АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 листопада 2010 року м. Київ.
Колегія суддів судової палати
з кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого Ігнатюка О.В.
суддів Матюшка М.П., Сливи Ю.М.
з участю: прокурора Скрипки І.М.
засудженого ОСОБА_1
захисника ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Обухівського районного суду Київської області від 17 вересня 2010 року,
в с т а н о в и л а:
Вироком Обухівського районного суду Київської області від 17 вересня 2010 року
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Обухів Київської області, українця, громадянина України, із неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, який мешкає в АДРЕСА_1, раніше судимого 03.10.2001 року Обухівським районним судом за ч. 3 ст. 117 КК України ( в редакції 1960 р.) до 6 років позбавлення волі, звільнений 24.11.2005 року умовно – достроково на невідбутий строкпокарання в 1 рік 5 місяців і 28 днів
засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України до п’яти років позбавлення волі з конфіскацією майна;
стягнуто із ОСОБА_1 в рахунок відшкодування витрат, пов’язаних із проведенням експертизи 4665, 72 грн.;
вирішене питання про речові докази.
Згідно із вироком, злочин засудженим був вчинений за наступних обставин.
ОСОБА_1 у вересні 2009 року перебуваючи в с. Красна Слобідка Обухівського районну Київської області неподалік ставку, незаконно, з метою збуту придбав, шляхом зривання верхівок із листям та суцвіттям дикоростучу рослину коноплю, яку незаконно перевіз до свого місця проживання, а саме АДРЕСА_1. В період з вересня по жовтень 2009 року ОСОБА_1 з дикоростучої рослини коноплі виготовив наркотичний засіб, який зберігав з метою збуту. Під час обшуку квартири ОСОБА_1, 10 червня 2010 року працівниками міліції було виявлено та вилучено 13 пакетів з подрібненим висушеним канабісом загальною вагою 39, 6 гр. та 180 гр. не висушеного канабісу, який є особливо небезпечним наркотичним засобом.
Окрім того, в кінці березня 2010 року ОСОБА_1, перебуваючи на території парку, розташованого поблизу станції метро «Лісова» в місті Києві, незаконно, з метою збуту придбав за 2500 грн. у невстановленої слідством особи психотропну речовину, яку в подальшому перевіз до свого місця проживання, де пропорційно розклав в поліетиленові пакети. 17 травня 2010 року 0 20 годині перебуваючи на подвір’ї будинку в якому він мешкає, за попередньою домовленістю на продаж метамфетаміну з ОСОБА_3, продав останньому за 600 гривень три поліетиленові пакети в яких знаходилось 0,3220 гр., 0,4095 гр. та 0,2289 гр. речовини, які містили у своєму складі психотропну речовину – метамфетамін, вагою 0,0112гр., 0,0080 гр. та 0,0082 гр.
Окрім того, ОСОБА_1 09 червня 2010 року близько 22 години 30 хвилин, перебуваючи біля супермаркету „Велика кишеня”, розташованого в місті Обухові по вулиці Київській, 19 повторно, за попередньою домовленістю на продаж психотропної речовини - метамфетаміну, продав ОСОБА_3 за 400 гривень два поліетиленових пакети із речовиною вагою 0,3620 гр. та 0,3724 гр., які містили у своєму складі психотропну речовину – метамфетамін, вагою 0,0307 гр. та 0,0327 гр.
10 червня 2010 року під час проведення обшуку працівниками міліції в квартирі де мешкає підсудній було виявлено та вилучено 9 пакетів з полімерного матеріалу та 9 згортків з фольги з порошкоподібною речовиною, яка містила у собі психотропну речовину – метамфетамін, загальною вагою 0,8774 гр.
В апеляції прокурора вказано на незаконність вироку, необхідність його скасування у зв’язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м’якості. В обґрунтування апеляції прокурор послався на те, що суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_1 раніше був засуджений за вчинення тяжкого, умисного злочину, передбаченого ч.3 ст. 117 КК України ( в редакції 1960 року) до 6 років позбавлення волі, в установленому законному порядку судимість не знята і непогашена. Зазначив, що ОСОБА_1 належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став і знову вчинив умисний, тяжкий, корисливий злочин. Судом першої інстанції не було враховано те, що підсудній вчинив декілька епізоди злочинної діяльності, які відповідно до вимог ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів. Просив вирок скасувати, постановити у справі новий вирок, яким призначити ОСОБА_1 покарання за ч. 2 ст. 307 КК України у виді позбавлення волі строком на вісім років з конфіскацією майна.
В доповненні до своєї апеляції прокурор указав на наявність істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які були допущені судом в процесі провадження у даній справі. Так, у матеріалах справи відсутня постанова попереднього розгляду, окрім того, судом засудженому не були роз’яснені наслідки застосування вимог ст. 299 КПК України. Просив вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
В запереченні на апеляцію прокурора, засуджений указав на те, що він перебуває у цивільному шлюбі і на його утриманні перебуває малолітня дитина та хвора матір. Вину в скоєному злочині визнав і розкаявся у його вчиненні. Просив вирок залишити без змін, а апеляцію прокурора без задоволення.
Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення:
прокурора, який підтримав апеляцію, підтвердив доводи цієї апеляції, просив її задовольнити, вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд;
захисника, який заперечував проти апеляції, вважав її не обґрунтованою, просив залишити її без змін, а вирок – без задоволення;
засудженого, який заперечував проти задоволення апеляції, вирок суду вважав законним та обґрунтованим, просив залишити його без змін, а апеляцію - без задоволення;
дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція підлягає до часткового задоволення.
У відповідності до п.п.3, 5 ч.1 ст. 367 КПК України наявність істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого є підставами для скасування вироку при розгляді справи судом апеляційної інстанції.
Колегією суддів встановлено ряд порушень вимог кримінально-процесуального закону, допущеного судом в процесі провадження у даній справі.
Відповідно до глави 23 КПК України попередній розгляд справи є самостійною стадією процесу при провадженні справи у суді першої інстанції, яка закінчується винесенням відповідної постанови. Між тим, у матеріалах справи відсутня постанова попереднього розгляду справи, що є порушенням як вимог ст. 244 КПК України, так і глави 23 КПК України вцілому.
За змістом ст. 299 КПК України суд вправі, якщо проти цього не заперечують учасники судового розгляду, визнати недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються. У такому випадку суд повинен впевнитись у добровільності та істинності позицій учасників судового розгляду, зясувати чи правильно вони розуміють зміст зазначених обставин, а також роз’яснити те, що учасники судового розгляду будуть позбавлені можливості оскаржувати ці фактичні обставини та розмір цивільного позову у апеляційному порядку. Допит підсудного, якщо він не відмовляється від дачі показань, провадиться обов’язково. Цих вимог закону при розгляді справи суд першої інстанції не дотримався. Так, застосувавши при розгляді даної справи вимоги ч.3 ст. 299 КПК України та фактично обмеживши дослідження доказів у справі лише допитом засудженого, суд першої інстанції обов’язкових для нього дій, зазначених у ч.3 ст. 299 КПК України, не виконав. Не ґрунтується на вимогах закону і сам факт застосування судом вимог ч.3 ст. 299 КПК України шляхом обмеження дослідження доказів лише допитом підсудного. Для застосування цієї норми закону суду необхідно було впевнитись у самому факті визнання засудженим фактичних обставин вчинення злочину, визнанні ним правильності кваліфікації його дій та зясувати те чи правильно засуджений розумів зміст зазначених обставин. Це могло бути здійснено лише шляхом повного, детального допиту засудженого про усіх епізодах злочинних дій, поставлених йому у вину із з’ясуванням способу вчинення злочину, часу, місця, мотивів, форми вини, та інших обставин, які входять до предмету доказування. Проте, із протоколу судового засідання вбачається, що засуджений був допитаний поверхнево, без з’ясування усіх істотних для справи обставин, а по епізодах збуту психотропних речовин він взагалі не дав будь-яких показань. За цих обставин, у суду першої інстанції не було підстав для застосування вимог ч.3 ст. 299 КПК України шляхом обмеження дослідження доказів лише допитом підсудного, а застосувавши при розгляді справи цю норму закону, суд допустив порушення вимог кримінально-процесуального закону.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 334 КПК України мотивувальна частина вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину. Проте, формулюючи обвинувачення, яке він визнав доведеним, суд допустив неконкретність цього обвинувачення в частині ваги психотропної речовини, яку засуджений збував.
За наявності зазначених вище порушень кримінально – процесуального закону, які колегія суддів вважає істотними, вирок Обухівського районного суду Київської області від 17 вересня 2010 року щодо ОСОБА_1 не може визнаватись законним та обґрунтованим, а тому він підлягає скасуванню із поверненням справи на новий судовий розгляд зі стадії попереднього розгляду. За наслідками попереднього розгляду справи необхідно прийняти одне із рішень, визначених у ст. 244 КПК України. У випадку призначення справи до судового розгляду суду необхідно врахувати наведене вище, дослідити зібрані у справі докази, встановленим обставинам дати належну юридичну оцінку, прийнявши у справі законне та обґрунтоване рішення.
У випадку доведеності вини засудженого ОСОБА_1 у вчиненні злочину в об’ємі обвинувачення не меншому, ніж було раніше, призначене йому вироком Обухівського районного суду від 17 вересня 2010 року покарання необхідно вважати таким, яке не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок його м’якості.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України колегія суддів,
у х в а л и л а:
Апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції задовольнити частково.
Вирок Обухівського районного суду від 17 вересня 2010 року щодо ОСОБА_1 скасувати.
Справу про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України направити на новий судовий розгляд із стадії попереднього розгляду до Обухівського районного суду Київської області, іншим суддею.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 залишити без змін – взяття під варту.
СУДДІ
Ігнатюк О.В. Матюшко М.П. Слива Ю.М.
(підпис) (підпис) (підпис)
«З оригіналом згідно»
Суддя Ігнатюк О.В.