33/804/505/21

                                                                                263/8744/21

                                                        Суддя 1-ої інстанції Ікорська Є.С.

               Суддя доповідач – Куракова В.В.

Категорія: ч. 1 ст. 173-2 КУпАП                                                              

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2021 року                                                                                               м. Маріуполь

            Суддя  судової палати з розгляду  кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Донецького апеляційного суду Куракова В.В., за участю               ОСОБА_1 , адвоката Косенка С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника потерпілої Салманової Е.К.к. на постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 11 серпня 2021 року, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Азербайджану, зареєстрованого та мешкаючого за адресою:                       АДРЕСА_1

було закрито за відсутності в діях останнього події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -

УСТАНОВИЛА:

З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 26 червня 2021 року приблизно о 13:00 год. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 умисно вчинив дії психологічного та фізичного характеру у відношенні своєї дружини гр. ОСОБА_2 , а саме висловлював погрози на адресу останньої, штовхав, чим завдав шкоду психологічному та фізичному здоров`ю, тим самим скоїв домашнє насильство в сім`ї, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 11 серпня 2021 року провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно  ОСОБА_1 було закрито за відсутності в діях останнього події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

На постанову суду першої інстанції представник потерпілої ОСОБА_2 – адвокат Сандулєєва В.В. подала апеляційну скаргу, в якій вказує, що постанова незаконна та підлягає скасуванню. Зазначає, що суд першої інстанції не надав належної уваги зібраним в даній справі доказам, внаслідок чого прийшов до передчасного висновку про невинуватість ОСОБА_1 .  Просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою визнати                      ОСОБА_1 винним за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Від представника ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення, в яких він вказує, що докази, покладені в основу звинувачення, не підтверджують подію та склад адміністративного правопорушення. Зауважує, що оформлений щодо його підзахисного протокол є недопустимим доказом. Просить постанову суду першої інстанції залишити без змін.

При підготовці до апеляційного розгляду було встановлено, що наразі адвокат Сандулєєва В.В. не представляє інтереси ОСОБА_2 , однак повідомляла останню про дату, час та місце судового засідання, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності потерпілої та її представника.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши                      ОСОБА_1 , його представника – адвоката Косенка С.С., які просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, вважаю, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково за таких підстав.

Оскільки потерпіла та її представник не були присутніми під час винесення оскаржуваної постанови, вважаю за можливе поновити строк на апеляційне оскарження.

Згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені  частиною першою статті 44,  статтями 51,  146,  160,  172-4 - 172-9, 173, 173-2, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1, статтями 185-7, 187 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. У разі ухилення від явки на виклик органу внутрішніх справ або судді районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду цю особу може бути органом внутрішніх справ (Національною поліцією) піддано приводу.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та оскаржуваної постанови, судом першої інстанції дані положення закону не були прийняті до уваги, розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся за відсутності ОСОБА_1 .

При цьому судом не вживалося об`єктивних заходів для забезпечення виконання імперативних приписів КУпАП в частині обов`язкової участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, зокрема судом не було застосовано процедуру приводу ОСОБА_1 для забезпечення його  участі в ході розгляду справи про адміністративне правопорушення.

За таких підстав оскаржувана постанова підлягає безумовному скасуванню з постановленням нової.

Відповідно до положень ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно з положеннями ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Частиною 1 ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Як передбачено ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає адміністративній відповідальності та встановити інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти законне вмотивоване рішення.

Відповідно до положень Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року № 2229-VIII домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Положеннями Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

З положень вказаного Закону також слідує, що фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Згідно ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

В матеріалах справи про адміністративне правопорушення наявний протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 688744 від 26.06.2021 року відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

В протоколі зазначено, що 26 червня 2021 року приблизно о 13:00 год.                         ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 умисно вчинив дії психологічного та фізичного характеру у відношенні своєї дружини гр. ОСОБА_2 , а саме висловлював погрози на адресу останньої, штовхав, чим завдав шкоду психологічному та фізичному здоров`ю, тим самим скоїв домашнє насильство в сім`ї.

Разом з тим, згідно диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Згідно зазначених норм закону особу можливо притягнути до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення тільки на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, в якому встановлені місце, час вчинення, фактичні обставини події та кваліфікуючі ознаки правопорушення.

Протокол про адміністративне правопорушення має містити в собі належним чином встановлені та підтверджені відомості і факти, які свідчать про вчинення особою адміністративного правопорушення.

Так, протокол, складений щодо ОСОБА_1 , не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, так як складений з порушенням вимог ст. 251 КУпАП, оскільки фактично хоч і містить кваліфікуючі ознаки адміністративного правопорушення, які передбачені в диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, проте вони належним чином не встановлені, у зв`язку з чим є недопустимим доказом, що унеможливлює притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності на підставі цього протоколу.

Крім того, в матеріалах справи відсутні належні та достовірні докази того, що під час сімейної сварки ОСОБА_1 діяв з умислом спричинити ОСОБА_2 емоційну невпевненість, нездатність захистити себе, а відтак, завдати шкоди її психічному здоров`ю.

Будь-яких даних, які б вказували на вчинення психічного чи фізичного насильства стосовно ОСОБА_2 , матеріали справи не містять.

Крім того, однією з обов`язкових ознак об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, є настання наслідків, а саме спричинення потерпілому емоційної невпевненості, нездатності захистити себе або завдання шкоди психічному здоров`ю особи.

Разом з тим, протокол про адміністративне правопорушення не містить відомостей про спричинення діями  ОСОБА_1 будь-яких наслідків.

До матеріалів справи додано медичну документацію ОСОБА_2 , згідно якої у неї констатовано носову кровотечу та  вертебральну шийно-грудну радікулопатію, больовий м/точіний синдром. Травматична (анамнестично) кокцигодінія, підозра на протузії м/х дисків С4-С5, С5-С6, Th 1-2 ушкодження куприка, астеновегетативний синдром (а.с. 17-18). Однак дана медична документація датована 08.06.2021 року, в той час як інкриміновані ОСОБА_1 події мали місце 26.06.2021 року, тож суд апеляційної інстанції вважає дані докази неналежними. 

Свідки в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначені.

За таких обставин, за відсутністю інших доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, вважати дії останнього такими, що утворюють склад зазначеного адміністративного правопорушення, суд апеляційної інстанції не може.

Зважаючи на те, що згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд апеляційної інстанції, оцінивши наявні в даній справі докази, приходить до висновку про недоведеність поза розумним сумнівом наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, у зв`язку з чим справа про адміністративне правопорушення відносно останнього підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КупАП - за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 173-2, 294 КУпАП, -

   ПОСТАНОВИЛА:

Поновити представнику потерпілої ОСОБА_2 – адвокату Сандулєєвій В.В. строк на апеляційне оскарження постанови Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 11 серпня 2021 року.

Апеляційну скаргу представника потерпілої ОСОБА_2 – адвоката Сандулєєвої В.В. задовольнити частково.

Постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 11 серпня 2021 року відносно ОСОБА_1 – скасувати.

Постановити нову постанову, якою провадження в справі закрити на підставі п. 1              ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Суддя                                                                                                           В.В. Куракова