Справа № 2-7550/10
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 грудня 2010 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Дрішлюка А.І.,
при секретарі судового засідання Алманової І.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини, -
ВСТАНОВИВ:
До Малиновського районного суду м. Одеси звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини. Позивач послалась на те, що між нею та ОСОБА_2 04.07.2003 року був укладений шлюб, про що в книзі реєстрації шлюбів було зроблено відповідний актовий запис № 241. посилаючись на те, що відповідач зловживав спиртними напоями, з сім’єю не опікувався, дитину матеріально не забезпечував, вчиняв сварки позивачка просила розірвати шлюб, зареєстрований 04.07.2003 року Другим Малиновським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, актовий запис під № 241, стягнути з відповідача аліменти на сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином. Суд у зв’язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 169 ЦПК України, зі згоди позивача ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.
Заслухавши пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено в судовому засіданні 04.07.2003 року Другим Малиновським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, актовий запис під № 241, було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2. В шлюбі народився син ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Позивачка в судовому засіданні позов підтримала, просила розірвати шлюб та стягнути аліменти в розмірі ј частин від всіх доходів відповідача. При цьому посилалась на те, що шлюбні відносини з відповідачем були припинені у жовтні 2008 року.
При дослідженні судом фактичних взаємин між сторонами дійсних причин розірвання шлюбу встановлено, що подальше спільне життя чоловіка й дружини та збереження шлюбу буде протирічити інтересам чоловіка та дружини. Відповідно до ст. 112 Сімейного Кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення. За наведених обставин суд задовольняє позовні вимоги позивачки про розірвання шлюбу, оскільки побудова сімейних відносин повинна здійснюватися на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки (ст. 1 СК України) та не може будуватися на примушуванні сторони до навіть формального знаходження в зареєстрованому шлюбі, а тем більш в подружніх відносинах. Відповідно з врахуванням заочного розгляду справи за відсутності заперечень відповідача, суд задовольняє позовні вимоги про розірвання шлюбу. Згідно зі ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Під час реєстрації позивачкою було змінено її дошлюбне прізвище з „ОСОБА_1” на „ОСОБА_1”. Позивачка висловила намір відновити своє дошлюбне прізвище „ОСОБА_1”.
Згідно зі ст. 217 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні. З врахуванням викладеного, суд задовольняє позовні вимоги про розірвання шлюбу та встановлює порядок виконання рішення суду у відповідній частині.
Приймаючи рішення та задовольняючи вимоги позивачки щодо стягнення аліментів на утримання дитини суд виходить з положень ст. 51 Конституції України, та ст.180 СК України, згідно з якими батьки зобов’язані утримувати дітей до їх повноліття. У відповідності до ст. 7 СК України, жінка та чоловік мають рівні права і обов’язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім’ї. Відповідно обов’язок по утриманню дитини в рівних частках покладається на її батьків.
Визначаючи розмір аліментів, згідно з вимогами ст. 182 СК України суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, а також те, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Суд роз’яснює, що згідно зі ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
Відповідно до ст.185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Згідно зі ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, тобто з 24.09.2010 року.
Керуючись ст. 51 Конституції України, ст.ст.1, 3, 10, 15, 24, 110, 112, 180, 182, 184, 185, 191, 199 Сімейного кодексу України, ст.ст. 1, 3, 10, 11, 209, 212, 214-215, 224-225 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов, ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 04.07.2003 року Другим Малиновським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, актовий запис № 241 від 04.07.2003 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 – розірвати.
Встановити порядок виконання рішення відповідно до якого воно після набрання ним законної сили є підставою для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб про його розірвання органом державної реєстрації актів цивільного стану (відповідно до ст. 15 Закону України „Про державну реєстрацію актів цивільного стану”, ст. 115 СК України) зі збереженням прізвища позивачки « ОСОБА_1» .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти в сумі 1/4 частки, але не менш 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з усіх видів його заробітку щомісячно до досягнення ОСОБА_3 повноліття - тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 починаючи з 24.09.2010 року.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії, позивачем в загальному порядку, тобто рішення суду позивачем може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Відповідно до статей 231, 232 ЦПК України оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
ГОЛОВУЮЧИЙ А.І.ДРІШЛЮК