Справа №409/1285/21

Пров.№2/409/388/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2021 року смт.Білокуракине

Білокуракинський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді: А.О.Титова

за участю секретаря судового засідання: А.М.Малик

представника позивача О.Є.Какулії

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Білокуракине цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на нерухоме майно,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання дійсним договорів купівлі-продажу та визнання права власності на майно.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що 08 квітня 2020 року позивачка уклала із відповідачкою договір купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки. Предметом договору є житловий будинок та земельна ділянка, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Наразі відповідачка ухиляється від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, тому позивач просить суд визнати дійсним вищевказаний договір купівлі-продажу та визнати за позивачкою право власності на житловий будинок та земельну ділянку.

В судове засідання позивач не з`явився, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, в якій підтримала позовні вимоги в повному обсязі та наполягала на їх задоволенні.

Представник позивача, адвокат Какулія О.Є. у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав аналогічні викладеним пояснення, просив позов задовольнити.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, про дату та час розгляду справи була повідомлена належним чином, надала заяви про розгляд справи без її участі, в якій позовні вимоги визнала, проти задоволення позову не заперечувала.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, докази по справі кожен окремо та в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно копії паспорту ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4). Згідно копії паспорту ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.6). Згідно договору купівлі-продажу від 08.04.2020 року ОСОБА_2 продала а ОСОБА_1 придбала житловий будинок разом із земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.7-9). Листом приватного нотаріуса Короткевич О.Г. від 06.07.2020 року позивачці відмовлено у нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу (а.с.10). Згідно копії договору купівлі-продажу від 20.04.2000 рок ОСОБА_2 належить на праві власності житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.11). Згідно копії договору купівлі-продажу від 10.07.2009 року, ОСОБА_2 належить на праві власності земельна ділянка площею 0,1018 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.12-14). Згідно копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 147290 ОСОБА_3 належить на праві власності земельна ділянка площею 0,1018 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.15). Згідно звіту про оцінку майна висновку про вартість майна, вартість житлового будинку становить 123 752,00 грн. (а.с.16-21). Згідно листа Головного управління Держгеокадасту у Луганській області від 02.11.2021 року та інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно житловий будинок та земельна ділянка не обтяжені будь-яким способом.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Відповідно до статті 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Згідно ст. 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Відповідно до ч.2 ст.220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

Судом встановлено, що позивачкою виконано усі умови, які вона обумовлювала із відповідачкою, сплачено кошти, але відповідачка ухиляється від нотаріального посвідчення купівлі-продажу майна.

У відповідності зі ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 1 липня 2004р. N952-IV речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов`язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, в тому числі і право власності на нерухоме майно.

Згідно пункту 1 Глави 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 року, правочини щодо відчуження та застави майна, право власності на яке підлягає реєстрації, посвідчуються за умови подання документів, що посвідчують право власності (довірчої власності) на майно, що відчужується або заставляється, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та у передбачених законодавством випадках, документів, що підтверджують державну реєстрацію прав на це майно в осіб, які його відчужують.

Відповідно до ч. 3 ст. 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

При вирішенні справи по суті суд приймає до уваги правову позицію, яка викладена в Постанові ВСУ № 6-1288цс17 від 06 вересня 2017 року, згідно якої суди дійшли неправильного висновку про те, що норма ч. 2 ст. 220 ЦК України не застосовується до спірних правовідносин у зв`язку з необхідністю державної реєстрації договору купівлі-продажу нерухомого майна. Однією з умов застосування ч. 2 ст. 220 ЦК України та визнання правочину дійсним в судовому порядку є встановлення судом факту безповоротного ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення правочину та втрата стороною можливості з будь-яких причин нотаріально посвідчити правочин. Відповідно до п. 13 постанови пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року при розгляді справи про визнання правочину дійсним суд повинен з`ясувати, чому правочин не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість, а також чи немає інших підстав нікчемності правочину. ВСУ в своїй Постанові від 04 жовтня 2017 року зазначив, що однією з умов застосування частини другої статті 220 ЦК України та визнання правочину дійсним в судовому порядку є встановлення судом факту безповоротного ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення правочину та втрата стороною можливості з будь-яких причин нотаріально посвідчити правочин.

Таким чином, суд, дослідивши надані письмові докази в сукупності, дійшов висновку, що між сторонами виникли договірні відносини з приводу купівлі-продажу нерухомого майна. Відповідно до вказаної домовленості позивач сплатив вартість майна. Але, не виконуючи тривалий час взятий на себе обов`язок по нотаріальному посвідченню договору, відповідач безповоротно ухилилися від подальшого його посвідчення, внаслідок чого порушуються права позивача, а тому є всі підстави для визнання договору купівлі дійсним.

Згідно до ст. 77 ЦПК України належними доказами є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд констатує, що позивач письмовими доказами по справі довів правомірність та обґрунтованість позовних вимог.

А отже, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Таким чином із відповідачки на користь позивача підлягає сплаті судовий збір у сумі 1897,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.220,328 ЦК України, ст.ст.10,12,77-81,89,259,263-265,268,354-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги - задовольнити в повному обсязі.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,1018 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4422286600:01:001:0010, укладений 08 квітня 2020 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 право власності на 34/100 частини житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з кімнати 2-1 площею 10,7 кв.м., 2-2 площею 19,2 кв.м., 2-3 площею 6,5 кв.м., а- сіни, к- погріб, У-уборна, З-сарай, цегла, № 2-ворота залізні, № 7 - насосний колодязь та земельну ділянку площею 0,1018 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4422286600:01:001:0010, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарський будівель і споруд (присадибна ділянка).

Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення судового рішення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення. У випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Представник позивача - Какулія Отарі Євгенович , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧК № 001118 від 15.04.2019 року.

Відповідач - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 .

Суддя Білокуракинського

районного суду Луганської області А.О. Титов