Суддів - Кодрула М.А., Кривохижі В.І. при секретарі - Доценко Г.Ю. розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді адміністративну справу за апеляційною скаргою управління праці та соціального захисту населення Долинської районної державної адміністрації ( далі Управління ) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1до управління праці та соціального захисту населення Долинської районної державної адміністрації про скасування наказу виконуючого обов'язки начальника управління праці та соціального захисту населення Долинської районної державної адміністрації від 20.02.2006 року № 28/ос, поновлення на роботі на посаді заступника начальника управління -начальника центру адресних соціальних допомог , стягнення оплати за вимушений прогул, моральної шкоди 5000.00 грн., середнього заробітку за час затримки розрахунку та судових витрат, на постанову Долинського районного суду Кіровоградської області від 09 лютого 2007 року.
Заслухавши доповідача, позивачку, представників відповідача та дослідивши матеріали справи, колегія суддів ,-
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2006 року ОСОБА_1звернулася у суд з позовом до управління праці та соціального захисту населення Долинської районної державної адміністрації та просила скасувати наказ виконуючого обов'язки начальника управління праці та соціального захисту населення Долинської районної державної адміністрації від 20.02.2006 року № 28/ос та поновити її на посаді заступника начальника управління - начальника відділу адресних соціальних допомог управління праці та соціального захисту населення Долинської районної державної адміністрації. Стягнути з відповідача оплату за вимушений прогул за весь час з моменту звільнення, середній заробіток за час затримки проведення розрахунку , а саме з 20.02.2006 року по 28.02.2006 року, моральну шкоду у розмірі 5000.00 грн. Також просила заборонити управлінню праці та соціального захисту населення Долинської районної державної адміністрації проводити конкурс на заміщення вакантної посади заступника начальника управління - начальника центру адресних соціальних допомог управління праці та соціального захисту населення Долинської РДА до набрання рішенням законної сили.
Постановою Долинського районного суду Кіровоградської області від 09.02.2007 року позов задоволено частково. Скасовано наказ виконуючого обов'язки начальника управління праці та соціального захисту населення Долинської районної державної адміністрації від 20.02.2006 року № 28/ос та поновлено на роботі ОСОБА_1на посаді заступника начальника управління - начальника відділу адресних соціальних допомог управління праці та соціального захисту населення Долинської районної державної адміністрації. Стягнуто з управління праці та соціального захисту населення Волинської
районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1: середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 11691.08 грн., середньомісячний заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 20.02.2006 року по 28.02.2006 року в розмірі 242.83 грн., моральну шкоду в сумі 1000.00 грн., а всього підлягає до виплати 12933.91 грн. ; на користь держави судовий збір в розмірі 119.00 грн. В решті позовних вимог відмовлено . Допущено негайне виконання постанови в частині поновлення на роботі.
Управління подало апеляційну скаргу на вищезазначену постанову Долинського районного суду Кіровоградської області від 09 лютого 2007 року у якій просить її скасувати та прийняти нову постанову , якою відмовити ОСОБА_1. у задоволенні позову та змінити формулювання причини звільнення позивачки з ч.І ст.40 КЗпП України - звільнення у зв'язку з змінами в організації виробництва і праці на ч.б ст.36 КЗпП України - відмова від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці.
Посилається на те , що суд прийняв постанову з неправильним застосуванням норм матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.
Судом не враховано те , що в управлінні праці та соціального захисту населення Долинської районної державної адміністрації була проведена реорганізація , а саме : відділ адресних соціальних допомог реорганізовано у центр адресних соціальних допомог з створенням у його складі трьох відділів. Посада заступника начальника управління -начальника відділу по наданню адресних соціальних допомог реорганізована на посаду заступника начальника управління - начальника центру по наданню адресних соціальних допомог, змінилися істотні умови праці державного службовця, який займає дану посаду -розширилося коло посадових обов'язків та збільшилися об'єми виконуваних робіт. Також не відповідає обставинам справи висновок суду про те, що на момент звільнення позивачка перебувала у соціальній відпустці по догляду за дитиною, оскільки 13.02.2006 року вона стала до роботи. Крім цього призначення ОСОБА_1 на посаду заступника управління праці та соціального захисту населення Долинської райдержадміністрації було здійснено з порушенням ст. 4 Закону України «Про державну службу». При визначенні суми в частині оплати вимушеного прогулу судом не врахована отримана позивачкою сума допомоги по безробіттю -5629.87 грн., і середній заробіток за час вимушеного прогулу повинен становити 6061.21 грн. Також судом не вмотивовано та необгрунтовано розмір стягнутої моральної шкоди у сумі 1000.00 грн. Крім цього апелянт вважає , що за таких обставин суд вправі зі своєї ініціативи змінити причини звільнення з ч.І ст.40 КЗпП України та ч.б ст.36 КЗпП України.
У письмових запереченнях на апеляційну скаргу та у судовому засіданні позивачка заперечила проти задоволення апеляційної скарги , з оскаржуваним судовим рішенням згодна.
Судом першої інстанції встановлено , що позивачку звільнено з посади відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України у зв'язку з реорганізацією структури управління праці та соціального захисту населення райдержадміністрації , яка проведена на підставі наказу начальника управління № 78/0 Д від 05.12.2005 року та розпорядження голови Долинської РДА від 01.07.2005 року № 459-р « Про затвердження структури РДА» . Виходячи із змісту даного розпорядження управління праці та соціального захисту населення РДА не підлягає реорганізації, а лише скороченню штату на одну одиницю.
Наказом головного управління праці та соціального захисту населення Кіровоградської обласної державної адміністрації № 66 від 29.06.2005 року передбачено впровадження заходів по створенню нової структури управління праці та соціального захисту населення , адаптовану до роботи за єдиною технологією прийому громадян, пов'язану з покращенням організації роботи наявних працівників. Пропонувалася структура підрозділів з надання соціальної допомоги на базі відділу грошових виплат і компенсацій, який повинен складатися з секторів, укомплектованих відповідними спеціалістами.
Виходячи з наведеного , суд першої інстанції дійшов висновку, що начальник управління праці та соціального захисту населення , видаючи наказ про реорганізацію управління вийшов за межі своєї компетенції.
За наслідками розгляду скарги ОСОБА_1 територіальною державною інспекцією
праці у Кіровоградській області від 17.03.2006 року № 04-15-8/37 визнано , що звільнення проведено з порушенням вимог п.1 ст.40 КЗпП України , так як скорочення чисельності чи штату працівників не було, а зміст трудових функцій не змінився.
Згідно довідки з 1 січня 2006 року посадовий оклад заступника начальника - начальника відділу адресних соціальних допомог складає 850.00 грн., доплата за ранг - 55.00 грн., за вислугу років - 135.75 грн., середньоденна заробітна плата становить - 34.69 грн. Затримка розрахунку при звільненні з 20.02.2006 року по 28.02.2006 року.
Обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи , колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно п.2 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити постанову суду , з підстав , що передбачені ст.201 КАС України.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того , що видавши наказ № 78 ОД від 05.12.2005 року начальник управління праці та соціального захисту населення Долинської РДА перевищила надані їй повноваження , оскільки відповідно до ст.5 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» такі повноваження надані вказаним Законом тільки голові райдержадміністрації. Посилання у апеляційній скарзі на те , що реорганізація управління праці та соціального захисту населення Долинської РДА була проведена на виконання нормативно-правових актів вищестоящих органів є необгрунтованим , так як жодним нормативним актом , на який посилається апелянт не передбачено проведення реорганізації управління праці та соціального захисту населення. Розпорядженням голови Долинської РДА № 508-р від 20.07.2005 року передбачено скорочення граничної чисельності та видатки на утримання управління праці та соціального захисту населення райдержадміністрації на одну штатну одиницю. При цьому , посада заступника начальника управління праці та соціального захисту населення , на якій перебувала позивачка до звільнення скороченню не підлягала.
Необгрунтованими є доводи апеляційної скарги стосовно права суду змінити зі своєї ініціативи формулювання причини звільнення позивачки з ч.І ст.40 КЗпП України на ч.б ст.36 КЗпП України. Відповідно до абз.4 п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6 листопада 1992 року № 9, зі змінами, таке право в суду виникає, якщо звільнення було проведено за п.3 чи 4 ст.40 КЗпП України.
З доводами апеляційної скарги стосовно того, що на час звільнення з посади позивачка не перебувала у соціальній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років , колегія суддів погоджується , оскільки це підтверджується матеріалами справи. За таких обставин , колегія суддів вважає за необхідне виключити з мотивувальної частини постанови посилання суду на перебування ОСОБА_1 у відпустці на час звільнення - 20.02.2006 року . Законність першого призначення позивачки на посаду заступника начальника управління - начальника відділу по наданню адресних соціальних допомог не була предметом розгляду у суді першої інстанції, а тому не може бути предметом розгляду суду апеляційної інстанції.
Задовольняючи позов в частині моральної шкоди , суд першої інстанції зазначив, що звільнення позивачки призвело до порушення її законних прав та інших негативних наслідків , тобто мотивував підстави для задоволення позову в цій частині і з визначеним розміром відшкодування моральної шкоди колегія суддів погоджується.
Згідно з ч.І ст.2 КАС України завданнями адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Задовольняючи позов в частині стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу , суд першої інстанції правильно обрахував цю суму , шо сторонами не оспорюється. Разом з тим , враховуючи те , що обов'язок по утриманню податків та інших обов'язкових платежів належить роботодавцю , у резолютивній частині постанови суд повинен був зазначити , що сума середнього заробітку обрахована без утримання податків та інших
обов'язкових платежів.
Також, встановивши , що під час вимушеного прогулу позивачка отримувала допомогу по безробіттю , суд першої інстанції повинен був вирішити питання про повернення цих коштів позивачкою Долинському районному центру зайнятості, оскільки отримання коштів після поновлення позивачки на попередній посаді позбавляє її права на їх отримання.
Колегія суддів вважає, що зарахування допомоги по безробіттю у сумі 5629 грн.87 коп., отриманих позивачкою під час перебування у центрі зайнятості на обліку як безробітна , у рахунок оплати вимушеного прогулу буде порушенням прав позивачки, оскільки з допомоги по безробіттю не утримуються внески на державне соціальне пенсійне страхування , що у подальшому може негативно вплинути на її пенсійні виплати.
Застосування у даному випадку п.32 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 , зі змінами «Про практику розгляду судами трудових спорів» колегія суддів вважає неможливим, оскільки на момент прийняття цієї постанови не велося персоніфікованого обліку пенсійних внесків і розмір пенсійних виплат не залежав від суми сплачених внесків до Пенсійного Фонду.
Керуючись ст. 195, п.2 ст.198, ст. 207,254,255 КАС України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Долинської районної державної адміністрації - задовільнити частково.
Постанову Долинського районного суду Кіровоградської області від 09 лютого 2007 року -змінити.
Доповнити резолютивну частину постанови після слів «середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 1Л691 грн.08 коп., середньомісячний заробіток за час просрочки розрахунку при звільненні з 20.02.2006 року по 28.02.2006 року в розмірі 242 грн.83 коп.» словами «який обчислений без утримання податків та інших обов'язкових платежів».
Доповнити резолютивну частину постанови реченням такого змісту:
Зобов'язати ОСОБА_1після отримання стягнутого на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу повернути на рахунок Долинського районного центру зайнятості отриману нею допомогу по безробіттю у сумі 5629 грн.87 коп.
В решті постанову залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця.