Справа № 2-811/10

РІШЕННЯ

                                        Іменем       України

06 грудня 2010 року                                  Інгулецький районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі головуючого судді- Соловйової Л.Я.

при секретареві- Дементьєвій І.С.

за участю- позивача ОСОБА_1, представника  позивача –ОСОБА_2, представника відповідача  Ковалик М.Ф.  

розглянув у відкритому  судовому засіданні в залі Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу цивільну справу за позовом  ОСОБА_1  до Відкритого  акціонерного товариства комерційний банк „Надра” про  стягнення суми вкладу, три процента річних, індексу інфляції,  моральної  шкоди та витрат на юридичну допомогу,-

ВСТАНОВИВ:

       Позивач звернувся в суд з позовом  до ВАТ   комерційний банк „Надра” з вимогами про стягнення суми вкладу з урахуванням нарахованих відсотків  за депозитом, встановленого індексу інфляції та 3%  річних у розмірі 11951 грн. 09 коп.,  суми моральної шкоди в розмірі 15000 гривень, а також витрати на правову допомогу в сумі 3000 грн. і понесені витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн..  

В  подальшому  позивач неодноразово уточнював свої вимоги та  просить стягнути з  відповідача суму боргу по депозиту в  розмірі 2751,83 грн.,  суму  розрахованого  індексу інфляції  в  розмірі 154,10 грн., 3% річних в сумі 35,51 грн., суму моральної шкоди  в розмірі  15000 грн., а також суму витрат на юридичну допомогу  у розмірі 3000 грн. і  понесені  витрати на сплату ІТЗ судового процесу – 120 грн..

В судовому засіданні  позивач  підтримав свої уточнені вимоги  та пояснив, що 23 січня 2009  року він уклав з  відповідачем договір строкового банківського вкладу, згідно  якого він вніс на рахунок 5500 грн. строком на 1 місяць з виплатою 20,1% річних на суму вкладу.   По закінченню  дії договору Банк не повернув суму вкладу, і на його звернення  банк  відмовив у виплаті  суми вкладу.   23.07.2009 року  була укладена додаткова  угода про продовження  дії договору вкладу  ще  на 4 місяці, строк повернення коштів визначений -23.11.2009 року, процентна ставка встановлена  у розмірі 10,1% річних.  В  липні  2009 року йому  було повернуто  частину суми вкладу  в розмірі  2750 грн. Залишок  вкладу з відсотками складає  2751,83 грн.   У зв’язку з невиконанням умов договору та додаткової угоди,  була нарахована сума боргу з урахуванням індексу інфляції, що склало 154,10 грн. та 3% річних від простроченої суми в розмірі 35,51 грн..    Також зазначив, що  у зв’язку з неповерненням вкладу йому була завдана  відповідачем  моральна шкода. Він нервував,  у зв’язку із загостренням хвороби йому потрібні були кошти на лікування. В травні 2009 року він знаходився на стаціонарному лікуванні в 11-й міській лікарні м.Кривого Рогу.  Він розраховував на кошти, які поклав в банк. У зв’язку з неповерненням цих коштів банком, він змушений був позичити  кошти у іншої людини.  Завдану йому  моральну шкоду оцінює в розмірі 15000 грн.. Окрім цього, він  сплатив по договору за юридичні послуги 3000 грн..    Просить його вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник  позивача – ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримала пояснення  позивача  ОСОБА_1,  також  пояснила, що строк повернення вкладу встановлений 23.11.2009 року.  Оскільки банк свої зобов’язання не виконав,  за період з  24.11.2009р. по 01.05.2010р.,  за 157 днів,  були нараховані  3% річних за прострочення виконання  зобов’язань в сумі 35,51 грн.. За період  грудень 2009 року -  березень 2010 року  включно був розрахований  борг з урахуванням індексу інфляції, розмір якого склав 154,10 грн..  Невиконанням зобов’язань з боку банку, позивачу було завдано моральної шкоди, яку він оцінює в 15000 гривень.  28.04.2010 року між позивачем і  підприємцем ОСОБА_4 був укладений договір  про надання юридичних послуг, а  10.05.2010 року  укладено додаток  до договору, згідно якого загальна вартість  надання юридичних послуг складає 3000 гривень, в яку входе плата за складання позовної заяви та  плата за представництво інтересів в суді.  Вона є помічницею  фізичної особи- підприємця ОСОБА_4 та діє  на підставі довіреності  наданої ОСОБА_1.

Просить  задовольнити вимоги позивача в повному обсязі.

        Представник  відповідача   Ковалик М.Ф.  в судовому засіданні  позовні вимоги  визнала  частково та пояснила,  що Постановами Правління НБУ  №59 від 10.02.2009 року та №452 від 05.08.2009 року  в ВАТ «КБ Надра» призначено тимчасового адміністратора та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком до 10.02.2010 року. Була схвалена програма  фінансового оздоровлення банку, відповідно до якої,   вони  повернули частину вкладу позивача.  Залишок неповерненого вкладу складає  2751 грн. 83 коп. В цій частині позову вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення вказаної суми боргу  визнає.  також не заперечує проти стягнення витрат на ІТЗ розгляду справи в розмірі 120 грн.

      Вимоги про стягнення  нарахованого індексу інфляції та  3% річних на суму прострочення виконання зобов’язань  не визнає.   Також пояснила, що  позивачем не доведено факт заподіяння йому моральної шкоди відповідачем.  Окрім того, договором банківського вкладу,  укладеного з позивачем, не   передбачено відшкодування  моральної шкоди у разі порушення сторонами зобов’язань. Вважає вимогу про відшкодування моральної шкоди в розмірі 15000 гривень безпідставною, оскільки не доведено  факту  завдання діями Банку  такої шкоди позивачу.  

    Вимоги  про  стягнення понесених витрат на   юридичну допомогу також не підлягають задоволенню, оскільки граничний розмір компенсації витрат пов’язаних з розглядом цивільних справ, відповідно до постанови КМУ №590 від 27.04.2006р. не повинен перевищувати 40% розміру мінімальної заробітної плати за годину роботи. Однак такого розрахунку позивачем не надано.  

    Окрім цього, представник відповідача зазначила, що  відповідно до  ч.6  ст.80 Закону України «Про банки і банківську діяльність» при виконанні своїх обов’язків  тимчасовий адміністратор за своїм статусом прирівнюється до представника НБУ, а останнє звільняється від сплати судового збору  при зверненні до суду, а відповідно  звільняється і від  відшкодування судових витрат у випадку ухвалення рішення на користь  позивача.  Тому  судовий збір не може бути стягнено з ВАТ «КБ «Надра».

             Вислухав позивача, представника позивача, представника  відповідача,  дослідив  письмові матеріали справи, суд вважає встановленими наступні обставини

23 січня 2009 року між ОСОБА_1  та Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра»  укладений договір строкового банківського вкладу (депозиту) "Мій вибір» оформлений в рамках пакету послуг ПП «Базовий +» № 1418640, відповідно до умов якого, вкладник передав, а банк прийняв вклад в сумі 5500 гривень строком на 1 місяць  і зобов'язався виплатити вкладникові вклад та проценти в розмірі 20,1 % річних на умовах та в порядку, визначеному цим договором (а.с.5). Згідно п.3.4.5 вказаного договору банк зобов’язався  повернути вкладнику вклад за його вимогою  в кінці терміну дії вкладу шляхом перерахування  коштів на рахунок.

Так, позивач, як вкладник свої обов’язки, передбачені договором, виконав своєчасно та в повному обсязі, що підтверджується квитанцією № 5678 від 23.01.2009р., згідно якої він вніс суму коштів в розмірі 5500 гривень, передбачених  договором на депозитний рахунок банку (а.с.13).  

      23.02.2009 року строк дії договору закінчився, але ВАТ КБ „Надра”  порушив свої  зобов’язання і не повернув депозитний вклад з нарахованими процентами згідно умов договору.

26.05.2009 року ОСОБА_1 звернувся із письмовою заявою до  тимчасового  адміністратора ВАТ «КБ «Надра» стосовно невиконання вимог договору строкового вкладу щодо повернення вкладу (а.с.7).  На його заяву  листом від 01.07.2009 року  було роз’яснено позивачу щодо неможливості   повернення  вкладу, у зв’язку з негативною фінансовою ситуацією в країні та запропоновано  переоформити депозит, що дозволить виплатити вклад  поступово (а.с.8).

23.07.2009 року  ОСОБА_1 уклав  додаткову угоду з банком, відповідно до якої строк дії  договору пролонговано   на  4 місяці з дати укладення угоди, процентна ставка встановлена в розмірі 10,1% річних (а.с.6).

Згідно копії заяви на видачу готівки №9337 від  23.07.2009 року  ОСОБА_1 була видана  готівка з поточного рахунку (частина депозиту) в розмірі 2750 грн. (а.с.70).

03.03.2010 року ОСОБА_1 повторно письмово звернувся до банку  стосовно неповернення   залишку коштів та нарахованих процентів по вкладу (а.с.9).

Відповідно до звіту по операціях по картковому рахунку, станом на 24.09.2010 року залишок коштів на  рахунку ОСОБА_1 складає 2751,83 грн.(а.с.58).

Із листа  НБУ від 27.07.2009 року, вбачається, що Постановою Правління НБУ від 10.02.2009р. №59 в ВАТ КБ «Надра» призначено тимчасову адміністрацію строком на 1 рік, мораторій на задоволення вимог кредиторів введено з 10.02.2009р. до 10.08.2009р.(а.с.90).   Відповідно до Постанови Правління НБУ 05.08.2009р. продовжено мораторій на задоволення вимог кредиторів з 11.08.2009р. до 10.02.2010 року, крім зобов»язань за договорами банківських вкладів (депозитів), договорами  банківських рахунків, а також за зобов»язаннями щодо переказу коштів у межах лімітів, установлених тимчасовим адміністратором банку і погоджених Національним банком України (а.с.89).

28.04.2010 року  ОСОБА_1 уклав з фізичною особою- підприємцем  ОСОБА_4   договір про надання  юридичних послуг, а саме: усного та письмового консультування, надання послуг щодо захисту інтересів в суді, надання інших видів юридичних послуг. Плата за надання послуг встановлена в розмірі 1500 грн. (а.с.68).  Відповідно до додаткової угоди №1, укладеної 10.05.2010 року плата за надані юридичні послуги встановлена в розмірі 3000 грн. (а.с.69).  Згідно додатку від 10.05.2010 року до договору  про надання юридичних послуг від 28.04.2010 р. здійснено розрахунок суми за надання юридичних послуг, відповідно до якого  в плату 3000 грн. входить: 500 грн. за складання позовних матеріалів, за представництво в суді за кожен судовий процес – 300 грн. (а.с.71).  Копією  довідки від 10.05.2010 року підтверджується факт оплати ОСОБА_1 фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 3000 грн. за надання юридичних послуг згідно укладеного договору (а.с.72).

Викладеним обставинам відповідають правовідносини,  що випливають  з договору банківського вкладу, а також   щодо   неналежного  виконання   зобов’язання.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.  

Правовідносини між сторонами виникли на підставі  договору  строкового банківського вкладу від 23.01.2009 року.

Відповідно  до ч. 1 ст. 1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту)  одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму  (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.  

Статтею 1060 ЦК України, передбачається, що за договором  банківського вкладу, незалежно  від його  виду, банк зобов‘язаний видати вклад або  його  частину на першу  вимогу вкладника.

Відповідно до ч.5 ст.1061 ЦК України  - проценти на  банківський  вклад  нараховуються  від  дня, наступного  за  днем  надходження  вкладу у  банк, до  дня, який передує  його  поверненню  вкладникові  або  списанню  з  рахунка  вкладника з інших  підстав.   

     Відповідно до п. 7 ст. 110 ЦПК України, позови, що виникають з діяльності філії або представництва юридичної особи, можуть пред’являтися  за їх місцезнаходженням.

Згідно  п.3.4.5 вказаного  договору,  Банк зобов»язався повернути вкладнику вклад за його вимогою в кінці терміну дії вкладу чи у випадку дострокового  розірвання договору шляхом перерахування коштів на рахунок. Пунктом  2.3. Договору від 23  січня 2009р. процентна ставка по вкладу встановлюється в розмірі 20.1 процентів річних.    Додатковою угодою від  23.07.2009р. процентна ставка знижена, та з 23.07.2010 року встановлена в розмірі 10,1% річних. Строк дії договору продовжено до 23.11.2009 року.

Судом встановлено, що  банк не виконав свої зобов»язання по договору  перед позивачем щодо повернення вкладу та виплати відсотків, а тому вимоги щодо стягнення залишку коштів з відсотками в розмірі 2751,83 грн. є обгрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Також суд вважає, що підлягають задоволенню і вимоги позивача щодо  стягнення розрахованого індексу інфляції і 3% річних на суму заборгованості виходячи з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні на момент  закінчення дії договору строкового банківського вкладу від 23.01.2009 року, в банку діяв мораторій на  задоволення вимог кредиторів.  Протягом дії мораторію не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні санкції) за невиконання  зобов»язань перед кредиторами.  Однак  грошове зобов»язання – це  зобов»язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до  цивільно-правового договору, яким є і договір строкового банківського вкладу. До складу грошових зобов»язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня, штраф). Крім цивільно-правового договору, грошове зобов»язання  виникає і на інших підставах,  передбачених цивільним законодавством, зокрема положенням ст.. 625 ЦК України, згідно з яким боржник, який прострочив  виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму     боргу з урахування індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.  Таким чином, ці суми не є штрафною санкцією і на них не поширюється дія мораторію. А тому вимоги ОСОБА_1 в частині  стягнення  з відповідача суми  розрахованого індексу інфляції  за період з грудня 2009 року по березень 2010 року включно  в розмірі 154,10 грн. та  розрахованих 3% річних  за період з 24.11.2009 року по 01.05.2010 року в розмірі 35,51 грн. підлягають  задоволенню.

      Щодо вимоги позивача стосовно стягнення  з відповідача суми витрат  на юридичну допомогу в розмірі 3000 гривень, суд зазначає наступне.   Відповідно до ч.1 ст.56 ЦПК України, правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем в галузі права і за законом має право на надання такої допомоги.  В матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про те, що ОСОБА_4, якому позивач відповідно до довідки сплатив 3000 грн.  по договору  про надання юридичних послуг, є фахівцем в галузі права і за законом має право на надання такої допомоги.  Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця таким документом не є.   Окрім того, згідно додатку до договору про надання юридичних послуг, укладеного між позивачем і ОСОБА_4  10.05.2010 року, в оплачену суму - 3000 грн. входить плата за складання позовних матеріалів та плата за представництво у суді.   Однак, як видно з матеріалів справи, в судових засіданнях представником позивача виступала ОСОБА_2, на підставі довіреності.  ОСОБА_4 участі в судових засіданнях не приймав.

      Також постановою КМУ від 27.04.2006р. №590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов»язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і  порядок їх компенсацій  за рахунок  держави» затверджено граничні розміри компенсацій витрат, пов»язаних з розглядом справ і зазначено, що граничний розмір витрат, пов»язних з правовою допомогою, не повинен перевищувати суму, що обчислюється виходячи з того, що особі виплачується 40% розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.    Позивачем не надано розрахунку витраченого  представником ОСОБА_4  часу на складання позовних матеріалів до суду та на надання інших видів  юридичних послуг, якщо останні мали місце.  Позивач та його представник ОСОБА_2 не пояснили суду, які  юридичні послуги  були надані ОСОБА_4  позивачу.

    На підставі вищевикладеного в задоволенні вимоги щодо стягненні витрат на правову допомогу позивачу ОСОБА_1 слід відмовити.

         Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача завданої моральної шкоди розмір якої позивач в грошовому еквіваленті оцінив в 15 000 грн. задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не було надано достатніх, належних та допустимих доказів завдання йому моральної шкоди відповідачем та не наведено в чому саме та якими діями відповідача позивачу була завдана моральна шкода, необґрунтовано розмір моральної шкоди, до того ж між сторонами існують договірні правовідносини, виплата  моральної шкоди  договором не передбачена.

Враховуючи висновок суду про законність та обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення  суми боргу по депозиту з урахуванням індексу інфляції та 3% річних,   у відповідності до ст.88 ЦПК України суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині  стягнення  понесених судових витрат по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

    Окрім цього, підлягає стягненню  з відповідача  на користь  держави  судовий збір  в розмірі 51 грн.

                  Керуючись ст.ст.526, 625, 1058, 1060, 1061,1167 ЦК України, ст.ст.10,11,66,84,88, 212-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

             Позовні вимоги  ОСОБА_1   до Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк „Надра” про  стягнення суми  вкладу,  три процента річних, індексу інфляції,  моральної  шкоди та витрат на юридичну допомогу  – задовольнити частково.

            Стягнути з  Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк „Надра” на користь ОСОБА_1   суму заборгованості по вкладу в розмірі 2751 грн. 83 коп., суму розрахованого індексу інфляції в розмірі 154,10 грн.,  три відсотка річних в розмірі 35,51 грн., а також понесені останнім витрати  на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи  в розмірі 120 грн.

      В іншій частині вимог щодо стягнення  моральної шкоди в сумі  15000 грн. та витрат на  юридичну допомогу в сумі 3000 грн. -  позивачу відмовити.

            Стягнути з  Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк „Надра” на користь держави судовий збір в розмірі 51 гривня.

 Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.  

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду  Дніпропетровської області через Інгулецький районний суд м.Кривого Рогу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя