Справа № 2-а-213/10                                              

                                                                         ПОСТАНОВА

                                   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    21 вересня 2010 року            Ржищівський міський суд Київської області в складі:

    головуючої судді                   Козіної С.М.

    при секретарі                         Головатюк І.Р.

    розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Ржищів в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Батальйону ДПС із забезпечення супроводження та ескортування ПДПС ДАІ ГУ МВС України в м.Київ про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

                           ВСТАНОВИВ:

    ОСОБА_1 02.09.2010 року звернувся до Ржищівського міського суду  в порядку адміністративного судочинства з позовом до Батальйону ДПС із забезпечення супроводження та ескортування ПДПС ДАІ ГУ МВС України в м.Київ у якому просить визнати протиправною постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АА № 423206 від 17.08.2010 року та скасувати її.

    Викладаючи обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач зазначає, що його піддано адміністративному стягненню за те, що він здійснив рух прямо зі смуги, що передбачає поворот праворуч.

    Обґрунтовуючи свої доводи щодо незаконності постанови позивач, посилається на те, що його 17.08.2010 року в м.Київ по вул. Набережно-Хрещатицька було зупинено інспектором ДПС батальйону ДПС із забезпечення супроводження та ескортування ПДПС ДАІ ГУ МВС України в м.Київ ст. сержантом міліції Горлач О.М.

    Вищевказаним інспектором позивачу було роз’яснено, що ним було порушено правила дорожнього руху, а саме – здійснив рух прямо зі смуги, що передбачає поворот праворуч.  

    17.08.2010 року інспектором ДПС батальйону ДПС із забезпечення супроводження та ескортування ПДПС ДАІ ГУ МВС України в м.Київ ст. сержантом міліції Горлач О.М. відносно позивача складено протокол про адміністративне правопорушення  серії АІ1 № 048698 від 17.08.2010 року про порушення п.5.16 (дод.1) ПДР, за що передбачена відповідальність згідно з ч. 1 ст. 122 КУпАП.

    Після чого інспектором ДПС батальйону ДПС із забезпечення супроводження та ескортування ПДПС ДАІ ГУ МВС України в м.Київ ст. сержантом міліції Горлач О.М. було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АА № 423206 від 17.08.2010 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 255 грн.

    Позивач вважає, що дана постанова є протиправною, такою, що не відповідає дійсності та підлягає скасуванню з наступних підстав.    

    Позивач рухався в м.Київ по вул. Набережно-Хрещатицька. Зупинившись на  перехресті на червоний сигнал світлофора, та дочекавшись зеленого сигнала світлофора, позивач продовжив рух через перехрестя прямо. Після чого позивача зупинив інспектор ДАІ мотивуючи це тим, що він начебто порушив  ПДР, а саме: здійснив рух прямо зі смуги, що передбачає поворот праворуч.  

    В усній розмові з інспектором позивач зазначив, що з моменту зупинки на заборонний знак світлофору та протягом руху прямо через перехрестя він не перебував у крайній правій смузі, тобто правил ПДР не порушував. Позивач звертає також увагу на те, що на даному перехресті відсутня (стерта) розмітка розташування транспортних засобів на проїздній частині та регулюється лише встановленим перед перехрестям знаком 5.16 дод.1 ПДР “Напрямок руху  по смугах”, тому для руху прямо він керувався даним знаком.

    В момент зупинки позивача, на заборонний сигнал світлофору у поєднанні з стрілкою зеленого кольору у додатковій секції, праворуч від нього здійснювали проїзд з поворотом направо інші атомобілі, тобто крайня права смуга була вільною, тому слова інспектора щодо порушення позивачем ПДР викликали в нього щонайменше подив та думку, що інспектор просто не бачив момент перетинання ним перехрестя.

    Однак, інспектором ДПС батальйону ДПС із забезпечення супроводження та ескортування ПДПС ДАІ ГУ МВС України в м.Київ ст. сержантом міліції Горлач О.М., не зважаючи на пояснення та переконання позивача, було складено протокол про притягнення  його до адміністративної відповідальності та винесено постанову серії АА № 423206 від 17.08.2010 року.

    Враховуючи вищевикладене, позивач вважає постанову незаконною та винесеною з грубим порушенням адміністративно-процесуального законодавства, а також такою, що підлягає скасуванню.

    В судове засідання позивач ОСОБА_1не з'явився з поважних причин.    

    Представник відповідача в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча про час, день та місце слухання справи був повідомлений належним чином.

    Враховуючи, що представник відповідача в судове засідання не з'явився, а згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, то відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

    Дослідивши письмові докази, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

    Позивачем обґрунтовано позовні вимоги з посиланням на докази у спосіб та у порядку визначеному законом щодо незаконності постанови по справі про адміністративне правопорушення.

    Відповідачем у судовому засіданні не доведено у порядку та у спосіб передбаченому законом, що позивачем по справі ОСОБА_1 було вчинено правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, а при винесенні постанови були виконані вимоги ст.ст. 252, 258, 280 КУпАП.

    Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

    Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер.

    Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.        

    Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами,   показаннями   технічних   приладів,   які   використовуються   при   нагляді   за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

    Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

    Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

    Відповідно до ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; викладення обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

    Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

    Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.        

    За таких обставин суд приходить до обґрунтованого висновку, що постанова щодо  ОСОБА_1 винесена на припущеннях та не ґрунтується на зібраних у справі доказах, а тому рішення про притягнення до адміністративної відповідальності є таким, що прийняте у спосіб передбачений Конституцією та законами України, упереджено, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому є неправомірним та підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю за відсутністю складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КупАП.

    На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 61 Конституції України, ст.ст. 6, 9, 7, 71, 158-163, 167,185,186 КАС України, ст. 7, ч.1 ст.122 ст. 251, 252. 258, 280, 283, 288 КУпАП, суд,-

                    ПОСТАНОВИВ:

    Адміністративний позов ОСОБА_1 до Батальйону ДПС із забезпечення супроводження та ескортування ПДПС ДАІ ГУ МВС України в м.Київ про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -  задовольнити в повному обсязі.

    Визнати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АА № 423206 від 17.08.2010 року, якою ОСОБА_1 піддано адміністративному стягненню за  вчинення  правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, протиправною та скасувати її.    

    Від сплати державного мита сторони звільнити.

    Рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.

                               Суддя: