Єдиний унікальний номер 233/1578/21

Номер провадження 22-ц/804/2198/21        

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2021  року         

м. Бахмут

справа № 233/1578/21

провадження № 22-ц/804/2198/21

Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ :

головуючого - Тимченко О.О.,

суддів: Мірути О.А., Хейло Я.В.,

за участю секретаря судового засідання – Цимбал Д.А.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – Комунальне некомерційне підприємство Костянтинівської міської ради «Стоматологічна поліклініка»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького апеляційного суду в м. Бахмут цивільну справу № 233/1578/21 за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Костянтинівської міської ради «Стоматологічна поліклініка» про скасування догани,

за апеляційною скаргою Комунального некомерційного підприємства Костянтинівської міської ради «Стоматологічна поліклініка»,

на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 18 травня 2021 року (суддя Наумик О.О.), ухваленого в приміщенні Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області, повне судове рішення складено 18 травня 2021 року,–

В С Т А Н О В И В:

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

В квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області з позовом, в обґрунтування якого посилалася на те, що 22.09.2020 року її звільнено з установи відповідача, з яким вона перебувала у трудових правовідносинах, за пунктом 1 статті 40 КЗпП України у зв`язку зі скороченням чисельності штату працівників. На теперішній час у провадженні Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області знаходиться цивільна справа № 233/4768/20 за її позовом до Комунального некомерційного підприємства Костянтинівської міської ради «Стоматологічна поліклініка» (КНП КМР «СП»), третя особа - КНП «БЛІЛ КМР», - «про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди», під час розгляду якої відповідачем було долучено до матеріалів справи Наказ від 07.07.2020 за №01-06/51 «Про винесення догани реєстратору медичному ОСОБА_1 ».

Вважає цей Наказ незаконним, оскільки вона не вчиняла дисциплінарного проступку, не порушувала трудової дисципліни та належним чином і в повному обсязі виконувала всі свої посадові  обов`язки. Вказала, що не знала про існування наказу №01-06/51 від 07.07.2020 і дізналася про нього в ході розгляду в суді іншої цивільної справи про поновлення на роботі. А тому вважає, що передбачений статтею 233 КЗпП України тримісячний строк звернення до суду з приводу оскарження Наказу № 01-06/51 пропустила з поважних причин. Представник власника не попереджав її про застосування до неї догани. З оскаржуваним наказом її ознайомлено не було. Вона дійсно надавала пояснення у зв`язку із скаргою у відношенні лікаря ОСОБА_2 . Вона не уявляла, що у зв`язку із даною скаргою може бути притягнена до відповідальності. Наказ 07.07.2020 № 01-06/51 вважає сфальсифікованим, як і акти про відмову у наданні пояснень, про відмову в ознайомленні з наказом №01-06/51.

Просила поновити строк для звернення до суду із позовом про оскарження незаконного наказу № 01-06/51 про винесення догани та скасувати наказ директора КНП «Міська стоматологічна поліклініка Костянтинівської міської ради» № 01-06/51 від 07.07.2020 року «Про винесення догани реєстратору медичному ОСОБА_1 .

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 18 травня 2021 року позов ОСОБА_1 до КНП Костянтинівської міської ради «Стоматологічна поліклініка» про скасування догани задоволено: скасовано наказ директора КНП «Міська стоматологічна поліклініка Костянтинівської міської ради», яке рішенням Костянтинівської міської ради від 24.09.2020 року № 6/104-2051 перейменоване в КНП Костянтинівської міської ради «Стоматологічна поліклініка м. Костянтинівка» - за № 01-06/51 від 07.07.2020 року «Про винесення догани медичному реєстратору ОСОБА_1 , поновивши ОСОБА_1 строк для звернення до суду з позовом про оскарження цього наказу. Стягнуто з КНП Костянтинівської міської ради «Стоматологічна поліклініка м. Костянтинівки» судовий збір у розмірі 908,00 грн в дохід держави.

Судове рішення мотивоване тим, що пропуск позивачем строку звернення до суду є поважним, а відсутність посилання в оскаржуваному наказі на суть проступку, на обставини, за яких вчинено проступок, на дату скоєння такого проступку, унеможливлюють надання судом оцінки доводам сторін щодо правомірності притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, що є безумовною підставою для скасування наказу про винесення догани.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

В апеляційній скарзі, поданій до апеляційного суду, КНП Костянтинівської міської ради «Стоматологічна поліклініка» посилається на порушення норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позову.

УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції було безпідставно поновлено позивачу строк на оскарження спірного наказу, оскільки до суду не було надано належних та допустимих доказів того, що стороні позивача про оскаржуваний наказ стало відомо не раніш, ніж в березні 2021 року, а не в грудні 2020 року, про що зазначено відповідачем у відзиві на позов, і позивач була позбавлена можливості протягом трьох місяців з дня отримання наказу оскаржити винесену їй 07.07.2020 року догану.

Крім того, через обрану судом першої інстанції форму позовного провадження, було унеможливлено з`ясування у сторони позивача обставин фактичного отримання/вручення спірного наказу, що, на думку скаржника, також вказує на факт передчасності оскаржуваного судового рішення.

УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ІНШІХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Від ОСОБА_1 відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив.

Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

ОСОБА_1 та її представник в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечували, просили її відхилити.

Представник КНП Костянтинівської міської ради «Стоматологічна поліклініка» в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

ОСОБА_1 перебувала у трудових правовідносинах з КНП «Міська стоматологічна поліклініка Костянтинівської міської ради», яке рішенням Костянтинівської міської ради від 24.09.2020 № 6/104-2051 (у загальному доступі в мережі Інтернет) перейменоване в КНП Костянтинівської міської ради «Стоматологічна поліклініка м. Костянтинівки», працювала реєстратором медичним повний робочий день; 22.09.2020 звільнена відповідно до пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України у зв`язку із скороченням штату. Зазначені обставини підтверджено відповідними записами у трудовій книжці позивачки.

21.10.2020 ОСОБА_1 звернулася до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області з позовом про поновлення на роботі на підприємстві відповідача, за яким 26.10.2020 у справі № 233/4768/20 відкрите провадження.

Наказом директора КНП «Міська стоматологічна поліклініка Костянтинівської міської ради» від 07 липня 2020 року № 01-06/51 за систематичне невиконання працівником професійних обов`язків, за фінансове втручання в роботу підприємства, у зв`язку з запобіганням корупційних дій збоку робітників підприємства, реєстратору медичному КНП «МСП КМР» Гаджиєвій Л.В. на підставі скарги від ОСОБА_3 та акту про відмову давати пояснення з приводу скарги, винесено догану.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Згідно із частиною 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційна скарга КНП Костянтинівської міської ради «Стоматологічна поліклініка» підлягає задоволенню.

МОТИВИ З ЯКИХ ВИХОДИВ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД, ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою, другою та п`ятою стаття 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.

Задовольняючи позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що пропуск позивачем строку звернення до суду є поважним, а відсутність посилання в оскаржуваному наказі на суть проступку, на обставини, за яких вчинено проступок, на дату скоєння такого проступку, унеможливлюють надання судом оцінки доводам сторін щодо правомірності притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, що є безумовною підставою для скасування наказу про винесення догани

Проте, погодитись з таким висновком суду першої інстанції не можливо з таких підстав.

За правилами статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Відповідно до статті 147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищестоящими щодо органів, вказаних у частині першій цієї статті.

Порядок застосування дисциплінарного стягнення визначений у статті 148 КЗпП України, відповідно до якого до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Саме на роботодавця покладено обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. Під час обрання виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Отже, під час розгляду справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.

Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин, умисно або з необережності.

Систематичним невиконанням обов`язків вважається таке, що вчинене працівником, який раніше допускав порушення покладених на нього обов`язків і притягувався за це до дисциплінарної відповідальності, проте застосовані заходи дисциплінарного чи громадського стягнення не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок.

Частинами 1-3 статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Встановивши, що наказ директора КНП «Міська стоматологічна поліклініка Костянтинівської міської ради» не містить обґрунтування про вчинення позивачем у справі дисциплінарного проступку, а сам наказ прийнятий на підставі скарги ОСОБА_3 на лікаря ОСОБА_2 і не стосується позивача у справі, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

Однак, колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині поновлення ОСОБА_1 строку для звернення до суду з позовом про скасування догани.

Працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення – в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки (частина перша статті 233 КЗпП України).

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06листопада 1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз`яснено, що встановлені статтями 228, 233 КЗпП України строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов`язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк. 

В постанові Верховного Суду України від 16 березня 2016 року у справі                          № 6-2426цс15 зроблено висновок, що «статтею 233 КЗпП України визначено три випадки обчислення початку перебігу строку звернення до суду. Так, перебіг строку звернення до суду починається у разі: вирішення трудового спору – з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права (тримісячний строк звернення до суду); розгляду справи про звільнення - з дня вручення копії наказу про звільнення (місячний строк звернення до суду); розгляду справи про звільнення - з дня видачі трудової книжки (місячний строк звернення до суду)».

Відповідно до статті 234 КЗпП у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.

Виходячи з аналізу прецедентної практики Європейського суду з прав людини щодо застосування пункту 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в аспекті «права на суд», тлумачення статті 233 КЗпП України, суд робить висновок, що початок перебігу строку звернення особи для захисту порушених законних прав та інтересів у сфері трудових правовідносин слід обчислювати від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про обставини порушення її прав.

Так, у статті 234 КЗпП України не передбачається переліку поважних причин для поновлення строку, оскільки їх поважність має визначається в кожному випадку, залежно від конкретних обставин. Вочевидь, що як поважні причини пропущення строку, встановленого в частині першій статті 233 КЗпП України, мають кваліфікуватися ті, які об`єктивно перешкоджали чи створювали труднощі для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.

Встановлено, що наказ про винесення догани позивачу у справі прийнято 07 липня 2020 року.

З позовом до суду про скасування дисциплінарного стягнення ОСОБА_1 звернулася 08 квітня 2021 року, тобто з пропуском строку, встановленого частиною 1 статті 233 КЗпП України.

Причини пропуску строку звернення до суду за захистом своїх трудових прав, позивач обґрунтувала тим, що про її притягнення до дисциплінарної відповідальності наказом відповідача від 07.07.2020 року № 01-06/51 вона дізналася в ході розгляду цивільної справи № 233/4768/20, відповідач не попереджав її про застосування до неї догани, з оскаржуваним наказом її ознайомлено не було, і що вона дійсно надавала пояснення у зв`язку із скаргою у відношенні лікаря ОСОБА_2 , і не мала уявлення, що у зв`язку із даною скаргою може бути притягнута до дисциплінарної відповідальності.

Встановлено, що провадження у справі № 233/4768/20 за позовом ОСОБА_1 до КНП «Міська стоматологічна поліклініка Костянтинівської міської ради» про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, відкрито ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 26 жовтня 2020 року.

Позивач, зазначає, що їй стало відомо про її притягнення до дисциплінарної відповідальності під час розгляду вищезазначеної справи. Проте, заперечуючи проти акту про відмову в ознайомленні з наказом № 01-06/51 від 07.07.2020 року, ОСОБА_1 не надано суду належних доказів на підтвердження конкретної дати, коли їй стало відомо про винесення догани стосовно неї.  Зазначене не було враховано судом першої інстанції.

Крім того, в матеріалах справи є копії актів від 07 липня 2020 року, підписаних інспектором з кадрів ОСОБА_4 , головною медсестрою ОСОБА_5 , реєстратором медичним ОСОБА_6 , зі змісту яких випливає, що ОСОБА_1 за їх присутності відмовилась писати пояснювальну записку на лист ОСОБА_3 (вхідний № 01-10/50 від 07.07.2020р.). О 15 годині 05 хвилин в кабінеті № 26, інспектор з кадрів ОСОБА_4 , ознайомила реєстратора медичного ОСОБА_1 з наказом № 01-06/51 від 07 липня 2020 року «Про винесення догани реєстратору медичному ОСОБА_1 ». ОСОБА_1 відмовилась підписувати те, що вона ознайомлена з наказом № 01-06/51 від 07.07.2020 року «Про винесення догани реєстратору медичному ОСОБА_1 »

Допитані в судовому засіданні суду апеляційної інстанції в якості свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтвердили, що ОСОБА_1 07 липня 2020 року в кабінеті № 26 дійсно була ознайомлена інспектором кадрів ОСОБА_4 про винесення догани стосовно неї, а сама ОСОБА_1 відмовилась від  підпису про ознайомлення з наказом. Також зазначили, що вони не перебувають в конфліктних відносинах з ОСОБА_1 , тому у суду апеляційної інстанції не має підстав ставити під сумнів їх пояснення.

Отже, апеляційним судом достовірно встановлено, що ОСОБА_1 стало відомо про догани  07 липня 2020 року, доказів яки б спростовували вищезазначені акті та пояснення свідків, суду не надано.

За таких обставин, підстави для поновлення строку, передбаченого статтею 233 КЗпП України, відсутні, а доводи апеляційної скарги в цій частині є обґрунтованими.

Проте необґрунтованими є доводи апеляційної скарги про те, що дана справа не підлягала розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Так, за пунктом 2 частини 1 статті 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи, що виникають з трудових відносин.

Частинами 1, 4, 5 статті 277 ЦПК України передбачено, що питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про залишення заяви відповідача без задоволення; розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням. Якщо відповідач не подасть у встановлений судом строк такі заперечення, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк з поважних причин.

Згідно із частинами 1, 3, 5, 7 статті 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмеженим першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач – разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

В резолютивній частині ухвали про відкриття провадження у справі від 12 квітня 2021 року судом першої інстанції зазначено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

В свою чергу, відповідач, отримавши копію ухвали про відкриття провадження у справі, не звертався в установлений строк до суду першої інстанції із заявою з запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Згідно із частиною 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Отже, колегія суддів враховуючи, що судом першої інстанції при вирішенні справи по суті були не в повній мірі з`ясовані обставини, що мають значення для справи, та зважаючи та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, доходить висновку про скасування судового рішення, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

За частиною 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі – у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

В даній справі позивач звернувся до суду з позовом про скасування догани, тобто з вимогами, за якими судовий збір сплачується на загальних підставах.

За подання апеляційної скарги відповідачем сплачено судовий збір у розмірі 1 362,00 грн. З огляду на те, що апеляційну скаргу відповідача задоволено, з позивача ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь КНП Костянтинівської міської ради «Стоматологічна поліклініка» витрати по сплаті судового збору, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства Костянтинівської міської ради «Стоматологічна поліклініка» задовольнити.

Рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 18 травня 2021 року скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Костянтинівської міської ради «Стоматологічна поліклініка» про скасування догани, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального некомерційного підприємства Костянтинівської міської ради витрати по сплаті судового збору, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 1 362,00 (одна тисяча триста шістдесят дві) гривень

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий        О.О.Тимченко

Судді:         О.А. Мірута

          Я.В. Хейло

Повний текст постанови складено 03 листопада 2021 року.

Головуючий                   О.О. Тимченко