Справа № 616/713/21

Провадження № 1-кп/616/78/21

В И Р О К

іменем України

"11" листопада 2021 р.                                                         смт. Великий Бурлук

Великобурлуцький районний суд Харківської області в складі:

головуючого – судді Подмаркової Ю.М.,

за участю: секретаря судового засідання – Козуб В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021221100000810 від 01.09.2021, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Шипувате Великобурлуцького району Харківської області, є громадянином України, має середню освіту, не працює, не одружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України,

ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Шипувате Великобурлуцького району Харківської області, є громадянином України, має середню освіту, не працює, не одружений, зареєстрований проживаючим за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий:

- вироком Великобурлуцького районного суду Харківської області від 16.11.1998 за статтею 94 Кримінального кодексу України до 9 років позбавлення волі;

- вироком Великобурлуцького районного суду Харківської області від 28.07.2015 за частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі статті 75 Кримінального кодексу України від призначеного покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки;

- вироком Великобурлуцького районного суду Харківської області від 28.03.2017 за частиною 3 статті 185, 71 Кримінального кодексу України до 3 років 7 місяців позбавлення волі, звільнений 19.06.2020 за відбуттям строку покарання,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України,

за участю сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження:

прокурора - Шабалдаса О.С.,

обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

в с т а н о в и в:

30.08.2021, близько 11:00 год., у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які перебували на території домоволодіння в АДРЕСА_3 , яке належить їх знайомому ОСОБА_3 , виник умисел на таємне викрадення чужого майна.

З метою реалізації умислу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , діючи за попередньою змовою групою осіб, того ж числа та часу, переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає, перебуваючи на території вказаного домоволодіння, діючи із корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, скориставшись нагодою, що ОСОБА_3 був відсутній за місцем мешкання, викрали металевий швелер, який виготовлений з металу чорного кольору, вкритий іржею, розміром: довжиною - 243 см., шириною - 18 см., висотою бортів - по 7 см., товщиною металу - 0,9 см., вагою 38,0 кг., вартістю 238 грн. 26 к. після чого залишили місце вчинення злочину та розпорядилися майном на власний розсуд, чим спричинили потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.

Зазначеними діями ОСОБА_1 вчинив таємне викрадення чужого майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Зазначеними діями ОСОБА_2 повторно вчинив таємне викрадення чужого майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Викладені вище обставини кримінального провадження щодо місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення не оспорювалися учасниками судового провадження, які під час судового розгляду не заперечували проти того, щоб суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо вказаних обставин.

З`ясувавши, що сторони правильно розуміють зміст зазначених обставин; відсутні сумніви у добровільності їх позиції; роз`яснивши, що сторони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до частини 3 статті 349 Кримінального процесуального кодексу України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися.

Обвинувачений ОСОБА_1 під час судового розгляду у повному обсязі визнав себе винуватим в інкримінованому йому злочині та показав про обставини, за яких 30.08.2021, за попередньою змовою з ОСОБА_2 , вчинив таємне викрадення металевого швелеру із домоволодіння ОСОБА_3 .

У вчиненому злочині він щиро розкаявся, виявив готовність нести передбачену кримінальним законом відповідальність.

Обвинувачений ОСОБА_2 під час судового розгляду у повному обсязі визнав себе винуватим в інкримінованому йому злочині та показав про обставини, за яких 30.08.2021, за попередньою змовою з ОСОБА_1 , повторно вчинив таємне викрадення металевого швелеру із домоволодіння ОСОБА_3 .

У вчиненому злочині він щиро розкаявся, виявив готовність нести передбачену кримінальним законом відповідальність.

Показання обвинувачених є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння ними змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності їх позиції.

Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, які є належними, допустимими, а в сукупності достатніми для ухвалення обвинувального вироку, суд дійшов висновку, що в межах обвинувачення:

- ОСОБА_1 є винуватим у таємному викраденні чужого майна, вчиненому за попередньою змовою групою осіб і його дії суд кваліфікує за частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України;

- ОСОБА_2 є винуватим у таємному викраденні чужого майна, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, повторно, і його дії суд кваліфікує за частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України;

Під час призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , відповідно до вимог статей 65-67 Кримінального кодексу України, судом враховано наступні обставини:

- ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який, відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України є нетяжким злочином;

- обставину, що пом`якшує покарання, передбачену пунктом 1 частини 1 статті 66 Кримінального кодексу України, якою визнається щире каяття обвинуваченого, що виявилося у критичному ставленні до вчиненого кримінального правопорушення, а також сприяння розкриттю кримінального правопорушення шляхом надання показань про його обставин;

- відсутність обставин, що обтяжують покарання, відповідно до статті 67 Кримінального кодексу України;

- особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на диспансерному обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, офіційно не працевлаштований, не одружений, за місцем проживання скарг на його поведінку немає;

З урахуванням сукупності зазначених відомостей щодо ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого та обставини, що пом`якшує покарання, відсутність матеріальних і моральних претензій з боку потерпілого, суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень є покарання у виді обмеження волі в межах строків, передбачених частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України.

Крім того, при призначенні ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі на строк, враховуючи, що вчинене ним кримінальне правопорушення є нетяжким злочином, обвинувачений щиро розкаявся, викрадене майно повернуто потерпілому, який претензій до обвинуваченого не має, суд дійшов висновку про можливість його виправлення без відбування покарання та про наявність підстав для прийняття рішення про звільнення його від відбування покарання з випробуванням, відповідно до статті 75 Кримінального кодексу України, з покладанням на нього обов`язків, передбачених статтею 76 Кримінального кодексу України.

Під час вирішення питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , відповідно до вимог статей 65-67 Кримінального кодексу України, судом враховано наступні обставини:

- ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який, відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України є нетяжким злочином;

- обставину, що пом`якшує покарання, передбачену пунктом 1 частини 1 статті 66 Кримінального кодексу України, якою визнається щире каяття обвинуваченого, що виявилося у критичному ставленні до вчиненого кримінального правопорушення, а також сприяння розкриттю кримінальних правопорушень шляхом надання показань про їх обставин;

- обставину, що обтяжує покарання, якою відповідно до пункту 1 частини 1 статті 67 Кримінального кодексу України визнається рецидив злочинів (вчинення крадіжки особою, яка має непогашену судимість за ст. 94 КК України (1960 року));

- особу обвинуваченого, який раніше судимий за умисні злочини проти життя та здоров`я особи та проти власності, востаннє за вироком Великобурлуцького районного суду Харківської області від 28.03.2017, звільнений з виправної колонії 19.06.2020 за відбуттям строку покарання, офіційно не працевлаштований, не одружений, на диспансерному обліку у лікаря-психіатра не перебуває, але 2013 року перебуває на обліку у лікаря-нарколога, за місцем проживання скарг на його поведінку немає.

З урахуванням сукупності зазначених відомостей щодо ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого та обставини, що пом`якшують покарання, обставини, що обтяжує покарання, суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень є покарання у виді позбавлення волі на строк в межах санкції частини 2 статті 185 Кримінального кодексу України. Відсутні умови і підстави призначення обвинуваченому іншого більш м`якого покарання.

Застосований щодо речового доказу у вигляді металевого швелеру арешт на підставі ухвали слідчого судді Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 07.09.2021, належить скасувати.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Питання щодо речових доказів суд вирішує в порядку статті 100 Кримінального процесуального кодексу України.

Обов`язок по відшкодуванню понесених процесуальних витрат у кримінальному провадженні за проведення судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/121-21/19577-ТВ від 06.09.2021 у розмірі 686 грн 48 к, виходячи з положень статті 124 Кримінального процесуального кодексу України, суд покладає на обвинувачених в рівних частках.

Підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись статтями 349, 368-374 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.

Відповідно до статті 75 Кримінального кодексу України ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного за даним вироком покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

На підставі пунктів 1, 2 частини 1, пункту 2 частини 3 статті 76 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки, а саме: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

ОСОБА_2 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року 6 (шести місяців) позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 обчислювати з моменту фактичного затримання та приведення вироку до виконання.

Стягнути із обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави в рівних частках процесуальні витрати, пов`язані з проведенням судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-21/19577-ТВ від 06.09.2021 по 343 (триста сорок три) грн 24 к.

Скасувати застосований на підставі ухвали слідчого судді Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 07.09.2021 арешт тимчасового вилученого майна.

Речові докази у кримінальному провадженні: металевий швелер, який виготовлений з металу чорного кольору, вкритий іржею, наступними розмірами: довжиною - 243 см., шириною - 18 см., висотою бортів - по 7 см., товщиною металу - 0,9 см., вагою 38,0 кг., який передано на зберігання потерпілому ОСОБА_3 , вважати йому повернутим.

Вирок може бути оскаржений в порядку статті 394 Кримінального процесуального кодексу України до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Великобурлуцький районний суд Харківської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його оголошення.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини 3 статті 349 Кримінального процесуального кодексу України.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Головуючий                                                         Ю.М. Подмаркова