Справа № 351/1123/21

Номер провадження №2-а/351/16/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2021 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді - Сегіна І.Р.,

секретар - Том`юк С.М. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , Головного управління національної поліції в Хмельниційкій області до Відділу поліції №3 Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області, Інспектора сектору реагування патрульної поліції № 3 капітана поліції Осацького Євгена Васильовича ппро скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління національної поліції в Хмельницькій області, Відділу поліції №3 Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області, інспектора сектору реагування патрульної поліції №3 капітана поліції Осацького Є.В., про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.

Позовні вимоги мотивував тим, що 16.06.2021 інспектором сектору реагування патрульної поліції №3 капітаном поліції Осацьким Є.В. винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії БАА №853717, згідно якої позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340,00 грн. Відповідно до вказаної постанови позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що останній 10 червня 2021 року о 11:40 год. у Хмельницькій області, на 320 км. автодороги М12 біля селища Летичів, керуючи автомобілем «GREAT WALL HOVER», державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснив буксирування причепу державний номерний знак НОМЕР_2 , в якого був відсутній обов`язковий технічний контроль, чим порушим п. 31.3.б ПДР України, яким заборонено експлуатацію транспортних засобів, які не пройшли обов`язковий технічний контроль. Однак позивач з зазначеною постановою не згідний, вважає, що вона винесена з порушенням вимог чинного законодавства, без всебічного та повного з`ясування всіх обставин справи, які потрібно для об`єктивного розгляду справи, в зв`язку із чим постанова є неправомірною та підлягає скасуванню. Позивач також зазначив, що даний причіп не відноситься до категорії транспортних засобів, які підлягають обов`язковому технічному контролю.

На підставі наведеного позивач просить скасувати постанову серії БАА №853717 від 16.06.2021, винесену інспектором сектору реагування патрульної поліції №3 капітаном поліції Осацьким Є.В. про накладення адміністративного стягнення за ч.3 ст.121 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , справу про адміністративне правопорушення відносно нього закрити та просив стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, з Відділу поліції №3 Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 454,00 грн. судового збору.

Відповідач в судове засідання не з`явився подав до суду відзив, в якому просив суд відмовити в позові, оскільки 10 червня 2021 року о 11:40 год. у Хмельницькій області, на 320 км. автодороги М12 біля селища Летичів, ОСОБА_1 керував автомобілем «GREAT WALL HOVER», державний номерний знак НОМЕР_1 , та здійснював буксирування причепу 2ПТС-6 мод.8526 державний номерний знак НОМЕР_2 , який підлягає обов`язковому технічному контролю, однак ОСОБА_1 вчасно такий контроль не пройшов, чим порушим п. 31.3.б ПДР України.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, у якому спростував зазначені у відзиві факти, зазначив, що 10 червня 2021 року о 11:40 год. у Хмельницькій області, на 320 км. автодороги М12 біля селища Летичів, ОСОБА_1 керував автомобілем «GREAT WALL HOVER», державний номерний знак НОМЕР_1 , та здійснював буксирування причепу державний номерний знак НОМЕР_2 , який, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , СПЕЦІАЛІЗОВАНИМ ПРИЧЕПОМ - СПЕЦІАЛІЗОВАНИМ ПР-ПЛАТФОРМА-Е, ЛАФЕТА, категорії ВЕ, а не причеп 2ПТС-6 мод.8526, як зазначено у відзиві, на підтвердження вказаного долучив до матеріалів справи відповідні фотоматеріали.

Позивач подав до суду заяву, якою позовні вимоги підтримав повністю, позов просив задоволити, справу просив розглядати без його участі.

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши матеріали справи, зокрема: Постанову серії БАА №853717 від 10.06.2021; Свідоцтво про реєстрацію транспортних засобів НОМЕР_4 на автомобіль «GREAT WALL HOVER», державний номерний знак НОМЕР_1 ; Свідоцтво НОМЕР_3 про реєстрацію транспортного засобу, а саме: СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО ПРИЧЕПУ - СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО ПР-ПЛАТФОРМА-Е, ЛАФЕТА, категоріє ВЕ та фотоматеріали, вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до постанови серії БАА №853717 від 10.06.2021, ОСОБА_1 10 червня 2021 року о 11:40 год. у Хмельницькій області, на 320 км. автодороги М12 біля селища Летичів, керуючи автомобілем «GREAT WALL HOVER», державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснив буксирування причепу державний номерний знак НОМЕР_2 та був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.121 КУпАП, за порушення п. 31.3.б ПДР України, а саме за буксирування причепу, який не пройшов обов`язковий технічний контроль.

Частиною 3 статті 121 КУпАП, передбачено відповідальність, зокрема, за керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов.

Згідно із п. 31.3.бПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством, якщо вони не пройшли обов`язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).

Відповідно до ч.1, п.п.1,2 ч.2 ст.35 Закону України "Про дорожній рух", транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов`язковому технічному контролю відповідно до цієї статті. Обов`язковому технічному контролю не підлягають: 1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації; 2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 т., причепи до них - із строком експлуатації до двох років.

Згідно із Порядком проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 р. № 137, Порядок проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів (далі - Порядок) визначає процедуру проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, зареєстрованих уповноваженими органами МВС (далі - транспортні засоби), за результатами якої встановлюється їх придатність до експлуатації або неможливість експлуатації, крім таких транспортних засобів: легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації; легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тони, причепи до них - із строком експлуатації до двох років.

Аналізуючи вищенаведене суд зазначає, що даний Порядок не застосовується до легкових автомобілів усіх типів, марок і моделей, причепів (напівпричепів) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоциклів, мопедів, мотоколясок та інших прирівняних до них транспортних засобів - незалежно від строку експлуатації.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 280 КУпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз. Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У постанові по справі про адміністративне правопорушення, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП.

У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на спростування наведених в позові аргументів щодо відсутності самого факту адміністративного правопорушення, сама по собі постанова у справі про адміністративне правопорушення, без обґрунтування її доказами, передбаченими ст. 251 КУпАП, не може достовірно свідчити про вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Крім того, не містить надана суду Постанова і посилання на дослідження відповідачем обтяжуючих чи пом`якшуючих відповідальність особи обставин, які повинні бути враховані органом, уповноваженим розглядати справи про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно до ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Вирішальний висновок по даному питанню зробив Верховний суд у рішенні від 17.10.2019: «Аналіз положень статті 35 Закону «Про дорожній рух» дає підстави для висновку про те, що обов`язковому технічному контролю підлягають автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку. Тобто, визначальною обставиною є мета фактичного використання автомобіля для перевезення пасажирів з метою отримання прибутку». При цьому, суд наголосив, що службовий автомобіль не слід вважати автомобілем, що здійснює перевезення автомобілів з метою отримання прибутку. Якщо автомобіль використовується в службових цілях для забезпечення господарської діяльності юридичної особи в цілому, то він не підлягає обов`язковому технічному огляду. Таким чином, відповідно до позиції Верховного суду, якщо службовий автомобіль не надає платні послуги, то він не підлягає обов`язковому технічному контролю.

На підставі наведеного, враховуючи, що відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів спростування позовних вимог позивача, а зазначені у відзиві обставини не відповідають фактичним обставинам справи, а також відповідачем, як суб`єктом владних повноважень до судового засідання не надано переконливих доказів правомірності свого рішення в частині призначеного адміністративного стягнення суд вважає, що позовні вимоги про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення є обґрунтованими, законними, тому суд дійшов до висновку про їх задоволення, постанова у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню, а провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 18 березня 2020 року у справі №543/775/17 сформована правова позиція щодо необхідності сплати судового збору у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні статей 287,288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, а тому слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Із квитанції №49600 від 18.06.2021 про сплату судового збору вбачається, що позивачем за подання до суду адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 454,00 грн., при цьому позивач заявив вимогу про стягнення у його користь судових витрат із відповідача і від даної вимоги під час судового розгляду не відмовився.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління національної поліції у Хмельницькій області, а не за рахунок Відділу поліції №3 Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області, який не є юридичною особою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 132, 139, 244-246, 286 КАС України суд,

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

Позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення - задоволити повністю.

Постанову в справі про адміністративне правопорушення серії БАА №853717 від 10 червня 2021 року винесену інспектором сектору реагування патрульної поліції №3 капітаном поліції Осацьким Євгеном Васильовичем про накладення адміністративного стягнення за ч.3 ст.121 КУпАП, відносно ОСОБА_1 - скасувати.

Позовну вимогу ОСОБА_1 про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, з Відділу поліції №3 Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 454,00 грн. судового збору - задоволити частково.

Стягнути із Головного управління національної поліції у Хмельницькій області за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, на користь ОСОБА_1 454,00 грн. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Ігор СЕГІН