ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

18 жовтня 2021 року  м. ОдесаСправа № 923/954/20

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лавриненко Л.В.

суддів: Аленіна О.Ю., Мишкіної М.А.

секретар судового засідання – Мамчич Р.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Дитячий заклад санаторного типу “Дельфін”, м. Херсон

на постанову Господарського суду Херсонської області від 05.07.2021 р.

по справі № 923/954/20

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Форінт”, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Дитячий заклад санаторного типу “Дельфін”, м. Херсон

за участю розпорядника майна Ткачука Дмитра Володимировича, м. Рівне

та за участю ліквідатора Кириченка Костянтина Ігоровича, м. Херсон

про банкрутство

суддя суду першої інстанції: Нікітенко С.В.

час та місце ухвалення постанови: 05.07.2021 р., м. Херсон, вул. Театральна, 18, Господарський суду Херсонської області

за участю за участю представників сторін:

від Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Форінт”, м. Київ: Головін М.В.

Ухвалою Південно – західного апеляційного господарського суду від 21.07.2021 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Дитячий заклад санаторного типу “Дельфін”, м. Херсон на постанову Господарського суду Херсонської області від 05.07.2021 р. у справі № 923/954/20.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

          Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

          Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

          У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

24.09.2020  р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт», м. Київ звернулось до Господарського суду Херсонської області з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Дитячий заклад санаторного типу «Дельфін», м. Херсон на підставі   ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства.

Обґрунтовуючи свої вимоги, кредитор посилався на рішення Господарського суду Херсонської області від 22.10.2013 р. у справі № 923/1166/13, яким з боржника на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт», м. Київ стягнуто заборгованість в сумі 10   825 981,15 грн.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 06.11.2020 р., залишеною без змін постановою Південно – західного апеляційного господарського суду від 08.04.2021 р., відкрито провадження у справі № 923/954/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Дитячий заклад санаторного типу «Дельфін», м. Херсон, визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт», м. Київ до боржника в сумі 10   825 981,15 грн., з яких:

-           8   458 077,05 грн. - тіло кредиту;

-           2   367 904,10 грн. - проценти.

Ухвалою попереднього засідання від 16.06.2021 р. у справі № 923/954/20 Господарський суд Херсонської області грошові вимоги фінансової компанії визнав у повному обсязі.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт», м. Київ є єдиним кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю «Дитячий заклад санаторного типу «Дельфін», м. Херсон.

Постановою Господарського суду Херсонської області від 05.07.2021 р. у справі № 923/954/20 Товариство з обмеженою відповідальністю «Дитячий заклад санаторного типу «Дельфін», м. Херсон визнано банкрутом на підставі ч. 1 ст. 58 Кодексу України з процедур банкрутства, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором підприємства – банкрута призначено арбітражного керуючого Кириченка К. І.

Постанова місцевого господарського суду мотивована посиланням на Звіт про аналіз господарської та фінансової діяльності боржника від 21.06.2021 р., відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Дитячий заклад санаторного типу «Дельфін», м. Херсон не здійснює господарської діяльності більше трьох років, не отримує прибутку, не має найманих працівників. Фінансовий стан підприємства характеризується ознаками надкритичної неплатоспроможності, оскільки підприємство не отримувало прибуток за останні три роки, коефіцієнт покриття менший за 1,0, а тому задоволення визнаних судом вимог кредиторів можливе лише шляхом застосування ліквідаційної процедури.

Не погодившись постановою Господарського суду Херсонської області від 05.07.2021 р. у справі № 923/954/20, Товариство з обмеженою відповідальністю «Дитячий заклад санаторного типу «Дельфін», м. Херсон оскаржило її до Південно – західного апеляційного господарського суду.

В апеляційній скарзі боржник стверджує, що місцевим господарським судом не було надано належної правової оцінки тій обставині, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт», м. Київ забезпечені іпотекою.

26.04.2018 р. фінансова компанія скористалась своїм правом на звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом реєстрації за собою права власності на цілісний майновий комплекс дитячого оздоровчого табору «Дельфін», що знаходиться за адресою: Херсонська область, м. Скадовськ, «Цукур» територія 14, а тому в силу вимог п. 4 ст. 36 Закону України «Про іпотеку» (в редакції норми, яка була чинною на час звернення стягнення на предмет іпотеки) будь – які наступні зобов`язання іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов`язання є недійсними.     

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дитячий заклад санаторного типу «Дельфін», м. Херсон наполягає на тому, що у зв`язку з набуттям кредитором права власності на предмет іпотеки, його кредиторські вимоги, включені до реєстру вимог кредиторів, вважаються погашеними.

Наведені обставини, на думку апелянта, свідчать про наявність правових підстав для закриття провадження у справі про банкрутство на підставі ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи і заперечення учасників справи, суд апеляційної інстанції встановив наступні обставини.

15.12.2005 р. між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» в особі Херсонської обласної дирекції, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» в особі Херсонської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» і Приватним підприємством «Дитячий оздоровчий комплекс «Дельфін», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Дитячий заклад санаторного типу «Дельфін», м. Херсон була укладена Генеральна кредитна угода № 010/03-051/434.

За умовами цієї угоди банк зобов`язався надавати позичальнику грошові кошти в порядку і на умовах, визначених у кредитних договорах, укладених в межах цієї угоди, в розмірі не більше 1   000 000 грн.

В подальшому шляхом підписання між сторонами додаткових угод ліміт кредитування було збільшено до 6   027 100 грн., кінцевим строком погашення зобов`язань позичальника визначено 01.10.2018 р.

В межах Генеральної кредитної угоди між сторонами були укладені наступні кредитні договори:

- від 15.12.2005 р. № 010/03-051/434-1 (з урахуванням змін та доповнень), за умовами якого банк зобов`язався надати позичальнику кредит в сумі 177 200 грн. зі сплатою 21,5 % річних, строком до 01.09.2011 р.;

- від 26.02.2007 р. № 010/03-051/434-4 (з урахуванням змін та доповнень), за умовами якого банк зобов`язався надати позичальнику кредит в сумі 214   472 доларів США зі сплатою 12 % річних, строком до 25.02.2017 р.;

- від 12.11.2007 р. № 010/03-051/434-5 (з урахуванням змін та доповнень), за умовами якого банк зобов`язався надати позичальнику кредит в сумі 2 300 000 грн. зі сплатою 13 % річних;

- від 14.10.2008 р. № 010/03-051/434-6 (з урахуванням змін та доповнень), за умовами якого банк зобов`язався надати позичальнику кредит в сумі 762 581,60 грн., зі сплатою 21,5 % річних, з погашенням кредиту та відсотків до 25.02.2017 р.

З метою забезпечення належного виконання зобов`язань за Генеральною кредитною угодою від 15.12.2005 р. № 010/03-051/434, а також кредитних договорів, що були укладені в її рамках, між банком та Приватним підприємством «Дитячий оздоровчий комплекс «Дельфін», м. Херсон були укладені два договори іпотеки: від 11.01.2006 р. та від 07.03.2007 р.

Предметом іпотеки за цими договорами є цілісний майновий комплекс дитячого оздоровчого табору «Дельфін», розташований за адресою: Херсонська область, м. Скадовськ, «Цукур», територія 14.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 22.10.2013 р. у справі № 923/1166/13 стягнуто з Приватного підприємства «Дитячий заклад санаторного типу «Дельфін», м. Херсон на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ:

- заборгованість за Кредитним договором від 15.12.2005 р. № 010/03-051/434-1: за кредитом в сумі 142 016,14 грн., за відсотками в сумі 55 814,37 грн., пеню за порушення строків сплати кредиту в сумі 37 620,22 грн. та пеню за порушення строків сплати відсотків в сумі 8 289,76 грн.;

- заборгованість за Кредитним договором від 26.02.2007 р. № 010/03-051/434-4: за кредитом в сумі 196 032,87 дол. США, що еквівалентно 1   566 890,73 грн., за відсотками в сумі 44 841,26 дол. США, що еквівалентно 358 416,19 грн., пеню за порушення строків сплати кредиту в сумі 12 532,23 дол. США, що еквівалентно 100 170,11 грн., пеню за порушення строків сплати відсотків в сумі 6 810,79 дол. США, що еквівалентно 54 438,64 грн.;

- заборгованість за Кредитним договором від 12.11.2007 р. № 010/03-051/434-5: за кредитом в сумі 2   042 444,52 грн., за відсотками в сумі 741 046,53 грн., пеню за порушення строків сплати кредиту в сумі 130 938,02 грн. та пеню за порушення строків сплати відсотків в сумі 109 860,24 грн.;

- заборгованість за Кредитним договором від 14.10.2008 р. № 010/03-051/434-6: за кредитом в сумі 747 959,47 грн., за відсотками в сумі  307 084,67 грн., пеню за порушення строків сплати кредиту в сумі 36 683,85 грн. та пеню за порушення строків сплати відсотків в сумі 46 434,04 грн.

24.05.2017 р. між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» і Публічним акціонерним товариством «Кристалбанк» було укладено договір факторингу.

За умовами цього договору Публічне акціонерне товариство «Кристалбанк» зобов`язалось передати Акціонерному товариству «Райффайзен Банк Аваль» суму фінансування, а Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» зобов`язалось відступити Публічному акціонерному товариству «Кристалбанк» права вимоги до боржників (портфельне відступлення прав вимоги) за кредитними договорами згідно реєстру відступлених прав.

25.05.2017 р. між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та Публічним акціонерним товариством «Кристалбанк» укладено договір відступлення прав за іпотечними договорами, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич О. Ф., зареєстрований в реєстрі за № 1497.

В подальшому на підставі укладеного з Публічним акціонерним товариством «Кристалбанк» договору факторингу від 25.05.2017 р. № 1 права вимоги до боржника за основними та забезпечувальними зобов`язаннями набуло Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт», м. Київ.

26.04.2018 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт», м. Київ задовольнило забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки: цілісний майновий комплекс дитячого оздоровчого табору «Дельфін», розташований за адресою: Херсонська область, м. Скадовськ, «Цукур», територія 14 (реєстраційний запис про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 16.04.2018 р. 25907441).

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 22.11.2019 р. у справі № 923/705/18, залишеним без змін постановою Південно – західного апеляційного господарського суду від 08.09.2020 р., задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дитячий заклад санаторного типу «Дельфін», м. Херсон про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстраційного запису про право власності від 16.04.2018 р. 25907441.  

02.03.2020 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Дитячий заклад санаторного типу «Дельфін», м. Херсон на підставі цього судового рішення здійснено поновлення права власності на комплекс дитячого оздоровчого табору «Дельфін», що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру прав на нерухоме майно станом на 17.03.2020 р.

З огляду на відновлення боржником запису про право власності на предмет іпотеки, 24.09.2020 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт», м. Київ, вважаючи, що погашення його кредиторських вимог за рахунок майна боржника не відбулось, звернулось до Господарського суду Херсонської області з заявою про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «Дитячий заклад санаторного типу «Дельфін», м. Херсон банкрутом.

Розмір грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дитячий заклад санаторного типу «Дельфін», м. Херсон становить 10   825 981,15 грн.

Постановою Верховного Суду від 22.12.2020 р. у справі № 923/705/18 скасовано рішення Господарського суду Херсонської області від 22.11.2019 р. та постанову Південно – західного апеляційного господарського суду від 08.09.2020 р., справу передано на новий розгляд до Господарського суду Херсонської області.

Рішенням від 26.04.2021 р. у справі 923/705/18 Господарський суд Херсонської області відмовив Товариству з обмеженою відповідальністю «Дитячий заклад санаторного типу «Дельфін», м. Херсон у задоволенні позову про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності від 16.04.2018 р. № 25907441.

Пунктами 2 та 3 резолютивної частини цього рішення місцевий господарський суд здійснив поворот виконання рішення, скасувавши рішення державного реєстратора відділу економічного розвитку, інвестиційної діяльності та туризму Скадовської районної державної адміністрації Херсонської області від 11.03.2020 р. № 51558549 стосовно державної реєстрації права власності на цілісний майновий комплекс  дитячого оздоровчого табору «Дельфін» (реєстраційний номер об`єкта 1540494665247) за Товариством з обмеженою відповідальністю «Дитячий заклад санаторного типу «Дельфін», м. Херсон (номер запису про право власності від 02.03.2020 р. № 35882270) з одночасним припиненням права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Дитячий заклад санаторного типу «Дельфін», м. Херсон на цілісний майновий комплекс дитячого оздоровчого комплексу «Дельфін» з відновленням права власності на нього у Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт», м. Київ.

Вказане судове рішення набрало законної сили 19.07.2021 р.

Постановою Господарського суду Херсонської області від 05.07.2021 р. у справі № 923/954/20 Товариство з обмеженою відповідальністю «Дитячий заклад санаторного типу «Дельфін», м. Херсон визнано банкрутом. Вказана постанова містить висновки місцевого господарського суду щодо клопотання боржника про закриття провадження у справі про банкрутство на підставі ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства у зв`язку із задоволенням вимог кредитора шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Так, судом першої інстанції зазначено, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо відновлено платоспроможність боржника або погашені всі вимоги кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів.

Можливість задоволення вимог кредиторів у процедурі розпорядження майном саме боржником обумовлена, зокрема, тим, що він продовжує свою господарську діяльність з можливістю отримувати дохід, оскільки господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції з дня ухвалення постанови про визнання банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, а також можливістю у порядку, передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства, вчиняти правочини та здійснювати продаж активів.

В матеріалах справи відсутні докази здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю «Дитячий заклад санаторного типу «Дельфін», м. Херсон господарської діяльності, як в період процедури розпорядження майном, так і до порушення провадження у справі про банкрутство боржника. Відсутні також і докази погашення вимог кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів, де єдиним кредитором визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт», м. Київ з вимогами в розмірі 10   825   981,15 грн.

Місцевим господарським судом не було прийнято до уваги посилання Товариства з обмеженою відповідальністю «Дитячий заклад санаторного типу «Дельфін», м. Херсон на рішення Господарського суду Херсонської області від 26.04.2021 р. у справі № 923/705/18, оскільки на момент розгляду клопотання про закриття провадження у справі про банкрутство вказане рішення не набрало законної сили.

Судом першої інстанції зазначено, що Кодексом України з процедур банкрутства врегульовано механізм відновлення прав боржника у разі встановлення обставин зміни розміру/черговості кредиторських вимог, які мають значення у подальшій процедурі банкрутства боржника. У разі набрання чинності рішенням Господарського суду Херсонської області від 26.04.2021 р. у справі № 923/705/18 та переходу права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя, арбітражний керуючий у справі про банкрутство повинен буде внести відповідні зміни до реєстру вимог кредиторів, а саме: виключити вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт», м. Київ у розмірі 8   011   600 грн., які забезпечені заставою майна, а решта вимог кредиторів підлягає задоволенню у встановленому законом порядку, за рахунок іншого виявленого майна боржника.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дитячий оздоровчий комплекс санаторного типу «Дельфін», м. Херсон висновки місцевого господарського суду, щодо відсутності правових підстав для закриття провадження у справі про банкрутство, вважає хибними і наполягає на тому, що в силу вимог ч. 4 ст. 36 Закону України «Про іпотеку» (в редакції норми, яка була чинною станом на 26.04.2018 р.) після набуття права власності на предмет іпотеки всі наступні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт», м. Київ припинились незалежно від вартості предмета іпотеки, яку було визначено кредитором на дату такого набуття, а тому вимоги кредитора є погашеними, що свідчить про відсутність правових підстав для визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «Дитячий оздоровчий комплекс санаторного типу «Дельфін», м. Херсон банкрутом.                 

Позиція Південно – західного апеляційного господарського суду.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» від 05.06.2003 р.

№ 898-IV (в редакції Закону, яка була чинною станом на 26.04.2018 р., а саме на дату звернення Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт», м. Київ стягнення на предмет іпотеки) іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

За приписами ч. 1 ст. 12 Закону у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч. 1 – 3 ст. 36 Закону сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати:

передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому   статтею 37   цього Закону;

право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому   статтею 38   цього Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою забезпечення вимог іпотекодержателя, що випливають з Генеральної кредитної угоди від 15.12.2005 р. № 010/03-051/434 та з усіх кредитних договорів, укладених в її рамках, між кредитором та боржником було укладено два договори іпотеки:  від 11.01.2006 р. реєстраційний номер 23 та від 07.03.2007 р. реєстраційний номер 1053 (обидва договори посвідчені приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Зоріною Л. М.).

За умовами цих договорів предметом іпотеки є нерухоме майно – цілісний майновий комплекс дитячого оздоровчого комплексу «Дельфін», який розташований за адресою: Херсонська область, м. Скадовськ, «Цукур», територія 14.

Іпотекодержатель має право у випадку невиконання іпотекодавцем своїх зобов`язань за Генеральною кредитною угодою отримати задоволення за рахунок майна.

Розділом 5 договору іпотеки від 11.01.2006 р. та розділом 6 договору іпотеки від 07.03.2007 р. визначено порядок звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до п. 5.1. договору іпотеки від 11.01.2006 р. у разу порушення основного зобов`язання або умов цього договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з п. п. 5.4.1. договору у випадку невиконання іпотекодавцем письмової вимоги іпотекодержателя про усунення порушених зобов`язань за цим або кредитним договором у встановлений іпотекодержателем строк, такі вимоги іпотекодержателя задовольняються за рахунок предмета іпотеки.

В такому випадку цей договір згідно ст. 36, ст. 37 Закону України «Про іпотеку» вважається договором про задоволення вимог іпотекодержателя, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки на підставі договору іпотеки.

           Аналогічні за змістом положення містяться в п. 6.1., п. 6.5. та п. п. 6.5.1. договору іпотеки від 07.03.2007 р.

          Як вбачається з наявного в матеріалах справи Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26.04.2018 р. № 122133585, власником цілісного майнового комплексу дитячого оздоровчого комплексу «Дельфін», розташованого за адресою: Херсонська область, м. Скадовськ, «Цукур» територія, будинок 14, є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт», м. Київ.

          Підставою виникнення у кредитора права власності на цей об`єкт стали договори іпотеки від 11.01.2006 р. реєстраційний номер 23 та від 07.03.2007 р. реєстраційний номер 1053, посвідчені приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Зоріною Л. М.   

          За приписами ч. 3 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов`язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

           Відповідно до висновку суб`єкта оціночної діяльності – Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжиніринговий центр «Екскон», станом на 13.04.2018 р. вартість цілісного майнового комплексу дитячого оздоровчого комплексу «Дельфін» складала 8   009   694 грн.

Отже, наведені обставини свідчать про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт», м. Київ частково задовольнило свої вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дитячий оздоровчий комплекс санаторного типу «Дельфін», м. Херсон за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч. 4 ст. 36 Закону України «Про іпотеку» (в редакції норми, яка була чинною станом на 16.04.2018 р.) після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов`язання є недійсними.   

Отже, позасудове врегулювання шляхом набуття іпотекодержателем у власність предмета іпотеки за вартістю, визначеною на момент звернення стягнення на предмет іпотеки суб`єктом оціночної діяльності, має наслідком припинення іпотечного зобов`язання та зумовлює недійсність будь-яких наступних вимог іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов`язання (кредитного договору) в порядку ч. 4 ст. 36 Закону України «Про іпотеку».

Така правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: від  15.03.2018 р. у справі № 927/84/16, від 03.04.2018 р. у справі № 911/2798/16 та від 26.02.19 р. у справі № 914/355/17 у подібних правовідносинах.

          З огляду на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт», м. Київ звернуло стягнення на предмет іпотеки, вартість якого станом на 13.04.2018 р. складала 8   009   694 грн., частина вимог до боржника в сумі 2   816   287,15 грн., що залишилася не покритою вартістю іпотечного майна, є недійсною в силу приписів ч. 4 ст. 36 Закону України «Про іпотеку».

          Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника.

          Згідно з ч. 2 цієї норми провадження у справі про банкрутство може бути закрито у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 5 і 7 частини першої цієї статті, на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство  (до та після визнання боржника банкрутом), а у випадках, передбачених пунктами 3, 4, 8, 9 частини першої цієї статті, - лише до визнання боржника банкрутом.

          Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вимоги єдиного кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Дитячий оздоровчий комплекс санаторного типу «Дельфін», м. Херсон були погашені ще у квітні 2018 р. за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки, а тому провадження у цій справі підлягає закриттю на підставі п. 8 ч. 1 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства.

При цьому, відновлення 02.03.2020 р. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності на предмет іпотеки за Товариством з обмеженою відповідальністю «Дитячий оздоровчий комплекс санаторного типу «Дельфін», м. Херсон станом на 05.07.2021 р. (дата ухвалення оскарженої постанови) вже не впливало на права та охоронювані законом інтереси кредитора, оскільки рішення Господарського суду Херсонської області від 22.11.2019 р. у справі № 923/705/18, яке стало підставою для здійснення вказаної реєстраційної дії, було скасовано в касаційному порядку, а тому не породжувало жодних правових наслідків з моменту його ухвалення.

З огляду на викладені обставини, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Дитячий оздоровчий комплекс санаторного типу «Дельфін», м. Херсон підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України та п. 8 ч. 1 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства, суд

                                                  ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дитячий оздоровчий комплекс санаторного типу «Дельфін», м. Херсон задовольнити.

Постанову Господарського суду Херсонської області від 05.07.2021 р. у справі № 923/954/20 скасувати, провадження у справі закрити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду, в порядку та випадках, передбачених ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 28.10.2021 р.

Головуючий суддя :                                                             Л.В. Лавриненко

Судді:                                                                                 О.Ю. Аленін

                                                                                                    М.А. Мишкіна