ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

08 листопада 2021 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 750/5499/21

Головуючий у першій інстанції - Маринченко О. А.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1411/21

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого-судді Бобрової І.О.,

суддів: Мамонової О.Є., Шитченко Н.В.,

сторони:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 13 серпня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на період навчання дитини,

місце постановлення рішення судом першої інстанції - м. Чернігів,

дата складання повного тексту рішення суду першої інстанції - 13.08.2021,

В С Т А Н О В И В:

20 травня 2021 року (а.с.10 поштовий конверт) ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила стягнути на свою користь з останнього аліменти на період навчання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісяця, починаючи з дня подання заяви до суду та до закінчення навчання.

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що вона перебувала в зареєстрованому шлюбі із відповідачем, від якого мають дитину - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка на даний час є повнолітньою, проте продовжує навчання у Національному педагогічному університеті ім. М.П.Драгоманова на денній формі навчання. Відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, є працездатним, інших утриманців не має та має можливість сплачувати аліменти на період навчання доньки.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 13 серпня 2021 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на повнолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/7 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісяця на період її навчання в Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова до 30 червня 2024 року, але не більше як до досягнення нею 23 років, починаючи з 26 травня 2021 року. У задоволенні решти вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 908 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги та стягуючи аліменти на утримання повнолітньої доньки в розмірі 1/7 частки усіх видів заробітку (доходу), суд першої інстанції виходив з положень статті 199 СК України. Водночас судом враховано стан здоров`я відповідача, його працездатність та матеріальне становище, відсутність у відповідача інших дітей та наявність непрацездатної матері, відсутність рухомого та нерухомого майна, а також те, що донька сторін ОСОБА_3 продовжує навчання на денній формі навчання і хоча на бюджетній основі, однак потребує матеріальної допомоги, у зв`язку з чим визнав за можливе стягнути аліменти з відповідача на користь позивача на повнолітню доньку - ОСОБА_3 , в розмірі 1/7 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісяця на період її навчання, але не більше, як до досягнення нею 23 років.

Відмовляючи в задоволенні позову про стягнення аліментів у розмірі не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, суд першої інстанції виходив з того, що донька сторін досягла повноліття ІНФОРМАЦІЯ_3 , а тому правовий статус «дитина» на неї не розповсюджується, у зв`язку з чим відсутні підстави для стягнення аліментів у розмірі не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Крім того, суд не стягує аліменти з дня пред`явлення позову до суду, як просила позивач, а стягує їх з дня досягнення донькою сторін повноліття, оскільки приписами статті 199 Сімейного кодексу України визначено обов`язок батьків утримувати саме повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання, а на час звернення позивача до суду з позовом (20 травня 2021 року), донька сторін ще не досягла повноліття.

Позивач ОСОБА_1 , не погоджуючись із вказаним рішенням суду від 13.08.2021 через порушення судом норм матеріального і процесуального права, звернулась із апеляційною скаргою, в якій просить вказане рішення суду змінити та стягнути з відповідача на свою користь аліменти на повнолітню доньку в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку на період її навчання до 30.06.2024, але не більше як до досягнення нею 23 років, починаючи з 26.05.2021. Зазначає, що мати відповідача не є непрацездатною, що вона працює в КП «Чернігівська міська лікарня №2» Чернігівської міської ради. В той час, як на утриманні позивачки перебуває непрацездатна та хвора мати, яка знаходиться на обліку в КНП «Чернігівський медичний центр сучасної онкології» та має третю групу інвалідності, на що зверталась увагу суду першої інстанції.

Поза увагою суду залишилась і та обставина, що відповідач мав заборгованість зі сплати аліментів на утримання доньки до досягнення нею повноліття у розмірі 28667,37 грн, яку погасив одним платежем у травні 2021 року, що свідчить про гарний матеріальний стан відповідача.

Судом не було враховано, що відповідач є особою працездатного віку, має гарний стан здоров`я, інших дітей не має. Ним не надано доказів тяжкого чи скрутного матеріального становища та того, що його мати потребує фінансової допомоги.

Скаржниця звертає увагу суду на висновки, викладені в постанові ВС від 13.04.2021 у справі № 308/4214/18 (провадження №61-16005св20).

Відповідач ОСОБА_2 , посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду через неправильне встановлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок неправильної оцінки доказів, звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Скаржник посилається на постанову ВС від 20.05.2020 у справі № 635/1139/17, всупереч якої суд першої інстанції не навів будь-яких доказів на підставі яких він дійшов висновку, що донька потребує матеріальної допомоги, оскільки позивачем не було надано доказів цього та не було зазначено в позовній заяві, якої саме матеріальної допомоги вона потребує, її розмір, не зазначила, які витрати нею здійснюються, не зазначила і свого матеріального стану. Позивач та донька проживають разом. Таким чином, відсутність будь-яких доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про наявність у повнолітньої дитини потреби в матеріальній допомозі саме у зв`язку з навчанням (понесення витрат на харчування, проїзд, проживання, придбання підручників тощо) є безумовною підставою для відмови у задоволені позовної заяви про стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання після досягнення повноліття.

Так, скаржник вказує, що окрім цього, рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 10.10.2014 у справі № 750/8733/14 його позбавлено батьківських прав по відношенню до ОСОБА_3 .

Відповідач не працює, здійснює догляд за непрацездатною матір`ю ОСОБА_5 , яка в силу положень ст.10 ЗУ «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» є особою похилого віку, він проживає в її будинку, рухомого та нерухомого майна у власності він не має, єдиним джерелом до існування є мізерна пенсія матері. Відповідач перебуває в тяжкому фінансовому становищі, оскільки 26.05.2021 ним була погашена заборгованість по аліментам перед позивачкою у розмірі 28740,00 грн, для чого він змушений був взяти грошові кошти в борг у своїх друзів та знайомих, і які до цього часу не повернув.

ОСОБА_1 своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_2 не скористалась.

ОСОБА_2 своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 не скористався.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до частин 1. 2 та 5 ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Судом по справі встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 15 вересня 2001 року, який розірваний рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 12 січня 2010 року (а.с.8).

Відповідач ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с.6) та не заперечувалося відповідачем.

Відповідно до довідки Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова № 226 від 18.04.2021 ОСОБА_3 є студенткою історичного факультету денної форми навчання І курсу. Навчається за спеціальністю «Історія». Термін навчання з 01.09.2020 по 30.06.2024 (а.с.7).

ОСОБА_3 на день звернення ОСОБА_1 до суду не досягла 23 років, продовжує навчання, не працює. Навчання на денній формі позбавляє ОСОБА_3 можливості працевлаштуватися та одержувати певний дохід, у зв`язку з чим вона потребує матеріальної допомоги.

Відповідачем на підтвердження відсутності доходів надано довідку про відсутність індивідуальних відомостей про особу в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування від 16.06.2021 (а.с.28).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єктів № 262228051 від 18.06.2021, у власності ОСОБА_2 відсутнє право власності на нерухоме та рухоме майно (а.с.37).

Транспортних засобів за ОСОБА_2 не зареєстровано (а.с.36).

Також встановлено, що постановою державного виконавця Центрального ВДВС у м.Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) від 27.05.2021 закрито ВП № 63403566 з виконання виконавчого листа № 2/750/675/20, що виданий 28.09.2020 Деснянським районним судом м.Чернігова про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_3 в зв`язку з фактичним виконанням боржником рішення в повному обсязі (а.с.32).

З виписки по картковому рахунку на ім`я ОСОБА_1 від 18.06.2021, відкритого в АТ «Альфа-Банк» вбачається, що 31.05.2021 на рахунок ОСОБА_1 було зараховано аліменти з ОСОБА_2 в сумі 28667,37 грн (а.с.100).

Також встановлено, що рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 10.10.2014 у справі № 750/8733/14 відповідача ОСОБА_2 позбавлено батьківських прав по відношенню до неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.34-35).

Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України).

Статтею 199 СК України передбачено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження (постанова ВС від 13.04.2021 у справі №308/4214/18).

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на викладене вище, висновок суду першої інстанції щодо доведеності позивачкою тієї обставини, що спільна донька сторін ОСОБА_3 продовжує навчання і хоча на бюджетній основі, однак потребує матеріальної допомоги, є вірним.

Окремо слід зазначити, що навчання доньки сторін на денній формі не виключає підробітків, але не дозволяє їй повноцінно працювати та отримувати доходи, щоб забезпечити свою життєдіяльність та умови для навчання. Основний тягар щодо утримання ОСОБА_3 несе її матір ОСОБА_1 , хоча обов`язки мають покладатися на обох батьків порівну.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції вірно визначився з характером спірних правовідносин, врахував стан здоров`я відповідача, відсутність рухомого та нерухомого майна, проте не врахував його працездатність та матеріальне становище, відсутність інших дітей та утриманців.

Зокрема, висновок суду про наявність на утриманні відповідача непрацездатної матері не заслуговує на увагу та спростовується довідкою КНП «Чернігівська міська лікарня № 2» Чернігівської міської ради № 227 від 13.10.2021 про те, що ОСОБА_9 (матір відповідача) працює в лікарні молодшою медичною сестрою (санітаркою-прибиральницею палатною) гнійного відділення (гнійно-септичної хірургії) з 01.07.2005 (наказ №197-к від 01.07.2005) по теперішній час (а.с.151). Крім того, відповідно до відкритих даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_9 з 14.07.2020 зареєстрована як фізична особа-підприємець з такими видами діяльності - «49.41 Вантажний автомобільний транспорт (основний); 52.24 Транспортне оброблення вантажів; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту».

З огляду на зазначене вище доводи відповідача з приводу здійснення ним догляду за непрацездатною матір`ю є голослівними та спрямовані на введення суду в оману. При цьому доводи апеляційної скарги позивачки з цього приводу є слушними.

Посилання відповідача ОСОБА_2 на те, що він позбавлений батьківських прав по відношенню до доньки ОСОБА_3 , не спілкується з дитиною і між ними відсутні будь-які відносини, не є підставою для відмови у задоволенні позову про стягнення аліментів, оскільки відповідно до ч.2 статті 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Аргументи апеляційної скарги відповідача про відсутність доказів на підтвердження потреби доньки в матеріальній допомозі саме у зв`язку з навчанням не заслуговують на увагу, оскільки як вже зазначалося, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання, покладається на обох батьків (стаття 199 СК України).

Доводи відповідача щодо того, що він на даний час не працює, також не є підставою для відмови у задоволені позовних вимог, оскільки матеріали справи не містять даних щодо того, що ОСОБА_2 не може працювати за станом здоров`я або позбавлений можливості працевлаштуватися. Даних щодо перебування на обліку, як шукаючий роботу, матеріали справи не містять.

Посилання позивачки на те, що відповідач має гарний стан здоров`я, судом до уваги не береться, оскільки не підтверджено належними та допустимими доказами.

Посилання ОСОБА_2 на те, що ним була погашена заборгованість по аліментам перед позивачкою у розмірі 28740,00 грн, для чого він змушений був взяти грошові кошти в борг у своїх друзів та знайомих і борг ним до цього часу не повернутий, не підтверджено належними доказами, зокрема, не надано розписки, що вказані кошті взяті в борг та мають бути повернуті. Суд погоджується з доводами позивачки, що погашення заборгованості одними платежем свідчить про те, що відповідач має змогу надавати матеріальну допомогу своїй доньці.

Враховуючи вищевикладене та положення ст.182, 200 СК України, розглянувши в сукупності всі докази, що надані сторонами у справі, колегія суддів дійшла висновку, що розмір аліментів, який підлягає стягненню з відповідача на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , яка продовжує навчання, має становити 1/5 частину заробітку (доходу) відповідача.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 376 ЦПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

З огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_2 слід залишити без задоволення, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити частково. Рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 13.08.2021 необхідно змінити в частині визначення розміру стягнутих аліментів.

Оскільки апеляційна скарга позивачки задоволена на 80% з відповідача слід стягнути судовий збір в сумі 1089,6 грн, пропорційно до задоволених вимог (1362 х 80 : 100). Стягнення слід провести на користь держави, оскільки при подачі апеляційної скарги позивачка була звільнена від сплати судового збору.

Керуючись ст. 141,367, 374, 376 ч.1 п.1, 381-384, 389 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 13 серпня 2021 року - змінити, збільшивши визначений судом першої інстанції розмір аліментів, що стягнутий з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на повнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/7 частини до 1/5 частини всіх видів заробітку (доходу).

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь держави судовий збір за розгляд справи в апеляційній інстанції 1362 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених ч.3 ст. 389 ЦПК України

Судді Чернігівського апеляційного суду

І.О.Боброва

О.Є.Мамонова

Н.В.Шитченко

Повний текст постанови суду складений 08.11.2021.