ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

26 жовтня 2021 року                       м. Черкаси                    справа № 925/856/21

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю представників сторін:

від позивача: Прокопенко Р.О.  – за довіреністю (приймав участь в режимі відеоконференції),

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси справу

за позовом Державного спеціалізованого підприємства “Чорнобильська АЕС”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ниви Черкащини”, м. Черкаси

про стягнення 58 558, 42 грн,

ВСТАНОВИВ:

Державне спеціалізоване підприємство "Чорнобильська АЕС" (а/с 11, вул. 77-ї Гвардійської дивізії, 7/1 м. Славутич, Київська область, 07101, код ЄДРПОУ 14310862) звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ниви Черкащини" (вул. Олексія Панченка, 13/2, оф. 4 м. Черкаси, 18034, код ЄДРПОУ 38729191) про стягнення штрафу за невиконання зобов`язання по договору поставки товару №20-0044-2 від 23.01.2020 в сумі 58558,42 грн та понесених судових витрат.

В обґрунтування позову позивач вказав на невиконання відповідачем зобов`язання щодо поставки позивачу товару за укладеним між сторонами договором поставки товару №20-0044-2 від 23.01.2020.

Ухвалою від 06.07.2021 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до частини 5  статті 176 Господарського процесуального кодексу України  ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому  статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4  статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11  статті 242 Господарського процесуального кодексу України  у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана на адреси сторін рекомендованим листом з повідомленням, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення позивачу та відповідачу (а.с. 61, 62).

У визначені законом строки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило.

03 серпня 2021 року від представника позивача до суду надійшла заява про зміну предмету позовних вимог №3028/01110200-2021 від 28.07.2021, в заяві зазначено наступне. Предметом позовної заяви є Договір поставки товару № 20-0044-2, укладений 23.01.2020 між Державним спеціалізованим підприємством "Чорнобильська АЕС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ниви Черкащини". Однак, при складанні тексту вищезазначеної позовної заяви позивачем було допущено технічну помилку (описку), а саме в п. 1 прохальної частини позовної заяви помилково зазначено номер Договору поставки товару - "20-0332-Т", тоді як правильний номер договору - "20-0044-2". Таким чином, перший пункт прохальної частини позовної заяви необхідно викласти в такій редакції: "Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Ниви Черкащини" на користь Державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська АЕС" штраф за невиконання зобов`язання по Договору поставки товару № 20-0044-2 в сумі 58558 гривень 42 копійки".

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання.

Частиною 3 статті 46 ГПК України передбачено, що в справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Суд дійшов висновку, що заява представника позивача про зміну предмету позовних вимог відповідає вимогам  ст. 46 ГПК України  та приймається судом до розгляду.

Таким чином, даний позов розглядається судом з урахування заяви про зміну предмету позову №3028/01110200-2021  від 28.07.2021.

09 серпня 2021 року від відповідача до суду надійшла заява про поновлення строку подання відзиву на позов, оскільки останньому був необхідний час на ознайомлення з матеріалами справи та сформування правової позиції захисту. Зазначив, що згідно з п. 4  розділу X «Прикінцеві положення» ГПК України  під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасника справи поновлює процесуальні строки, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими в зв`язку з карантином.

Оскільки причини пропуску відповідачем процесуального строку в даному випадку є поважними, суд вважає за необхідне поновити процесуальний строк для подання відповідачем відзиву на позов.

09 серпня 2021 року від відповідача до суду надійшов відзив від 05.08.2021 № 48/08 на позовну заяву, в якому останній заперечив проти задоволення позовних вимог з наступних підстав:

- відповідач повідомляв позивача про зміну фактичної та юридичної адреси підприємства на початку травня 2020 в межах участі у закупівлі UА-2020-04-23-000576-а. Відповідач стверджує, що всі листи, повідомлення, накладні чи інша письмова кореспонденція з позивачем здійснювалася з зазначенням нової юридичної адреси підприємства, що свідчить про те, що про зміну фактичної та юридичної адреси підприємства позивач знав та свідомо продовжував надсилати листи на стару адресу;

- відповідно до умов договору, поставки здійснюються 1 раз у квартал, саме такий графік поставки і мав місце перші 2 квартали строку дій договору (одна поставка була здійснена у першому кварталі 2020 року та одна поставка була здійснена у другому кварталі 2020 року), однак у третьому кварталі позивач з невідомих причин почав вимагати від відповідача більш частих поставок. Всі заявки, на які посилається позивач припадають на 3 квартал 2020 року;

- повідомляємо, що перша і єдина обов`язкова для відповідача поставка у третьому кварталі 2020 року була здійснена 23.07.2020 згідно видаткової накладної №2956 від 23 липня 2020 року.

- в подальшому з огляду на прохання позивача та враховуючи логістичні можливості відповідач здійснив додатково поставки товару 07.09.2020 та 24.09.2020.

Відповідач вважає, що діяв в рамках договору з дотриманням погодженої сторонами частоти поставок. Жодних документів, які б підтверджували невиконання відповідачем умов договору стосовно строків поставки позивачем не було надано. Жодних заявок на поставку товару за договором у четвертому кварталі 2020 року до відповідача не надходило, тому твердження позивача щодо невиконання відповідачем зобов`язання щодо поставки товару, в т.ч. відмови від виконання зобов`язання не відповідає дійсності.

31 серпня 2021 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій останній стверджує, що відповідач вчиняє всі можливі дії, спрямовані на уникнення відповідальності за невиконання своїх зобов`язань щодо умов Договору поставки товару № 20-0044-2, також зазначає обставини, що на думку позивача, спростовують заперечення відповідача.

13.09.2021 Господарський суд Черкаської області ухвалив з власної ініціативи розглядати справу в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, повідомив учасників справи про розгляд справи по суті у судовому засіданні о 12 год. 00 хв. 30 вересня 2021 року.

Ухвалою від 30.09.2021 Господарський суд Черкаської області задовольнив заяву представника позивача про відкладення розгляду справи на іншу дату та про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Відклав розгляд справи по суті на 10 год. 00 хв. 26 жовтня 2021 року

01 жовтня 2021 року до суду від представника позивача надійшла копія довідки щодо виконання відповідачем заявок відповідно умов договору.

Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив

Ухвали від 13.09.2021 та 30.09.2021 були надіслані на адресу відповідача рекомендованими листами з повідомленнями, отримання ухвали суду від 13.09.2021 про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу (а.с. 112).

Ухвалами суду  відповідачу роз`яснено про його обов`язок повідомити суд про причини неявки у судове засідання і, що у разі його неявки, наступають наслідки передбачені статтею 202 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Отже, відповідач був повідомлений про час та місце розгляду справи судом належним чином, проте останній участі свого представника у засіданні суду не забезпечив, про причини неявки у судове засідання суд не повідомив.

Враховуючи те, що відповідач про час та місце розгляду справи по суті повідомлений належним чином, явка учасників судового процесу не визнана  обов`язковою, неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, суд з урахуванням думки представника позивача щодо можливості розгляду справи вирішив проводити розгляд справи по суті без участі відповідача.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі.

У судовому засіданні згідно з ст. 240 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Заслухавши доводи представника позивача з приводу заявлених позовних вимог, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності,  суд встановив такі обставини.

23 січня 2020 року між позивачем - Державним спеціалізованим підприємством “Чорнобильська АЕС” та відповідачем – Товариством з обмеженою відповідальністю “Ниви Черкащини” укладено договір № 20-0044-2 про поставку товару, укладений на підставі проведення закупівлі № 2-026-20 (далі – Договір, а.с. 13-20), згідно з пунктом 1.1 якого, постачальник зобов`язався передати (поставити) у встановлені умовами Договору строку (строк) покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти товар, поставка якого є предметом цього Договору, і сплатити за нього (організувати виплату) грошову суму в розмірі та на умовах, встановлених цим Договором.

Згідно з п. 1.2 Договору предметом поставки є товар: ДК 021:2015 код 15420000-8 Рафіновані олії та жири (Олія соняшникова, олія оливкова).

У п. 1.3 Договору його сторони передбачили, що основні вимоги до товару: його назва, одиниці виміру, вартість, в тому числі за одиницю, строк поставки, вимоги щодо кількості, якості, року (дати) виготовлення, гарантійних зобов`язань постачальника, терміну придатності, технічні вимоги, тощо – зазначені в специфікації (додаток №1 до цього Договору).

Відповідно до п. 3.1 та п. 3.2 Договору планова (гранична) ціна цього Договору становить 297  510,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 49585,00 грн. Ціна за одиницю товару та загальна вартість за номенклатурою зазначена в специфікації (додаток №1 до цього договору).

Згідно з п. 3.5 Договору у разі коливання на ринку ціни товару, зазначеного у специфікації, (в сторону збільшення або в сторону зменшення), ціна за одиницю товару може бути змінена за взаємною згодою сторін не більше ніж на 10 відсотків за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в Договорі, шляхом укладення відповідної додаткової угоди між сторонами.

У п. 3.6 Договору його сторони передбачили, що наявність підстав для зміни ціни та факту коливання ціни товару на ринку підтверджується               стороною – ініціатором шляхом надання оригіналу експертного висновку, виданого Торгово-промисловою палатою України або її регіональними представництвами, або ДП "Держзовнішформ", або ДП "Укрпромзовнішекспертиза", або іншого органу, який має на це повноваження, щодо розміру коливання цін товару на дату укладання цього Договору та на дату експертного висновку.

Пунктом 3.7 Договору передбачено, що зміна ціни за одиницю товару можлива тільки у розмірі, що відповідає коливанню ціни на ринку, але не більше ніж 10%, за умови та у випадках, передбачених пунктами 3.5 та 3.6 Договору, та в разі зміни ціни товару на ринку на 15% або більше, а також не раніше ніж через 120 календарних днів з початку дії договору, або попередньої зміни ціни в сторону зменшення або збільшення відповідно. Крім того, збільшення ціни можливе виключно за умови виконання всіх попередніх заявок, наданих покупцем в повному обсязі за відповідний період: з початку дії договору до дати звернення постачальника щодо зміни ціни.

Відповідно до п. 5.1 Договору постачальник повинен поставити товар для приймання покупцем за кількістю та якістю в місце та в строк, вказані в специфікації (додаток №1 до Договору) Постачальник повинен попередньо письмово повідомити покупця про дату та приблизний час доставки товару у встановлене в Специфікації місце, не пізніше ніж за три робочі дні до дати доставки. Постачальник в період до закінчення строку поставки, вказаному у специфікації, може поставляти товар для приймання покупцем за кількістю та якістю частинами (партіями) попередньо повідомивши про це покупця не пізніше, ніж за три робочі дні до дати доставки.

Згідно з п. 8.3 Договору за порушення виконання постачальником зобов`язань за цим Договором, до нього застосовуються штрафні санкції у таких розмірах, зокрема, за невиконання зобов`язання щодо поставки товару, в тому числі відмови від виконання зобов`язання – штраф у розмірі 25% вартості невиконаного зобов`язання.

Пунктом 11.1 Договору встановлено, що цей Договір вважається укладеним після підписання сторонами та скріплення печатками (за наявності), з дати підписання останньою стороною і діє до 31.12.2020, в частині фінансових зобов`язань – до повного їх виконання сторонами.

Відповідно до п. 14.3 Договору сторона Договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати ї розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, зацікавлена сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до п. 16.1 Договору поставки товару № 20-0044-2 від 23.01.2020 сторони зобов`язані повідомляти одна одну про зміну своїх реквізитів протягом десяти днів із дня набуття чинності відповідними змінами, шляхом направлення листа, підписаного уповноваженою особою та головним бухгалтером і скріплено печаткою (за наявності).

Сторони також підписали специфікацію до Договору як додаток №1 до нього, у якій вказали, зокрема такі дані про товар, що підлягає поставці, його кількість, ціну і вартість:

- олія соняшникова, рафінована, дезодорована, розфасована п/ет пляшки від 1,0 л., ДСТУ 4492:2017, 10500,00 кг, за ціною одиниці з ПДВ 28,08 грн., на загальну суму з ПДВ 294  840,00 грн;

- олія оливкова, розфасована в скляні пляшки до 1,0 л., ДСТУ 5065:2008 або еквівалент, 50,00 кг, за ціною одиниці з ПДВ 53,40 грн., на загальну суму з ПДВ 2670,00 грн;

Також у специфікації до Договору його сторони передбачили строк поставки – з дати укладення Договору до 31.12.2020 і зазначили, що вказаний в специфікації товар поставляється один раз в квартал (до 11:00) згідно з поданою покупцем заявкою, яка містить інформацію щодо дати, обсягу та місця постачання товару.

04 серпня 2020 позивачем на електронну скриньку відповідача, що зазначена в реквізитах Договору, було направлено заявку для поставки продуктів харчування для їдалень ДСП ЧАЕС від 04.08.2020 № 5400-17/205 на 10.08.2020.

В позовні заяві, позивач зазначив, що заявка № 5400-17/205  виконана не була, в зв`язку з чим 11.08.2020 зазначена заявка разом із супровідним листом № 3263/54020100-2020 була направлена на поштову адресу відповідача – 18002, Черкаська область, м. Черкаси. вул.   Святотроїцька,   73.   Поштовий   конверт   повернувся   з   відміткою   "за закінченням терміну зберігання" (а.с.  28),  заявка залишилась не виконаною.

01 вересня 2020 позивачем на електронну та поштову адреси (18034, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Олексія Панченка, буд. 13/2. оф. 4) відповідача, разом з супровідним листом № 3598/54020100-2020, була направлена заявка для поставки продуктів харчування для їдалень від 01.09.2020 № 5400-17/239 на 07.09.2020. Поштовий конверт повернувся з відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 30-31). В позовній заяві позивач зазначив, що дана заявка також залишилась без виконання.

08 вересня 2020 позивачем на електронну та поштову адреси (18002, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Святотроїцька, 73) відповідача було направлено заявку для поставки продуктів харчування для буфету АК-1,2 м. Славутич від 08.09.2020 № 5400-17/249 на 14.09.2020. Зазначена заявка була направлена разом з супровідним листом № 3717/54020100-2020, в якому позивач наполягав на виконанні попередніх заявок від 04.08.2020 № 5400-17/205, від 01.09.2020 № 5400-17/239, а також повідомив, що в разі невиконання, відповідно до п. 8.3 Договору, за порушення строків виконання, відповідач повинен буде сплатити штрафні санкції. Цей лист позивач надіслав відповідачу рекомендованим листом, який повернувся позивачу у зв`язку з неодержанням його відповідачем з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 32-34). Зазначені заявки залишились без виконання.

08 вересня 2020 Позивачем на поштову адресу відповідача - 18034, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Олексія Панченка, буд. 13/2, оф. 4. було направлено вищезазначена заявка від 08.09.2020 № 5400-17/249. разом з супровідним листом № 3717/54020100-2020, в якому позивач знову наполягав на виконанні попередніх заявок та попередив відповідача про те, що в разі невиконання, відповідно до п. 8.3 Договору, за порушення строків виконання, останній буде зобов`язаний сплатити штрафні санкції. Поштовий конверт повернувся з відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 35-37). В позовній заяві позивач зазначив, що заявка від 08.09.2020 № 5400-17/249 та попередні залишились без виконання.

13 жовтня 2020 відповідач направив позивачу лист від 09.10.2020 № 315/10 в якому пропонував розірвати Договір поставки товару № 20-0044-2 від 23.01.2020 за згодою сторін з моменту підписання відповідної додаткової угоди. Зазначена пропозиція була обґрунтована стрімким зростом ціни на олію (а.с. 38-39).

18 листопада 2020 позивач направив відповідачу супровідним листом № 4863/01120400-2020 Угоду про розірвання Договору № 20-0044-2 від 23.01.2020 разом із Розрахунком штрафних санкцій (а.с. 41- 43).

Вищезазначені документи були направлені на адресу Відповідача, зазначену в Договорів саме: 18002, м. Черкаси, вул. Святотроїцька, буд. 73.

У листі від 18.11.2020 № 4863/01120400-2020 позивач повідомив про необхідність сплати нарахованих штрафних санкцій за невиконання зобов`язання щодо поставки товару, та про те, що в разі несплати штрафних санкцій, ДСП ЧАЕС звернеться до Банка-Гаранта щодо отримання коштів за договірним забезпеченням в рахунок часткової сплати нарахованих штрафних санкцій. Позивач, шляхом направлення зазначеного листа виконав вимоги п. 13.4.8 Договору. Поштовий конверт повернувся на адресу позивача з відміткою "за закінченням терміну зберігання", відповідачем Угода підписана не була,  Договір розірвано не було, оскільки згідно п. 3 Угоди, Договір від 23.01.2020 за  № 20-0044-2 вважається розірваним з дати підписання обома сторонами цієї Угоди про розірвання.

22 грудня 2020 позивач звернувся до Акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк", як до Банка-Гаранта, з вимогою про сплату гарантійної суми № 5527/01120400-2020.

В зв`язку з порушенням відповідачем умов Договору позивачем було складено Розрахунок штрафних санкцій, відповідно до якого, станом на 12.01.2021 нараховані штрафні санкції в розмірі 67483,72 грн із розрахунку 25 % за невиконання поставки товару на загальну суму 269934,88 грн (сума непоставленого товару), та враховано суму договірного забезпечення, перерахованого па рахунок Позивача Банком-Гарантом в розмірі 8925,30 грн, і тому розмір нарахованих штрафних санкцій становить 58558,42 грн.

04 березня 2021 року позивач надіслав відповідачу рекомендованим листом претензію від 04.03.2021  №  1005/01110200-2021 з вимогою про сплату 58  558,42 грн. штрафу за відмову від виконання зобов`язання за Договором. Претензія від 04.03.2021 № 1005/01110200-2021 була отримана відповідачем, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення № 0710100648420, однак відповідач відповідь на неї не надав.

Відповідач не виконав свої зобов`язання за Договором поставки товару № 20-0044-2 від 23.01.2020, на стадії досудового врегулювання спору штрафні санкції не сплатив, що і стало підставою для звернення позивача до суду для захисту порушеного права та примусового стягнення 58  558,42 грн штрафу.

Як встановлено судом та підтверджується зібраними у справі доказами Договір, укладений сторонами, за своєю правовою природою є договором  поставки та відповідає вимогам чинного законодавства.

Спірні правовідносини сторін за правовою природою віднесені до договірних зобов`язань поставки, загальні положення про купівлю-продаж визначені параграфом 1 глави 54, особливості поставки - параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України, параграфом 1 глави 30 Господарського кодексу України, загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 Цивільного кодексу України, про зобов`язання і договір – розділами І і ІІ книги 5 Цивільного кодексу України, правові наслідки порушення зобов`язання, відповідальність за порушення зобов`язання - главою 51 Цивільного кодексу України, розділом V ГК України.

Статтею 3 Цивільного кодексу України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Статтями 13 і 14 Цивільного кодексу України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов`язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов`язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1, ч. 2 п.п. 5, 8 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено право кожного суб`єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, присудження до виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків, застосування штрафних санкцій, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено презумпцію правомірності правочину, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.

Частина 1 ст. 174 Господарського кодексу України передбачає можливість виникнення господарських зобов`язань з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525 і ст. 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) визначає грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських правовідносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Стаття 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у розумінні цього Кодексу визнає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частина 2 ст. 20 Господарського кодексу України передбачає право кожного суб`єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом застосування штрафних санкцій.

Частиною 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Із матеріалів справи вбачається, що 23 січня 2020 року між позивачем - Державним спеціалізованим підприємством “Чорнобильська АЕС” та відповідачем – Товариством з обмеженою відповідальністю “Ниви Черкащини” укладено договір № 20-0044-2 про поставку товару, укладений на підставі проведення закупівлі № 2-026-20.

З Договору, який є господарським договором, у відповідача виникли майново-господарські зобов`язання щодо поставки позивачу передбачених Договором товарів у встановлені останнім порядку і строки.

Передбачений специфікацією до Договору строк поставки товарів – з дати укладення Договору до 31.12.2020 і порядок поставки - один раз в квартал (до 11:00) згідно з поданою покупцем заявкою, яка містить інформацію щодо дати, обсягу та місця постачання товару, означає, що умовою здійснення відповідачем поставки конкретної партії товару є відповідна заявка позивача на поставку товару.

Позивач на поштову адресу -18002, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Святотроїцька, 73 (яка зазначена в договорі) відповідача надіслав три заявки на поставку товару №5400-17/205, №5400-17/239, №5400-17/249. Однак заявки повернулись на адресу позивача з відміткою "за закінченням терміну зберігання", що підтверджується належними і допустимими доказами – копіями рекомендованих повідомлень про не вручення поштових відправлень відповідачу, надісланих позивачем 11.08.2020, 01.09.2020, 08.09.2020.

Також, судом встановлено, що 08.09.2021 позивачем на поштову адресу - 18034, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Олексія Панченка, буд. 13/2, оф. 4. була направлена заявка від 08.09.2020 № 5400-17/249, одна вона теж повернулась на адресу позивача з відміткою "за закінченням терміну зберігання", що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 16.1 Договору поставки товару № 20-0044-2 від 23.01.2020 сторони зобов`язані повідомляти одна одну про зміну своїх реквізитів протягом десяти днів із дня набуття чинності відповідними змінами, шляхом направлення листа, підписаного уповноваженою особою та головним бухгалтером і скріплено печаткою (за наявності).

Твердження відповідача про виконанням ним вимог п. 16.1 Договору спростовуються, оскільки надання відомостей про зміну своєї юридичної та фактичної адреси ним було здійснено в межах іншого проведеного аукціону (іншого Договору). Пункт 16.1 Договору чітко визначає порядок повідомлення про зміну своїх реквізитів (юридичної/фактичної адреси). Дотримуючись умов Договору, відповідач зобов`язаний був направити на адресу позивача лист про зміну своїх реквізитів, підписаний уповноваженою особою та головним бухгалтером і скріплений печаткою.

Судом встановлено що відповідач не подав до суду доказів, які б підтверджували  належне повідомлення  позивача про зміну реквізитів відповідача, в зв`язку з чим у позивача не виникло обов`язку надсилати йому поштову кореспонденцію за Договором поставки товару № 20-0044-2 від 23.01.2020 саме на адресу: 18034, м. Черкаси, вул. Олексія Панченка, буд. 13/2, оф. 4.

Згідно з п. 94 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам узгоджується оператором поштового зв`язку разом з юридичною особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок", цих Правил.

Отож відповідальність за одержання належним чином та за належною адресою надісланих юридичній особі поштових відправлень несе юридична особа – адресат, у даному випадку – це відповідач.

Ствердженнями відповідача щодо того, що в третьому кварталі 2020 ним було виконано обов`язок поставки товару в повному обсязі спростовується наступним.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридичною адресою ДСП ЧАЕС є: 07101, Київська область, м. Славутич, вул. 77-ї Гвардійської дивізії, 7/1, проте за вказаною адресою знаходиться адміністративний корпус підприємства з буфетом АК-1,2, а відповідно до Статуту ДСП ЧАЕС, виробничі потужності підприємства територіально знаходяться в зоні відчуження, де і розміщенні їдальні АПК-1, № 19 та інші.

23.07.2020 відповідачем було виконано заявку для поставки продуктів харчування для буфету АК-1,2 м. Славутич № 5400-17/177 від 15.07.2020, в якій зазначено місце поставки — буфет АК-1,2.

Таким чином, заявка була сформована для здійснення поставки товару лише в буфет адміністративного корпусу ДСП ЧАЕС.

Подальші заявки № 5400-17/205 від 04.08.2020, № 5400-17/239 від 01.09.2020, № 5400-17/250 від 08.09.2020 були оформлені для поставки товару вже для їдалень АПК-1 та № 19, що розміщені в зоні відчуження.

Згідно з довідкою щодо виконання відповідачем заявок позивача, судом встановлено, що відповідачем було частково виконано заявку 5400-17/239 від 01.09.2020 та заявку 5400-17/249 від 08.09.2020, а заявка 5400-17/205 від 04.08.2020 взагалі не виконана (а.с. 123).

Таким чином, відповідач не спростував факт виникнення у нього зобов`язань з поставки передбачених Договором і вказаних у заявках позивача № 5400-17/205 від 04.08.2020, № 5400-17/239 від 01.09.2020, № 5400-17/250 від 08.09.2020 товарів упродовж встановленого Договором строку.

Відповідач вказані зобов`язання не виконав, тому позивач має право на застосування до відповідача передбаченого п. 8.3 Договору штрафу в розмірі 25% вартості невиконаного зобов`язання.

Суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення штрафу.

Суд перевірив розрахунки позивача та встановив їх правильність та відповідність вимогам умов договору та нормам чинного законодавства.

З урахуванням викладених обставин справи, умов Договору та наведених норм законодавства суд спірні вимоги позивача про стягнення 58  558,42 грн штрафу вважає обґрунтованими,  таким чином,  позов задовольняє повністю.

На підставі статті 129 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати - сплачений судовий збір у розмірі 2270,00 грн.

Доказів про понесення інших судових витрат сторони  господарському суду не надали.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 236-241, 256 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Ниви Черкащини" (вул. Олексія Панченка, 13/2, офіс 4, м. Черкаси, 18034, код ЄДРПОУ 38729191) на користь державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська АЕС" (а/с 11, вул. 77-ї Гвардійської дивізії 7/1, м. Славутич, Київська область, 07101, код ЄДРПОУ 14310862) – 58  558,42 грн. штрафу і 2270,00 грн. судового збору.

Це рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Це рішення протягом двадцяти днів з дня його ухвалення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене та підписане 11 листопада 2021 року.

Суддя                                                                                             О.В. Чевгуз