Справа №2-671/2010 року

Р І Ш Е НН Я

І М Е Н Е М                      У К Р А Ї Н И

02 листопада   2010 року                                                                                                  м. Судак

Судацький міський суд Автономної Республіки Крим

у складі:

головуючого судді Морозової Л.М.

при секретарі   Усачової М.О.,

з участю:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідачів ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Судак

цивільну справу

за позовом

ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_8 про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу , суд -

                                                 В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися у суд з позовною заявою до ОСОБА_6, ОСОБА_8 про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу .

   Під час розгляду цієї справи позивачі ОСОБА_4, ОСОБА_3 надали суду заяви про залишення позовної заяви без розгляду. Судом були  ухвалені відповідні ухвали від 23 листопада 2010 року (а. с. 96) та від  02 грудня 2010 року (а.с.114) про залишення позовної заяви відносно цих  позивачів без розгляду.

    ОСОБА_5 у позові просила суд поновити її на роботу у кафе «Рив’єра» , розташоване у м. Судак ,АР Крим по АДРЕСА_1 якості офіціантки. Стягнути з відповідачів на її користь заробітну плату за весь час вимушеного  прогулу ( з 05 липня 2010 року по день розгляду справи) у розмірі, встановленому при прийомі на роботу ( 7 % від суми виручки зданої по закінченню зміни офіціантом).

    В позові посилалась на те, що між нею та  особою, виконуючою  організаційно – розпорядчі функції у кафе «Рив’єра», розташованому за адресою: м. Судак, АР Крим , АДРЕСА_1 було досягнуто узгодження про її прийом на роботу у кафе в якості офіціантки  на період курортного сезону 2010 року ( червень - вересень 2010 року ).

    У червні 2010 року вона була запрошена ОСОБА_6 на роботу. Працівниками кафе були проведені підготовчі роботи, пов’язані з відкриттям роботи кафе.

    26 червня 2010 року відбулось відкриття роботи кафе і вона стала виконувати обов’язки офіціантки.

Вона працювала через день, згідно графіку : 25.06.2010 року,27.07.2010 року; 29.06. 2010 року,01.07.2010 року,03.07.2010 року. Під кінець зміни 03.07.2010 року в 01 час.45 хв.04.07.2010 року відповідачкою ОСОБА_6. було сказано , що з нею припинено роботу.

  Вважає , що з нею був фактично , укладений договір на працю, з моменту допуску її до

виконання обов’язків офіціантки. Вона зверталась з письмовою заявою до голови Судацької міської ради їй було надано відповідь , що трудовий договір з нею мав  укладати тільки господар кафе  ОСОБА_8 З цих причин вона звернулась у суд.

    У суді представник позивача ОСОБА_1, позов підтримав, посилаючись на докази викладені у позові.

    Відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_8 позов не визнали.

Відповідач  ОСОБА_6. суду пояснила , що ніякого відношення до кафе вона не має. В кафе вона не працює. Її син ОСОБА_8 господар кафе «Рив’єра». По справі їй нічого не відомо. Весною до неї підходила ОСОБА_10 з розмовою про працевлаштування, але вона їй  роз’яснила, що це буде вирішувати її син після відкриття кафе.

    ОСОБА_8 суду пояснив, що він директор кафе «Рив’єра», але у кафе позивачка ОСОБА_5 не працювала і з нею він ніяких угод про працю не укладав. Тому просив у задоволенні позову відмовити. Представник  відповідачів ОСОБА_11 просив суд відмовити позивачці ОСОБА_5 у задоволенні позову, у повному обсязі.

      Вислухавши сторони ,  дослідивши письмові докази у справі : на а. с. 6-  лист на ім’я

позивачки про те, що дозвіл на ведення ресторанного хазяйства – кафе «Рив’єра»  видано підприємцю  ОСОБА_8; на а. с. 39 – відповідь головного інспектора праці АР Крим про те що у відомостях та табелях використання робочого часу позивачка не значиться; на а.с.41- ксерокопія акту перевірки №01-1051/1437 від 19 жовтня 2010 року державного інспектора праці в якому вказано , що ОСОБА_5 заяви про прийом на роботу в кафе «Рив’єра» не надавала , договір про прийняття на роботу в кафе з нею не укладався, згідно розрахункових відомостей  з липня по вересень 2010 року, вона в них не значиться; на

 а. с.42 – дозвіл на розміщення об’єкту  ресторанного  хазяйства на ім’я підприємця

  ОСОБА_8, кафе «Рив’єра»;на а. с. 43 – копія торгового патенту на ім’я  ОСОБА_8; на а. с. 78 – копія довідки про те , що ОСОБА_6  працює в ПОВ «Аква – Еко» головним бухгалтером  підприємства з 01.03.2004 року по теперішній час,

суд надходить до висновку , що у задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_8 про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу слід відмовити у повному обсязі

з наступних підстав.

   Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_6 дійсно в кафе «Рив’єра» не працює, тому  вона не може бути відповідачем у справі.

ОСОБА_12 підприємець і очолює кафе «Рив’єра», але доказів щодо укладення договору

про працевлаштування позивачки у кафе, та доказів ,що позивач ОСОБА_5 фактично працювала у кафе офіціанткою суду не надано.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивачкою  ОСОБА_5 та її представником ОСОБА_1, жодного доказу не надано суду.

  При таких обставинах позовна заява ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_8 про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу задоволенню не підлягає.

                 Керуючись ст.ст. 10,60,212,218 ЦПК України,  суд-

                                       В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_8 про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу  у повному обсязі.

    Апеляційна скарга  на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційний суду Автономної Республіки Крим через Судацький міський суд Автономної республіки Крим.

                          Головуючий                          Л.М. Морозова