АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                                              УХВАЛА

                                     ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

03 листопада 2010 року                                                                                          м. Одеса

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду  Одеської області в складі:

 головуючого                              Косогор Г.О.

 суддів                               Ткачук О.О., Ісаєвої Н.В.

 при секретарі                             Олініченко Н.В.

розглянувши у  відкритому судовому засіданні  у м. Одесі  цивільну справу за апеляційною скаргою заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора Одеської області на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 11 травня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання права власності на земельні ділянки,

                                                              встановила:

У квітні 2007 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання права власності на наступні земельні ділянки: земельну ділянку площею 6, 60 га, розташовану на території Миколаївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, масив №53 ділянка №8, та земельну ділянку площею 8, 19 га, розташовану на території Миколаївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, масив №52 ділянка №5.

У судовому засіданні суду першої інстанції сторони заявили клопотання про укладення мирової угоди по справі, яка була визнана ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 11 травня 2007 року.

На дану ухвалу була принесена апеляційна скарга заступником Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора Одеської області, в якій ставиться питання про скасування ухвали суду першої інстанції та передачу справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідача, яка доповіла зміст оскаржуваної ухвали, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає  задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.5 ст. 175 ЦПК суд відмовляє у визнанні мирової угоди, якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

Постановлюючи ухвалу про затвердження мирової угоди, суд усупереч зазначеним вимогам закону погодився на  відчудження земельних ділянок з порушенням чинного законодавства, порушивши тим самим права та інтереси  окремих юридичних осіб і держави. Подібне порушення цивільного процесуального закону є підставою для скасування постановленої у справі ухвали про визнання мирової угоди.

Справа №22ц–17473/2010                                                                 Головуючий 1- ої інстанції

                           Іванчук В.М.

    Категорія: 7                                                                                                      Доповідач: Косогор Г.О.

        Згідно ст. 311 ч.1 п.4 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, є порушення норм матеріального чи процесуального

права, які призвели до неправильного вирішення питання.

        Статтею 13 Конституції України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Стаття 188 Земельного Кодексу України передбачає, що здійснення державного контролю за використанням та охороною земель здійснюється уповноваженими органами виконавчої влади по земельним ресурсам.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами затверджено мирову угоду щодо відчуження двох земельних ділянок площею 6,60 га та 8,19 га на теріторії Миколаївської сільської ради Білгород-Дністровського району, які визнані землями сільськогосподарського призначення згідно зі ст.22 Земельного Кодексу України.

Однак, уповноважений орган виконавчої влади по земельним ресурсам, а саме - Головне управління Держкомзему у Одеській області  та органи місцевого самоврядування — Миколаївська сільска рада Білгород — Дністровського району Одеської області до участі у справі не залучались.

Поза увагою суду  залишилися вимоги п. 15 Перехідних положень Земельного Кодексу України про встановлення мараторію на відчуження земель сільскогосподарського призначення, включаючи й земельні частки (паї), до 01.01.2012 року, у той час як  зазначені земельні ділянки відносяться саме до категорії земель, які не підлягають відчуженню.

Окрім того, справа розглянута з порушенням правила виключної підсудності згідно  ч.1 ст.114 ЦК України.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія дійшла до висновку, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа - направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 311 ч.1 п.4, 313-315 ЦПК України, судова колегія, -

                                                ухвалила:

Апеляційну  скаргу заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора Одеської області - задовольнити.

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 11 травня 2007 року - скасувати.

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання права власності на земельні ділянки, - направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, а саме за правилами виключної підсудності - до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області.  

Ухвала набирає законної сили з моменту їїпроголошення та  може бути оскарженана протязі двадцяти днів з дня проголошення до суду касаційної інстанції.

Головуючий :                                                        Г.О. Косогор

Судді :                                                                    О.О. Ткачук

                                                                                Н.В. Ісаєва