КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-кп/824/4068/2021 Головуючий у І-й інст. Мельниченко Л.А.

ЄУН: 755/14578/21 Доповідач:Юденко Т.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

Головуючого судді Юденко Т.М.

суддів Васильєвої М.А., Кияшка О.А.

секретаря судового засідання Кичігіної О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду виділені матеріали кримінального провадження за № 12021100000000655 від 17 липня 2021 року по обвинуваченню ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України КК України, за апеляційною скаргою захисника Протаса О.М. на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 10 вересня 2021 року, -

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Брянцева В.Л.

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника - Протаса О.М.

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою, серед іншого, клопотання прокурора про застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою задоволено та обрано ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів з моменту обрання запобіжного заходу, тобто до 08 листопада 2021 року (включно).

Відмовлено адвокату Протасу О.М. у задоволенні його клопотання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання або іншого запобіжного заходу, не пов`язаного з позбавленням волі.

Мотивуючи постановлене рішення, суд 1-ї інстанції врахував наявність обґрунтованої підозри та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , особу обвинуваченого, його соціальні зв`язки, стан його здоров`я, та прийшов до висновку про наявність ризиків, передбачених положеннями ст.177 КПК України, а тому вважав за доцільне обрати на стадії підготовчого судового засідання до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів з моменту обрання запобіжного заходу, який забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання ним покладених процесуальних обов`язків.

В апеляційній скарзі захисник Протас О.М. просить ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 10 вересня 2021 року в частині обрання щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою скасувати та постановити нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання або інший захід, не пов`язаний із триманням під вартою.

Вважає. що судом 1-ї інстанції не враховано дані про особу обвинуваченого, зокрема його вік та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини та утриманців, наявність постійного місця роботи та його репутацію, відсутність судимостей та його майновий стан.

Вважає, що жоден з ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, не існує.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника Протаса О.М. і обвинуваченого ОСОБА_1 на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора Брянцева В.Л., який проти неї заперечив, провівши судові дебати, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Розглядаючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд першої інстанції, для прийняття законного й обґрунтованого рішення, відповідно до ст.ст. 178, 199 КПК України та практики ЄСПЛ, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки. При цьому, наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Так, відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування (продовження) запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України суд першої інстанції зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Абзацом другим цієї ж частини ст. 331 КПК України на суд покладено такий самий обов`язок, а саме повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, у разі якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Як вважає колегія суддів, судом першої інстанції були дотримані зазначені вимоги кримінального процесуального закону при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , повно та об`єктивно досліджені всі обставини, з якими закон пов`язує можливість продовження такого запобіжного заходу, при цьому в ухвалі докладно наведені мотиви, з яких було прийнято відповідне рішення.

Враховуючи, тяжкість інкримінованого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість останнього ухилитись від суду, перешкодити встановленню істини по справі, продовжити злочинну діяльність, які не зменшились, дані про особу обвинуваченого, стан його здоров`я і соціальні зв`язки, а також ту обставину, що дане кримінальне провадження в суді першої інстанції не завершено до спливу продовженого, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваної ухвали за тими доводами, на які посилається в своїй апеляційній скарзі захисник.

На підставі наведеного, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з рішенням суду щодо необхідності задоволення клопотання прокурора, оскільки він довів обставини, які виправдовують подальше обмеження права ОСОБА_1 перебувати на волі. Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_1 процесуальних обов`язків у даному кримінальному провадженні.

Таким чином, істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити суду постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції - не виявлено.

Враховуючи наведене, рішення суду є законним, обґрунтованим і вмотивованим, оскільки постановлене згідно норм кримінального процесуального закону з ретельним дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України, та ухвалене на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об`єктивно оціненими судом, в порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження, натомість доводи та твердження захисника, про які йдеться в поданій апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційної інстанції вважає безпідставними, у зв`язку з чим приходить до висновку про залишення поданої апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної ухвали суду - без зміни.

Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 194, 404, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника Протаса О.М. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 10 вересня року - без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

________________ ________________ ________________

Т.М. Юденко М.А. Васильєва О.А. Кияшко