УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

02 листопада 2021 року справа № 9901/391/21

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Паламар П.Г., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Черкаського апеляційного суду про визнання дій незаконними та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; далі - позивач) з позовом до Черкаського апеляційного суду (18001, м. Черкаси, вул. Гоголя, 316; далі - відповідач), в якому просить:

-визнати протиправними дії Черкаського апеляційного суду щодо втручання в автоматизовану систему документообігу суду 20 квітня 2021 року під час автоматизованого розподілу між суддями кримінальної справи №705/3713/20;

-стягнути на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 10000 грн.

Вивчивши позовну заяву, суддя вважає, що вона не відповідає вимогам ст. 160, 161 КАС України, а тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, виходячи з наступного.

Частиною 2 статті 160 КАС України унормовано, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 КАС України, кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

За приписами ч. 1 ст. 43 КАС України, здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Позовна заява подана від імені ОСОБА_1 , однак до суду не надано належним чином завірених доказів адміністративно-процесуальної правоздатності (копія паспорта та РНОКПП).

Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Однак, в порушення вищевказаної норми статті 160 КАС України, позивач в позовній заяві не викладає обставини про порушення його прав в частині втручання в автоматизовану систему документообігу суду 20 квітня 2021 року під час автоматизованого розподілу між суддями кримінальної справи №705/3713/20.

Суддя наголошує, що відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

При цьому, право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Суд зазначає, що спірні дії відповідача не стосуються безпосередньо прав та інтересів позивача, оскільки регулює питання організації діяльності суду. Отже, правовідносини, в яких позивач не бере безпосередньої участі.

ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").

Також у постанові від 21.04.2021 у справі №640/7102/20 Верховний Суд зазначив, що адміністративний суд не має юрисдикції для розгляду справи і відмовляє у відкритті адміністративного провадження виключно у разі встановлення обставин, що свідчать про очевидну відсутність законного інтересу (матеріально-правової заінтересованості).

Оскільки позивач не є учасником (суб`єктом) спірних правовідносин і вони не породжують безпосередньо для позивача жодних прав та обов`язків, твердження позивача про порушення його прав, суд вважає необґрунтованим.

Тому позивач на виконання п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України має зазначити в позовній заяві обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями та діями власних прав, свобод та інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Як встановлено судом, позовна заява ОСОБА_1 подана до суду в електронній формі через систему «Електронний суд».

Відповідно до ч. 9 ст. 44 КАС України, у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Таким чином, позивачу необхідно подати до суду докази направлення відповідачу матеріалів позовної заяви з додатками листом з описом вкладення.

Крім того, приписами ч. 3 ст. 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, з подальшими змінами та доповненнями.

Водночас, ставки сплати судового збору встановлено ч. 2 ст. 4 Закону №3674-VI, відповідно до якої за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону №3674-VI, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від 15 грудня 2020 року № 1082-IX встановлено розмір прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб на 2021 рік, а саме у місячному розмірі з 1 січня - 2270грн.

Суд враховує, що позивач, не є суб`єктом, на якого розповсюджуються пільги щодо сплати судового збору визначені ст. 5 Закону України "Про судовий збір" щодо позовних вимог про визнання протиправними дії відповідача щодо втручання в автоматизовану систему документообігу суду 20 квітня 2021 року під час автоматизованого розподілу між суддями кримінальної справи №705/3713/20.

При чому, позивач не є особою, яка звільнена від сплати судового збору в розумінні п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону №3674-VI.

Аналогічні висновки викладені в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 02 травня 2019 року у справі №9901/167/19.

Отже, позивач має надати суду доказ сплати судового збору у розмірі 726,4грн. (908*80%) на рахунки Черкаського окружного адміністративного суду або належні докази звільнення від його сплати.

Щодо вимоги про відшкодування шкоди, суддя зазначає про таке.

Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб під час здійснення повноважень.

Частиною 5 статті 21 КАС України встановлено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами у порядку цивільного або господарського судочинства.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

Позивачем не зазначено ціну позову та розрахунку суми шкоди, яку позивач просить стягнути з відповідача, як і не надано в силу п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України доказів завдання моральної шкоди щодо завдання психічних напружень і т.д.

Таким чином, позивачу необхідно здійснити обгрунтування позовних вимог з наданням доказів та зазначити ціну позову з його розрахунком.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, суддя встановив, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України, що має наслідком на підставі ч.1 ст.169 КАС України залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169 КАС України, суддя,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Черкаського апеляційного суду про визнання дій незаконними та відшкодування моральної шкоди - залишити без руху.

Надати позивачу строк тривалістю п`ять днів з моменту отримання копії даної ухвали, протягом якого останній має усунути недоліки позовної заяви.

У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Петро ПАЛАМАР