ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

10 листопада 2021 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 750/13087/14

Головуючий у першій інстанції – Супрун О. П.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1485/21

Чернігівський апеляційний суд у складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої судді – Бобрової І.О.,

суддів: Мамонової О.Є., Шитченко Н.В.,

за участю секретаря – Бивалькевич Т.В.,

учасники справи:

заявник (стягувач) – АТ «УкрСиббанк»,

боржники – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Деснянського районного суду м.Чернігова від 15 вересня 2021 року у справі за заявою Акціонерного товариства «УкрСиббанк» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання у цивільній справі №750/13087/14 за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про захист прав споживачів та визнання недійсними договорів,

місце постановлення судом першої інстанції ухвали - м.Чернігів,

дата складення судом першої інстанції повного тексту ухвали – 15.09.2021 ,

                                            У С Т А Н О В И В:

В серпні 2021 року через відділення поштового зв`язку АТ «УкрСиббанк» звернулось із заявою, в якій просило видати дублікат виконавчого листа № 750/13087/14, виданий Деснянським районним судом м.Чернігова, та поновити строк пред`явлення виконавчого листа до виконання.  

Заява мотивована тим, що рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 21.10.2015 задоволено позовну заяву ПАТ «Укрсиббанк» про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суми боргу по поверненню кредитних коштів, процентів за користування кредитом за Договором про надання споживчого кредиту від 11.03.2008 № 11312389000 в розмірі 326961,70 грн.

На підставі вказаного рішення суду Деснянським районним судом м.Чернігова 02.03.2016 видано виконавчий лист № 750/13087/14, який було направлено на примусове виконання до Деснянського ВДВС м.Чернігів ГТУЮ у Чернігівській області. Відкрито виконавче провадження № 50901907 та № 50902299.

Відповідно до відповіді Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) б/н від 23.06.2021 виконавчі документи по ВП № 50901907, № 50902299, повернуті державним виконавцем 24.06.2016 на підставі п.2 ч.1 ст.47 ЗУ «Про виконавче провадження» на підставі відсутності у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення. 

Проте дані виконавчі листи на адресу стягувача не поверталися.

Надати підтвердження про надіслання постанов про повернення виконавчих документів стягувачу не є можливим у зв`язку із знищенням матеріалів виконавчих проваджень (в тому числі фіскальні чеки поштового відправлення) у зв`язку із закінченням строку їх зберігання.

Оригінал виконавчого документа разом із постановами про повернення ні на поштову адресу, ні на адресу для листування стягувача не надходили. Таким чином, на думку стягувача, виконавчий документ було втрачено шляхом пересилки засобом поштового зв`язку.

Стягувач в порядку ЦПК України та ЗУ «Про виконавче провадження» має право на виконання судового рішення, видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

При цьому посилається на висновки, викладені в постановах ВС від 13.01.2020 у справі № 2-12454, від 28.05.2020 у справі № 1003/6035/12, від 09.10.2019 у справі № 2-6471/06; на рішення Конституційного Суду України від 27.01.2010 №3-рп/2010 у справі №1-7/2010.

Ухвалою Деснянського районного суду м.Чернігова від 15 вересня 2021 року заяву АТ «УкрСиббанк» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання задоволено.

Поновлено пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа №750/13087/14 про солідарне стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» за договором про надання споживчого кредиту №11312389000 від 11.03.2008 у сумі 326 961 грн 70 коп., з яких 13 403 швейцарських франка 35 сантимів заборгованості за кредитом та відсотками, що за курсом НБУ станом на 05.05.2015 становить 303 583 грн 88 коп., та 23 377 грн 82 коп. заборгованості по пені.

Видано дублікат виконавчого листа про солідарне стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №11312389000 від 11.03.2008 у сумі 326 961 грн 70 коп., з яких 13 403 швейцарських франка 35 сантимів заборгованості за кредитом та відсотками, що за курсом НБУ станом на 05.05.2015 становить 303 583 грн 88 коп., та 23 377 грн 82 коп. заборгованості по пені, на виконання рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 жовтня 2015 року, ухваленого в цивільній справі №750/13087/14 за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ «УкрСиббанк» про захист прав споживачів та визнання недійсними договорів.

Розглядаючи справу та задовольняючи заяву, суд першої інстанції дійшов висновку, що в матеріалах справи відсутні докази направлення органом державної виконавчої служби постанови про повернення виконавчих документів стягувачу, докази їх отримання останнім, оригінал виконавчого листа дійсно втрачено. Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 21.10.2015, яке набрало законної сили 08.02.2016, у справі №750/13087/14, по теперішній час залишається не виконаним, а в матеріалах справи відсутні належні докази повернення виконавчою службою стягувачу АТ «УкрСиббанк» виконавчого документа, що доводить позицію стягувача, що виконавчий документ втрачено. Причини пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання у даному випадку обумовлені втратою виконавчого документа не з вини стягувача, з огляду на що такі причини пропуску строку є поважними.

Вважаючи зазначену ухвалу суду, такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись із апеляційною скаргою, в якій просять скасувати ухвалу суду від 15.09.2021 та відмовити у задоволенні заяви АТ «УкрСиббанк», вирішити питання понесених судових витрат.

Скаржники зазначають, що, заявляючи про нібито наявну поважність причин пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, АТ «УкрСиббанк» повідомляє про неотримання ним поштового відправлення, яким на адресу стягувача було направлено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу разом із оригіналом відповідного виконавчого листа. Про втрату виконавчого листа стягувачу нібито стало відомо лише з листа Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) від 23 червня 2021 року № 16072/14631-12-21, наданого у відповідь на запит стягувача від 18 травня 2021 року № 534/21.

Наявне у тексті заяви посилання стягувача на нібито направлений до органу ДВС запит № 35-37 (15-17) 1114АКР від 27 жовтня 2016 року не супроводжується наданням ані копії такого запиту, ані доказів його дійсного направлення за відповідною поштовою адресою належному адресату.

Банком до власної заяви про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання не було долучено жодного доказу неможливості (повної або часткової) використання даних з Автоматизованої системи виконавчого провадження та здобуття за допомогою останньої тих відомостей, які б спонукали стягувача вчинити відповідні дії у передбачений законом термін. У тексті заяви також не було наведено жодних пояснень та/або обґрунтувань, з яких саме причин стягувач взагалі не цікавився (у тому числі шляхом подання письмових запитів до органів ДВС) станом виконання рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 21.10.2015 у справі № 750/13087/14 протягом близько п`яти років, які саме поважні причини завадили банку вчасно, з урахуванням принципу добросовісності і обов`язку сумлінно користуватися своїми правами (п.6 ч.1 ст.3 ЦК України, ч.7 ст.12 ЗУ «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV, ч.8 ст.19 ЗУ «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII), дізнатися про стан виконання вищезазначеного судового рішення.

На думку скаржників заява про видачу дубліката виконавчого документа взагалі не містить жодної безпосередньої вказівки на ту чи іншу причину пропуску банком строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, яку стягувач вважає поважною та такою, що має бути врахована судом при вирішенні відповідного питання по суті.

Отримання стягувачем інформації про повернення виконавчого листа стягувачу разом із постановою про таке повернення і знищення доказів відправлення таких документів стягувачу через проміжок часу тривалістю близько п`яти календарних років після відкриття виконавчого провадження, за відсутності будь-яких даних про вжиття стягувачем до дати отримання вказаної інформації заходів, які б свідчили про його реальну зацікавленість у виконанні рішення суду на його користь, жодною мірою не може бути визначена поважною причиною для поновлення строку пред`явлення виконавчого листа для виконання.

На думку скаржників, включення до ухвали суду посилання на відсутність в матеріалах справи доказів направлення органом ДВС постанови про повернення виконавчих документів стягувачу та доказів їх отримання останнім, окрім фактичної необґрунтованості такого висновку, являє собою ще і порушення вимог частин 1-4 ст.12, ч.1 ст.13 ЦПК України.

Оскільки у суду були відсутні підстави для поновлення строку пред`явлення виконавчого листа для виконання, то у задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа слід було відмовити.

АТ «УкрСиббанк» у своєму відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просить її залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду – без змін, вважаючи її законною, обґрунтованою та такою, що ухвалена з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Так, Банк неодноразово звертався до органів ДВС із клопотаннями про місцезнаходження виконавчого документа, підтвердженням чого є клопотання за вих.№35-37(15-17)1114АКР від 27.10.2016 вих.№736/20 від 17.04.2020, вих.№№534/21 від 18.05.2021, проте відповідь надана Управлінням забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) лише 23.06.2021.

Управлінням забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) не надано підтвердження того, що постанова про повернення разом із оригіналом виконавчого листа була вручена стягувачу, лише зазначено, що документи, підтверджуючі надіслання постанов про повернення виконавчих документів стягувачу від 24.06.2016 рекомендованою кореспонденцією, та матеріали виконавчих проваджень № 50901907, № 50902299, № 49065391, № 49065421 (в тому числі фіскальні чеки поштового відправлення) знищені у зв`язку із закінченням строку їх зберігання.

Отже, на думку Банку, оригінал виконавчого документа було втрачено, оскільки на адресу Банку ані постанова про повернення, ані оригінал виконавчого документа не надходили.

Факт відсутності виконавчого документа у заявника та в органі ДВС свідчить про його втрату. Такий правовий висновок викладений в постанові ВС від 09.10.2019 у справі №2-6471/06 (провадження №61-11034св19).

Оскільки виконавчі листи повторно не пред`являлися на примусове виконання, відомості в АСВП щодо них відсутні, до Банку від ВДВС не надійшли, то заявник вважає, що виконавчі листи було втрачено при пересилці від ВДВС до Банку або знищено, але не з причин, які б залежали від стягувача.

Звертає увагу і на висновки, викладені в постановах ВС від 14.02.2018 у справі №2515/739/2012, від 12.03.2018 у справі №583/1828/17, від 24.10.2018 у справі №201/15305/14, від 22.01.2021 у справі №2-1693/10, від 09.10.2019 у справі №2-6471/06, від 13.01.2020 у справі №2-12454/10, від 10.09.2018 у справі №5011-58/9614-2012, від 16.08.2018 у справі №6/275-08, від 15.08.2018 у справі №6/256, від 26.04.2018 у справі №922/6111/15, від 21.01.2019 у справі №916/215/15, від 28.05.2020 у справі №1003/6035/12.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку. 

Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам ухвала суду не відповідає.

Судом встановлено, що рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 21 жовтня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 08 лютого 2016 року, позов ПАТ «УкрСиббанк» задоволено. Стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту від 11.03.2008 у розмірі 326 961,70 грн, з яких 13 403,35 швейцарських франків, що в еквіваленті становить 303 583,88 грн - заборгованість за кредитом та відсотками, та 23 377,82 грн – пеня (т.2 а.с.197-208, т.3 а.с.124-128, а.с.196-197).

За заявою ПАТ «УкрСиббанк» від 29.02.2016 (т.3 а.с.134) Деснянським районним судом м. Чернігова 02.03.2016 видано чотири виконавчих листа (т.3 а.с.137).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень від 25.10.2021 по виконавчому провадженню № 50901907 на підставі виконавчого листа від 02.03.2016 №2/750/488/15 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» 326 961,70 грн Деснянським ВДВС м. Чернігова ГТУЮ у Чернігівській області 21.04.2016 відкрито виконавче провадження (т.4 а.с.40). В цей же день відкрито виконавче провадження № 50902299 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» 1634,81 грн (т.4 а.с.39).

Постановами державного виконавця Деснянського ВДВС м.Чернігів ГТУЮ у Чернігівській області від 24.06.2016 повернуті виконавчі документи стягувачеві без виконання на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з тим, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Виконавчі листи повернуті на адресу стягувача.

З листа Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) № 16072/14631-12-21 від 23.06.2021 вбачається, що на виконанні у Деснянському ВДВС м.Чернігів ГТУЮ у Чернігівській області перебували вказані вище виконавчі документи, по яким 24.06.2016 державним виконавцем було винесено постанови про повернення виконавчих документів стягувачу, керуючись п.2 ч.1 ст.47 (в редакції чинній станом на дату винесення постанов) ЗУ «Про виконавче провадження», які направлено із оригіналами відповідних виконавчих документів на адресу: проспект Московський, 60, м. Харків. Щодо надання документів, які підтверджують надіслання постанов про повернення виконавчих документів стягувачу від 24.06.2016 рекомендованою кореспонденцією, Управління повідомило, що матеріали виконавчих проваджень №№ 50901907, 50902299, 490065391, 490065421 (в тому числі фіскальні чеки поштового відправлення) знищені у зв`язку із закінченням строку їх зберігання. Згідно з журналом вихідної кореспонденції вищезазначені виконавчі документи були направлені на адресу стягувача 03.08.2016, що підтверджується чеком поштового відправлення № 1403002522242 від 03.08.2016. Відповідно до інформації, отриманої з реєстру поштових відправлень, даний лист був отриманий представником за довіреністю 08.08.2016. ДВС на  запит стягувача №35-27(15-17)1114АКР від 27.10.2016 надав відповідь щодо повернення виконавчих листів з приєднанням копії чека поштового відправлення. Аналогічна відповідь повторно була надана на звернення стягувача від 17.04.2020 №736/20 (а.с.227 том 3).

Інформація, що зазначена у листі Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) № 16072/14631-12-21 від 23.06.2021 спростовує доводи стягувача, що станом на день звернення із заявою від 09.08.2021 видані Деснянським районним судом м.Чернігова виконавчі листи до Банку не надходили та що вони є втраченими при пересилці засобами поштового зв`язку, а також ту обставину, що тільки з листа ДВС від 23.06.2021 позивачу стало відомо про закриття виконавчих проваджень 24.06.2016 і повернення йому виконавчих листів в червні 2016 року. 

Підпунктом 17.4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», встановлено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Системний аналіз даної норми дає підстави дійти висновку про те, що видача дубліката виконавчого листа передбачена законодавством лише у разі його втрати.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу у зв`язку з його втратою заявники повинні подати докази, а суди мають обов`язково перевірити, чи не було виконано втрачені судові рішення, судові накази, чи не втратили вони законної сили; перевірити чи отримував стягувач оригінали виконавчих листів, та, якщо так, то коли, ким, на якій правовій підставі і за яких обставин; чи пред`являв стягувач виконавчий лист до виконання; обставин втрати виконавчого документа, коли було виявлено втрату оригіналу виконавчого листа і якими доказами це підтверджується.

Під час розгляду заяви про видачу дублікату виконавчого документа суд зобов`язаний з`ясувати, чи є він чинним та чи не було його скасовано, або чи виконано рішення повністю або частково, та чи не призведе видача дубліката виконавчого документа до отримання стягувачем неналежного стягнення; також суд має встановити, за яких обставин та ким втрачено виконавчий документ. Якщо виконавчий документ був втрачений при пересилці, до заяви про видачу дублікату втраченого виконавчого документу повинно бути додано довідки органів зв`язку або державного виконавця.

Відповідні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі № 474/783/17 (провадження № 61-29св17), від 10.10.2018 у справі № 2-504/11 (провадження № 61-41846св18), від 22.10.2018 у справі № 2-824/2009 (провадження № 61-5388св18), від 03.006.2020 у справі № 2-461/09 (провадження № 61-2812св19).

За змістом ст.433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Відповідно до ч.2 ст.24 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред`явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Відповідно до п.2 ч.1 статті 22 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, інші виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 23 зазначеного вище Закону (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що строки пред`явлення  виконавчого документа   до   виконання перериваються: 1) пред`явленням виконавчого документа до виконання; 2) частковим виконанням рішення боржником; 3) надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Згідно з ч.3 ст.23 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з моменту закінчення дії відповідної заборони.

Відповідно до п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції станом на 2019 рік) виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Як зазначено вище, рішення суду ухвалено 21.10.2015, постановою державного виконавця від 24.06.2016 виконавчі провадження були завершені, а виконавчі листи повернуто стягувачу. Отже строк пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив 24.06.2017.

Відповідно до ст.81 ч.1 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Колегія суддів вважає, що заявник не довів поважності причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа від 02.03.2016 до виконання.

Прецедентна практика ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватися, зокрема для дотримання правил судової процедури, і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення від 12 липня 2007 року у справі «Stankov v. Bulgaria»).

Оцінюючи процесуальну поведінку заявника, суд має виходити з того, чи відповідають його дії критеріям добросовісності у реалізації своїх процесуальних прав та обов`язків, чи є поведінка сторони відповідальною та зваженою.

На думку колегії суддів таким критеріям поведінка стягувача не відповідає, оскільки після завершення виконавчого провадження в червні 2016 року та повернення виконавчого листа, стягувач протягом тривалого строку – близько п`яти років, не реалізовував свої процесуальні права передбачені ст. 19 (ст. 12, 22 в попередній редакції) Закону України «Про виконавче провадження», дії чи бездіяльність державного виконавця не оскаржував, не звертався до суду з клопотанням про видачу дубліката виконавчого листа до спливу строку на його пред`явлення до виконання, а із заявою про поновлення строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання звернувся тільки 16.08.2021.

Посилання Банку на те, що він не отримував відповіді на запит №35-37(15-17)1114АКР від 27.10.2016 не заслуговує на увагу, оскільки спростовується вказаним вище листом Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) № 16072/14631-12-21 від 23.06.2021, відповідно до якого, як вже зазначалося, згідно журналу вихідної кореспонденції вищезазначені виконавчі документи були направлені на адресу стягувача 03.08.2016, що підтверджується чеком поштового відправлення № 1403002522242 від 03.08.2016. Відповідно до інформації, отриманої з реєстру поштових відправлень, даний лист був отриманий представником за довіреністю 08.08.2016. Аналогічна відповідь з копією чека поштового відправлення надавалась безпосередньо стягувачу ПАТ «УкрСиббанк» на запит 35-27(15-17)1114АКР від 27.10.2016.

Таким чином, відсутні правові підстави для задоволення заяви АТ «УкрСиббанк» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для його пред`явлення на примусове виконання.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції на час здійснення виконавчих дій) особи, які   беруть   участь   у виконавчому   провадженні, зобов`язані  сумлінно  користуватися  усіма  наданими їм правами з метою забезпечення повного і своєчасного вчинення виконавчих дій.

Статтею 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд першої інстанції не врахував тривалий термін, який сплинув після закінчення строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання, не врахував відсутності будь-яких поважних причин для поновлення строків та дійшов помилкового висновку про задоволення заяви.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, що висловлений у постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11, якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

За наведеного, у зв`язку з відмовою в задоволенні заяви про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання, відсутні й правові підстави щодо видачі дубліката виконавчого документу.

Відповідно до ст.376 ч.1 п.1 ЦПК України, підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

З огляду на викладене вище, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції – скасуванню з постановленням судового рішення про відмову у задоволенні заяви.

Відповідно до вимог ч. 13 ст.141 ЦПК України з АТ «УкрСиббанк» на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належить стягнути по 454 грн судового збору, сплачених кожним із скаржників при зверненні до суду апеляційної інстанції. 

Керуючись ст. 141, 367, 374, 376 ч.1 п.1, 381-384, 389, 390 ЦПК України, 

                                  П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 – задовольнити.

Ухвалу Деснянського районного суду м.Чернігова від 15 вересня 2021 року – скасувати.

У задоволенні заяви Акціонерного товариства «УкрСиббанк» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання у цивільній справі №750/13087/14 за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про захист прав споживачів та визнання недійсними договорів – відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства «УкрСиббанк» (04070, м.Київ, вул.Андріївська, 2/12, код ЄДРПОУ 09807750) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 454 гривні 00 копійок судових витрат.

Стягнути з Акціонерного товариства «УкрСиббанк» (04070, м.Київ, вул.Андріївська, 2/12, код ЄДРПОУ 09807750) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 454 гривні 00 копійок судових витрат.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення

Судді Чернігівського апеляційного суду  

                                                                                          І.О.Боброва

                                                                                          О.Є.Мамонова

                                                                                          Н.В.Шитченко

                             Повний текст постанови суду складений 11.11.2021.