Справа № 428/8030/21

Провадження № 33/810/214/21

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2021 року       м. Сєвєродонецьк Луганської області

Луганський апеляційний суд в складі :

Головуючого судді Савича Ю.М.

за участю :

секретаря Залюшного О.Г.

захисника – адвоката Брошко І.В.

особи, яку притягнуто до адміністративної

відповідальності ОСОБА_1

розглянувши клопотання ОСОБА_1 про поновлення йому строку на апеляційне оскарження постанови Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 13 жовтня 2021 року , якою притягнуто його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП ,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 13 жовтня 2021 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнуто з нього судовий збір у розмірі 454 грн. на користь держави.

27 жовтня 2021 року ОСОБА_1 подана апеляційна скарга, разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаної постанови.

В обґрунтування свого клопотання ОСОБА_1 вказує що 13.10.2021 року він прибув до Сєвєродонецького міського суду об 08-30 годині, приблизно об 10-00 годині його запросили до кабінету судді, де він надав довідку про працевлаштування водієм у ФОП ОСОБА_2 та зазначив, що 16.08.2021 року транспортним засобом керував не він, а інша особа, яка не змогла прийти до суду. Після чого йому було повідомлено, що справа розглянута, постанову він отримає пізніше. Секретар надав йому папірець, де він поставив свій підпис та дату 13.10.2021р.

Також ОСОБА_1 вказує, що з 22.10.2021 року по 25.10.2021 року він проходив лікування у КНП «Рубіжанська ЦМЛ», у зв`язку з травмою та копію оскаржуваної постанови отримав лише 26.10.2021 року.

Таким чином, ОСОБА_1 вважає вищезазначені обставини поважною причиною для поновлення йому пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 13.10.2021 року та просить його поновити.

Заслухавши сторони, які підтримали клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, перевіривши матеріали справи та наведені в клопотанні доводи щодо поважності причин пропуску ОСОБА_1 строку на оскарження постанови судді Сєвєродонецького міського суду від 13.10.2021 року, приходжу до наступних висновків.

Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті  7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Правило дотримання десятиденного строку має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб справи про адміністративні правопорушення розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності.

Це правило надає особі, яка має право на апеляційне оскарження, достатній строк для роздумів стосовно того, чи подавати апеляційну скаргу, для чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції, і визначає період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.

Згідно ч.1 ст.2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.

Частиною 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ч.1 ст.6 Європейської конвенції з прав людини кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Безсторонність суду передбачає як його суб`єктивну свободу від упередженості чи зацікавленості в результаті розгляду справи, так об`єктивну, яка виключає будь-який обґрунтований сумнів стосовно безсторонності суду.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.п.21-22 рішення у справі "Надточій проти України", п.33 рішення у справі "Гурепка проти України").

Свою правову позицію щодо тлумачення поняття поважності причин, які можуть бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження неодноразово висловив у своїй рішенням Верховний Суд. Зокрема у Постанові Першої судової палати ККС ВС від 30 жовтня 2018 року (справа № 299/2987/15-к провадження № 51-4594 км18) зазначено наступне.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, оскільки в кожній справі національні суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності) (див.: рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року; рішення у справі «Устименко проти України» (Ustimenko v. Ukraine), заява № 32053/13, п. 47, від 29 жовтня 2015 року).

При цьому Суд визначив, що під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали можливість своєчасного звернення до суду у вищезазначений законом строк.

Суд не може зобов`язати сторону скористатися своїм правом, але сторона, яка добровільно відмовилася від використання свого права, маючі всі можливості ним скористатися, має миритися з процесуальними наслідками свого рішення.

Як убачається з матеріалів справи ОСОБА_1 був особисто присутнім під час розгляду своєї справи у судовому засіданні Сєвєродонецького міського суду Луганської області, давав пояснення щодо обставин події, провину визнав, та зазначив, що на даний час працевлаштувався водієм у ФОП ОСОБА_2 .

Крім того, згідно наявної в матеріалах справи розписки, (а.пр.19), копію постанови судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 13.10.2021 року ОСОБА_1 отримав в той же день, 13 жовтня 2021 року.

Таким чином , вказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 безумовно був обізнаний про перебіг судового розгляду справи про адміністративне правопорушення та про зміст ухваленого щодо нього судом рішення, а отже мав можливість своєчасно подати апеляційну скаргу, але не скористався своїм правом на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у визначений законом строк.

З огляду на викладене не можна погодитися з наведеними у клопотанні ОСОБА_1 доводами щодо поважності причин пропуску строків на апеляційне оскарження постанови судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 13.10.2021 року та апеляційний суд вважає їх неспроможними, оскільки ОСОБА_1 , який приймав участь у судовому засіданні, знав про результати прийнятого судом щодо нього рішення, маючи реальну можливість скористатися своїм правом на апеляційне оскарження судового рішення у визначений законом десятиденний строк після проголошення постанови місцевого суду, не скористався наданими йому законом процесуальним правом з причин, які не можна вважати поважними.

Доводи ОСОБА_1 щодо перебування на лікуванні у КНП «Рубіжанська ЦМЛ» з 22.10.2021 року по 25.10.2021 року також не заслуговують на увагу, оскільки строк оскарження постанови Сєвєродонецького міського суду від 13.10.2021 року сплинув 23.10.2021 року, та ОСОБА_3 мав достатньо часу для подачі апеляційної скарги у встановлений законом строк, однак не скористався своїм правом.

Інших причин, які унеможливили своєчасно подати ОСОБА_1 апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції у клопотанні не наведено.

Підсумовуючи вищевказане, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 13.10.2021рокупо справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , є безпідставним та задоволенню не підлягає, а тому подана апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, разом з доданими до неї документами.

Керуючись ст.294 КУпАП,-

                 П О С Т А Н О В И В:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 13.10.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1ст.130 КУпАП.

Апеляційну скаргу повернути особі, що її подала, разом з доданими до неї документами.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя                                                         Ю.М. Савич