ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 листопада 2010 року м. Київ.
Апеляційний суд Київської області
в складі: судді судової палати з кримінальних справ Ігнатюка О.В., з участю правопорушника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Києво – Святошинського районного суду Київської області від 27 вересня 2010 року,
в с т а н о в и в:
Постановою судді Києво – Святошинського районного суду Київської області від 27 вересня 2010 року на
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який мешкає в АДРЕСА_1
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП накладене адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на два роки.
Відповідно до зазначеної постанови 29 серпня 2010 року о 09 год. 35 хв. в м. Києві по бульвару Дружби Народів ОСОБА_2, керував транспортним засобом із явними ознаками алкогольного сп’яніння та відмовився від проходження огляду на встановлення стану алкогольного сп’яніння.
У апеляційні скарзі ОСОБА_2 указано на незаконність постанови та необхідність її скасування. В обґрунтування скарги ОСОБА_2 послався на те, що суддею при накладенні стягнення не були враховані обставини, які пом’якшують відповідальність, а саме те, що на його утримані перебуває дружина та неповнолітня дитина, суд позбавляючи його права керування транспортними засобами, поставив його сім’ю в скрутне становище, оскільки він працює водієм і автомобіль є єдиним джерелом його доходу. Також зазначив, що розгляд справи відбувся у його відсутність, чим були порушені його права, в тому числі і щодо надання доказів. У вчиненому правопорушенні ОСОБА_2 розкаявся. Просив постанову скасувати, справу направити на новий судовий розгляд.
Окрім того ОСОБА_2 заявлене клопотання про поновлення йому строку на подачу даної скарги, оскільки про розгляд справи він належним чином повідомлений не був, що є поважною причиною пропуску даного строку.
У судовому засіданні ОСОБА_2 свою скаргу підтримав, підтвердив доводи цієї скарги, у вчиненні правопорушення щиро розкаявся, просив відновити йому строк на подачу апеляційної скарги, постанову суду змінити, пом’якшивши накладене на нього стягнення.
Вислухавши пояснення ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.
За змістом ч.1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянути лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про час і місце розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Як вбачається із матеріалів справи, зазначена справа була розглянута у відсутність ОСОБА_2, при цьому матеріали справи не містять будь – яких даних про те, що ОСОБА_2 був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. У зв’язку із викладеним суд вважає за необхідне поновити ОСОБА_2 строк на подачу апеляційної скарги.
Висновки судді, які викладені у постанові щодо наявності події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та винності ОСОБА_2 у його вчиненні, стверджуються зібраними у справі доказами на підставі яких суддя дійшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, правильності кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП та необхідність накладення на нього стягнення за цією статтею.
Разом із тим, суд вважає, що при вирішенні питання про вид стягнення суддя допустився помилки.
У відповідності до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
За змістом ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставин, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.
Зазначених вимог закону суддею, при розгляді справи про притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладення на нього стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами у повній мірі не дотримано. На думку суду, із урахуванням обставин вчинення правопорушення та обставин, які пом’якшують відповідальність правопорушника, якими є визнання ОСОБА_2 своєї вини у вчиненні правопорушення, та наявності у нього утриманців, визначеній у ст. 23 КУпАП меті адміністративних стягнень буде сприяти стягнення у виді штрафу. В зв’язку із цим суд вважає за необхідне змінити вид накладеного на ОСОБА_2 стягнення, застосувавши щодо нього стягнення у виді штрафу.
Керуючись ст. 294, КУпАП апеляційний суд,
п о с т а н о в и в:
ОСОБА_2 поновити строк на подачу апеляційної скарги на постанову судді Києво – Святошинського районного суду Київської області від 27 вересня 2010 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову судді Києво – Святошинського районного суду Київської області від 27 вересня 2010 року щодо ОСОБА_2 в частині стягнення змінити.
Пом’якшити накладене на ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП стягнення, до штрафу в розмірі 3000 гривень.
В іншій частині постанову судді Києво – Святошинського районного суду Київської області від 27 вересня 2010 року щодо ОСОБА_2 залишити без змін.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя (підпис) Ігнатюк О.В.
«З оригіналом згідно»
Суддя Ігнатюк О.В.