№ 207/2573/20

№ 2/207/27/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2021 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді                                Бистрової Л.О.

при секретарі                                        Мозоль О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кам`янське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Кам`янського міського нотаріального округу Жидков Володимир Юрійович, Перша Кам`янська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про визнання довіреності та договору довічного утримання (догляду) недійсними, визнання права власності в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Кам`янського міського нотаріального округу Жидков Володимир Юрійович, Перша Кам`янська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про визнання довіреності та договору довічного утримання (догляду) недійсними, визнання права власності в порядку спадкування, посилаючись на те, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її сестра, ОСОБА_5 , про що зроблено відповідний актовий запис за № 384, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданим 23 червня 2017 року Голосіївським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві.

Після її смерті державним нотаріусом Першої Кам`янської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Шульгою М. А. заведена спадкова справа № 456/2017 (номер у спадковому реєстрі №60774939), що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі. В грудні 2017 року вона звернулась до державного нотаріуса Першої Кам`янської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Трощій Н.Г. із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом на 47/100 частин житлового будинку та земельної ділянки, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .

Державний нотаріус відмовила мені у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом на 47/100 частин житлового будинку та земельної ділянки, розташованих за адресою:  АДРЕСА_1 , про що склала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, зазначивши що вищевказані 47/100 частин житлового будинку та земельна ділянка не зареєстровані за померлою. Більше того, зазначене майно зареєстровано за іншою особою і таким чином, не належало на день смерті спадкодавцю та не входить до складу спадкового майна.

09 листопада 2017 року Південним відділенням поліції Кам`янського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано кримінальне провадження № 12017040780001533 за фактом незаконного (шахрайським шляхом) заволодіння нерухомим майном за адресою: АДРЕСА_2 , що належало ОСОБА_5 за частиною 1 статті 190 Кримінального кодексу України.

У вказаного кримінальному провадженні її визнано потерпілою, що підтверджується ухвалою слідчого судді Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 02.07.2019 у справі № 207/3918/18.

Під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження вона дізналась, що належні її сестрі 47/100 частин житлового будинку зареєстровані на праві приватної власності за ОСОБА_4 на підставі договору довічного утримання (догляду), посвідченого 28 лютого 2017 року державним нотаріусом Першої Кам`янської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Трощій Н. Г. за реєстровим № 2-240.

Указаний договір від імені ОСОБА_5 підписаний її представником ОСОБА_3 , який діяв на підставі довіреності, посвідченої 25 лютого 2017 року приватним нотаріусом Кам`янського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Жидковим В. Ю. за реєстровим № 130, 131.

Відповідно до тексту довіреності, ОСОБА_5 цією довіреністю уповноважила ОСОБА_3 бути її представником, і серед іншого укласти від її імені договір довічного утримання з ОСОБА_4 стосовно належних їй 47/100 часток у праві спільної часткової власності на житловий будинок та земельну ділянку за номером АДРЕСА_1 на зазначених у довіреності умовах.

Як вбачається із змісту довіреності вона видана без права передоручення і діє до припинення її дії.

У зв`язку із станом здоров`я (хвороба верхніх кінцівок) ОСОБА_5 на її особисте прохання довіреність підписана ОСОБА_2 у її присутності та присутності нотаріуса та посвідчена приватним нотаріусом Кам`янського міського нотаріального округу Жидковим В. Ю. за адресою: м. Кам`янське, вул. Котовського, буд. № 10 (реєстровий № 130, 131).

Під час спілкування за життя із ОСОБА_5 вона їй повідомляла, що сім`я ОСОБА_6 зверталась до неї із пропозицією укласти договір про відчуження на їх користь належних їй 47/100 частин у праві спільної часткової власності на житловий будинок та земельну ділянку, проте вона жоден договір укладати не хотіла. На початку 2017 року вона висловила бажання продати належне їй майно у м. Кам`янське та переїхати проживати до іншого міста.

Більше того, ОСОБА_5 була писемною, не мала фізичних вад або інших хвороб, які б перешкоджали їй власноручно підписати оскаржувані документи (правочини).

Вважає, що під час укладення і посвідчення спірної довіреності та договору довічного утримання (догляду) були допущені грубі порушення вимог чинного законодавства в результаті чого із власності ОСОБА_5 незаконно вибуло належне їй майно, а саме 47/100 частин житлового будинку, а тому вона, як спадкоємиця останньої змушена звернутися до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Позивачка та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з викладених у позовній заяві підстав.

Відповідачами, ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та їх представником, надано відзив на позов, в якому зазначає, що позовні вимоги не визнає в повному обсязі з наступних підстав. ОСОБА_7 », згідно Свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_2 ) ОСОБА_8 не є стороною правочину договору довічного утримання (догляду) посвідченого 28 лютого 2017 року державним нотаріусом Трощій Н.Г. Першої Кам`янської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області зареєстрований в реєстрі за № 2-240, тому її вимоги про визнання договору довічного утримання (догляду) суперечать п. 26 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсним», оскільки особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, є насамперед сторони правочину.

В своїй позовній заяві позивач не надав жодного допустимого доказу та не зазначив посилання на порушення чинного законодавства України з боку приватного нотаріуса Кам`янського міського нотаріального округу Жидкова В.Ю. та державного нотаріуса Трощій Н.Г. Першої Кам`янської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області, оскільки саме вони були залучені позивачем в якості третіх осіб, що порушує вимоги абзацу 2 п. 26 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсним».

Отже, позивач мав довести факт невиконання або не належного виконання умов договору довічного утримання (догляду) набувачем, тобто, ОСОБА_4 . На момент укладання договору довічного утримання (догляду) він був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 з моменту свого народження, тобто з 24 червня 1990 року. працював на ТОВ «Моноізол» та мав офіційний заробіток, що надавало йому змогу належним чином здійснювати утримання та піклування ОСОБА_5 .. Інших осіб на утриманні він не мав.

Договір довічного утримання (догляду) між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було укладено на таких умовах:

1.Забезпечення ОСОБА_5 харчуванням три рази на день за його рахунок.

2.Забезпечення ОСОБА_5 потрібними ліками, наданням медичної допомоги у випадку захворювання та необхідною медичною діагностикою за його рахунок.

3.Забезпечення проведення прибирання житлового будинку не менше одно разу на тиждень.

4.Забезпечення оплати комунальних платежів.

5.Обов`язку у разі смерті ОСОБА_5 поховати її.

За життя ОСОБА_5 , ОСОБА_4 купувались продукти харчування, сплачувались комунальні послуги. Також за його рахунок була похована ОСОБА_5 ..

Разом з тим, ним було сплачений значний обсяг заборгованості за комунальними платежами в сумі 5830,53 грн. на показання лічильника 15486 м.куб., що утворилися до моменту укладання договору довічного утримання (догляду) між мною та ОСОБА_5 .. Не сплата простроченої заборгованості у повному обсязі не пізніше 3 календарних днів після отримання даного повідомлення надавало право здійснення заходів з примусового припинення газопостачання.

Все це у своїй сукупності вказує на його доброзичливі стосунки з ОСОБА_5 та членами її родини. ОСОБА_4 й до теперішнього часу відвідує місце поховання ОСОБА_5 , яка похована у смт. Аули, Криначанського району, Дніпропетровської області, поруч з її матір`ю, чого вона й бажала за свого життя.

На підставі викладеного вважає, що позивач не надала належних та допустимих доказів на підтвердження того, що нотаріально посвідчена довіреність, вчинена з порушенням Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 22 лютого 2012р. за № 282/20595, ст.ст. 44, 45, 54, 58 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 245, 247, 248, 249 Цивільного кодексу України, тому просив відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог у повному обсязі.

Відповідачем, ОСОБА_3 надано відзив на позов, в якому зазначає, що позовні вимоги не визнає в повному обсязі з наступних підстав. 25 лютого 2017 року ОСОБА_5 (далі – Довіритель) надано довіреність на його ім`я, яка у зв`язку зі станом здоров`я (хвороба верхніх кінцівок) за її дорученням підписана ОСОБА_2 у присутності нотаріуса, особу ОСОБА_5 встановлено, її дієздатність перевірено. Особу ОСОБА_2 встановлено, його дієздатність перевірено, та засвідчено справжність його підпису. У зв`язку зі станом здоров`я (хвороба верхніх кінцівок) ОСОБА_5 та на її особисте прохання довіреність посвідчена на дому за адресою: АДРЕСА_1 .

Вищезазначена довіреність посвідчена приватним нотаріусом Кам`янського міського нотаріального округу Жидковим В.Ю. та зареєстрована у реєстрі за № 130,131.

Отримані ним повноваження надали йому змогу на користь та в інтересах Довірителя отримувати грошові кошти у вигляді пенсії від ВАТ «ОЩАДБАНК України» (підтвердження – Ощадна книжка Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», рахунок НОМЕР_3 ), оформити субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг на опалювальний період (підтвердження – Повідомлення про надання субсидій № 067313) та укласти договір довічного утримання (догляду) від імені ОСОБА_5 з ОСОБА_4 .

ОСОБА_5 до цього часу жодного разу не користувалась допомогою держави на відшкодування витрат на оплату комунальних послуг, хоча її майновий стан протягом багатьох років тільки погіршувався. Отримання від ОСОБА_5 довіреності надало йому змогу захищати її права та інтереси.

Він народився та проживаю за адресою: АДРЕСА_1 (з 1986 року до 2002 року), з 2002 року до теперішнього часу проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , тобто 34 роки з моменту свого народження, позивача, ОСОБА_1 , разом з її родиною він бачив два рази в житті. Перший раз коли він був ще підлітком у віці 14 – 18 років, другий раз восени 2017 року коли вона з`явилася до Першої Кам`янської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області для відкриття спадкової справи. Родинних стосунків позивач з ОСОБА_5 не підтримував, ніколи матеріальну допомогу не надавав, ніколи в побуті не допомагав.

Його обізнаність в долі ОСОБА_5 обумовлена по-перше: проживанням з дитинства в одному дворі; по-друге: співмешканець ОСОБА_5 - ОСОБА_9 , рідний брат ОСОБА_10 , його хрещений батько, що являється чоловіком ОСОБА_11 двоюрідної сестри його матері ОСОБА_12 .

Дійсність нотаріально посвідченої довіреності перевіряється нотаріусом за Єдиним реєстром довіреностей, за винятком довіреностей, які посвідчено або видано за кордоном компетентними органами іноземних держав, за умови їх легалізації уповноваженими органами. Без легалізації такі довіреності приймаються нотаріусами у тих випадках, коли це передбачено законодавством України, міжнародними договорами, в яких бере участь Україна. За результатами перевірки дійсності довіреності (її дубліката) виготовляється витяг з Єдиного реєстру довіреностей, який додається до примірника правочину, що залишається у справах нотаріуса (пункт 4 глави 4 розділу І Порядку).

Главою 6 розділу І Порядку закріплено зобов`язання нотаріуса установлювати волевиявлення та дійсних намірів особи при вчиненні нотаріальних дій, а саме:

1. Нотаріус зобов`язаний установити волевиявлення особи, яка звернулась

за вчиненням нотаріальної дії.

2. Нотаріус зобов`язаний встановити дійсні наміри кожної із сторін до вчинення правочину, який він посвідчує, а також відсутність у сторін заперечень щодо кожної з умов правочину.

3.Установлення дійсних намірів кожного з учасників правочину здійснюється шляхом встановлення нотаріусом однакового розуміння сторонами значення, умов правочину та його правових наслідків для кожної із сторін. Установлення дійсних намірів однієї із сторін правочину може бути здійснено нотаріусом за відсутності іншої сторони.

4. Правочин посвідчується нотаріусом, якщо кожна із сторін однаково розуміє значення, умови правочину та його правові наслідки, про що свідчать особисті підписи сторін на правочині.

Пуктом 5 глави 9 розділу І Порядку, передбачено якщо фізична особа внаслідок фізичної вади, хвороби або іншої причини (наприклад, неписьменна) не може власноручно підписати документ, то за її дорученням у її присутності та в присутності нотаріуса цей документ може підписати інша особа, яка визначається зазначеною фізичною особою. Про причини, з яких фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, не мала змоги підписати документ, зазначається у тексті документа та в посвідчувальному написі. Правочин за особу, яка не може підписати його, не може підписувати особа, на користь або за участю якої його посвідчено.

Пунктом 7.11, 7.2. глави 7 розділу ІІ Порядку закріплено :

Договори довічного утримання (догляду) посвідчуються нотаріусом за усним зверненням заінтересованих у вчиненні цієї нотаріальної дії осіб: відчужувача та набувача.

Відчужувачем у договорі довічного утримання (догляду) може бути фізична особа незалежно від її віку та стану здоров`я.

Набувачем майна за договором довічного утримання (догляду) може бути повнолітня дієздатна фізична особа або юридична особа.

Договори довічного утримання (догляду) посвідчуються нотаріусами з дотриманням загальних правил посвідчення договорів відчуження.

На підставі викладеного вважає, що позивач не надала належних та допустимих доказів на підтвердження того, що нотаріально посвідчена довіреність, вчинена з порушенням Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 22 лютого 2012р. за № 282/20595, ст.ст. 44, 45, 54, 58 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 245, 247, 248, 249 Цивільного кодексу України, тому просив відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог у повному обсязі.

Третя особа: приватний нотаріус Кам`янського міського нотаріального округу Жидков В. Ю. в судове засідання не з`явився, надав суду заяву щодо розгляду справи за його відсутності, в задоволенні позовних вимог просив відмовити з підстав викладених у письмових поясненнях.

Представник третьої особи: Перша Кам`янська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області в судове засідання не з`явився, надав суду заяву щодо розгляду справи за його відсутності.

Заслухавши сторони у справі та їх представників, а також дослідивши надані докази, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.4 ст.41 Конституції України, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.3 ЦК України визначено, що загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. (ч.1 та 2 ст. 321 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України, право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені Законом.

Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації (ч.1 та ч.4 ст. 334 Цивільного кодексу України).

В судовому засіданні судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 23 червня 2017 року, виданий Голосіївським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві (а.с. 12).

Після смерті ОСОБА_5 державним нотаріусом Першої Кам`янської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Шульгою М.А. заведена спадкова справа № 456/2017 (номер у спадковому реєстрі №60774939), що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 48031993 від 12.06.2017 р. (т.1, а/с 19).

Відповідно до ч.1 ст.1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

У визначений законом строк позивачка звернулася до державної нотаріальної контори з метою прийняття та оформлення спадщини за законом після померлої сестри, а саме, в грудні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до державного нотаріуса Першої Кам`янської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Трощій Н.Г. із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом на 47/100 частин житлового будинку та земельної ділянки, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 . (т.1 а/с 233).

Державний нотаріус Першої Кам`янської державної нотаріальної контори Дніпропетровської обл. Трощій Н.Г. відмовила ОСОБА_1 у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом на 47/100 частин житлового будинку та земельної ділянки, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , про що склала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, зазначивши що вищевказані 47/100 частин житлового будинку та земельна ділянка не зареєстровані за померлою, зазначене майно зареєстровано за ОСОБА_4 і таким чином, не належало на день смерті спадкодавцю та не входить до складу спадкового майна. (т.1, а/с 20).

Відповідно доПостанови Пленум Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять всі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частин 1 і 5 статті 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Судом встановлено, що 25 лютого 2017 року до приватного нотаріуса Кам`янського міського нотаріального округу Жидкова В.Ю., звернувся ОСОБА_3 з проханням проконсультувати його сусідку, ОСОБА_5 , яка проживає в АДРЕСА_2 , з питань видачі довіреності на представництво інтересів у всіх органах, установах, організаціях, підприємствах, з питань подання та отримання заяв, довідок, документів, отримування грошей, та укладення договору довічного утримання. ОСОБА_3 просив здійснити консультацію вдома у ОСОБА_5 у зв`язку з її станом здоров`я (похилий вік та хвороба).

Відповідно до звернення ОСОБА_3 , приватним нотаріусом Кам`янського міського нотаріального округу Жидковим В.Ю. була проведена виїзна консультація з ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , про що в журнал обліку викликів нотаріуса для вчинення нотаріальних дій поза приміщенням державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приміщенням, яке є робочим місцем приватного нотаріуса, зроблено відповідний запис №4 від 25 лютого 2017 року із зазначенням часу виїзду та повернення нотаріуса. (т.1, а/с 93-94).

За результатом розмови з ОСОБА_5 (після встановлення її особи) були встановлені її дійсні наміри щодо видачі довіреності на ім`я ОСОБА_3 на представництво її інтересів у всіх органах, установах, організаціях, підприємствах, з питань подання та отримання заяв, довідок, документів, отримування грошей, та укладення від її імені договору довічного утримання з ОСОБА_4 стосовно належних їй 47/100 (сорока семи сотих) часток у праві спільної часткової власності на житловий будинок та земельну ділянку за номером АДРЕСА_1 на таких умовах: 1) забезпечення її харчуванням три рази на день за свій рахунок, 2) забезпечення її потрібними ліками, наданням медичної допомоги у випадку захворювання та необхідною медичною діагностикою за свій рахунок, 3) забезпечення проведення прибирання житлового будинку не менше одного разу на тиждень, 4) забезпечення оплати комунальних платежів. Вищевказане матеріальне забезпечення, яке щомісячно має надаватися їй як відчужувачу за таким договором, має встановлюватися на рівні прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, встановленого на 01.01.2017 року, у сумі 1247 (одну тисячу двісті сорок сім) гривень, та підлягає індексації.

Приватним нотаріусом Кам`янського міського нотаріального округу Жидковим В.Ю., було встановлено, що ОСОБА_5 не зможе самостійно підписати документ, оскільки мала хворобу верхніх кінцівок — її обидві руки були збільшені в розмірі, і вона не мала фізичної можливості тримати ручку. Також через її похилий вік та загальний стан здоров`я вона не могла прийти до приміщення, яке є робочим місцем приватного нотаріуса.

25 лютого 2017 року приватним нотаріусом Кам`янського міського нотаріального округу Жидковим В.Ю., за №№130,131, було посвідчено довіреність від імені ОСОБА_5 на ім`я ОСОБА_3 на представництво її інтересів у всіх органах, установах, організаціях, підприємствах, з питань подання та отримання заяв, довідок, документів, отримання заяв, та укладення від її імені договору довічного утримання з ОСОБА_4 стосовно належних їй 47/100 (сорока семи сотих) часток у праві спільної часткової власності на житловий будинок та земельну ділянку за номером АДРЕСА_1 на чітко визначених умовах, із зазначенням в посвідчувальному написі на довіреності причин, з яких ОСОБА_5 не могла підписати довіреність самостійно, а також те, що довіреність посвідчена на дому за місцем проживання довірителя.

Про посвідчення вказаної довіреності поза приміщенням, яке є робочим місцем приватного нотаріуса, в журналі обліку викликів нотаріуса для вчинення нотаріальних дій поза приміщення державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приміщенням, яке є робочим місцем приватного нотаріуса, зроблено відповідний запис №5 від 25 лютого 2017 року із зазначенням часу виїзду та повернення нотаріуса.(т.1, а/с 93-94).

Статтею 42 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що нотаріальні дії вчиняються після їх оплати, а також у передбачених законом випадках після сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб та в день подачі всіх необхідних документів.

Статтею 43 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що при вчиненні нотаріальної дії нотаріуси встановлюють особу учасників цивільних відносин, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії.

Під час посвідчення правочинів визначається обсяг цивільної дієздатності фізичних осіб, які беруть у них участь.

Статтею 44 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що визначення обсягу цивільної дієздатності фізичної особи здійснюється за паспортом громадянина України або іншими документами, передбаченими статтею 43 цього Закону (крім освідчення водія, особи моряка, особи з інвалідністю чи учасника Другої світової війни, посвідчення, виданого за місцем роботи фізичної особи), які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо обсягу цивільної дієздатності фізичної особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії. У разі потреби нотаріусу надається довідка про те, що особа не страждає на психічний розлад, який може вплинути на її здатність усвідомлювати свої дії та (або) керувати ними.

Нотаріус зобов`язаний встановити дійсні наміри кожної із сторін до вчинення правочину, який він посвідчує, а також відсутність у сторін заперечень щодо кожної з умов правочину.

Встановлення дійсних намірів кожного з учасників правочину здійснюється шляхом встановлення нотаріусом однакового розуміння сторонами значення, умов правочину та його правових наслідків для кожної із сторін.

Встановлення дійсних намірів однієї із сторін правочину може бути здійснено нотаріусом за відсутності іншої сторони з метою виключення можливості стороннього впливу на її волевиявлення.

Правочин посвідчується нотаріусом, якщо кожна із сторін однаково розуміє значення, умови правочину та його правові наслідки, про що свідчать особисті підписи сторін на правочині.

Статтею 45 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що нотаріально посвідчувані правочини, а також заяви та інші документи підписуються у присутності нотаріуса.

Пунктом 1 Глави 4 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій, встановлено, що дієздатність громадянина, що звернувся за вчиненням нотаріальної дії, перевіряється нотаріусом на підставі наданих документів, передбачених статтею 43 Закону «Про нотаріат», що підтверджують його вік, а також на підставі переконаності нотаріуса в результаті проведеної розмови та роз`яснення наслідків вчинення нотаріальної дії у здатності цієї особи усвідомлювати значення цієї нотаріальної дії, її наслідків та змісту роз`яснень нотаріуса, а також відповідності волі і волевиявлення особи щодо вчинення нотаріальної дії.

Згідно п.2,3 глави 1 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України нотаріальні дії вчиняються у приміщенні державної нотаріальної контори, у державному нотаріальному архіві, приміщенні, яке є робочим місцем (конторою) приватного нотаріуса. В окремих випадках, коли фізична особа не може з`явитися в зазначене приміщення, а також коли того вимагають особливості посвідчуваного правочину, такі нотаріальні дії можуть бути вчинені поза вказаними приміщеннями, але в межах нотаріального округу.

Якщо нотаріальна дія вчинюється поза приміщенням державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приміщенням, яке є робочим місцем (конторою) приватного нотаріуса, у посвідчувальному написі та в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій зазначається місце вчинення нотаріальної дії (удома, у лікарні, за місцезнаходженням юридичної особи тощо) із зазначенням адреси, а також причин, з яких нотаріальна дія була вчинена поза вказаними приміщеннями.

Запис про вчинення нотаріальної дії поза приміщенням державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приміщенням, яке є робочим місцем (конторою) приватного нотаріуса, заноситься до Журналу (книги) обліку викликів нотаріуса за межі державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву чи робочого місця (контори) приватного нотаріуса згідно з додатком 14 до Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22 грудня 2010 року № 3253/5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 23 грудня 2010 року за № 1318/18613 (із змінами).

Частиною 4 статті 207 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо фізична особа у зв`язку з хворобою або фізичною вадою не може підписатися власноручно, за її дорученням текст правочину у її присутності підписує інша особа.

Підпис іншої особи на тексті правочину, що посвідчується нотаріально, засвідчується нотаріусом або посадовою особою, яка має право на вчинення такої нотаріальної дії, із зазначенням причин, з яких текст правочину не може бути підписаний особою, яка його вчиняє.

Згідно п.5,6 глави 3 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України якщо фізична особа внаслідок фізичної вади, хвороби або іншої причини (наприклад, неписьменна) не може власноручно підписати документ, то за її дорученням у її присутності та в присутності нотаріуса цей документ може підписати інша особа, яка визначається зазначеною фізичною особою. Про причини, з яких фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, не мала змоги підписати документ, зазначається у тексті документа та в посвідчувальному написі. Правочин за особу, яка не може підписати його, не може підписувати особа, на користь або за участю якої його посвідчено.

У разі якщо за фізичну особу, яка внаслідок фізичної вади або хвороби не може власноручно підписати правочин і заяву або інший документ підписує інша фізична особа, нотаріус установлює особу громадянина, що бере участь у нотаріальній дії, і особу громадянина, який підписався за нього.

Таким чином, у зв`язку зі станом здоров`я (хвороба верхніх кінцівок) ОСОБА_5 на її особисте прохання довіреність була підписана ОСОБА_2 , що передбачено чинним законодавством.

Отже, посвідчення вказаної довіреності приватним нотаріусом Кам`янського міського нотаріального округу Жидковим В.Ю., було здійснено відповідно до норм Цивільного кодексу України, Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та інших законів та підзаконних нормативно-правових актів, а саме: були встановлені особи учасників цивільних відносин, встановлені дійсні наміри довірителя, був визначений обсяг цивільної дієздатності вказаних осіб, форма та зміст довіреності відповідають нормам чинного законодавства. Жодних підстав для визнання цієї довіреності недійсною немає.

28 лютого 2017 року державним нотаріусом Першої Кам`янської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Трощій Н.Г. було укладено та завірено договори довічного утримання (догляду) зареєстровані в реєстрі за № 2-240, №2-242, №2-243 між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , відповідно до якого, накладається заборона відчуження зазначеного в договорі майна, а саме на 47/100 (сорок сім сотих) частин житлового будинку та земельну ділянку площею 0,0907 га, номер 10 (десять), цільове призначення земельної ділянки: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_5 до припинення/розірвання договору. (т.1, а/с 230-233).

Умовами догляду за ОСОБА_5 ОСОБА_4 були: 1) забезпечення ОСОБА_5 харчуванням три рази на день за рахунок ОСОБА_4 ; 2) забезпечення ОСОБА_5 потрібними ліками, наданням медичної допомоги у випадку захворювання та необхідною медичною діагностикою за рахунок ОСОБА_4 ; 3) забезпечення проведення прибирання житлового будинку не менше одного разу на тиждень; 4) забезпечення оплати комунальних платежів; 5) виконання додаткових доручень ОСОБА_5 , необхідних для забезпечення її належним доглядом; 6) ОСОБА_4 зобов`язується безкоштовно забезпечувати ОСОБА_5 житлом у 47/100 (сорока семи сотих) частинах житлового будинку, які йому передані за даним договором довічно; 7) ОСОБА_4 зобов`язаний у разі смерті ОСОБА_5 поховати її. (т.1, а/с 230-233).

На підтвердження належного виконання умов договору довічного утримання (догляду) ОСОБА_4 , стосовно забезпеченням ОСОБА_5 потрібними ліками, наданням медичної допомоги у випадку захворювання та необхідною медичною діагностикою за рахунок ОСОБА_4 , забезпечення сплати комунальних платежів та стосовно поховання ОСОБА_5 , свідчать належним чином завірені копії документів (квитанцій, рецептів, фіскальних чеків та платіжних доручень), з яких вбачається факт сплати комунальних послуг, придбання ліків та оплату послуг за косметичні послуги та підготовку тіла до поховання, купівлю всіх необхідних ритуальних атрибутів та встановлення у 2018 році пам`ятника ОСОБА_5 та її матері. (том 1, а/с 114-132).

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 які кожний окремо підтвердили факт того, що ОСОБА_4 було надано належне забезпечення ОСОБА_5 харчуванням три рази на день та проведення прибирання житлового будинку не менше одного разу на тиждень та те, що саме за кошти відповідача була похована ОСОБА_5 і в подальшому встановлено їй пам`ятник. Також свідками було зазначено, що вони ніколи не чули скарг від ОСОБА_5 в бік відповідачів, щодо неналежного її утримання ними.

Свідком ОСОБА_16 , яка працює медичною сестрою у швидкій медичній допомозі, в судовому засіданні було підтверджено стан здоров`я ОСОБА_5 , а саме те, що вона мала хворобу верхніх кінцівок — її обидві руки були збільшені в розмірі. Цей факт нею був встановлено, коли ОСОБА_5 із-за погіршення стану здоров`я 11.02.2017 р. була вимушена викликати швидку медичну допомогу і на виклик приїхала ОСОБА_16 ..

При цьому суд зазначає, що показання свідка – ОСОБА_17 , яка є сусідкою відповідачів, не можуть вплинути на висновки суду, оскільки в силу своїх неприязних відносин із сторонами у справі, вони не можуть володіти повною, об`єктивною та всебічною інформацією щодо участі Відповідачів у життєзабезпеченні ОСОБА_5 , а ті відомості, які вона повідомила суду, відомі їй переважно зі слів Позивачки ОСОБА_1 ..

Відповідно до ст.744 ЦК України, за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов`язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

Договір довічного утримання (догляду) укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. Договір довічного утримання (догляду), за яким передається набувачеві у власність нерухоме майно, підлягає державній реєстрації (стаття 745 Цивільного кодексу України). У випадку недодержання встановленої форми укладення договору довічного утримання (догляду) він вважається недійсним.

Відповідно до ч.1 ст.748 ЦК України набувач стає власником майна, переданого йому за договором довічного утримання (догляду), відповідно до статті 334 цього Кодексу.

Момент виникнення прав та обов`язків між сторонами, передбачених договором утримання (догляду), настає з нотаріального посвідчення договору. У цей момент також виникає i право власності у набувача щодо майна, яке йому передасться за договором, окрім нерухомого майна, виникнення права власності щодо якого чинне законодавство пов`язує з державною реєстрацією правочину (ст.334 Цивільного кодексу України). право власності на майно, яке підлягає державній реєстрації, повинно бути зареєстровано у відповідних державних органах, про що у договорі здійснюється відповідний запис.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою та шостою ст.203 ЦК України. Тобто, зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасників правочину має бути вільним і відповідати його волі.

Договір довічного утримання є правочином, тому його чинність пов`язується з вимогами, встановленими для чинності будь-якого правочину (ст.203 ЦК Цивільного кодексу України). Так, в ч. 1 ст.215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та у разі задоволення позовних вимог зазначати у судовому рішенні, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Вказані правові висновки узгоджуються з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 27 листопада 2018 року   у справі № 905/1227/17 (провадження № 12-112гс18).

Згідно із ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст.77-80 Цивільного процесуального кодексу України.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Свідком може бути кожна особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи. (ч. 1 ст. 69, ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України)

Згідно роз`яснень, наведених у в п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», відповідно до статей 215 та 216 ЦК суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. Вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання недійсним Договору довічного утримання від 28.02.2017 року, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , посвідченого державним нотаріусом Першої Кам`янської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Трощій Н.Г., - оскільки відчужувачем ОСОБА_5 на дотримання вимог статті 744 ЦК України відчужено за Договором довічного утримання у власність ОСОБА_18 47/100 (сорок сім сотих) частин житлового будинку та земельну ділянку площею 0,0907 га, номер 10 (десять), цільове призначення земельної ділянки: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , які на момент укладення Договору належали їй на праві власності за договором купівлі-продажу. Тобто, відчужувач ОСОБА_5 як власник 47/100 (сорок сім сотих) частин житлового будинку та земельну ділянку площею 0,0907 га, номер 10 (десять), скористалась своїм правом володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю та уклала договір довічного утримання, передавши свою частку будинку у власність  ОСОБА_4 , який взамін зобов`язався здійснювати утримання ОСОБА_5 ..

Крім того, припущення позивача, які не підтверджені належними та допустимими доказами, щодо недійсності спірного Договору в силу неможливості його підписання та виконання з моменту укладення, не можуть бути прийняті судом як підстава недійсності правочину.

Таким чином, з`ясувавши характер спірних правовідносин сторін (предмет та підстави пред`явлених позову), можливості порушення прав позивача та їх захисту в обраний спосіб; чи існує у зазначених осіб обґрунтований цивільний інтерес до об`єкта цивільного права; чи є цивільний інтерес особи порушеним фактом учинення правочину та в чому відповідне порушення полягає; чи є відновлення становища, що існувало до можливого порушення права, тим правовим способом, що ефективно захистить цивільний інтерес особи позивача, - суд приходить до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання недійсним досліджуваного Договору довічного утримання, положення якого відповідають законодавчо визначеним засадам вчинення правочинів, за відсутності факту порушення прав позивача ОСОБА_1 за наслідками укладення спірного Договору довічного утримання.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст.89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Кам`янського міського нотаріального округу Жидков Володимир Юрійович, Перша Кам`янська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про визнання довіреності та договору довічного утримання (догляду) недійсними, визнання права власності в порядку спадкування, є необґрунтованим та не підлягає до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ч.3 ст.136 ЦПК України та ст.8 Закону України «Про судовий сбір», розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, тому позивач була звільнена від сплати судового сбору. Тому, на підставі ч. 7 ст. 141 ЦПК України судові витрати компенсуються за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 328, 1218, 1268 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 10, 12, 13, 76-81, 133, 258, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Кам`янського міського нотаріального округу Жидков Володимир Юрійович, Перша Кам`янська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про визнання довіреності та договору довічного утримання (догляду) недійсними, визнання права власності в порядку спадкування - відмовити.

Судові витрати компенсуються за рахунок держави.

Встановити строк для ознайомлення з повним рішенням суду 01 листопада 2021 року.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

       Головуючий суддя Л.О. Бистрова