Справа № 942/916/21

Провадження № 33/810/183/21

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Сєвєродонецьк 13 жовтня 2021 року

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справах Луганського апеляційного суду Люклянчук В.Ф., розглянувши апеляційну скаргу захисника Потапенка Р.Р. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Новопсковського районного суду Луганської області від 14 липня 2021 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 рік

ВСТАНОВИВ

З постанови судді вбачається, що 25 червня 2021 року о 18 год. 10 хв. по вул. Суворова в смт. Новопсков Старобільського району Луганської області, ОСОБА_1 , в порушення п. 2.9аПравил дорожнього руху, керував автомобілем Chery М11 в стані алкогольного сп`яніння. У встановленому законом порядку огляд проводився зі згоди водія із застосуванням приладу «Драгер» у присутності двох свідків, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі, яка подана 30 серпня 2021 року, захисник просить, скасувати постанову судді, провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

У клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження посилався на те, що ОСОБА_1 не був повідомлений належним чином про дату розгляду справи у відношенні нього, він не був присутнім на судовому засіданні. Копія постанови ним була отримана лише 19 серпня 2021 року.

Вважає вищевказану постанову незаконною та необґрунтованою. Вказує про порушення право на участь у судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Розглянувши справу без участі особи, що притягається до адміністративної відповідальності, та її захисника, суд порушив її права, передбачені ст.ст.268, 271 КУпАП України.

Стверджує, що суддя неправильно оцінив надані докази та дійшов хибного висновку про винуватість ОСОБА_1 . Переконаний, що жоден з врахованих судом доказів не свідчить про керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Факт проходження огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 пояснює тим, що той пройшов вказаний огляд на прохання працівників поліції за місцем свого проживання, пояснивши при цьому, що він не керував автомобілем. Працівники поліції приїхали до двору ОСОБА_1 , де стояв його автомобіль і стали стверджувати що він керував ним в стані алкогольного сп`яніння. Права передбачені ст.268 КУпАП України ОСОБА_1 не роз`яснили, запропонували підписати якийсь документ, який він з-за вад зору прочитати не міг, а потім вручили копію цього документу, в якій не можна прочитати про що там вказано.

Вказує про відсутність у протоколі про адміністративне правопорушення пояснення особи, відносно якої складено протокол, а також відомостей про роз`яснення цій особі прав та обов`язків, передбачених ст.ст.55, 56, 59, 63 Конституції України, ст.268 КУпАП. В протоколі не має даних про технічний засіб, яким здійснено відеозапис.Зазначає, що свідки події працівником поліції опитані не були. ОСОБА_1 не надали належно складеної копії протоколу про адміністративне правопорушення. Він був позбавлений можливості скористатись допомогою адвоката. Письмові пояснення працівники поліції у ОСОБА_1 не вимагали. На думку захисника, суддя безпідставно визнав доказом вини ОСОБА_1 відеозапис, який здійснено невідомим пристроєм, технічний засіб не занесено до протоколу. Вважає, що цей запис зроблено в інший час, ніж вказано в протоколі про правопорушення. З цього приводу посилається на судову практику Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду. Захисник вбачає, що обставини керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння не підтверджено жодними належними та допустимими доказами, в зв`язку з чим суддя помилково дійшов висновку про вчинення особою адміністративного правопорушення.

Апеляційна скарга на постанову судді першої інстанції подана після закінчення 10-ти денного строку на апеляційне оскарження, встановленого ч. 2 ст. 294 КУпАП. Проте клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження містить посилання на обставини, які є поважними, у зв`язку з чим вважаю за необхідне поновити строк апеляційного оскарження постанови судді першої інстанції.

Заслухавши ОСОБА_1 , якого притягнуто до адміністративної відповідальності, та його захисника Потапенка Р.Р., допитавши свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, вважаю, що вона не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Даних вимог закону суддею було дотримано.

У відповідності до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Відповідно до п. 2.9а ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суд апеляційної інстанції вважає, що рішення судді першої інстанції є обґрунтованим, а його висновки підтверджуються матеріалами справи про адміністративне правопорушення, з огляду на таке.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, суддя суду першої інстанції послався на такі докази.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18№ 387077 від 25 червня 2021 року, ОСОБА_1 в цей день о 18.10 годині по вул. Суворова в смт. Новопсков Старобільського району Луганської області, в порушення п. 2.9аПравил дорожнього руху, керував автомобілем Chery М11 в стані алкогольного сп`яніння. У встановленому законом порядку огляд проводився зі згоди водія із застосуванням приладу «Драгер» у присутності двох свідків.

Даний протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, серед іншого в ньому зазначено суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

У цьому протоколі наявні власноручні підписи ОСОБА_1 під відміткою про роз`яснення йому прав та обов`язків, передбачених ст. 63 Конституції України, ст.268 КУпАП, а також щодо ознайомлення його зі змістом протоколу та отримання ним його копії.

Отже відповідні доводи апеляційної скарги про порушення процесуальних норм в цій частині є надуманими.

Окрім того, в цьому протоколі наявний запис про передачу транспортного засобу ОСОБА_5 для здійснення заїзду до будинку власника.

В апеляційному суді свідок ОСОБА_5 пояснив, що заїзд до домоволодіння належного ОСОБА_1 транспортного засобу Chery М11 здійснював ОСОБА_6 , який свідку приходиться зятем.

Такі розбіжності у змісті протоколу та поясненнях свідка щодо особи, якій був переданий транспортний засіб, не мають істотного значення, оскільки не впливають на висновки суду про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Законодавство про адміністративні правопорушення не передбачає обов`язкової участь захисника при складанні щодо особи протоколу про адміністративне правопорушення, тому твердження апелянта про позбавлення ОСОБА_1 можливості скористатись допомогою адвоката не ґрунтуються на вимогах закону.

Матеріали справи не містять жодних даних на підтвердження наявності у ОСОБА_1 вад зору, у зв`язку з чим посилання в апеляційній скарзі на неможливість ним прочитати зміст копії документу, що був вручений останньому, є безпідставними.

Разом з тим апеляційна скарга містить суперечливі доводи, оскільки захисник далі вказує, що ОСОБА_1 не надали належно складеної копії протоколу про адміністративне правопорушення, що не відповідає дійсності.

Відсутність пояснень ОСОБА_1 в цьому протоколі, не вказує про його не відповідність вимогам ст. 256 КУпАП, адже матеріали справи не свідчать про наявність у особи, щодо якою було складено вказаний протокол, наміру надати будь-які пояснення.

У відповідності до національного законодавства протокол про адміністративне правопорушення, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді судом справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

З урахуванням правової позиції, викладеній в рішенні ЄСПЛ по справі «Карелін проти Російської Федерації» протокол про адміністративне правопорушення не може визнаватись автоматично недопустимим доказом, а підлягає оцінці із сукупністю з іншими доказами.

Зазначені обставини в цьому протоколі підтверджуються іншими доказами.

У відповідності до письмових пояснень свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , в їхній присутності ОСОБА_1 25 червня 2021 року проходив тестування на приладі «драгер» на визначення стан сп`яніння, результат якого склав 1.55 проміле.

Апеляційний суд відкидає доводи апелянта, що свідки події працівником поліції опитані не були, адже відповідні письмові пояснення вказаних свідків наявні в матеріалах справи.

Окрім того, ці свідки були безпосередньо допитані при апеляційному перегляді, які підтвердили обставини зазначені в їхніх письмових поясненнях. Також свідок ОСОБА_2 зазначив, що в його присутності ОСОБА_1 пояснював, що не був водієм автомобіля Chery М11.

Згідно з роздруківкою тестування на алкоголь за допомогою приладу «DragerАlcotest 6810» результатом тесту склав 1,55 ‰.

Апеляційним переглядом встановлено, що суддею відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Посилання в апеляційній скарзі про недопустимість доказу, на який послався суддя в постанові, - а саме відеозапис, оскільки його здійснено невідомим пристроєм, не занесено до протоколу, як на окрему підставу для скасування постанови судді є необґрунтованими, оскільки цей доказ отриманий в порядку, передбаченому ст. 251 КУпАП.

Цим відеозаписом зафіксовані обставини керування ОСОБА_1 автомобілем Chery М11, чим спростовується версія захисника, за якої ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а записи зроблено в інший час, ніж вказано в протоколі про правопорушення.

Найменування файлу «video_2021-06-25_00-56-40» не свідчить, що це запис зроблено пів на першу годину ночі, як це стверджує захисник. Цей запис об`єктивно свідчить, що його зроблено у світлий час доби.

Відсутність в постанові судді вказівки на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис не тягне за собою безумовної підстави для визнання цього доказу недопустимим, оскільки вимоги до постанови судді про накладення адміністративного стягнення та до постанови по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів не є тотожними. Отже правова позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, з посиланням на вимоги ч. 3 ст. 283 КУпАП, стосується іншої правої ситуації - розгляду справи посадовою особи уповноваженого підрозділу Національної поліції вказаної категорії справ.

Свідок ОСОБА_4 , який правопорушнику ОСОБА_1 приходиться сином, пояснив, що 25 червня 2021 року його батько ОСОБА_1 за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, автомобілем Chery М11 не керував. На прохання його батька, який перебував на пасажирському місці автомобіля, він керував цим автомобілем. Після того, як він привіз батька до дому, він вийшов у своїх справах, що відбувалось надалі йому не відомо.

Апеляційний суд критично відносить до цих показань свідка ОСОБА_4 , оскільки він є близькою людиною ОСОБА_1 , у зв`язку з чим може бути зацікавлений в результатах розгляду справи.

Також свідок ОСОБА_2 не спростовував обставини керування ОСОБА_1 автомобілем Chery М11, а його посилання по пояснення правопорушника, тобто показання з чужих слів, у даному випадку не підтверджуються іншими доказами.

За таких обставин у цій справі поза розумним сумнівом доведені події керування ОСОБА_1 транспортним засобом, що передувало складанню протоколу про адміністративне правопорушення.

Апеляційний суд враховує, що справу про адміністративне правопорушення розглянуто за відсутності ОСОБА_1 .

Суддею при розгляді цієї справи вживались заходи для належного повідомлення ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи.

Стаття 268 КУпАП не передбачає обов`язкової участі особи при розгляді справи за ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому винесення постанови за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у даному випадку, не є підставою для її скасування.

Апеляційним судом шляхом проведення апеляційного розгляду за участі ОСОБА_1 та його захисника Потапенка Р.Р., було відновлено права особи, що притягається до адміністративної відповідальності, перевірені доводи цієї особи, проте не встановлено підстав для закриття справи.

Отже розгляд суддею справи за відсутності правопорушника не вплинуло на висновок судді про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що відсутні передбачені законом підстави для скасування постанови судді та закриття провадження по справі відповідно до вимог п. 1 ст.247 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП

ПОСТАНОВИВ

Поновити захиснику Потапенку Р.Р. строк апеляційного оскарження постанови судді Новопсковського районного суду Луганської області від 14 липня 2021 року.

Апеляційну скаргу захисника Потапенка Р.Р. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову судді Новопсковського районного суду Луганської області від 14 липня 2021 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.

Постанова набирає чинності негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя В.Ф. Люклянчук