Справа №22ц-8424/2010 Головуючий у суді 1 інстанції Вознюк С.М.
Категорія 20 Доповідач у суді 2 інстанції Даценко Л.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді Приходько К.П.,
суддів Волохова Л.А., Даценко Л.М.,
при секретарі Вішик О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 серпня 2010 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, які діють в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_6, треті особи без самостійних вимог: приватний нотаріус Бориспільського міського нотаріального округу Київської області Лазаренко Лідія Євгенівна, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області, про визнання недійсним договору купівлі-продажу 7/10 жилого будинку, за зустрічним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, які діють в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та виселення,
встановила:
У січні 2010 року позивачка звернулася в суд із зазначеним позовом, в якому просила визнати недійсним договір купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1, укладений 30 травня 2008 року між позивачкою і відповідачами ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які діяли від імені своєї малолітньої дочки ОСОБА_6. Визнати за нею право власності на 7/10 частин зазначеного житлового будинку та стягнути з відповідачів судові витрати.
Посилалася на те, що зазначений договір вчинила під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, оскільки відповідачі скористалися її тяжким становищем після ДТП, в результаті якого 11.12.2007 року вона була збита автомобілем, отримала численні травми і тривалий час лікувалася. Післяопераційний період потребував значного часу та чималих коштів, а близьких родичів, які могли б забезпечити необхідний догляд, у неї немає. Тому вона погодилася на продаж належних їй 7/10 частин будинку АДРЕСА_1 відповідачам ОСОБА_4, які в той час орендували у неї частину житлового приміщення і які в свою чергу обіцяли їй у разі оформлення договору купівлі-продажу турботливе піклування та постійний нагляд.
Однак, під час підписання договору відповідачі не сплатили їй 68300 грн., як зазначено в самому договорі, не розрахувались вони з нею і до теперішнього часу всупереч ст. 629 ЦК України.
Укладений договір купівлі-продажу суттєво ущемляє житлові інтереси позивачки, яка змушена жити в значно гірших житлових умовах, оскільки доводиться ділити і без того невелику житлову площу з іншою родиною, іншого житла в неї немає. Позов заявила з підстав, передбачених ст. ст. 16, 216, 233, 629 ЦК України.
Відповідачі пред’явили зустрічний позов, в якому просили визнати ОСОБА_3 такою, що втратила право користування жилим приміщенням та виселити її.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 серпня 2010 року в задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення в частині первісного позову і в цій частині ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позов з мотивів неповного з”ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд обґрунтовував свої висновки тим, що вимоги ОСОБА_3 є недоведеними, оскільки в судовому засіданні при розгляді даної справи не знайшли свого підтвердження ті факти, на які посилалась позивачка, як на підставу своїх позовних вимог.
Такі висновки суду є правильними і такими, що відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Встановлено, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і ОСОБА_5, які діяли від імені своєї малолітньої дочки ОСОБА_6, 30 травня 2008 року укладено договір купівлі-продажу 7/10 частин будинку АДРЕСА_1, який посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Лазаренко Л.Є., реєстровий номер 1170.
Згідно п. 3 даного договору продаж вчинено за 68300 грн., які представники покупця повністю сплатили продавцю під час підписання цього договору. На час підписання цього договору сторони не мають одна до одної жодних претензій щодо проведення розрахунків.
Згідно п. 7 договору купівлі-продажу цей договір вчиняється з наміром створення відповідних правових наслідків (не є фіктивним), не приховує іншого правочину (не є удаваним) і спрямований на настання реальних наслідків, які обумовлені у ньому. (а. с. 5)
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про недоведеність позивачкою ОСОБА_3 тих обставин, що вона уклала даний правочин купівлі-продажу під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах.
Крім того, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про недоведеність позивачкою безгрошовості спірного договору.
Таким чином, викладені в апеляційній скарзі доводи колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони матеріалами справи не підтверджуються, не грунтуються на вимогах закону і висновків суду про відмову в задоволенні позову не спростовують.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду від 13 серпня 2010 року відповідає обставинам справи, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасовано з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 серпня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді