Копія
Справа № 2-а-637
2010 рік
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 грудня 2010 року, 12 год. 00 хв., м. Хмільник, Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області, суддя Шевчук Л.П., розглянувши в порядку скороченого провадження відповідно до ст. 183-2 КАС України адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Хмільнику, Вінницької області про зобов’язання нарахувати і виплатити підвищення до пенсії як дитині війни, –
ВСТАНОВИВ:
Предметом адміністративного позову ОСОБА_1 є спір фізичної особи з суб’єктом владних повноважень – Управлінням Пенсійного Фонду України у м. Хмільнику, Вінницької області з приводу обчислення, здійснення та одержання виплат дітям війни.
Відповідач за період 1 січня 2008 року по даний час включно виплачує позивачеві передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії як дитині війни в заниженому розмірі 10% замість передбачених 30%. Позивач ставить вимогу про нарахування та виплату йому підвищення до пенсії як дитині війни з 1 січня 2008 року по день винесення постанови суду відповідно до діючого законодавства.
Суддя, оцінивши повідомлені сторонами обставини, приходить до висновку про їх достатність для прийняття рішення.
Суддя, дослідивши та оцінивши подані докази, приходить до наступних висновків:
Згідно ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Позивач є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що не заперечується відповідачем, а відтак, на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни», в тому числі й право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, як передбачено статтею 6 зазначеного Закону.
Згідно ст. 8 Конституції України вона, як Основний Закон вона має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії. Оцінюючи зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акту з точки зору його відповідності Конституції, у всіх випадках необхідно застосувати Конституцію України, як акт прямої дії.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 року №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», встановлено, що судам під час розгляду справ необхідно піддавати оцінці нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу в т.ч. і акти Президента України, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, акти органів місцевого самоврядування на відповідність їх як Конституції так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягає застосуванню, не відповідає чи суперечить закону, суд зобов’язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
Згідно ст. 8 КАС України суд, при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з питань захисту прав людини.
Відповідач посилається на відсутність фінансування для проведення відповідних виплат, вважаючи, що діяв в межах наданих йому повноважень. Однак, у справі «Кечко проти України» Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань, тому відсутність бюджетних асигнувань не може бути підставою для порушення прав громадянина на отримання надбавки до пенсії, прямо передбаченої Законом.
Згідно ч.2 ст. 87 закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до ч.3 ст. 99 КАС України, цим кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки звернення до суду. Відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" надбавка як дитині війни проводиться органами Пенсійного фонду автоматично, тобто без звернення пенсіонера із заявою. Згідно ч.2 ст. 87 Закону України "Про пенсійне забезпечення" суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. Так як передбачене Законом України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення є складовою пенсії, то в даному випадку слід застосовувати положення саме цього закону та Закону України «Про пенсійне забезпечення», а не ст. 99 КАС України та строк звернення до суду слід вважати не пропущеним.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було внесено зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно якого дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «По статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Однак рішенням Конституційного суду від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 вищезазначені зміни було визнано неконституційними та вони втратили чинність з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України, у якому, крім того, було вказано на його преюдиційність при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв’язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта. Оскільки дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка передбачає виплату дітям війни підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, була відновлена з 22 травня 2008 року, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити йому підвищення до пенсії в розмірі 30 % з 22 травня 2008 року по 9 грудня 2010 року з вирахуванням отриманих позивачем сум за цей період.
З огляду на вищевикладені обставини, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.
Керуючись ст. ст. 19, 22, 46 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум», ст.ст. 27, 38 Бюджетного Кодексу України, ст.ст. 8, 71, 128 ч.6, 158-160, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України у м. Хмільнику, Вінницької області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 недоотримане підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 22 травня 2008 року по 9 грудня 2010 року включно, з вирахуванням сум підвищення до пенсії як дитині війни, отриманих ОСОБА_1 за вказаний період.
Постанову звернути до негайного виконання.
Постанова, якщо її не оскаржено в апеляційному порядку, є остаточною.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Хмільницький міськрайонний суд протягом 10 днів з моменту отримання сторонами копії постанови.
Суддя: /підпис/
З оригіналом вірно:
В.О. Голови
Хмільницького міськрайонного суду П.П. Альчук
Ст. секретар Н.А. Фігурська