РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2021 року                                                                                      справа № 580/7407/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі — позивач) з позовом до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області (далі — відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати грошового забезпечення позивачу, з порушенням вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з врахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року, яка прийнята у справі №826/6453/18), а саме із безпідставним застосуванням з 29.01.2020 показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, для визначення розмірів складових грошового забезпечення;

- зобов`язати відповідача провести перерахунок грошового забезпечення позивача відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з врахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року, яка прийнята у справі № 826/6453/18), а саме із застосуванням з 29.01.2020 показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року, для визначення розмірів складових грошового забезпечення, та зобов`язати провести виплату недоотриманих сум грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по день звільнення - 27.08.2020, а також виплату недоотриманих сум інших виплат, проведених у зв`язку зі звільненням зі служби.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 скасовано зміни внесені пунктом 6 Постанови Кабінету Міністрів України №103 до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України №704, згідно яких розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями визначаються шляхом множення розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14 та відновлено редакцію пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України №704, що діяла до внесення Постановою Кабінету Міністрів України №103 змін. Вважає, що з 29.01.2020 розміри посадового окладу та окладу за військовими (спеціальними) званнями мають визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14.

Позивач зазначив, що його посада відноситься до 24 тарифного розряду, таким чином, згідно додатку №1 Постанови Кабінету Міністрів України №704, тарифний коефіціент посади позивача становить 2,88. Натомість відповідачем встановлено посадовий оклад позивача у розмірі — 4920, 00 грн, при визначенні якого застосував як розрахункову величину - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, чим допустив заниження грошового забезпечення позивача.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 27.09.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, надавши до суду 12.10.2021 відзив на адміністративний позов, у якому зазначено, що згідно з пунктом 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2016 року № 1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності з 01.01.2017, мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. Існування у даному випадку правової колізії між нормами пункту 3 розділу II Закону України від 06.12.2016 року № 1774-УІІІ та пунктом 4 Постанови №704 у редакції до внесення змін Постановою № 103, та приміток до додатків 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 вирішується на користь положень Закону як акту права вищої юридичної сили. Зазначено, що розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу, що проходять службу в підрозділах Державної служби України з надзвичайних ситуацій, є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2018 року, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.

21.10.2021 позивачем подано відповідь на відзив, в якій зазначено, що при визначенні його посадового окладу розрахунковою величиною має слугувати не мінімальна заробітна плата а саме прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2020.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.

Позивач проходив службу в органах Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

Наказом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області від №196 від 27.08.2020 позивача, звільнено у відставку за станом здоров`я.

07.09.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про надання довідки про розмір грошового забезпечення за 24 останні місяці служби.

Листом Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області від 13.07.2021 №282/01.03 позивачу направлено запитувані документи.

Вважаючи дії відповідача щодо застосування з 29.01.2020 показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, для визначення розміру складових грошового забезпечення позивача протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, яка набрала чинності 01.03.2018, затверджено, зокрема, схему тарифних коефіцієнтів за посадами курсантів військових навчальних закладів, навчальних закладів Міністерства інфраструктури, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Державної кримінально-виконавчої служби, Державної фіскальної служби, ліцеїстів військових ліцеїв, ліцеїв цивільного захисту та ліцеїв з посиленою військово-фізичною підготовкою з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, згідно з додатком 13.

Пунктом 4 Постанови № 704 (в редакції, чинній до 24.02.2018) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого    законом    на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

При цьому, Додатки 1 та 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704, в яких у вигляді таблиці зазначені відповідні тарифні коефіцієнти, мають примітки пояснюючого характеру. У зазначених примітках наведена, зокрема, інформація щодо арифметичної дії (множення), яка застосовується при обчисленні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, в залежності від відповідних тарифних коефіцієнтів, та наведені правила округлення розрахунків. У цих примітках норми права не містяться.

Проте, постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 (яка набрала чинності 24.02.2018) до Постанови № 704 внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 викладено у новій редакції: "Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".

Отже, пунктом 4 Постанови №704 визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

В подальшому, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18, визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", яким, зокрема, в пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" були внесені зміни. Отже, зміни до пункту 4 постанови № 704, внесені п. 6 постанови № 103, з 29.01.2020 року не підлягають застосуванню.

Відповідно до редакції п. 4 Постанови № 704, яка діяла до внесення змін, та вимог пункту 1 Приміток Додатку 1 та пункту Примітки Додатку 14 до Постанови №704 розміри посадового окладу та окладу за військовими (спеціальними) званнями з 29.01.2020 мають визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14.

Таким чином, п. 4 Постанови № 704, визначено граничну нижню величину, яка береться для розрахунку посадового окладу, що складає розмір прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня відповідного року, але не менше 50% мінімальної заробітної плати станом на 1 січня відповідного року.

Слід зазначити, що предметом даного позову є зобов`язання провести перерахунок грошового забезпечення із застосуванням з 29.01.2020 показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 шляхом його множення  на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатком 1 Постанови №704, для визначення розмірів складових грошового забезпечення.

При вирішенні даного спору, суд зазначає, що примітки до додатків 1, 12, 13, 14  до Постанови №704 передбачають, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.

Отже, визначення розміру посадового окладу з урахуванням тарифних коефіцієнтів згідно з додатками 1, 12, 13, 14 передбачає, при його обрахунку, застосування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).

Суд зазначає, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 №294-ІХ (зі змінами та доповненнями), встановлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01 січня 2020 року становить 2102,00 грн. При цьому, мінімальна заробітна плата з 01.01.2020 становила - 4723,00 грн.

При визначенні розміру посадового окладу з урахуванням тарифних коефіцієнтів згідно з додатками 1, 12, 13, 14 в якості розрахункової величини застосовується мінімальна заробітна плата, оскільки 50% її розміру (2361,50 грн) перевищує  розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлений у 2020 році (2102,00 грн).

З урахуванням зазначеного, суд вважає необгрунтованими доводи позивача щодо необхідності обрахунку його посадового окладу та окладу за військове звання виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлений у 2020 році, оскільки це суперечить приписам постанови №704, яка встановлює, що при обрахунку посадового окладу застосовується величина, що становить не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Суд зазначає, що пунктом 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який набрав чинності 01.01.2017, встановлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

Норми пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" були чинними як на дату прийняття Постанови № 704, так є чинними і станом на 29.01.2020, неконституційними не визнавалися.

В той же час, Постанова №704 року є підзаконним нормативно-правовим актом. Юридична сила закону як джерела права, його місце в системі нормативно-правових актів закріплені в Конституції України. Однією з ознак, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є прийняття його вищим представницьким органом державної влади. Пунктом 3 частини першої статті 85 Конституції України закріплено, що прийняття законів належить до повноважень Верховної Ради України. Вища юридична сила закону полягає також у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.

Відтак, вказаний пункт Постанови №704 в частині, яка суперечить нормам розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06.12.2016  №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", не підлягає застосуванню.

Крім того, п.п. 9, 10 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визначено, що до приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом вони застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом: привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом, забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Судом також враховано висновки Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 11.12.2019 у справі №240/4946/18 щодо застосування норм права, а саме п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2016 №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», згідно яких: « 01.01.2017 року набрав чинності  Закон України від 06.12.2016 №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України». За змістом пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1774-VІІІ мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим  Законом  не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня календарного року, починаючи з 01.01.2017 року. Таким чином, за загальним правилом дії норм права у часі, у зв`язку з набранням чинності  Законом України від 06.12.2016 №1774-VІІІ, яким установлено розрахункову величину для визначення посадових окладів, заробітної плати працівників та інших виплат і заборонено застосовувати мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом, положення  ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-XII щодо обчислення щомісячної грошової допомоги у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають.

Отже розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу згідно з Постановою № 704 є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2018 року.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11 лютого 2021 року у справі №  200/3757/20-а, від 11 лютого 2021 року у справі №200/3774/20-а, від 1 лютого 2021 року у справі № 240/11952/19, від 14 квітня 2021 року у справі №240/12309/20.

З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до положень статті 139  Кодексу адміністративного судочинства України розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 14, 19, 76, 77, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                       С.О. Кульчицький