АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

м. Чернівці « 24 » квітня 2007 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

Головуючого             Горецької C.O.

Суддів                       Семенюка К.М., Станковської Г.А.

за участю прокурора Сулятицького І.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Сокирянського районного суду Чернівецької області від 15 лютого 2007 року.

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком                        ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з середньою освітою, не працюючий, не одружений, раніше судимий:

·       17 .07.1987 року Жовтневим районним судом м. Маріуполя Донецької області за ст.ст. 140 ч.З, 43 КК України (в ред. 1961 року) на чотири роки позбавлення волі з конфіскацією майна;

·       13.03.1992 року Красноградським районним судом Харківської області за ст. 81 ч.З КК України (в ред. 1961 року) на три роки позбавлення волі;

Справа №11-146 /2007р.              Головуючий у І інстанції: Побережна О.Д.

Категорія: ст.289 ч.2 КК України      Доповідач: Семенюк К.М.

·       15.02. 1995 року Дзержинським районним судом м. Харкова за ст.ст. 17- 229-6 ч.2, 43 КК України (в ред. 1961 року) на один рік чотири місяці позбавлення волі;

·       18.03.1999 року Костянтинівським міським судом Донецької області за ст. ст. 229 -1 ч.2, 17-229-1 ч. 2, 42, 26 КК України (в ред. 1961 року) на дев'ять років позбавлення волі;

·       звільнений постановою Балаклійського районного суду Харківської області від 08.06.2005 року умовно - достроково на один рік, три місяці, дев'ятнадцять днів;

·       11 жовтня 2006 року Сокирянським районним судом Чернівецької області за ст.ст. 122 ч.1 , 185 ч.З, 71 КК України натри роки шість місяців позбавлення волі, -

засуджений за ст. 289 ч. 2 КК України на п'ять років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів до призначеного покарання частково приєднано покарання за вироком Сокирянського районного суду Чернівецької області від 11.10.2006 року і остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у вигляді п'яти років шість місяців позбавлення волі.

Міра запобіжного заходу залишена у вигляді утримання під вартою.

Строк відбуття покарання відраховується з 12.09.2006 року.

Вирішено питання з речовими доказами.

Згідно вироку ОСОБА_1 18 червня 2006 року в другій годині,

перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою заволодіння

транспортним засобом, проник в гараж ОСОБА_2, розташований за

адресою   АДРЕСА_2   та   незаконно   заволодів

транспортним засобом ВАЗ - 2107 НОМЕР_1. Того ж дня керуючи викраденим автомобілем скоїв дорожньо - транспортну пригоду чим завдав потерпілому збитків на суму 1000 грн.

03 липня того ж року ОСОБА_1 повторно незаконно заволодів транспортним засобом ВАЗ - 2107 НОМЕР_1 потерпілого ОСОБА_2, який використовував до моменту затримання працівниками міліції 05.07.2006 року.

На вказаний вирок засуджений подав апеляцію, в які просить вирок суду скасувати, так як на його думку досудове слідство було проведено не об'єктивно, а рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи, які були встановлені під час судового розгляду.

Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію, думку прокурора, який просив залишити вирок суду без змін,

перевіривши матеріали справи в межах поданої апеляції та обговоривши її доводи, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає.

Вина ОСОБА_1 в незаконному заволодінню транспортним засобом, вчиненому повторно, з проникненням в приміщення, доведена зібраними по справі доказами, які належним чином оцінені судом і яким дана правильна юридична оцінка.

Так, з матеріалів справи вбачається, що засуджений, як під час досудового слідства, так і під час розгляду справи в судовому засіданні добровільно давав покази стосовно скоєного злочину (а.с. 18-20, 43-44,71,177-178), зокрема він пояснив, що 18 червня 2006 року приблизно о другій годині скоїв угон автомобіля ВАЗ - 2107 НОМЕР_1, з гаража потерпілого ОСОБА_2, розташованого АДРЕСА_2. Після того як скоїв дорожньо - транспортну пригоду повернув автомобіль під ворота потерпілого. 03 липня того ж року також вчинив угон вказаного автомобіля та використовував його в своїх цілях.

Свої покази ОСОБА_1 підтвердив під час відтворення обстановки і обставин події з його участю ( а.с. 45-46).

Вина ОСОБА_1 знайшла своє підтвердження, крім його особистого зізнання, іншими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Так, потерпілий ОСОБА_2 показав, що 17 червня 2006 року біля 22 год. у нього дома знаходився ОСОБА_1 з яким він вживав спиртні напої. Через деякий час засуджений пішов. Ранком 18 червня 2006 року біля воріт він виявив свій автомобіль ВАЗ - 2107 НОМЕР_1 у пошкодженому стані і зрозумів , що це міг зробити ОСОБА_1 Він відшукав останнього і той зізнався, що скоїв угон автомобіля.

Зазначені покази знайшли своє підтвердження під час оголошення в судовому засіданні показів свідків ОСОБА_3 (а.с. 54), ОСОБА_3 (а.с. 23-24).

Крім того 03 липня 2006 року засуджений ще раз незаконно заволодів транспортним засобом. Лише через декілька днів органи міліції знайшли автомобіль поблизу с Ломачинці Сокирянського району.

Таким чином, суд вірно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ст. 289 ч.2 КК України, а тому твердження апелянта, що вирок суду не відповідає фактичним обставинам справи, а також досудове слідство було проведено не об'єктивно є безпідставними.

Що стосується міри покарання то вона обрана засудженому з урахуванням вимог ст.ст. 65-67 КК України.

При цьому суд врахував ступень тяжкості скоєного ним злочину, особу винного, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання і призначив йому мінімальну міру покарання передбачену санкцією ст.289 ч.2 КК України.

При призначенні остаточної міри покарання суд вірно застосував ч.4 ст.71 КК України та за сукупністю злочинів до призначеного покарання частково приєднав невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Виходячи з вище наведеного, колегія суддів вважає, що призначене судом ОСОБА_1 покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Керуючись ст.ст. 365,366 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області, -

УХВАЛИЛА:

Вирок Сокирянського районного суду Чернівецької області від 15 лютого 2007 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін, а його апеляцію без задоволення.