КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-cc/824/4652/2021 (369/9504/21) Слідчий суддя в 1-й інстанції: Янченко А.В.

Категорія: ст. 277 КПК України Доповідач: Масенко Д.Є.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Масенка Д.Є.

суддів Глиняного В.П., Паленика І.Г.

секретаря судового засідання Пуховець С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу захисника Цокур В.В., в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , на ухвалу слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 липня 2021 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 липня 2021 року відмовлено у задоволенні скарги адвоката Цокура Віталія Володимировича на повідомлення про підозру ОСОБА_1 в рамках кримінального провадження №12021116380000528 від 31.03.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України.

Приймаючи рішення, слідчий суддя вказав, що повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 28.04.2021 за своїм змістом та формою відповідає вимогам статті 277 КПК України, у зв`язку із чим прийшов до висновку про відмову у задоволенні скарги захисника.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, захисник Цокур В.В., в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу та доповнення до неї, в яких просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою задовольнити скаргу захисника Цокур В.В. на повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 28.04.2021 у кримінальному провадженні №12021116380000528 від 31.03.2021 року.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги захисник зазначає про наявність алібі у підозрюваного, оскільки він у проміжок часу з 21 год. 51 хв. 29.03.2021 по 09 год. 59 хв. 30.03.2021 перебував дома з дружиною і фізична відстань по прямій від місця перебування підозрюваного до місця розслідуваної події складає більше 12 км. Вказує, що єдиним доказом, на якому ґрунтується підозра, є використання особами, зафіксованими на відео під час вчинення кримінального правопорушення автомобіля марки «КІА RIO» н.з. НОМЕР_1 , який належав на момент вчинення інкримінованого правопорушення брату підозрюваного, проте факт використання невідомими особами автомобіля, який належить близькій особі ОСОБА_1 , не може бути достатнім для притягнення особи до кримінальної відповідальності шляхом повідомлення про підозру. Додає, що подія розслідуваного правопорушення, відповідно до відеозапису правопорушення, не містить зображень облич або інших ідентифікуючих відомостей, які б дозволяли пов`язувати особи правопорушників з підозрюваним.

Також в апеляційній скарзі захисник зазначає, що повідомлення про підозру ОСОБА_2 не вручалося 28.04.2021, а дії слідчого при спробі повідомити про підозру порушували право ОСОБА_2 на вільне пересування та право на захист, оскільки після завершення обшуку слідчий мав отримати згоду від власника квартири перебувати в ній та проводити процесуальні дії, зокрема повідомляти особі про підозру. Адвокат додає, що підозрюваний не затримувався на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення, запобіжний захід стосовно нього не обирався.

У підсумку автор апеляційної скарги звертає увагу суду на істотні порушення вимог КПК України та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Судове засідання по розгляду згаданої апеляційної скарги призначено слуханням в апеляційній інстанції на 26.10.2021, про що повідомлено належним чином учасників провадження, проте прокурор в судове засідання не прибув, про поважність причини своєї неявки суду не повідомив. Також, 25.10.2021 на адресу суду надійшло клопотання захисника Цокур В.В. про розгляд апеляційної скарги за його відсутності, у зв`язку із чим, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутність зазначених осіб, з урахуванням того, що їх явка не є обов`язковою, відповідно до вимог ч. 1 ст. 193, ст. 306 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні Бучанського РУП ГУ НП у Київській області перебувають матеріали кримінального провадження №12021116380000528, відомості про яке 31.03.2021 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України.

28.04.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України.

09.07.2021 адвокат Цокур В.В., в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , звернувся до слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області зі скаргою наповідомлення про підозру ОСОБА_1 в рамках кримінального провадження №12021116380000528 від 31.03.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України.

20 липня 2021 року ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області відмовлено у задоволенні вказаної скарги адвоката Цокура В.В.

Під час розгляду справи апеляційним судом, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість висновків слідчого судді в частині того, що повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 28.04.2021 за своїм змістом та формою відповідає вимогам статті 277 КПК України, виходячи з наступного.

Так, відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому ст. 278 КПК України, у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Письмове повідомлення про підозру в порядку, передбаченому ст. 276-278 КПК України, є початковим моментом притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Відповідно до вимог ч. 1 п.п. 4, 5 ст. 277 КПК України, письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням із прокурором.

Зміст письмового повідомлення про підозру має відповідати вимогам, передбаченим ч. 1 ст. 277 КПК України, а саме містити наступні відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

За змістом ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складання слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Отже, на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в повідомленні про підозру від 28.04.2021, вказано зміст підозри та правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (а.с. 8-10).

Посилання захисника в апеляційній скарзі на наявність у підозрюваного алібі, який у проміжок часу з 21 год. 51 хв. 29.03.2021 по 09 год. 59 хв. 30.03.2021 перебував дома з дружиною, те, що відстань від місця перебування підозрюваного до місця розслідуваної події складає більше 12 км., те, що відеозапис правопорушення не містить зображень обличчя або інших ідентифікуючих відомостей, які б дозволяли пов`язувати особи правопорушників з підозрюваним, колегія суддів визнає передчасними, оскільки вони стосуються доведеності вини особи, що не є предметом розгляду на даному етапі провадження, як і доводи апеляційної скарги з приводу того, що єдиним доказом, на якому ґрунтується підозра, є використання особами, зафіксованими на відео під час вчинення кримінального правопорушення, автомобіля марки «КІА RIO» н.з. НОМЕР_1 , який належав на момент вчинення інкримінованого правопорушення брату підозрюваного, проте підлягають перевірці на досудовому розслідуванні.

Крім того, до завдань суду на даному етапі провадження не належить оцінювати, наскільки повно органом досудового розслідування зібрано докази, що стосуються зазначеного кримінального провадження. Його завдання полягає в тому, щоб дослідити ті обставини кримінального провадження, про які органу досудового розслідування відомо на даний час.

Посилання захисника на те, що повідомлення про підозру ОСОБА_2 не вручалося, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи апеляційним судом, з урахуванням тих обставин, що ОСОБА_2 від отримання повідомлення про підозру відмовився у присутності двох понятих, про що обгрунтовано зазначив слідчий суддя.

Твердження апелянта про порушення права ОСОБА_2 на вільне пересування та права на захист, оскільки після завершення обшуку слідчий мав отримати згоду від власника квартири перебувати в ній та проводити процесуальні дії, зокрема повідомляти особі про підозру, не відповідає обставинам, встановленим під час судового засідання, з урахуванням тих обставин, що чинним КПК України не встановлено особливих вимог щодо місця вручення особі повідомлення про підозру. Порушень в діях слідчого вимог ч. 1 ст. 278 КПК України не вбачається.

Посилання автора апеляційної скарги на те, що підозрюваний не затримувався на місці вчинення інкримінованого кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення, запобіжний захід стосовно нього не обирався, не тягнуть за собою скасування оскаржуваного судового рішення та автоматичне визнання повідомлення про підозру незаконним та необгрунтованим.

На підставі викладеного, висновок слідчого судді про те, що повідомлена ОСОБА_1 28.04.2021 підозра відповідає вимогам ст. 277 КПК України, при її врученні дотримані вимоги ст. 278 КПК України, на переконання колегії суддів, ґрунтується на вимогах закону, у зв`язку із чим посилання захисника на істотні порушення вимог КПК України та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, є необгрунтованими.

За таких обставин, ухвала слідчого судді, відповідно до вимог ст. 370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, про що йде мова в апеляційній скарзі захисника, колегія суддів не вбачає.

Істотних порушень вимог КПК України при постановленні ухвали слідчим суддею, не встановлено.

Інші доводи апеляційної скарги, з урахуванням наведеного, не є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 194, 196, 277-278, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 липня 2021 року, якою відмовлено у задоволенні скарги адвоката Цокура Віталія Володимировича на повідомлення про підозру ОСОБА_1 в рамках кримінального провадження №12021116380000528 від 31.03.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Цокур В.В., в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

________________________ ___________________________ __________________________

Масенко Д.Є. Глиняний В.П. Паленик І.Г.