Справа №:755/4534/21

Провадження №: 2/755/4529/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" жовтня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі: головуючий суддя САВЛУК Т.В., за участі секретаря Бурячек О.В., розглянувши у підготовчому судовому засіданні , в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва, заяву про витребування доказів, яка подана в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Суліма Олени Олександрівни, треті особи: ОСОБА_4 , Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тавтєлєв Андрій Валентинович про визнання постанови приватного виконавця неправомірною, визнання акту про передачу майна недійсним, визнання свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів недійсним, скасування рішення про обтяження та скасування державної реєстрації,

в с т а н о в и в и в :

27 травня 2021 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Суліма Олени Олександрівни, треті особи: ОСОБА_4 , Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тавтєлєв Андрій Валентинович про визнання постанови приватного виконавця неправомірною, визнання акту про передачу майна недійсним, визнання свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів недійсним, скасування рішення про обтяження та скасування державної реєстрації.

Відповідно до предмету позову, позивач ОСОБА_1 предявила позов до відповідачів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Суліма Олени Олександрівни, з вимогами:«Визнати недійсною постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Суліми Олени Олександрівни від 19 січня 2021 року у виконавчому провадженні № 30287151 про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу, якою передано в рахунок погашення заборгованості за виконавчим листом №2-6396 від 05 жовтня 2011 рок, що видав Подільський районний суд м. Києва, якою передано квартиру, реєстраційний номер об`єкта 1774597080000, загальною площею:89,3 кв.м., цільове призначення: житлове приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , відповідно до постанови серія номер: справа №755/8391/19, виданої 25 листопада 2020 року, видавник: Верховний суд та рішення суду, серія та номер: 2-107/1, виданий 24 березня 2011 року, видавник: Дніпровський районний суд міста Києва, передається у власність ОСОБА_2 в рахунок повного погашення боргу в розмірі 561744,78 грн.

Визнати недійсним акт про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 19 січня 2021 року приватного виконавця Виконавчого округу м. Києва Суліми Олени Олександрівни у виконавчому провадженні 3 30287151 про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу, яким передавалось у власність майн, а саме: квартира, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1774597080000, загальною площею: 89,3 кв.м., цільове призначення: житлове приміщення розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , відповідно до постанови серія номер: справа №755/8391/19, виданої 25 листопада 2020 року, видавник: Верховний суд та рішення суду, серія та номер: 2-107/1, виданий 24 березня 2011 року, видавник: Дніпровський районний суд міста Києва.

Визнати недійсним Свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 19 січня 2021 року № 64 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тавтєлєва Андрія Валентиновича про засвідчення право власності за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1774597080000, на підставі акту приватного виконавця Виконавчого округу м. Києва Суліми Олени Олександрівни про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 19 січня 2021 року.

Скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тавтєлєва Андрія Валентиновича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер:56216961 від 19 січня 2021 року.

Скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тавтєлєва Андрія Валентиновича про державну реєстрацію прав та їх обтяження, індексний номер: 56255134 від 21 січня 2021 року»

18 березня 2021 року Дніпровським районним судом міста Києва постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження у цивільній справі.

11 травня 2021 року Київським апеляційним судом винесено постанову про задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 .

Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 18 березня 2021 року скасовано повністю як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Суліма Олени Олександрівни, треті особи: ОСОБА_4 , Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тавтєлєв Андрій Валентинович про визнання постанови приватного виконавця неправомірною, визнання акту про передачу майна недійсним, визнання свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів недійсним, скасування рішення про обтяження та скасування державної реєстрації, направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

14 липня 2021 року Дніпровським районним судом міста Києва постановлено ухвалу про відкриття провадження у цивільній справі та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Відповідно до ст.189 Цивільного процесуального кодексу України завданням підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Представник відповідача - адвокат Клюца С.О. в підготовчому судовому засіданні подав заяву про витребування у Подільського районного суду міста Києва копії ухвал Подільського районного суду міста Києва від 08 липня 2020 року та 26 жовтня 2020 року по справі №758/2292/20, мотивуючи свою позицію тим, що ОСОБА_2 не була стороною у цивільній справі, яка перебувала в провадженні Подільського районного суду міста Києва, відповідно не знала про існування вказаних процесуальних документів, а тому не мала можливості подати ці документи до відзиву на позов, однак ці докази безпосередньо впливають на вирішення даного спору по суті.

Представник позивача ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні висловила свою позицію щодо підстав для відмови у задоволенні заяви про витребування доказів, вважає подане клопотання безпідставним та необґрунтованим.

Представник відповідача ОСОБА_6 в підготовчому судовому залишила вирішення заявленого клопотання на розгляд суду.

Інші учасники цивільного процесу в підготовче судове засіданні не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

висловив свою позицію щодо

Відповідач та представник відповідача в судовому засіданні просили задовольнити клопотання про витребування доказів, вважають, що витребувана інформація безпосередньо стосується предмета доказування.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи у відсутності представника позивача.

Вислухавши думку учасників справи, оцінивши наведені представником відповідача підстави для витребування доказів, суд приходить до наступного.

Забезпечення доказів - це оперативне закріплення у встановленому цивільним процесуальним законом порядку відомостей про факти, яке вчиняється суддею з метою використання їх як докази при розгляді та вирішенні цивільних справ у суці. Забезпечення доказів у жодному випадку не можна ототожнювати із їх дослідженням або оцінкою. Єдина мета забезпечення доказів - це їх фіксація для забезпечення можливості їх дослідження та оцінки при подальшому розгляді справи.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Виходячи з положень статей 79-80 Цивільного процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. (ч. 1 та ч.4 ст. 81 ЦПК України)

Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. ( ч.1 ст. 84 ЦПК України)

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. ( ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України)

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. ( ч.ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України)

Як роз`яснено у п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року за №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ в суді першої інстанції» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи (причини пропуску позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до п. 2. ч. 1 ст. 43 ЦПК учасники справи мають право подавати докази, яке у взаємозв`язку з положеннями ст. 44 повинно використовуватись добросовісно, а не всупереч завданню судочинства. Відповідно до п. 2 та 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Судовими рішеннями є: ухвали, рішення, постанови, судові накази.

Розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду. (ч.ч.1,3 ст.258 Цивільного процесуального кодексу України)

Частиною 3 ст.12 та частиною 1 ст.81 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин 4 та 5 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.

Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку.

Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта (Постанова ВС від 18 квітня 2018 року у справі № 753/11000/14-ц).

Судове рішення, яке має преюдиційне значення, саме по собі не є доказом для суду, а має значення лише при вирішенні питання про допустимість доказів. Так само не є доказом і фактичні дані (факти), що містяться в судовому рішенні іншого суду.

Виходячи з предмету спору та суб`єктивного складу сторін, суд приходить до висновку, що заява представника відповідача - адвоката Клюца С.О. про витребування з іншого суду процесуальних документів не підлягає задоволенню, оскільки представником не доведено наявність правових і фактичних підстав для витребування процесуальних документів - ухвал Подільського районного суду міста Києва від 08 липня 2020 року та 26 жовтня 2020 року по справі №758/2292/20, за відсутності належного обґрунтування співвіднесення доказів, що мають бути витребувані, та межами заявлених позовних вимог, які визначено позивачем у позовній заяві, їх відношення до предмету позову та доведення (спростування) підстав позову.

Враховуючи викладене та керуючись статями 13, 83, 84, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

п о с т а н о в и в:

Відмовити у задоволенні заяви представника відповідача - адвоката Клюца С.О. про витребування доказів, яке подана через канцелярію суду 19 жовтня 2021 року, зареєстрована за вх.№68413/1.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Відповідно до положень ч.2 ст.353 Цивільного процесуального кодексу України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо, скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. (п.4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України)

Інформацію по справі можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернетhttp://dn.ki.court.gov.ua.

С у д д я