донецький апеляційний господарський суд
вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40
УХВАЛА
Іменем України
19.06.2006 р. справа №29/28а
Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: | Величко Н.Л. |
суддів | Агапов О.Л., |
при секретареві судового засідання | Дмитрієва В.А. |
за участю представників сторін: |
від позивача: | Грущенко О.А. - за довір. № 107 від 07.06.2006р. Грущенко А.О. - задовір. № 108 від 07.06.2006р, |
від відповідача: від третьої особи : | Павенко Г.С. – за довір. № 173 від 08.06.2006р., Помалюк І.В. – за довір. № 174 від 08.06.2006р. , не з"явились |
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу | Комунальне автотранспортне підприємство 052810 м.Краматорськ |
на постанову господарського суду | Донецької області |
від | 19.06.2006 року |
по справі | №29/28а |
за позовом | Комунальне автотранспортне підприємство 052810 м.Краматорськ |
до за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, з боку позивача | Державна податкова інспекція м.Краматорськ Державного управління екології та природних ресурсів у Донецькій області. |
про | Про визнання недійсним рішення |
В С Т А Н О В И В:
1.Стислий виклад суті постанови місцевого господарського суду
26.01.2006 року Комунальне автотранспортне підприємство №052810, звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську про скасування податкових повідомлень-рішень від 03.08.2005р. №0003732341\0\33655 та від 30.08.2005р. № 0003732341\1\40019, №0003822341\1\40018.
Ухвалою від 26.01.2006р. відкрито провадження в адміністративній справі.
Ухвалою від 15.03.2006р. зупинено провадження по справі до 12.04.2006р. для надання відповідачем додаткових доказів.
Ухвалою від 12.04.2006р. господарський суд Донецької області поновлено провадження по справі до 12.04.2006р.
Ухвалою від 12.04.2006р. господарський суд Донецької області за клопотанням позивача до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, з боку позивача, було залучено Державне управління екології та природних ресурсів у Донецькій області.
Постановою від 21.04.2006р. (в повному обсязі виготовлена 25.04.2006р.) по справі № 29/28а господарський суд Донецької області (суддя Гаврищук Т.Г.) у позові Комунальному автотранспортному підприємству №052810 м. Краматорськ відмовлено.
Постанова мотивована тим, що згідно до вимог чинного законодавства позивач є платником збору за забруднення навколишнього природного середовища і він зобов'язаний був обчислити збір виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів.
Загальний строк розгляду справи склав 2 місяці 26днів.
2. Підстави з яких порушено питання про перегляд постанови
Позивач з прийнятою постановою господарського суду не погодився та подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову господарського суду від 21.04.2006р. та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги Комунального автотранспортного підприємства №052810 м. Краматорськ.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що постанова суду прийнята при неповному вивчені обставин справи, без урахування усіх доводів та доказів наданих позивачем і не відповідає матеріалам та обставинам справи.
Посилається на те, що суд не дав жодної правової оцінки тому факту, що при проведенні попередніх перевірок господарської діяльності позивача, податковим органом не було встановлено жодних порушень із аналогічних питань. Суд проігнорував вимогу позивача зобов'язати відповідача дати пояснення щодо цього факту.
Вважає, що суд безпідставно відмовив позивачу у задоволенні клопотання про витребування у відповідача письмового пояснення щодо попередніх перевірок із питань своєчасності та повноти сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища.
Посилається на те, що суд не дав правових оцінок, залученим до матеріалів справи письмовим відповідям підприємств, які уклали із позивачем договори на вивезення твердих побутових відходів стосовно того, що вони самі у повному обсязі сплачували цей збір.
Вважає, що суд не дав оцінки тому факту, що громадяни України в загалі не є платниками збору за забруднення навколишнього природного середовища, а тому позивач не повинен сплачувати цей збір за розміщення на звалищному полігоні твердих побутових відходів, зібраних у населення міста.
Зазначає, що постанова суду не містить аналізу та належної правової оцінки дій як позивача, так і відповідача, також суд не навів мотивів, із яких він виходив при прийнятті постанови.
3.Доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу
Відповідач надав заперечення на апеляційну скаргу в якому вважає, що оскаржувана постанова від 21.04.2006 р. прийнята при повному вивченні усіх обставин справи, з урахуванням усіх доводів та доказів, наданих позивачем, відповідає матеріалам та обставинам справи, є законною та обґрунтованою з наступних підстав.
Зазначає, що підприємством у порушення пунктів 2,4 Порядку встановлення нормативів за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.99р. №303 зі змінами та доповненнями та підпункту 2.1 п.2, пункту 3 Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України від 19.07.99р. №162/379 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.08.99р. №544/3837 із змінами та доповненнями у розрахунках збору за забруднення навколишнього природного середовища, наданих до ДПІ у м. Краматорську, об'єми твердих побутових відходів розміщених на звалищному полігоні зазначені не в повному обсягу, що призвело до донарахування податкового зобов'язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища за розміщення відходів.
Посилається на те, що позивач при обчислені збору за забруднення навколишнього природного середовища посилається на рішення виконкому Краматорської міської ради від 04.04.2001р. № 179 "Про удосконалення системи поводження з побутовими відходами" та п.п.4.2.2 п.4.2 розділу типового договору про надання послуг по вивозу та розміщенню твердих побутових відходів, який укладається з підприємствами та організаціями міста, згідно якого останні зобов'язані самостійно сплачувати збір за забруднення навколишнього природного середовища, а згідно п.14 п.1 ст. 14 Закону України "Про систему оподаткування" від 25.06.91р. №1251 -XII (зі змінами та доповненнями), збір за забруднення навколишнього природного середовища є загальнодержавним збором. Відповідно до п.2 ст. 14 вищезазначеного Закону, загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі) встановлюються Верховною Радою України і справляються на всій території України.
Посилається на те, що згідно вимог чинного законодавства, а саме ст.1, ст.13 Закону України "Про відходи" від 05.03.98р. №187/98-ВР (із змінами та доповненнями), ст.44, ст.55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", п.2, п.4 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, ст.55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", позові Комунальному автотранспортному підприємству №052810 м. Краматорськ є платником збору за забруднення навколишнього природного середовища і він зобов'язаний був обчислити збір виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів.
Вважає посилання позивача на по передні перевірки є безпідставним, оскільки предметом спору є податкові повідомлення - рішення від 03.08.05 р. №0003732341/0/336555 та від 30.08.05р. №0003732341/1/40019 та №0003822341/1/40018, які прийняті на підставі акту перевірки від 03.08.2006 року №189/23-205448946.
Третя особа заперечень на апеляційну скаргу не надала, у судове зсідання своїх представників не направила.
4. Як встановлено судом першої інстанції та визнається сторонами по справі:
Державною податковою інспекцією в м. Краматорську Донецької області була проведена планова документальна перевірка Комунального автотранспортного підприємства № 052810 м. Краматорськ щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), додержання валютного законодавства за період з 01.01.2003р. по 31.03.2005р., за результатами якої складений акт від 01.08.2005р. №189/23-2-05448946 (л.с.22-27).
Актом перевірки встановлено порушення позивачем п.2 та п.4 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища та стягнення цього збору”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.99р. №303, та п.п.2.1 п.2, п.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженої спільним наказом Мінекоресурсів і ДПА України від 19.07.99р. за №162/379, об’єми твердих побутових відходів розміщених на звалищному полігоні за період з 01.01.2003р. по 31.03.2005р. зазначені не в повному обсязі, що призвело до донарахування податкового зобов'язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища за розміщення відходів на загальну суму 72795грн.49коп.
Рішенням виконкому Краматорської міської ради від 04.04.2001р. №179 "Про удосконалення системи поводження з побутовими відходами" встановлено, що єдиним об'єктом, де повинні захоронюватись тверді побутові відходи, є міський полігон ТПВ, який знаходиться на балансі Комунального автотранспортного підприємства № 052810 м. Краматорськ (л.с.28-29).
Державним управлінням екології та природних ресурсів в Донецькій області були видані позивачу дозволи на розміщення відходів , у тому числі твердих побутових, у 2003р. - дозвіл №23.1 від 29.11.2002р., на 2004р. - дозвіл №23.1 від 25.06.2003р., на 2005р. - дозвіл №23.01 від 07.05.2004р. (л.с.81-87).
Позивачу були затверджені ліміти на розміщення відходів, у тому числі твердих побутових відходів, №23.1 від 18.12.2002р. –на 2003 рік., №23.1 від 23.09.2003р. –на 2004 рік та №23.01 від 23.09.2004р. –на 2005рік (л.с.75-81).
На підставі висновків акту перевірки податковим органом було прийняте податкове повідомлення-рішення від 03.08.2005р. №0003732341\0\33655, яким позивачу згідно підпункту “б” п.п.4.2.2. п.4.2 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначено суму податкового зобов‘язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 103603грн.99 коп., у тому числі основний платіж –72795 грн.49 коп., штрафні ( фінансові) санкції в сумі 30808 грн.50 коп. Штрафні (фінансові) санкції нараховані згідно п.п.17.1.3, п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
За результатами розгляду скарги позивача в порядку адміністративного оскарження рішенням Державної податкової інспекції в м. Краматорську Донецької області №39665/10/25-013-8 від 29.08.2005р., сума податкового зобов’язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища було збільшено на 5905 грн.28 коп., у тому числі основний платіж –210 грн.68 коп., штрафні ( фінансові) санкції в сумі 5694 грн.60 коп. (л.с.138-141)
За результатами адміністративного оскарження відповідачем було складено податкове повідомлення-рішення від 30.08.2005р. № 0003732341/1/40019, яким визначено суму податкового зобов‘язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 103603грн.99 коп., а також податкове повідомлення-рішення від 30.08.2005р. №0003822341/1/40018, яким визначено суму податкового зобов‘язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 5905 грн.28 коп., у тому числі основний платіж –210 грн.68 коп., штрафні (фінансові) санкції в сумі 5694 грн.60 коп. (л.с.8-9).
5.Мотиви за якими апеляційна інстанція виходила при прийнятті ухвали
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем розмір донарахованого збору був обчислений виходячи з фактичних обсягів розміщення позивачем твердих побутових відходів за 2003р., 2004р., 1 квартал 2005р. та відповідних нормативів збору і коригуючих коефіцієнтів, що підтверджується позивачем.
Позивач є платником збору за забруднення навколишнього природного середовища, що ним не заперечується і подавав до податкової інспекції відповідні розрахунки збору виходячи з обсягів викидів та відходів, які ним утворювалися безпосередньо.
Згідно статуту (л.с.38-44), основним видом діяльності позивача є надання послуг підприємствам, установам, організаціям та мешканцям міста Краматорська по вивезенню та розміщенню твердих побутових відходів.
Зазначені послуги надаються позивачем на підставі укладених типових договорів з юридичними особами про надання послуг на вивіз та розміщення твердих побутових відходів.
До матеріалів справи позивачем (виконавець) додана копія такого договору з ДПІ у м. Краматорську (споживачем) (л.с.11-15), у п.4.2 якого зазначено, що сплата збору за забруднення навколишнього природного середовища здійснюється споживачем самостійно у відповідні бюджети у розмірах встановлених законодавством.
До матеріалів справи позивачем додані листи підприємств –споживачів: ВАТ "Краматорський металургійний завод ім. Куйбишева", ЗАТ "Коммунтранс", ВАТ "Краматорський завод важкого верстатобудування, Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення "Міськсвітло", Спеціалізованого комунального підприємства "Ритуальна служба" Краматорської міської ради, Комунального підприємства "Озеленитель", ВАТ "Краматорський завод "Кондиціонер", ВАТ "Краматорський хлібокомбінат", в яких вони зазначають що самостійно здійснюють сплату збору за забруднення навколишнього природного середовища по розміщенню відходів на полігоні (л.с.30-37).
Зазначені документи, на думку позивача, є доказами того, що усі юридичні особи, з якими позивачем укладалися договори про надання послуг на вивіз та розміщення твердих побутових відходів, є платниками збору за забруднення навколишнього природного середовища та повинні самостійно сплачувати цей збір до бюджету, тому він не зобов'язаний платити за них збір за забруднення навколишнього природного середовища, що призведе до подвійної сплати збору.
Представник позивача судовому засіданні зазначив, що він сплачує збір за забруднення навколишнього природного середовища тільки за викиди пересувними джерелами забруднення.
Зазначені доводи судовою колегією не приймаються з наступних підстав:
Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов‘язаний сплачувати податки та збори в порядку та розмірах, встановлених законом.
Статтею 44 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” встановлений збір за забруднення навколишнього природного середовища, який визначається на основі фактичних обсягів викидів, лімітів скидів забруднюючих речовин в навколишнє природне середовище і розміщення відходів.
Згідно до ст. 55 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.
Статтею 17 наведеного Закону України до компетенції Кабінету Міністрів України віднесено встановлення порядку визначення збору та її граничних розмірів за користування природними ресурсами, забруднення навколишнього природного середовища, розміщення відходів, інших видів шкідливого впливу .
Згідно з ст.1 Закону України від 05.03.1998р. № 187/98-ВР “Про відходи” (із змінами та доповненнями) відходи - це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.
Розміщення відходів - це зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах
Відповідно до статті 39 Закону України "Про відходи" ( 187/98-ВР) за розміщення відходів із суб'єктів підприємницької діяльності стягується плата. Розмір плати встановлюється на основі нормативів, що розраховуються на одиницю обсягу утворених відходів, залежно від рівня їх небезпеки та цінності території на якій вони розміщені. За понадлімітне розміщення відходів плата стягується у підвищеному розмірі. Одержані кошти зараховуються до відповідних фондів охорони навколишнього природного середовища згідно із законом. Нормативи плати за розміщення відходів визначає Кабінет Міністрів України. Цією ж статтею передбачено, що плата за розміщення відходів на територіях підприємств, установ та організацій - суб'єктів господарської діяльності, які мають ліцензію на збирання та заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини і здійснюють статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів та надають послуги у цій сфері, не сплачується.
Постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 р. №303 затверджений Порядок встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, згідно п.2 якого збір за забруднення навколишнього природного середовища справляється за: викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин (далі - викиди) стаціонарними та пересувними джерелами забруднення; скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти (далі - скиди); розміщення відходів.
Згідно абзацу другого пункту 4 наведеного Порядку суми збору, який справляється за викиди стаціонарними джерелами забруднення, скиди і розміщення відходів, обчислюються платниками збору самостійно на підставі затверджених лімітів (щодо скидів і розміщення відходів) виходячи з фактичних обсягів викидів, скидів і розміщення відходів, нормативів збору та визначених за місцем знаходження цих джерел коригуючих коефіцієнтів, наведених відповідно в таблицях додатків 1 і 2.
Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України та Державної податкової адміністрації України за № 162/379 від 19.07.99р., зареєстрований в Міністерстві юстиції України 9 серпня 1999 р. за № 544/3837, затверджена Інструкція про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, згідно до п.2.1 якої платниками збору є суб'єкти господарювання, незалежно від форм власності, включаючи їх об'єднання, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої територіальної громади; бюджетні, громадські та інші підприємства, установи і організації; постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи в Україні; громадяни, які здійснюють на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та розміщення відходів.
Згідно до п.п.3.2. п. 3 цієї Інструкції об'єктом обчислення збору є у тому числі обсяги відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах.
Відповідно до п.6.4 Інструкції суми збору, який справляється за розміщення відходів, обчислюються платниками самостійно щокварталу наростаючим підсумком з початку року на підставі затверджених лімітів, виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, нормативів збору та коригуючих коефіцієнтів, наведених у таблицях 2.4, 2.5 додатка 2 до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 р. №303 , і визначаються за встановленою формулою.
Таким чином, згідно норм чинного законодавства з охорони навколишнього природного середовища та поводження з відходами платником збору є будь-яка юридична особа, філія, відділення, інший відокремлений підрозділ, що не має статусу юридичної особи, громадянин - суб'єкт підприємницької діяльності, який розміщує відходи тимчасово чи постійно згідно з доведеними лімітами в установленому законодавством порядку.
Як вбачається з матеріалів справи позивач здійснює діяльність з збирання, транспортування, утилізації та знешкодження побутових відходів, експлуатацію міського звалищного полігону (л.с.39), має дозвіл на розміщення певних обсягів відходів (л.с81-86), тобто здійснює діяльність з розміщення відходів. Доказів здійснення діяльності, яка звільняє підприємство від сплати збору за розміщення відходів відповідно до ст.39 Закону України "Про відходи" позивачем не надано.
За таких підстав, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що позивач є платником збору за забруднення навколишнього природного середовища як підприємство, яке здійснює розміщення відходів і він зобов'язаний був обчислити збір виходячи з фактичних обсягів розміщених ним відходів.
Судовою колегією не приймаються доводи позивача про те, що платниками збору є власники відходів і що останніми фактично за розміщені позивачем відходи сплачений збір (л.с.30-37), оскільки в матеріалах справи відсутні докази отримання цими підприємствами дозволів на розміщення та затвердження лімітів саме на відходи, які були розміщені позивачем та сплату збору за розміщення саме за цих відходів, оскільки підставою для розрахунку збору є саме затверджені в установленому порядку ліміти.
За таких обставин, судова колегія вважає, що висновок податкового органу про заниження позивачем податкового зобов'язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища є правомірним.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.184,195,198,205,212, п.6, п.7 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України судова колегія , -
У Х В А Л И Л А :
Постанову господарського суду Донецької області по справі № 29/28а від 21.04.2006 р. (в повному обсязі виготовлена 25.04.2006р.) залишити без змін, а апеляційну скаргу Комунального автотранспортного підприємства №052810 м. Краматорськ без задоволення.
Ухвала Донецького апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після складання повного тексту ухвали. Касаційна скарга подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий Н.Л. Величко
Судді О.Л. Агапов
І.В. Алєєва
Ухвала виготовлена в повному обсязі 22.06.2006р.
Головуючий: Н.Л. Величко
Судді: О.Л. Агапов
Надруковано: 4 примір.
1 –позивачу
1 –відповідачу
1 –до справи
1 –ДАГС