РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2021 року справа № 823/1609/15

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гайдаш В.А.,

за участю:

секретаря судового засідання - Кучеренко І.О.,

позивача - ОСОБА_1 (особисто),

представника позивача - Кирмана О.Д. (за ордером),

представника відповідача - Левенець А.М. (за посадою),

розглянувши по суті у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2015 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі -позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі -відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 23.03.2015 №0000111701.

Черкаський окружний адміністративний суд постановою від 11.08.2016 позов задовольнив частково: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 23.03.2015 №0000111701 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 2241223,84 грн. за основним платежем та 1120611,92 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив. Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 31.10.2016 рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Постановою Верховного суду від 09.07.2021 постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 11.08.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2016 скасовано в частині задоволення позову про скасування податкового повідомлення-рішення від 23.03.2015 №0000111701 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 2241223,84 грн. за основним платежем та 1120611,92 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 11.08.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2016 залишено без змін.

У вказаній постанові від 09.07.2021 Верховним Судом зазначено, що суди попередніх інстанцій не перевірили обставини щодо ненадання платником під час здійснення перевірки первинних та розрахункових документів, зокрема, податкових накладних, які засвідчують правомірність включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за липень 2014 року в розмірі 1703591,00 грн, за серпень 2014 року в розмірі 785389,00 грн, за вересень 2014 року в розмірі 57807,00 грн. При цьому суди першої та апеляційної інстанцій не з`ясували обставини щодо дотримання позивачем встановленого пунктами 44.6, 44.7 статті 44 ПК України порядку подання після закінчення контрольного заходу документів, визначених в акті перевірки як відсутні. Суди попередніх інстанцій також не дослідили та не оцінили за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в попередніх судових інстанціях) долучені ФОП ОСОБА_1 до матеріалів справи первинні документи, які, за її доводами, підтверджують правомірність формування даних податкового обліку в охоплений перевіркою період, обмежившись виключно посиланням на висновок експертів Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 27 травня 2016 року № 915/15-23;339/16-23.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду Гайдаш В.А. від 27.07.2021 прийнято справу до свого провадження.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 16.08.2021 замінено первинного відповідача - Державну податкову інспекцію у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області на її правонаступника - Головне управління ДПС у Черкаській області (18002, Черкаська обл., місто Черкаси, вул. Хрещатик, будинок 235; код ЄДРПОУ 44131663), утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 23.01.2015 ДПІ у м. Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області було винесено наказ №83 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 , у зв`язку з припиненням підприємницької діяльності фізичної особи. Разом з тим, 23.01.2015 позивач направила контролюючому органу заперечення до наказу №83 щодо перенесення термінів перевірки та повідомила, що немає змоги надати документи, які підтверджують її господарську діяльність за перевіряємий період, оскільки документи знаходяться в Київському апеляційному господарському суді в зв`язку з розглядом справи №925/1586/14. Проте, на думку позивача, ДПІ у м. Черкасах проігнорувавши прохання позивача та не надавши можливості їй підготувати та надати відповідні документи, провела перевірку на підставі якої прийняла оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 23.03.2015 №0000111701. Також відповідачем здійснено перевірку позивача за місцезнаходженням ФОП ОСОБА_1 , однак станом на час її проведення позивач вже не була зареєстрована, як фізична особа-підприємець, тому вже не орендувала офісне приміщення.

В судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали в повному обсязі та просили його задовольнити з підстав, зазначених вище.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, надала до суду відзив на позов, у якому зазначила, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акту перевірки від 04.02.2015 № 23/23-01-17-01/ НОМЕР_1 про результати позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 24.10.2014. Оскільки у вказаному акті перевірки встановлено, що позивач включила до складу податкового кредиту в податкових деклараціях з податку на додану вартість за липень, серпень та вересень 2014 року ПДВ в сумі 2546787 грн., який на момент проведення перевірки не підтверджений податковими накладними. Щодо тверджень позивача що документи, які підтверджують господарську діяльність знаходяться у Київському апеляційному господарському суді, у зв`язку з розглядом справи №925/1586/14, відповідач зазначив, що під час проведення перевірки позивачка не надала жодного документу, який би підтверджував дану обставину.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача та представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що ОСОБА_1 09.11.2004 була зареєстрована фізичною особою-підприємцем, здійснювала господарську діяльність з оптової торгівлі м`ясом та м`ясними продуктами.

24.10.2014 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис №20260060006001675 про державну реєстрацію припинення діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , підстава - власне рішення.

23.01.2015 в.о. начальника ДПІ у м. Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області прийнято наказ №83 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 , щодо достовірності формування податкового кредиту з ПДВ за період з 01.01.2014 по 24.10.2014, у зв`язку з припиненням підприємницької діяльності.

ОСОБА_1 23.01.2015 надіслано до відповідача заперечення до вказаного наказу від 23.01.2015 №83, яке отримано відповідачем згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення 26.01.2015, про те, щоб перевірку ФОП ОСОБА_1 у зв`язку з припиненням підприємницької діяльності не проводити, у зв`язку із обставинами, які викладені у її заяві від 15.01.2015. Крім того, у відповідності до вимог пп.78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України позивачем вказано, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності письмового запиту контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту, однак відповідний запит позивачу не надсилався, а пп.78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України не може слугувати підставою для проведення перевірки діяльності позивача щодо достовірності формування податкового зобов`язання та податкового кредиту з ПДВ за період з 01.01.2014 по 24.10.2014. Також позивачем повідомлено, що у зв`язку з розглядом справи №925/1586/14 у Київському апеляційному суді, пов`язаною з господарською діяльністю ФОП ОСОБА_1 та ПАТ «МХП», саме вказаний період цікавить судовий розгляд, в який неодмінно подаються оригінали документів і за якими вимагається судово-економічна експертиза, станом на 23.01.2015 позивачем частково надані документи і знаходяться за вимогою. Таким чином, позивачем повідомлено відповідача, що виконання наказу від 23.01.2015 №83 технічно неможливо та вимагає перенесення строків на пізніший термін до винесення рішення суду.

До вказаної заяви позивачем було додано: копію наказу від 23.01.2015 №83; копію заяви до ДПІ від 15.01.2015; копію позовної заяви ПАТ «МХП» від 10.09.2014; копію ухвали від 12.09.2014.

Посадовими особами ДПІ у м. Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області 23.01.2015, 26.01.2015, 27.01.2015, 28.01.2015, 29.01.2015 складено акти про ненадання документів, згідно яких наказ від 23.01.2015 №83 та направлення від 23.01.2015 №17/23-01-17-01, №39/23-01-22-04 вручено особисто ОСОБА_1 23.01.2015. З метою проведення перевірки працівниками контролюючого органу здійснено вихід за місцезнаходженням платника, однак за вказаною адресою ОСОБА_1 відсутня, у зв`язку з чим первинні документи для проведення перевірки не надано.

На підставі зазначений обставин, посадовими особами ДПІ у м. Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області складено акт від 04.02.2015 №23/23-01-17-01/ НОМЕР_1 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства, фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 , за період 01.01.2014 по 24.10.2014».

Висновками акту перевірки встановлено, що позивачем в наслідок порушення ст. 44, п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України за період з 01.07.2014 по 24.10.2014 завищено податковий кредит всього в сумі 2546787 грн., у тому числі за липень 2014 року на суму 1703591 грн., за серпень 2014 року на суму 785389 грн., за вересень 2014 року на суму 57807 грн.

В акті перевірки вказано, що позивачем було надано лист до ДПІ у м. Черкасах, зі змісту якого вбачається, що частина документів за період з 01.07.2014 по 24.10.2014, яка пов`язана з господарською діяльністю, знаходиться у Київському апеляційному господарському суді у зв`язку з розглядом справи, але під час проведення перевірки не надано жодного підтвердження про знаходження відповідних документів у вказаному суді.

На підставі висновків вищевказаного акту перевірки позивача прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0000111701 від 23.03.2015, яким позивачу визначено суду грошового зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 2546787 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1273394 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України).

Відповідно до п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПК України вказаної статті, зазначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється у разі коли розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

За змістом п. 81.1 ст. 81 ПК України встановлено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку.

Відповідно до пунктів 198.1, 198.2 статті 198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 180 календарних днів з дати складення податкової накладної; для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку; для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно.

Відповідно до пункту 201.1, 201.2 статті 201 ПК України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України). Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Верховний Суд у постанові від 09.07.2021 у вказаній справі №823/1609/15 скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій зазначив, що суди попередніх інстанцій не перевірили обставини щодо ненадання платником під час здійснення перевірки первинних та розрахункових документів, зокрема, податкових накладних, які засвідчують правомірність включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за липень 2014 року в розмірі 1703591,00 грн, за серпень 2014 року в розмірі 785389,00 грн, за вересень 2014 року в розмірі 57807,00 грн. При цьому суди першої та апеляційної інстанцій не з`ясували обставини щодо дотримання позивачем встановленого пунктами 44.6, 44.7 статті 44 ПК України порядку подання після закінчення контрольного заходу документів, визначених в акті перевірки як відсутні. Суди попередніх інстанцій також не дослідили та не оцінили за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в попередніх судових інстанціях) долучені ФОП ОСОБА_1 до матеріалів справи первинні документи, які, за її доводами, підтверджують правомірність формування даних податкового обліку в охоплений перевіркою період, обмежившись виключно посиланням на висновок експертів Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 27 травня 2016 року №915/15-23;339/16-23.

На підставі зазначеного, суд під час нового розгляду справи, з урахуванням принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі, зазначає наступне.

За правилами пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 44.3 статті 44 ПК України платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Згідно з пунктом 44.4 статті 44 ПК України якщо документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, пов`язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених пунктом 44.3 цієї статті.

Відповідно до пункту 44.6 статті 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Пунктом 44.7 статті 44 ПК України передбачено, що у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків-фізичної особи або посадової особи платника податків-юридичної особи).

Протягом п`яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу.

У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

Відповідно до пункту 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Цьому обов`язку кореспондує право посадових осіб контролюючого органу при проведенні перевірок вимагати і отримувати у платників податків копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Таке право закріплене нормою пункту 85.4 статті 85 ПК України.

Отже, надання платником фінансово-господарських документів під час проведення перевірки є необхідною умовою підтвердження правомірності задекларованих ним показників податкового обліку. Обов`язок платника зберігати документи й надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з компетенцією контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі документів. Ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 ПК України до їх відсутності. Винятком є випадки виїмки документів або іншого їх вилучення правоохоронними органами та іншими компетентними органами. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені ним у податковій звітності, але не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Аналогічного висновку щодо тлумачення наведених законодавчих норм дійшов і Верховний Суд, зокрема, в постановах від 06 серпня 2019 року у справі №160/8441/18 (касаційне провадження №К/9901/16292/19) та від 29 травня 2020 року у справі №826/27811/15 (касаційне провадження №К/9901/26364/18).

Із матеріалів справи судом встановлено, що публічне акціонерне товариство «Миронівський хлібопродукт» звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом (справа №925/1586/14) про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 7487028,19 грн. заборгованості. Підставою позову є невиконання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 зобов`язань по оплаті поставленого товару згідно договору поставки від 02.01.2014 №ПТ1П/ЧФЧ.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 19.11.2014 у справі №925/1586/14 стягнуто солідарно з фізичної особи ОСОБА_1 та фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Миронівський хлібопродукт» - 7487028,19 грн. заборгованості.

24.10.2014 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис №20260060006001675 про державну реєстрацію припинення діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , підстава - власне рішення.

15.01.2015 позивачем подано до заступника начальника ДПІ у м. Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області заяву про те, що станом на 15.01.2015 надати документи для проведення ліквідаційної перевірки ОСОБА_1 не має можливості, оскільки р/р НОМЕР_2 в АТ «Сбербанк Росії» не має можливості закрити через ряд боржників (дебіторів), які станом на 15.01.2015 не провели повний розрахунок. Також повідомлено про відсутність можливості у позивача здати до ДПІ відповідної ліквідаційної декларації про майновий стан (про доходи за 2015 рік). Тому після проведення повного розрахунку із дебіторами, закриттям р/р та здачі ліквідаційної декларації, ДПІ буде повідомлено додатково.

23.01.2015 в.о. начальника ДПІ у м. Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області прийнято наказ №83 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 , щодо достовірності формування податкового кредиту з ПДВ за період з 01.01.2014 по 24.10.2014, у зв`язку з припиненням підприємницької діяльності.

ОСОБА_1 23.01.2015 надіслано до відповідача заперечення до вказаного наказу від 23.01.2015 №83, яке отримано відповідачем згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення 26.01.2015, про те, що перевірку ФОП ОСОБА_1 у зв`язку з припиненням підприємницької діяльності провести неможливо, у зв`язку із обставинами, які викладені у її заяві від 15.01.2015. Крім того, у відповідності до вимог пп.78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України позивачем вказано, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності письмового запиту контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту, однак відповідний запит позивачу не надсилався, а пп.78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України не може слугувати підставою для проведення перевірки діяльності позивача щодо достовірності формування податкового зобов`язання та податкового кредиту з ПДВ за період з 01.01.2014 по 24.10.2014. Також позивачем повідомлено, що у зв`язку з розглядом справи №925/1586/14 у Київському апеляційному суді, пов`язаною з господарською діяльністю ФОП ОСОБА_1 та ПАТ «МХП», саме вказаний період цікавить судовий розгляд, в який неодмінно подаються оригінали документів і за якими вимагається судово-економічна експертиза, станом на 23.01.2015 позивачем частково надані документи і знаходяться за вимогою. Таким чином, позивачем повідомлено відповідача, що виконання наказу від 23.01.2015 №83 технічно неможливо та вимагає перенесення строків на пізніший термін до винесення рішення суду.

До вказаної заяви позивачем було додано: копію наказу від 23.01.2015 №83; копію заяви до ДПІ від 15.01.2015; копію позовної заяви ПАТ «МХП» від 10.09.2014; копію ухвали від 12.09.2014.

Таким чином, ФОП ОСОБА_1 із незалежних від неї причин не надано ДПІ у м.Черкасах під час здійснення перевірки первинних та розрахункових документів, зокрема, податкових накладних, які засвідчують правомірність включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за липень 2014 року в розмірі 1703591 грн., за серпень 2014 року в розмірі 785389 грн., за вересень 2014 року в розмірі 57807 грн., оскільки первинні та розрахункові документи за вказаний період були надані позивачем до матеріалів господарської справи №925/1586/14, про що ФОП ОСОБА_1 неодноразово повідомлялось відповідача до початку проведення перевірки.

Судом також встановлено, для вирішення питань про наявність чи відсутність порушень позивачем вимог податкового законодавства, а також постановлення законного і обґрунтованого рішення ухвалою суду від 02.09.2015 у цій справі №823/1609/15 було призначено судово-економічну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання:

- чи підтверджується документально зазначене в акті державної податкової інспекції у м. Черкасах головного управління ДФС у Черкаській області № 23/23-01-17-01/2700016467 від 04.02.2015 року "Про результати позапланової виїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 , за період з 01.01.2014 по 24.10.2014" донарахування фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 за період липень-вересень 2014 року з податку на додану вартість в сумі 2546787 грн. 00 коп.?;

- чи відповідає визначений та задекларований податковий кредит з податку на додану вартість фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за період липень-вересень 2014 року наданим податковим деклараціям з податку на додану вартість, первинним документам та вимогам Податкового кодексу України?.

Проведення експертизи доручено експертам Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Для проведення експертизи було надано такі документи, а саме: податкові декларації з податку на додану вартість за липень-вересень 2014 року; розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) платника за липень-вересень 2014 року; реєстр виданих та отриманих податкових накладних платника за липень-вересень 2014 року; податкові накладні оформлені контрагентами позивача - ФОП ОСОБА_2 , ПАТ "Миронівський хлібопродукт", ПАТ "Володимир-Волинська птахофабрика", СП ТОВ "Нива Переяславщини", ПП "Друг", ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "ВОЛОДАР"; видаткова накладна №1816 від 22.08.2014 від ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "ВОЛОДАР"; договір поставки №ДГ-0000002 від 09.04.2010 з ФОП ОСОБА_2 ; дистриб`юторська угода №ПТ1Д/ИФИ від 02.01.2014 з ПАТ "Миронівський хлібопродукт"; договір купівлі-продажу товарів №382 від 16.09.2013 з ПАТ "Переяславський експериментальний комбінат хлібопродуктів"; договір купівлі-продажу товарів №57/2014 від 29.01.2014 СП ТОВ "Нива Переяславщини"; договір поставки №0200070 від 21.02.2012 з ПП "Друг"; договір поставки №36-2/Вол/Мас-І/2014 від 03.02.2014 з ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "ВОЛОДАР"; акт перевірки № 23/23-01-17-01/2700016467 від 04.02.2015 "Про результати позапланової виїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 , за період з 01.01.2014 по 24.10.2014"; звіт незалежного аудитора щодо формування та документального підтвердження податкового кредиту з податку на додану вартість ФОП ОСОБА_1 за липень-вересень 2014 року від 23.07.2015 (ТОВ "Аудиторська фірма "Альціона").

Крім того, на підтвердження здійснення господарської діяльності, позивачем до матеріалів справи додано довідки та звіти ПАТ КБ "ПриватБанк", виписки по особовому рахунку в АТ "Укрсиббанк", виписки ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про внесення коштів.

Висновком експертів Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 27.05.2016 № 915/15-23;339/16-23, який надійшов до суду 29.06.2016, вказано:

- зазначене в акті ДПІ у м. Черкасах №23/23-01-17-01/2700016467 від 04.02.2015 "Про результати позапланової виїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 , за період з 01.01.2014 по 24.10.2014" донарахування фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 за період липень-вересень 2014 року податку на додану вартість в сумі 2546787 грн. підтверджується частково на суму 305563 грн. 16 коп.;

- не відповідає первинним документам та вимогам Податкового кодексу України податковий кредит, задекларований фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 у наданих податкових деклараціях з податку на додану вартість за період липень-вересень 2014 року.

Таким чином, матеріалами справами підтверджено правомірність донарахування фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 податку на додану вартість лише частково на суму 305563 грн. 16 коп., тому суд вважає необґрунтованим та таким що підлягає скасуванню донарахування фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 грошового зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 2241223 грн. 84 коп. та за штрафними санкціями у сумі 1120611 грн. 92 коп. відповідно до податкового повідомлення-рішення №0000111701 від 23.03.2015.

За вказаних обставин суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача в цій частині позову є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 6, 14, 139, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 23.03.2015 №0000111701 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 2241223,84 грн. за основним платежем та 1120611,92 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 263 (двісті шістдесят три) грн. 60 коп.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається у вищевказаний строк з дня складення повного судового рішення.

Суддя Віталіна ГАЙДАШ

Рішення складено у повному обсязі та підписано 01.11.2021.