Справа № 137/931/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" жовтня 2021 р.

Літинський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Верещинської Я.С.

за участю секретаря Хижук Л.І.

сторін у справі: позивачки ОСОБА_1

представника відповідача-адвоката Гембери С.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт. Літин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом про зміну способу стягнення аліментів, визначеного рішенням Літинського районного суду Вінницької області від 02.09.2014 по справі №137/1803/14-ц, та стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки від всіх видів заробітку(доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до її повноліття починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка посилалась на те, що 16.03.2010 розірвано шлюб між відповідачем та позивачкою. Під час шлюбу у них народилася дочка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу, дочка ОСОБА_3 залишилася проживати з позивачкою, та знаходиться на її утримані по даний час. Усі обов`язки, щодо утримання та виховання дитини несе самостійно. Відповідно до рішення Літинського районного суду Вінницької області від 02.09.2014 по справі №137/1803/14-ц стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі 300 гривень щомісячно, починаючи з 18.08.2014 і до повноліття дочки. Зазначає, що згідно Закону України «Про Державний бюджет на 2021 рік» прожитковий мінімум дітей віком від 6 до 18 років з 1 липня 2021 року становить 2510 гривень. Відповідно до чинного законодавства, гарантований мінімальний розмір аліментів становить 50% від прожиткового мінімуму. Таким чином, для дітей віком від 6 до 18 років мінімальні виплати складатимуть -1255 гривень, а відповідно до рішення суду із відповідача підлягають стягненню аліменти у твердій сумі лише в сумі 300 гривень. Тому змушена звернутися до суду з вказаним позовом, оскільки існують підстави для збільшення розміру стягуваних аліментів.

Ухвалою Літинського районного суду Вінницької області від 31.08.2021 провадження у справі відкрито у порядку спрощеного позовного провадження та призначено розгляд по суті на 28.09.2021 із викликом сторін.

27.09.2021 від представника відповідача-адвоката Гембери С.В. надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній просить позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково, визначивши розмір аліментів, які щомісячно підлягають сплаті на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Свій відзив мотивує тим, що позовні вимоги ОСОБА_2 визнає частково, вважає, що в повній мірі вони необгрунтовані, оскільки грунтуються на обставинах, які не відповідають дійсності. В частині 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку відповідач погоджується з тим, що розмір аліментів, призначений за рішенням Літинського районного суду Вінницької області від 02.09.2014 у справі №137/1803/14-ц на даний час не відповідає мінімально гарантованому їх розміру, передбаченому чинним законодавством. Водночас, звертає увагу суду на той факт, що згідно інформації Літинського районного відділу ДВС Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) від 14.01.2021 № 326/18.9-25 вказаним органом на підставі ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» починаючи з вересня місяця 2018 року самостійно проводиться стягнення з ОСОБА_2 аліментів у розмірі, більшому від того, який встановлений рішенням Літинського районного суду Вінницької області, а саме у розмірі 50% від прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку. Представник відповідача зазначає, що твердження позивачки про те, що відповідач за станом здоров`я та своїм фінансовим станом взмозі платити аліменти в тому розмірі, в якому вона вимагає, не відповідають дійсності, оскільки будь-яких доказів в обгрунтування зазначених обставин позивачка не надає. Як і посилаючись у своїй позовній заяві на п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006, позивачка жодних доказів на підтвердження змін матеріального або сімейного стану відповідача, поліпшення його здоров`я, які б давали суду підстави для зміни способу аліментів шляхом стягнення з ОСОБА_4 1/4 усіх його доходів щомісячно, не надала. Представник відповідача при вирішенні даного спору просить врахувати ряд обставин, які мають істотне значення для правильного розгляду справи: 1) мінімально гарантований розмір аліментів, які стягуються наразі з відповідача становить для нього фінансовий тягар, оскільки ОСОБА_2 є безробітним та більше 10 років офіційно не працює; 2) ОСОБА_2 перебуває в офіційному шлюбі з ОСОБА_5 , їхня сім`я існує виключно за рахунок доходів дружини відповідача; 3) на утриманні в ОСОБА_2 та ОСОБА_5 перебувають двоє неповнолітніх дітей - сини ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_4 ; 4) батьки відповідача є непрацездатними особами, оскільки перебувають на пенсії, а батько ОСОБА_8 ще й потребує постійного догляду з боку відповідача, оскільки є хворим; 5) будь-якого майна у власності відповідача немає.

28.09.2021 від позивачки ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, у якій просить відзив відповідача на позовну заяву відхилити повністю. Свою відповідь на відзив позивачка мотивує тим, що відзив на позовну заяву не відповідає вимогам п.1, 2 ч. 3 ст. 178 ЦПК України, так як відповідь на позовну заяву не містить будь-яких відомостей про найменування (ім`я) позивача; та не містить будь-яких відомостей про відповідача, тому є неприйнятним та підлягає відхиленню. Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідачем зазначенні заперечення щодо позовних вимог які є необгрунтованими, а до відповіді на відзив долучено ксерокопії документів, які в порушення вимог ч.2 ст.95 ЦПК України не засвідченні належним чином, тому дані документи є неприйнятними.

Ухвалою від 28.09.2021 відкладено розгляд справи на 25.10.2021 для надання представнику відповідача-адвокату Гембері С.В. можливості подати заперечення на відповідь на відзив.

Відповідач своїм правом на надання заперечення на відповідь на відзив не скористався.

Позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні 25.10.2021 позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Представник відповідача-адвокат Гембера С.В. у судовому засіданні 25.10.2021 просив позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково, визначивши розмір аліментів, які щомісячно підлягають сплаті на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. В іншій частині позовних вимог просив відмовити. В судовому засіданні надав оригінали документів, копії яких було приєднано до відзиву на позовну заяву, а саме: свідоцтва про народження дітей, свідоцтво про шлюб, розрахунок Літинського РВ ДВС. Просив оглянути вищевказані документи в судовому засіданні та визнати причину неподання їх разом із відзивом поважною, оскільки на той момент відповідач оригіналів йому не надав, а тому і не міг надати іх суду або належним чином засвідчити копії.

Згідно ч.8 ст. 83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Судом встановлено, що представником відповідача обґрунтовано неможливість подання доказів з причин, які не залежали від нього, а тому подані ним докази прийнято та оглянуто в судовому засіданні.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового процесу та дослідивши матеріали справи, вважає встановленими наступні обставини.

Сторони у справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданою Відділом реєстрації актів цивільного стану Літинського районного управління юстиції (а.с.8).

16.03.2010 розірвано шлюб між відповідачем та позивачкою Відділом реєстрації актів цивільного стану Літинського районного управління юстиції Вінницької області, про що в Книзі реєстрації розірвання шлюбів зроблено відповідний актовий запис за №17, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 виданим 16.03.2010 (а.с.9).

Рішенням Літинського районного суду Вінницької області від 02.09.2014 по справі №137/1803/14-ц стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі 300 гривень щомісячно, починаючи з 18.08.2014 і до повноліття дочки(а.с.10-12), та видано судом виконавчий лист №137/1803/14-ц від 10.09.2014 (а.с.13).

Постановою від 13.01.2021 відкрито виконавче провадження ВП №64098753 за виконавчим листом №137/1803/14-ц виданим Літинським районним судом Вінницької області 10.09.2014 (а.с.14).

Разом із ОСОБА_1 проживає її неповнолітня дочка ОСОБА_3 , 2004 року народження, за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою №2299 виданою Літинською селищною радою 20.08.2021 (а.с.15).

Із оглянутих в судовому засіданні оригіналів документів: свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 видане Відділом РАЦС Вінницького міського управління юстиції Вінницької області 18.01.2010 свідчить про те, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.30); свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 видане Відділом ДРАЦС Вінницького міського управління юстиції Вінницької області 04.10.2013 свідчить про те, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.31); ОСОБА_2 03 вересня 2011 року уклав шлюб із ОСОБА_11 згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 виданого Відділом ДРАЦС Вінницького міського управління юстиції Вінницької області (а.с.32); ОСОБА_2 станом на 30.12.2020 має заборгованість зі сплати аліментів з листопада 2017 року в сумі 33061грн, згідно розрахунку Літинського районного відділу ДВС, з вересня 2018 року ОСОБА_2 нараховується заборгованість в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку(а.с.33).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно ч.1 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

Згідно ч.3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Частина перша статті 182 СК України передбачає, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно із ч.1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ст. 192 розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

Крім того, пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів, у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки). При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст.192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Аналізуючи надані сторонами докази в їх сукупності, суд вважає, що позивачем доведено підстави для зміни способу стягнення аліментів, передбачених ст.181,182 СК України.

Крім того, у відповідності до ч.2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (станом на дату звернення до суду із даним позовом) прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 липня - 2510 грн на одну особу в розрахунку на місяць, який визначає вартісну величину достатнього для забезпечення нормального функціонування організму дитини, збереження її здоров`я, забезпечення набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Враховуючи вищенаведене, суд при розгляді вимог позивачки про зміну способу стягнення аліментів враховує те, що після ухвалення попереднього рішення суду про стягнення аліментів змінився визначений положеннями Сімейного кодексу України мінімальний розмір аліментів, відтак попередньо визначений судом розмір аліментів цим вимогам не відповідає, та не може у повній мірі забезпечити гармонійного розвитку дитини, тому суд вважає, що право дитини на належне утримання з боку батька порушене та підлягає судовому захисту.

Відтак, суд, проаналізувавши та оцінивши кожний аргумент, наведений учасниками справи, а також представлені сторонами докази, констатує той факт, що позивачем надано належні, достовірні та допустимі докази на підтвердження факту порушення прав дитини на належне утримання та її прав як одержувача аліментів з боку відповідача.

Обґрунтовуючи підстави звернення з цим позовом до суду з вимогою про зміну способу стягнення аліментів, позивачка посилається на те, що на даний час змінилося законодавство у частині мінімального розміру аліментів, який суттєво зріс, дитина перебуває на утриманні матері, однак її доходів не достатньо для утримання, тоді як стан здоров`я та матеріальне становище відповідача дозволяє утримувати спільну доньку.

На час розгляду справи судом, відповідачем не надано доказів, що свідчать про неможливість сплачувати аліменти на утримання дочки. Судом враховано, що відповідач є працездатним, фізично здоровим, що не заперечувалось його адвокатом. Той факт, що відповідач є безробітнім та більше 10 років офіційно не працює, не звільняє його від обов`язку забезпечувати належне утримання своєї неповнолітньої доньки та сплачувати аліменти у розмірі, достатньому для належного рівня її життя та забезпечення гармонійного розвитку дитини.

З огляду на наявність у відповідача ще двох малолітніх дітей 30.09.2013 та ІНФОРМАЦІЯ_4 , суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги та визначити аліменти в розмірі 1/5 частки від всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до її повноліття починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили.

Решту обставин, на які посилається адвокат Гембера С.В. суд відхиляє, вважає їх необгрунтованими та не підтвердженими належними доказами.

З приводу позиції представника відповідача щодо зміни способу стягнення аліментів замість 300 грн на стягнення аліментів у розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, то суд звертає увагу на те, що ухвалення такого рішення є порушенням положення ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України, оскільки спосіб стягнення коштів на утримання дитини визначається за вибором того з батьків, разом з яким проживає дитина. Такий висновок суду узгоджується із позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 11 березня 2020 по справі № 759/10277/18.

З огляду на викладене, суд вважає справедливим та обґрунтованим позов задовольнити частково та визначити розмір аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/5 частки від всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до її повноліття починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України необхідно стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 908,00грн, оскільки позивачка була звільнена від його сплати при зверненні до суду з даною позовною заявою.

Керуючись ст. 2, 5, 10-13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274, 279, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Змінити спосіб стягнення аліментів, визначений Рішенням Літинського районного суду Вінницької області від 02.09.2014 року по справі №137/1803/14-ц, та стягувати із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , паспорт серії НОМЕР_7 виданий Літинським РВ УМВС України у Вінницькій області 15 листопада 2003 року) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_8 , адреса: АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_9 виданий Ленінським РВ УМВС України у Вінницькій області 15 жовтня 2001 року) аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/5 частки від всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до її повноліття починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 908,00 грн.

В решті позовних вимог відмовити

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення в повному обсязі буде виготовлено протягом п`яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини.

Повний текст рішення складений 01.11.2021 року.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , адреса: АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_9 виданий Ленінським РВ УМВС України у Вінницькій області 15 жовтня 2001 року, РНОКПП НОМЕР_8 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса: АДРЕСА_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , паспорт серії НОМЕР_7 виданий Літинським РВ УМВС України у Вінницькій області 15 листопада 2003 року, РНОКПП НОМЕР_6 .

Суддя : Верещинська Я. С.