Справа №597/1308/21

Провадження №2/597/245/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" жовтня 2021 р. Заліщицький районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Дудяка С.В.

з участю:

секретаря судового засідання Богдана В.М.

позивачки ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Заліщики, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням

в с т а н о в и в:

Позивачка в позовній заяві та в судовому засіданні просить суд визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням, що знаходиться в АДРЕСА_1 , покликаючись на те, що відповідач ОСОБА_2 будучи її сином, зареєстрований в належній їй квартирі, однак фактично не проживає за місцем реєстрації, не цікавиться станом квартири, не бере участі у оплаті за послуги електро- та газопостачання, створюють їй незручності, порушує її права як власниці.

У зв`язку з цим, позивачка просить визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням.

Ухвалою суду 22.09.2021 року про відкриття провадження у справі відповідачу надано строк для подання відзиву на даний позов та роз`яснено наслідки його неподання без поважних причин.

Відповідач ОСОБА_2 відзиву на даний позов у визначений судом строк не подав, в судове засідання не з`явився і не повідомив суд про причини неявки, хоча про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд вважає, що відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин, а, тому, справу слід розглянути заочно без його участі, так, як проти цього не заперечує позивачка.

Відповідно до ст.178 ч.8 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення позивачки, свідка, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що справу слід вирішити за наявними матеріалами та задовольнити позов, виходячи із наступного:

У судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_2 .

Вищевказане стверджується рішенням виконавчого комітету Заліщицької міської ради народних депутатів №591 від 06.05.1992 року “Про дозвіл на продаж квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_1 ” та договором купівлі-продажу квартири від 21.05.1992 року, зареєстрованим в реєстрі за №1750.

Факт реєстрації відповідача у належній позивачці квартирі стверджується довідкою №4237 виданою 14.06.2021 року виконавчим комітетом Заліщицької міської ради Чортківського району Тернопільської області та будинковою книгою для прописки громадян, що мешкають у квартирі АДРЕСА_2 .

Згідно акту непроживання за місцем реєстрації, складеного комісією Заліщицької міської ради Чортківського району Тернопільської області, відповідач ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_2 непроживає.

Згідно ст.391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним свого права власності.

Згідно ст.321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно обмежений у цьому праві. Право власності складається з права володіння, користування і розпорядження, які є похідними і невід`ємними складовими права власності. Користуванням та володінням по відношенню до такого майна, як житлове приміщення, є в тому числі і право проживання в ньому.

Згідно ст.405 ЦК України та ст.156 ЖК УРСР член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку (ст.72 ЖК УРСР).

З наданих позивачкою доказів, та показів допитаної в судовому засіданні свідка ОСОБА_3 , встановлено, що відповідач дійсно понад рік не проживає у квартирі, належній позивачці, тому даний позов слід задовольнити та визнати відповідача ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Вирішуючи питання розподілу судових витрат по справі, суд вважає, що їх слід покласти на сторони в понесених ними розмірах.

Керуючись ст.ст.72, 156 Житлового кодексу УРСР, ст.ст.16, 321, 391 Цивільного кодексу України, ст.ст.10, 11, 76-81, 89, 141, 211, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 280-284, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Судові витрати по справі покласти на сторони в понесених ними розмірах.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст.ст.284, 354 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржене позивачкою протягом 30 днів з дня складення повного рішення суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду, а відповідачем протягом 30 днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення суду без задоволення.

Повне найменування сторін справи:

позивачка — ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач — ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне рішення суду складено 29.10.2021 року.

Суддя Степан ДУДЯК