Справа № 22ц-9079/2010           Головуючий в суді 1 інстанції Кравченко М.В.

                                                             Доповідач в суді 2 інстанції Даценко Л.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        06 грудня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

     головуючого судді Приходько К.П.,

     суддів Волохова Л.А., Даценко Л.М.,

при секретарі Вішик О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 27 вересня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, Григорівської сільської ради, третя особа - БТІ Обухівського району про визнання права власності на спадкове майно та усунення перешкод в користуванні майном,

встановила:

У серпні 2010 року ОСОБА_4 звернулася в суд із зазначеним позовом, в якому просила визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на Ѕ частину будинку та прибудинкових споруд, розташованих за адресою АДРЕСА_1. Зобов’язати відповідача не чинити їй перешкод в користуванні спадковим майном, надати їй ключі від замків дверей.  

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що зазначений будинок належав її батьку ОСОБА_6, померлому ІНФОРМАЦІЯ_1, після смерті якого відкрилася спадщина за законом.

    Після смерті батька спадкоємцями першої черги є його діти: вона та відповідач по справі ОСОБА_3    

    Після смерті спадкодавця вона звернулася в установлений законом шестимісячний строк до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини і 21 жовтня 2009 року їй видано свідоцтво про право на спадщину за законом на Ѕ частину земельної ділянки площею 3,630 га, що знаходиться на території Григорівської сільської ради Обухівського району Київської області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

    Оскільки відповідач заперечує її право на Ѕ частину спадкового будинку, вважає його своєю власністю та не бажає оформлення документів на будинок, то позивачка звернулася в суд з даним позовом за захистом своїх порушених прав спадкоємця.

    Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 27 вересня 2010 року позов задоволено частково, визнано за позивачкою право власності на Ѕ частину будинку та прибудинкових споруд, розташованих за адресою АДРЕСА_1. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

  В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду першої інстанції, посилаючись на неповне з”ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

    Задовольняючи позов, суд виходив з того, що позивачка довела в судовому засіданні належними і допустимими доказами своє право на спадщину відносно Ѕ частини спадкового майна померлого батька, тому таке право може бути визнане судом.

    Такі висновки суду є правильними і такими, що відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6, після смерті якого відкрилася спадщина за законом, яка складається із будинку з надвірними спорудами АДРЕСА_1 та земельної частки (паю).    

Згідно ст. 1261 ЦК України спадкоємцями за законом першої черги є його діти: позивачка та відповідач.

    Встановлено, що 21 жовтня 2009 року Обухівською районною державною нотаріальною конторою позивачці видано свідоцтво про право на спадщину за законом на Ѕ частину земельної ділянки площею 3,630 га, що знаходиться на території Григорівської сільської ради Обухівського району Київської області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. (а. с. 20)

    Встановлено, що спадкодавцю належав на праві власності житловий будинок з надвірними спорудами за адресою АДРЕСА_1.

    З урахуванням наведеного, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що позивачка довела в судовому засіданні належними і допустимими доказами своє право на спадщину відносно Ѕ частини спадкового майна померлого батька.

    Доводи апеляційної скарги про те, що суд зробив невірні висновки відносно часток у спадковому майні, не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до вимог ч. 1 ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

    Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків суду.

Таким чином, викладені в апеляційній скарзі доводи колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони матеріалами справи не підтверджуються, не грунтуються на вимогах закону і висновків суду про задоволення позову не спростовують.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду від 27 вересня 2010 року відповідає обставинам справи, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасовано з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

    Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

    Рішення Обухівського районного суду Київської області від 27 вересня 2010 року залишити без змін.

    Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.  

Головуючий                    

Судді