Справа №2-1213/07

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

З квітня 2007 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Нєсвєтової Н.М.,

при секретарі Літоміній Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Києва справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна про визнання договору частково недійсним і визнання права власності на квартиру, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, посилаючись на те, що в червні 2005 року мав намір купити однокімнатну квартиру № АДРЕСА_1. Але в день укладання угоди знаходився за межами Києва, через що передав кошти в сумі 200 000 гривень відповідачці та домовив­ся з нею, що вона тимчасово на своє ім"я оформить договір купівлі-продажу за­значеної квартири, а коли він повернеться до Києва, то вона переоформить цей договір на його ім'я. Згідно їхньої домовленості 23 червня 2005 року між відпо­відачкою ОСОБА_2. та продавцем квартири ОСОБА_3. був укладений договір купівлі-продажу на квартиру № АДРЕСА_1, який 25.06.2005 року був зареєстрований в БТІ. В подальшому відповідачка не пере­оформила на нього квартиру посилаючись на брак часу, уникає зустрічі з ним. Оскільки квартира придбана за його кошти і фактично він є її покупцем, просив визнати даний договір, в частині покупця, недійсним та визнати за ним право власності на спірну квартиру.

В судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги, залучивши в якості відповідача Київське міське БТІ та просив також зобов'язати БТІ зареєструвати вказану квартиру на його ім'я.

2

Представник позивача в судовому засіданні також просив позов задоволь­нити.

В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_2. позовні вимоги визнала та пояснила, що дійсно квартира № АДРЕСА_1була нею при­дбана для позивача за його кошти, які вона отримала від нього перед укладен­ням договору купівлі - продажу. За його проханням вона обумовлювала з продав­цем дату звільнення квартири. Сама вона квартирою не цікавилась, так як фак­тично квартира купувалась не для неї. Переоформити квартиру на позивача вона не мала часу, так як хворіла та була зайнята своїми сімейними справами, тому не заперечує, щоб договір в частині покупця був визнаний недійсним та право власності на спірну квартиру за даним договором було визнано за позивачем.

Представник Київського міського БП в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином, у своїй письмовій заяві просив справу розглядати у його відсутність.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутність представника відповідача -БТІ м. Києва.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов ОСОБА_1. підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Ки­ївського міського нотаріального округу, 23.06.2005 року за р.№1-150 ОСОБА_2. купила у ОСОБА_3. квартиру АДРЕСА_1.

Судом встановлено, що згідно домовленості між позивачем та відповідач­кою, вказана квартира хоча і оформлена на відповідачку, однак фактично при­дбана для позивача і за його кошти, оскільки він до укладення вказаного дого­вору купівлі-продажу, передав відповідачці гроші в сумі 200 000 гривень, що дорівнювало еквіваленту 40 000 доларів СІЛА, з метою придбання йому вказа­ної квартири, чого не заперечувала в судовому засіданні відповідачка.

Крім того, суд бере до уваги покази відповідачка в тій частині, що право-чин було вчинено нею без наміру створити будь-які юридичні наслідки.

3

Відповідно до вимог ст.234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчи­нено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим право - чином.

Таким чином, судом встановлено, що покупцем вказаної квартири є пози­вач, за рахунок коштів якого і для якого фактично укладався цей договір.

За таких обставин, суд вважає, договір купівлі продажу від 23.06.2005 року, в частині покупця, слід визнати частково недійсним.

Відповідно до вимог ст.328 ЦК України право власності набувається на під­ставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Таким чином, оскільки судом встановлено, що фактичним покупцем вказа­ної квартири є позивач, то відповідно є підстави для визнання за ним права власності на спірну квартиру.

За таких обставин, суд вважає, позов є обґрунтованим і підлягає задоволен­ню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 10, 60, 212, 215 ЦПК України, ст.234,328 ЦК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1до ОСОБА_2, Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна задовольнити в повному обсязі.

Визнати частково недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, в частині покупця.

Визнати покупцем квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1.

Визнати за ОСОБА_1право власності на квартиру АДРЕСА_1.

Зобов'язати Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на нерухоме майно зареєструвати право власності на квартиру АДРЕСА_1за ОСОБА_1.

4

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 20 днів після подачі заяви про апеля­ційне оскарження протягом 10 днів.